Постанова

від 12.11.2008 по справі к39/122-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 12 листопада 2008 р.                                                                                   

№

К39/122-08 

Вищий  господарський 

суд України  у складі колегії

суддів:

 Гончарука П.А.(головуючого),                                                                                    Вовка

І.В.

Стратієнко Л.В.,         

розглянувши

у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу  Закритого акціонерного товариства  фірма ''Меблі''   на 

постанову  Дніпропетровського  апеляційного господарського  суду     

від  18.08.2008 року у справі №

К39/122-08 за позовом   ОСОБА_1 до

Закритого акціонерного товариства фірма 

''Меблі'',  Товариства  з 

обмеженої  відповідальністю  "Термінал",  третя 

особа : Дніпропетровська 

обласна  рада  в 

особі   управління   майном 

спільної  власності   територіальних  громад 

області    про  визнання  

недійсним  договору, права  власності 

та  витребування  майна,

                                      У С Т А Н О В И В:

У  березні 2007 року позивач звернувся  до господарського суду     Дніпропетровської області з позовною  заявою 

до відповідача  про  визнання 

незаконними  дій  господарського  товариства 

з  укладання  договору 

від  04.03.2004  року  №

717  з 

продажу  нерухомого  майна 

ТзОВ  "Термінал"  у 

зв'язку  з  суперечністю 

цієї  угоди  вимогам 

закону  та  порушенням 

його корпоративних  прав.

Під  час 

розгляду  справи  в  суді  першої 

інстанції  позивач  доповнив 

заявлені    вимоги  та 

просив  визнати  недійсним  

договір  купівлі-продажу  від 

04.03.2004  року  № 717, 

поновити  право  власності 

ЗАТ  фірма ''Меблі''  на 

нерухоме  майно  продане 

за  спірним  договором, 

зобов'язати  ТзОВ  "Термінал"  повернути 

ЗАТ  фірма ''Меблі''  зазначене 

майно    і  зобов'язати 

здійснити  реєстрацію  права 

власності  на  це 

майно  за  ЗАТ 

фірма ''Меблі''.

Ухвалою

господарського суду Дніпропетровської 

області  від 24.06.2008 року  накладено 

арешт  на  нерухоме 

майно,  що  є 

предметом  спірного  договору.

Постановою

Дніпропетровського апеляційного господарського суду      від 

18.08.2008 року  зазначену ухвалу

суду  першої інстанції залишено без змін.

У

касаційній скарзі  відповідач ЗАТ  фірма ''Меблі''  вважає, що   

судом порушено норми матеріального та процесуального права, і тому

просить прийняті ним рішення скасувати.

У

відзиві  на касаційну скаргу  позивач вважає, що оскаржені судові рішення

прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства, і тому просить

залишити їх  без змін, а  касаційну скаргу -без задоволення.

Доповідач-Вовк

І.В

Відзиви  на 

касаційну  скаргу  від ТзОВ 

"Термінал" та 

третьої  особи       до 

суду  не  надходили.

Заслухавши

пояснення представника  позивача,

дослідивши  доводи касаційної скарги та

відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення,

суд вважає, що касаційна скарга  підлягає

задоволенню з наступних  підстав.

Предметом  даного 

судового  розгляду  є 

вимоги  акціонера  про 

визнання  незаконними  дій 

господарського  товариства  з 

укладання  договору  з 

продажу  нерухомого  майна, 

визнання  недійсним  цього 

договору,  в  якому 

він  не  є 

стороною,  у  зв'язку 

з  суперечністю  вимогам 

закону   та  порушенням 

його  корпоративних  прав 

і  поновлення  права  

власності  господарського  товариства 

та  повернення  товариству 

проданого  за  спірною 

угодою  майна.

Відповідно

до ст. 66, 67 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи

його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити

заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій

стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи

зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується:

накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що

стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого

документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному

порядку.

Умовою

застосування заходів до забезпечення позову 

є достатньо  обґрунтоване

припущення, що майно (в тому  числі

грошові кошти, цінні папери тощо), яке є 

у відповідача  на момент

пред'явлення  позову до нього, може

зникнути, зменшитись  за кількістю або

погіршитись за якістю на момент виконання 

рішення.

Задовольняючи

клопотання позивача про  вжиття  заходів забезпечення  позову шляхом накладення арешту  на 

майно,   місцевий господарський

суд не врахував вимог зазначених норм процесуального права та не навів  достатньо 

обґрунтуваного  припущення про те,

що невжиття  заходів  забезпечення позову  може  в

майбутньому утруднити чи зробити неможливим 

виконання  судового рішення, на  що  не

звернув уваги  і апеляційний   господарський суд.

До

того ж,  розглядаючи  заяву 

про  забезпечення  позову, 

суд  мав  з 

урахуванням  доводів,  наданих 

позивачем  на  підтвердження 

своїх  вимог,  пересвідчитися,  зокрема 

в  тому,  що 

між  сторонами  дійсно 

виник  спір  та 

існує  реальна  загроза  

невиконання  чи  утруднення  

виконання  можливого  рішення 

суду  про  задоволення 

позов;  з'ясувати  обсяг  позовних  вимог, 

дані  про  особу 

відповідача  та  про 

належність  йому  арештованого 

майна,  а  також  

відповідність  виду  забезпечення 

позову,  який  просить 

застосувати  позивач,  котрий 

звернувся  з  такою 

заявою,  позовним  вимогам, 

заявленим  ним  в 

інтересах  господарського  товариства.

Таким

чином, дійшовши  висновку  про забезпечення позову

накладенням  арешту на майно,  яке 

є  предметом  спірної 

угоди,  в  якій 

позивач  не є  стороною, 

суд  в порушення  вимог процесуального закону  необгрунтував 

такого  висновку, і тому оскаржені

судові рішення   підлягають  скасуванню з передачею  справи  

на  розгляд  суду 

першої   інстанції.

Враховуючи

викладене та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11113  Господарського процесуального кодексу України,

Вищий господарський суд України

                                  ПОСТАНОВИВ:

Касаційну

скаргу Закритого акціонерного товариства 

фірма ''Меблі''  задовольнити.

          Постанову  Дніпропетровського  апеляційного господарського  суду     

від  18.08.2008 року  та  ухвалу  господарського суду Дніпропетровської  області 

від 24.06.2008 року  скасувати, і

справу № К39/122-08  передати  на 

розгляд  до  суду 

першої  інстанції.

Головуючий          суддя                                                                     П.Гончарук

Судді                                                                               

І. Вовк

Л. Стратієнко