Постанова

від 20.12.2010 по справі 2а-982/10/0770

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-982/10/0770

Рядок статзвітності № 6.9

Код судді 10

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2010 року м.Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Луцович М.М.

при секретарі судового засідання Боднар Т.А.

за участю сторін:

представника позивача ОСОБА_1

представник відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Державної інспекції з контролю за цінами в Закарпатській області до ОСОБА_3 науково-виробничого підприємства «Сіненергія» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін у сумі 2745,84 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 20 грудня 2010 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 24 грудня 2010 року .

Державна інспекція з контролю за цінами в Закарпатській області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Сіненергія» (далі ОСОБА_3 НВП «Сіненергія» в якій просить стягнути з відповідача адміністративно-

господарські санкції за порушення державної дисципліни цін в сумі 2745,84 грн., згідно рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Закарпатській області від 19.11.09р. №24.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує на те, що відповідно до статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", на підставі плану роботи органів державного контролю за цінами на ІV квартал 2009 року, Державною інспекцією з контролю за цінами в Закарпатській області проведено планову перевірку дотримання порядку застосування тарифів на загальнодоступні (універсальні) телекомунікаційні послуги та тарифів на надання в користування каналів електрозв'язку, зокрема відповідача ОСОБА_3 НВП «Сіненергія», якою встановлено, що відповідач надає абонентам м. Мукачево та Мукачівського району загальнодоступні телекомунікаційні послуги. Разом з тим, Державною інспекцією з контролю за цінами в Закарпатській області встановлено порушення ТОВ НВП «Сіненергія» державної дисципліни цін за рахунок застосування зверх тарифу плати за надання роздруківок інформації про розмови юридичним та фізичним особам. Позивач при цьому посилається на норми пп.1.6, 1.16 ст. 32 Закону України від 18.11.2003 року №1280-ІУ «Про телекомунікації», якими передбачено безоплатне отримання від оператора, провайдера телекомунікацій вичерпної інформації щодо змісту, якості, вартості та порядку надання телекомунікаційних послуг та приписи ст. 182 «Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг», затверджених постановою Кабінету Міністрів України 09.08.05 №720 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України 15.06.06 №830), якими передбачено безоплатне отримання від оператора вичерпної інформації про надані телекомунікаційні послуги. Зокрема вказує, що п.31 Правил передбачає не тільки надання на безоплатній основі інформації про надання послуг, а і надання розшифровки змісту, порядку, виду, обсягу тощо. Однак перевіркою встановлено, що відповідачем, всупереч вимог Закону України № 1280-ІУ «Про телекомунікації» та Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, крім абонплати за користування телефоном та плати за розмови, тарифи на які встановлено рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 12.09.08 №1110 «Про затвердження Граничних тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги», стягувалась із споживачів плата за роздруківки інформації про розмови абонента, що призвело до завищення розміру тарифу. Крім цього, перевіркою встановлено, що при нарахуванні відповідачем абонентської плати для підприємств міста Мукачево (без погодинної оплати місцевих розмов) останнім застосована абонентська плата в розмірі 33,82 грн. без ПДВ (40.58 грн. з ПДВ), в той час, як ст. 5 п. 24 розділу 2 рішення НКРЗ від 28.04.09 №1491 "Про затвердження Граничних тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги." встановлено вартість абонплати для підприємств в розмірі 33,81 грн. без урахування ПДВ. Таким чином, підприємством застосовано завищений розмір абонплати. Таким чином позивач зазначає, що в результаті порушень відповідачем вищевказаних норм Закону, останнім стягнуто понад рівень встановленого тарифу, плату за роздруківки (розшифровки) інформації за телефонні розмови, що призвело до отримання необґрунтованої виручки в розмірі 913,92 грн., а також внаслідок завищення граничного розміру абонплати ОСОБА_3 НВП «Сіненергія» отримало необґрунтованої виручки в розмірі 1,36 грн. За таких обставин, на підставі ч.1 ст.14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» вищевказана необгрунтована виручка, яка була отримана ОСОБА_3 НВП «Сіненергія» підлягає вилученню до держбюджету, як така, що отримана з порушенням норм чинного законодавства. За наслідками проведеної перевірки Державною інспекцією з контролю за цінами в Закарпатській області прийнято рішення від 19.11.09 № 24 яким застосовано до ОСОБА_3 НВП «Сіненергія» адміністративно-господарські санкції у розмірі 2745,84 грн. з яких 915,28грн. - необгрунтовано отримана виручка, 1830,56грн.- штраф. Позивачем направлено на адресу відповідача претензію від 27 січня 2010р. №01/01-05/94, однак станом на 22 березня 2010 року рішення інспекції від 19.11.09 № 24 не було виконано. У зв'язку з наведеним позивач просить Закарпатський окружний адміністративний суд задовольнити його вимоги.

Під час судового розгляду даної справи представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги з мотивів, що наведені в позовній заяві.

Відповідач надіслав суду письмові заперечення проти позову (а.с. 26-27), в яких просить суд відмовити позивачеві в задоволенні адміністративного позову. При цьому відповідач наголошує на тому, що права споживачів телекомунікаційних послуг, передбачені п. 1.16 ст.32 Закону України «Про телекомунікації», підприємством дотримуються, споживачі безоплатно отримували і отримують від ОСОБА_3 НВП «Сіненергія» рахунки за надані телекомунікаційні послуги. За особистим зверненням споживачів з урахуванням технічної можливості обладнання телекомунікаційної мережі нараховану до оплати суму за надані послуги НВП «Сіненергія» розшифровує тільки за той розрахунковий період, до якого споживачі мають претензії, із зазначенням номера абонента, якого викликав споживач, виду послуги, часу початку і закінчення кожного сеансу зв'язку, обсягу наданих послуг, суми коштів до сплати за кожний сеанс зв'язку. В інших випадках НВП «Сіненергія» у відповідності до тарифів на додаткові послуги міжміського та міжнародного зв'язку, які передбачені пунктом 152 «Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг» та згідно з укладеними договорами про надання послуг електрозв'язку за окремою платою, як додаткову послугу споживачам надає в письмовій формі розшифровку нарахованої до оплати суми за міжміські, міжнародні телефонні розмови на папері за розрахунковий період ( крім вартості доставки рахунків з розшифровкою поштою). При цьому відповідач наголошує на тому, що за надання додаткових послуг згідно п.1.5 ст. 38 Закону України «Про телекомунікації» оператори телекомунікацій мають право на встановлення тарифів на телекомунікаційні послуги, крім тих послуг, тарифи на які регулюються державою відповідно до цього Закону. Згідно п.п. 2.1 та 2.2 статті 66 Закону передбачено, що державному регулюванню шляхом встановлення граничних або фіксованих тарифів підлягають тарифи на загальнодоступні послуги та тарифи на надання в користування каналів електрозв'язку операторів телекомунікацій, які займають монопольне становище на ринку цих послуг. Враховуючи, що відповідач отримував плату за надання додаткових послуг, а не нараховував завищену плату на граничні тарифи, на підставі ст.ст. 32, 38, 66 Закону України «Про телекомунікації» просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Під час судового розгляду даної справи представник відповідача позов визнав частково, а саме в тій частині, що дійсно, при нарахуванні абонентської плати для підприємств міста Мукачево (без погодинної оплати місцевих розмов) підприємством невірно застосована абонентська плата в розмірі 33,82 грн. без ПДВ (40.58 грн. з ПДВ), оскільки ст. 5 п. 24 розділу 2 рішення НКРЗ від 28.04.09 № 1491 "Про затвердження Граничних тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги." встановлено вартість абонплати для підприємств в розмірі 33,81 грн. без урахування ПДВ і тому підприємством застосовано завищений граничний розмір абонплати та отримано необґрунтованої виручки в розмірі 1,36 грн., в частині інших позовних вимог позов заперечив, з мотивів викладених у письмових запереченнях у тій частині, яка стосується стягнення ОСОБА_3 НВП «Сіненергія» плати за надання розшифровок нарахованої до оплати суми за міжміські, міжнародні телефонні розмови на папері за розрахунковий період.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Державною інспекцією з контролю за цінами в Закарпатській області проведено планову перевірку дотримання порядку застосування тарифів на загальнодоступні (універсальні) телекомунікаційні послуги та тарифів на надання в користування каналів електрозв'язку, зокрема відповідача ОСОБА_3 НВП «Сіненергія» за наслідками якої складено акт від 13.11.2009 року (а.с. 8-9).

З даного акту вбачається, що в результаті порушень відповідачем норм законодавства, останнім стягнуто понад рівень встановленого тарифу, плату за роздруківки (розшифровки) інформації за телефонні розмови, що призвело до отримання необґрунтованої виручки в розмірі 913,92 грн., а також внаслідок завищення граничного розміру абонплати ОСОБА_3 НВП «Сіненергія» отримало необґрунтованої виручки в розмірі 1,36 грн.

Крім того за наслідками проведеної перевірки Державною інспекцією з контролю за цінами в Закарпатській області прийнято рішення від 19.11.09 № 24 (а.с. 7) яким застосовано до ОСОБА_3 НВП «Сіненергія» адміністративно-господарські санкції у розмірі 2745,84 грн. з яких 915,28грн. - необгрунтовано отримана виручка, 1830,56грн.- штраф.

Позивачем направлено на адресу відповідача претензію від 27 січня 2010р. №01/01-05/94 (а.с. 6).

В процесі судового розгляду справи представником відповідача ОСОБА_2 було зроблено усну заяву, якою останній позов визнав частково, а саме в тій частині, що дійсно, при нарахуванні абонентської плати для підприємств міста Мукачево (без погодинної оплати місцевих розмов) підприємством невірно застосована абонентська плата в розмірі 33,82 грн. без ПДВ (40.58 грн. з ПДВ), оскільки ст. 5 п. 24 розділу 2 рішення НКРЗ від 28.04.09 № 1491 "Про затвердження Граничних тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги." встановлено вартість абонплати для підприємств в розмірі 33,81 грн. без урахування ПДВ і тому підприємством застосовано завищений граничний розмір абонплати та отримано необґрунтованої виручки в розмірі 1,36 грн.

Згідно ч. 1 ст. 136 КАС України відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст. 136 КАС України визначено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 4 ст. 112 КАС України суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

При цьому суд вважає за можливе прийняти часткове визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, а відтак у цій частині позов є підставним та підлягає до задоволення.

При цьому суд констатує, що ст. 5 п. 24 розділу 2 рішення НКРЗ від 28.04.09 № 1491 "Про затвердження Граничних тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги." встановлено вартість абонплати для підприємств в розмірі 33,81 грн. без урахування ПДВ, однак відповідачем застосовувалась абонентська плата в розмірі 33,82 грн. без ПДВ (40.58 грн. з ПДВ), а відтак останнім застосовано завищений граничний розмір абонплати та отримано необґрунтованої виручки в розмірі 1,36 грн. Дані обставини встановлені в ході проведення перевірки ОСОБА_3 НВП «Сіненергія» та підтверджені матеріалами справи, зокрема довідкою-розрахунком необґрунтовано одержаної виручки (а.с. 10).

У відповідності до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» вся необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Таким чином з відповідача у цій частині підлягають до стягнення адміністративно - господарські санкції за порушення державної дисципліни цін у сумі необґрунтовано одержаної виручки - 1,36 грн. та штрафу у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки, що разом становить 4,08 грн.

Що стосується позовних вимог в частині порушення ОСОБА_3 НВП «Сіненергія» п. 1.16. ст. 32 Закону України «Про телекомунікації», п. 31, 107 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.05 № 720 із змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.06 №830, а саме стягнення понад рівень тарифу, встановленого рішеннями Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 12.09.08 №1110 "Про затвердження Граничних тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги", плати за роздруківки (розшифровки) інформації за телефонні розмови, що призвело до завищення розміру тарифу, нарахування завищеної плати та отримання необґрунтованої виручки в розмірі 913,92 грн. та нарахування позивачем штрафу у двократному розмірі зазначеної суми то суд констатує наступне.

Судом встановлено, що відповідач є оператором зв'язку, який у відповідності до п.п. 2.1.6 п. 2.1. розділу ІІ типового договору має право установлювати тарифи на телекомунікаційні послуги, що ним надаються, крім послуг, тарифи на які регулюються державою (а.с. 46-49).

У відповідності до наказу відповідача № 14/в від 03.06.08 року за надання додаткової послуги по розшифровці на папері нарахованої до оплати суми за міжміські, міжнародні телефонні розмови на вимогу абонента при одноразовому замовленні за розрахунковий період, з абонента додатково стягується плата в сумі 2 грн. 24 коп. (з ПДВ) (а.с. 41).

Згідно ст. 32 Закону України "Про телекомунікації" споживачі під час замовлення та/або отримання телекомунікаційних послуг мають право, зокрема, на безоплатне отримання від оператора, провайдера телекомунікацій вичерпної інформації щодо змісту, якості, вартості та порядку надання телекомунікаційних послуг; безоплатне отримання від оператора, провайдера телекомунікацій рахунків за надані телекомунікаційні послуги. За особистим зверненням споживача з урахуванням технічної можливості обладнання телекомунікаційної мережі нарахована до оплати сума за надані послуги повинна бути розшифрована тільки за той розрахунковий період, до якого споживач має претензії, із зазначенням номера абонента, якого викликав споживач, виду послуги, часу початку і закінчення кожного сеансу зв'язку, обсягу наданих послуг, суми коштів до сплати за кожний сеанс зв'язку. Телекомунікаційні послуги, які надаються знеособлено (анонімно), розшифровці не підлягають.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про телекомунікації" оператори телекомунікацій мають право, зокрема, на установлення тарифів на телекомунікаційні послуги, що ними надаються, крім тих послуг, тарифи на які регулюються державою відповідно до цього Закону.

Відповідно до статті 39 Закону України "Про телекомунікації" оператори телекомунікацій зобов'язані, зокрема, надавати споживачам вичерпну інформацію, необхідну для укладення договору, а також щодо телекомунікаційних послуг, які вони надають; забезпечувати правильність застосування тарифів; зберігати записи про надані телекомунікаційні послуги протягом строку позовної давності, визначеного законом, та надавати інформацію про надані телекомунікаційні послуги в порядку, встановленому законом; оприлюднювати тарифи на телекомунікаційні послуги, що встановлюються самим оператором, не пізніше ніж за сім календарних днів до їх введення.

Правила надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2005 р. N 720, відповідно до Закону України "Про телекомунікації" та інших нормативно-правових актів визначають порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг, регулюють відносини між операторами, провайдерами телекомунікацій і споживачами телекомунікаційних послуг.

Відповідно до Правил N 720 за ознаками надання телекомунікаційні послуги поділяються на основні та додаткові, що нерозривно пов'язані технологічно з наданням певних основних телекомунікаційних послуг. Перелік додаткових послуг визначається технічними можливостями обладнання операторів, провайдерів телекомунікацій.

Оператори, провайдери надають телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до законів України "Про телекомунікації", "Про захист прав споживачів", інших актів законодавства, цих Правил та нормативних документів у сфері телекомунікацій.

Оператори, провайдери самостійно визначають перелік телекомунікаційних послуг, що надаються споживачам, крім випадків покладення на операторів за рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку відповідно до Закону обов'язку щодо розвитку та надання загальнодоступних (універсальних) телекомунікаційних послуг.

Споживач у межах технічних можливостей має право обрати оператора, провайдера та вид телекомунікаційних послуг, що ними надаються.

Тарифи на телекомунікаційні послуги встановлюються операторами, провайдерами самостійно, крім тарифів, які згідно із Законом підлягають державному регулюванню.

Державному регулюванню шляхом установлення граничних або фіксованих тарифів підлягають тарифи на загальнодоступні (універсальні) послуги і на надання в користування каналів електрозв'язку операторів, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку цих послуг.

Додаткові телекомунікаційні послуги надаються за додаткову плату, якщо інше не передбачено договором. Перелік додаткових послуг установлюється оператором, провайдером.

Оператор, провайдер має право, зокрема, установлювати тарифи на телекомунікаційні послуги, що ним надаються, крім послуг, тарифи на які регулюються державою.

Оператор, провайдер зобов'язаний, зокрема, надавати послуги за встановленими показниками якості відповідно до стандартів та інших нормативних документів, умов договору та наданої ним інформації про умови надання послуг; забезпечувати правильність застосування тарифів; зберігати дані обліку наданих телекомунікаційних послуг протягом строку позовної давності, визначеного законодавством, надавати інформацію щодо споживачів та наданих їм телекомунікаційних послуг у порядку, встановленому законодавством; приймати від фізичних і юридичних осіб заяви про надання телекомунікаційних послуг, вести їх облік та задовольняти у міру появи технічних можливостей, давати відповіді у строки, передбачені законодавством; укладати з абонентами договори.

На вимогу споживача оператор, провайдер надає інформацію, зокрема, про основні і додаткові (платні і безоплатні) телекомунікаційні послуги (їх перелік); умови і порядок надання основних і додаткових телекомунікаційних послуг; тарифи на телекомунікаційні послуги і пільги з їх надання та оплати.

Згідно ст. 9 Закону України "Про ціни і ціноутворення" державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України.

Положеннями статті 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" передбачена відповідальність за порушення державної дисципліни цін.

Законом України "Про телекомунікації" встановлено, що споживачі під час замовлення та/або отримання телекомунікаційних послуг мають право на безоплатне отримання від оператора вичерпної інформації щодо змісту, якості, вартості та порядку надання телекомунікаційних послуг та рахунків за надані телекомунікаційні послуги. При цьому законом покладено обов'язок на такого оператора за умови особистого звернення споживача надання розшифровки суми за той розрахунковий період, до якого споживач має претензії, із зазначенням повної інформації про використані послуги.

Позивачем в процесі розгляду справи не заперечувалося, що відповідач безоплатно надавав рахунки за надані телекомунікаційні послуги. Підставою винесення рішення інспекції від 19.11.09 № 24 (в цій частині) є встановлення тарифів за надання послуги з розшифровки переговорів на папері, наданих телекомунікаційних послуг за встановлену позивачем плату.

Послуги зв'язку надаються споживачеві на підставі договору, тобто про встановлені тарифи за надання додаткових послуг, зокрема, за надання розшифровки на папері споживач обізнаний, що підтверджується відповідним укладенням договору про надання телекомунікаційних послуг. Крім того, законом покладений обов'язок на оператора зв'язку надання безкоштовно такої розшифровки наданих послуг лише за умови звернення споживача за для узгодження оскаржуваних ним сум . При цьому, Законом визначене право оператора на встановлення тарифів на додаткові послуги.

Зазначена додаткова послуга відповідача з надання споживачу розшифровки телефонних переговорів не знаходиться у сфері державного регулювання цін.

Аналогічної позиції дотримується ВАСУ при вирішенні адміністративних справ з подібних правовідносин (Ухвала від 08.07.2010 р. у справі N К-4108/10).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

В процесі судового розгляду справи позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що відповідачем отримувалася плата за надання розшифровки наданих послуг на папері за зверненням споживача саме з метою отримання визначених до оплати сум з метою їх узгодження або оскарження, а тому з огляду на вищевказані норми Закону, отримання встановленої плати відповідачем за надання розшифровки наданих послуг на папері за зверненням споживача з інших підстав є додатковою послугою оператора, передбаченою відповідним договором, тому відповідач мав повноваження щодо встановлення тарифу на надання вказаної послуги.

За таких обставин суд вважає, що позов у цій частині є необґрунтованим, та не підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 136, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Державної інспекції з контролю за цінами в Закарпатській області - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 науково-виробничого підприємства «Сіненергія» (Код ЄДРПОУ 30175391) адміністративно - господарські санкції за порушення державної дисципліни цін у сумі 4,08 грн. (чотири грн. 08 коп.) грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяОСОБА_4