ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
24.06.08р.
Справа
№ К39/122-08
За
позовом ОСОБА_1, м. Дніпродзержинськ
до
відповідача-1: Закритого акціонерного товариства Фірми
"Меблі", м.Дніпродзержинськ
до
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал",
м.Дніпродзержинськ
Третя
особа: Дніпропетровська обласна рада в особі управління майном спільної
власності територіальних громад області, м. Дніпропетровськ
про визнання незаконними дій товариства
щодо укладення договору купівлі продажу нерухомого майна
Суддя Ліпинський О.В.
СУТЬ
СПОРУ:
Гр.
ОСОБА_1 (надалі Позивач) звернувся з позовом до Закритого акціонерного
товариства фірма „Меблі” (надалі Відповідач) в якому просить суд визнати
незаконними дії Відповідача щодо укладення договору купівлі-продажу від
04.03.2004 року № 717 нежитлових приміщень №№ 1-57; І; ІІ (інвентаризаційна
справа 1992 року), загальною площею 4148,8 кв.м., що знаходиться в нежитловому
будинку літера А-2 (будинок „Дім Меблів”) розташованому за адресою: Дніпропетровська
обл., місто Дніпродзержинськ, проспект Аношкіна, 24. Вимоги щодо визнання
незаконними дій Відповідача з продажу нерухомого майна, обґрунтовані
невідповідністю цієї угоди вимогам закону та порушенням корпоративних прав
Позивача, оскільки договір було укладено без згоди учасників товариства,
внаслідок зловмисної змови голови правління з представником покупця та за
відсутності повноважень в голови правління товариства на укладення угоди.
17.06.2008
року позивач доповнив свої позовні вимоги, і додатково просить суд визнати
недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень №№ 1-57; І; ІІ
(інвентаризаційна справа 1992 року), загальною площею 4148,8 кв.м., що
знаходиться в нежитловому будинку літера А-2 (будинок „Дім Меблів”)
розташованому за адресою: Дніпропетровська обл., місто Дніпродзержинськ,
проспект Аношкіна, 24, укладений від імені ЗАТ фірма „Меблі” 04.03.2004 року №
717.
Ухвалою
суду від 17.06.2008 року, в зв'язку із доповнення позову вимогою про визнання
недійсним договору купівлі-продажу від 04.03.2004 № 717, судом залучено до
справи в якості Відповідача-2 покупця за спірним договором -ТОВ „Термінал”.
20.06.2008
року Позивач подав доповнення до позовної заяви, в яких просить суд застосувати наслідки недійсності
правочину передбачені ст. 216 ЦК України, шляхом поновлення за ЗАТ фірма
„Меблі” права власності на майно, що є предметом спірного договору,
зобов'язання ТОВ „Термінал” повернути ЗАТ фірма „Меблі” майно отримане за
спірним договором, та зобов'язати ОКП „Дніпродзержинське БТІ” зареєструвати за
ЗАТ фірма „Меблі” право власності на майно, яке є предметом спірного договору.
Позивач
подав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на
майно, яке є предметом спірного договору, заборонити особам, у володіння яких знаходиться
зазначене майно використовувати його як заставу або внесок до статутного фонду
юридичних осіб, та заборонити ОКП „Дніпродзержинське БТІ” вносити зміни до
Реєстру прав власності щодо нерухомого майна, яке є предметом спірного
договору.
Згідно
ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора
чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову
допускається в будь-якій стадії провадження у
справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим
виконання рішення господарського суду.
Відповідно
до вимог ст. 67 ГПК України позов може бути забезпечено шляхом накладення
арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, заборони відповідачеві
вчиняти певні дії, заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета
спору.
Враховуючи
суть позовних вимог, які заявляє позивач в своєму позову, а також обставини, на яких ґрунтуються
позовні вимоги, суд вважає за наявними достатні правові підстави для вжиття
заходів до забезпечення позову, як засобу запобігання можливих порушень прав чи
охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки відчуження об'єкту спірного договору до
вирішення справи по суті призведе до унеможливлення виконання рішенні суду по даній справі в
частині застосування наслідків недійсності спірного правочину.
Суд
вважає доцільним вжиття лише такого заходу забезпечення як накладення арешту на
майно, що є предметом спірного договору, оскільки поняття арешт майна включає в
себе інші викладені в заяві позивача заходи, в тому числі й щодо заборони
передачі арештованого майна в якості застави та внеску до статутного фонду,
оскільки така передача передбачає зміну власника майна, а також щодо заборони
вносити зміни до Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо зміни власника
арештованого майна.
Керуючись
ст.ст. 65, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України,
господарський суд -
УХВАЛИВ:
До
вирішення спору по суті, накласти арешт на нежитлові приміщення №№ 1-57; І; ІІ,
загальною площею 4148,8 кв.м., що знаходяться в нежитловому будинку літера А-2
(будинок „Дім Меблів”) розташованому за адресою: Дніпропетровська обл., місто
Дніпродзержинськ, проспект Аношкіна, 24.
Ухвала
вступає в законну силу з моменту її прийняття та може бути оскаржена до
Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд
Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня, наступного за днем
прийняття.
Ухвала
як виконавчий документ може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років
з дня її прийняття.
Суддя
О.В.
Ліпинський
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 24.06.2008 |
Оприлюднено | 18.12.2008 |
Номер документу | 2525575 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ліпинський О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні