Постанова

від 28.10.2008 по справі 56/129-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2008 р.                                                          

Справа № 56/129-08 

        Колегія

суддів у складі:

головуючого судді 

Погребняка В.Я., суддів - Бухана А.І., 

Шевель О.В.

     при

секретарі   Марченко В.О.

за участю

представників сторін:

позивача

-ОСОБА_1.,

довіреність б/н від 01.07.2008 р.,

1-го

відповідача

-Лисенка С.В.,  довіреність б/н від

20.08.2008 р.,

2-го

відповідача -не

з'явився,

розглянувши

в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Софар", м. Харків   (вх. № 2271Х/3-9 від 24.09.2008 р.)

на рішення господарського суду Харківської області від 21.08.08 у справі № 56/129-08

за

позовом Суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2, м. Харків

до

1.  Товариства з обмеженою відповідальністю

"Софар", м. Харків

     2. Товариства з обмеженою відповідальністю

"Фармастор", м. Київ

про розірвання договору та виселення,

встановила:

27

травня 2008 р. позивач звернувся до господарського суду  Харківської 

області з позовом  про розірвання

договору найму від 28.09.2006 р., укладеного між позивачем та першим

відповідачем; виселення першого відповідача з нежитлових приміщень першого

поверху № 35-39, загальною площею 64,3 кв. м., що знаходяться за

адресою:АДРЕСА_1,  про  визнання 

недійсним договору суборенди, укладеного 04.10.2006р. між першим та

другим відповідачами, та виселення другого відповідача з нежитлових приміщень

першого поверху № 35-39, загальною площею 64,3 кв. м., що знаходяться за

адресою:АДРЕСА_1.

Рішенням

господарського суду Харківської області від 21 серпня 2008 року у справі

№56/129-08 (суддя Кухар Н.М.) відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви.

Первісні позовні вимоги задоволено повністю. Розірвано договір найму від

28.09.2006р., укладений між суб'єктом підприємницькою діяльністю - фізичною

особою ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Софар".

Виселено Товариство з обмеженою відповідальністю "Софар" з

нежитлового приміщення першого поверху № 35-39, загальною площею 64,3 кв. м.,

що знаходиться за адресою:АДРЕСА_1. Визнано недійсним Договір суборенди від

04.10.2006р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю

"Софар" та Товариством з обмеженою відповідальністю

"Фармастор". Виселено Товариство з обмеженою відповідальністю

"Фармастор" з нежитлового приміщення першого поверху  № 

35-39,  загальною  площею 64,3 

кв.м.,  що знаходяться  за адресою:АДРЕСА_1. Стягнуто з Товариства з

обмеженою відповідальністю "Софар" на користь Суб'єкта

підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 витрати по сплаті

державного мита в розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу в розмірі 59,00 грн. Стягнуто з Товариства з

обмеженою відповідальністю "Фармастор" на користь Суб'єкта

підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 витрати по сплаті

державного мита в розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу в розмірі 59,00 грн.

1-й

відповідач - ТОВ "Софар" - з рішенням господарського суду Харківської

області від 21.08.2008 р. не погодився, звернувся до Харківського апеляційного

господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення

господарського суду Харківської області від 21 серпня 2008 року та прийняти

нове рішення, яким задовольнити зустрічний позов  ТОВ "Софар" до ФОП ОСОБА_2. про

визнання недійсним пункту 5.2 договору найму від 28.09.2006р., а в позові СПД

ФО ОСОБА_2 до ТОВ "Софар" та ТОВ "Фармастор" про розірвання

договору та виселення відмовити, судові витрати покласти на позивача,

посилаючись на те, що рішення винесено з порушенням норм матеріального і

процесуального права, а також при невідповідності висновків, викладених в рішенні,

обставинам справи.

Позивач

надав відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Софар», в якому  зазначає, що рішення господарського  суду 

Харківської області від 21.08.2008 р. є законним та обґрунтованим,

винесеним із додержанням норм матеріального 

та процесуального  права, а

апеляційна скарга 1-го відповідача є такою, що не підлягає задоволенню, тому

просить апеляційний суд відмовити 1-му відповідачу в прийнятті та розгляді

зустрічної позовної заяви, відмовити в задоволенні апеляційної скарги та

залишити  зазначене рішення  суду першої інстанції без змін.

Ухвалою

Харківського апеляційного господарського суду від 26.09.2008 р. у складі:

головуючий суддя Шевель О.В., суддя Афанасьєв В.В.,  суддя Бухан А.І. апеляційну скаргу 1-го

відповідача було прийнято до провадження, призначено до розгляду на 20 жовтня

2008 р.

Ухвалою

заступника голови Харківського апеляційного господарського суду від 02.10.2008

р.  для розгляду даної справи склад

колегії змінено і сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя  Погребняк В.Я., суддя Бухан А.І., суддя  Шевель О.В.

В

судовому засіданні  20 жовтня 2008

р.  оголошено перерву до 10 години  22.10.2008 р. для надання сторонам можливості

представити  додаткові документи  в обґрунтування своєї позиції та заперечень

по суті спору.

В судове

засідання 22.10.2008 р. 2-й відповідач свого представника не направив, хоча був

повідомлений телефонограмою від 21.10.2008 р. про час і місце розгляду справи,

про причини неявки суд не повідомив.

Колегія

суддів, вислухавши думку представників позивача та 1-го відповідача, вважає за

можливе розгляд справи здійснити у відсутність представника 2-го відповідача за

наявними у справі документами.

Перевіривши

повноту встановлених судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження

обставин справи доказів, надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, дослідивши

матеріали справи та правильність застосування господарським  судом норм матеріального та процесуального

права, заслухавши представників позивача та 1-го відповідача, розглянувши

доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  1-го відповідача не підлягає задоволенню,

виходячи з наступного.

Як

свідчать матеріали справи, 28.09.2006 р. між позивачем та ТОВ "Софар” було

укладено договір найму нежитлових приміщень першого поверху № 35-39 в літ.

"А-5”, загальною площею 64,3 кв. м., що знаходяться за адресою:АДРЕСА_1.

Відповідно

до акту приймання-передачі до договору найму від 28.09.2006 р.  позивач - СПД ФО ОСОБА_2. - передав, а 1-й

відповідач - ТОВ «Софар»- прийняв в тимчасове платне користування (найм)

нежитлові приміщення першого поверху № 35-39 в літ. «А-5», загальною площею

64,3 кв. м., що знаходяться за 

адресою:АДРЕСА_1 (а.с.13).

01.10.2006р.

між  відповідачами - ТОВ

"Софар”   та ТОВ

"Фармастор”  було укладено договір

про співробітництво, а саме: об'єднання 

ї зусиль, участь своїм майном та трудовою участю своїх співробітників з

метою покращення господарського стану сторін, отримання прибутку від здійснення

діяльності у сфері роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

Відповідно

до п. 3.1.6. вищевказаного договору про співробітництво на ТОВ "Софар”

було покладено обов'язок передати ТОВ "Фармастор” в суборенду приміщення

загальною площею 64,3 кв.м., що знаходиться за адресою:АДРЕСА_1, після

отримання письмової згоди власника приміщення, яким є позивач.

04.10.2006

р. між ТОВ "Софар” та ТОВ "Фармастор” було укладено договір суборенди

нежитлових приміщень першого поверху № 35-39 в літ. "А-5”, загальною

площею 64,3 кв. м., що знаходяться за адресою:АДРЕСА_1 (а.с.14-16 ).

Розділом

3 зазначеного договору  суборенди

передбачено, що приміщення передається в суборенду не пізніше дня, наступного

за днем отримання дозволу на передачу об'єкту в суборенду від власника, яким є

позивач, та здійснюється за актом прийому-передачі.

В

судових засіданнях суду як першої, так і апеляційної інстанцій було встановлено

(і про це зазначив представник позивача), що зазначений договір суборенди був

укладений без дозволу позивача  (орендодавця).

Відповідно

до п. 4.5. договору найму від 28.09.2006 року передача наймачем нежитлових

приміщень у піднайом іншим особам допускається з письмового дозволу наймодавця

(а.с.11).

Згідно

зі ст. 774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі

(піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором

або законом.

Згідно

зі ст. 783 ЦК України  наймодавець має

право вимагати розірвання договору, якщо наймач без дозволу наймодавця передав

річ у користування іншій особі.

Зважаючи

на те, що 1-м відповідачем було порушено умови договору найму від 28.09.2006р.

та норми чинного законодавства України, 07.04.2008 р. позивач направив на

адресу ТОВ „Софар” вимогу щодо розірвання договору найму та звільнення

орендованого приміщення. Факт надіслання зазначеної вимоги підтверджується

наявністю у справі повідомлення про отримання відповідачем цієї вимоги

(а.с.17-18).

Крім

того,  станом на день надіслання вимоги

щодо розірвання договору найму та звільнення орендованого приміщення за

адресою:АДРЕСА_1,  тобто на сьоме квітня

2008 р.,  1-м відповідачем  не  була  своєчасно сплачена орендна плата за

користування  спірним приміщенням за

березень 2008 р.

Відповідно

до п. 5.2 договору  найму  від 28.09.2006 р. наймодавець має право

вимагати дострокового розірвання договору у випадку не внесення наймачем плати

за користування або внесення не в повному обсязі протягом 10 (десяти)

банківських днів.

Оскільки

відповіді від першого відповідача не надійшло, приміщення відповідачами

звільнено не було, позивач звернувся  до

суду з позовом про розірвання договору найму та звільнення орендованого

приміщення.

Відповідно

до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним

чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів

цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до

звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно

зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають

правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення

зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це

встановлено договором або законом, або розірвання договору .

Враховуючи  ті обставини, що ТОВ "Софар" без

належного дозволу орендаря фактично передав іншій особі у суборенду спірне

приміщення, що призвело до порушень прав позивача, як власника, щодо володіння,

користування та розпорядження своїм майном, а також враховуючи, що з боку

першого відповідача припускалася несвоєчасна сплата орендних платежів, колегія

суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність порушень з

боку першого відповідача умов договору оренди від 28.09.2006 р. та наявністю

правових підстав для розірвання зазначеного договору найму та виселення з

нежитлового приміщення першого поверху № 35-39 загальною площею 64,3 кв.м., що

знаходяться за адресою:АДРЕСА_1 1-го відповідача.

Стосовно

позовної вимоги в частині визнання недійсним договору суборенди, укладеного між

відповідачами  04.10.2006 р.  колегія суддів зазначає наступне.

В

апеляційній скарзі перший відповідач зазначає про те, що, на його думку, у ТОВ

«Фармастор»не виникло права на користування спірним  приміщенням, оскільки воно за актом

прийому-передачі в суборенду передано не було, відповідного дозволу позивачем  на укладення договору суборенди надано не

було.

Колегія

суддів вважає за необхідне зазначити, що в судовому засіданні  суду апеляційної інстанції факт користування

другим відповідачем нежитловим приміщенням за адресою: м. Харків,  пр. Правди, 7 та існування між ним  та першим відповідачем орендних правовідносин,

встановлений судом першої інстанції,  

повністю підтвердився 

наступними  доказами:

-

копією договору суборенди приміщення  від

04.10.2006 р. між відповідачами, яку представник позивача отримав у

Дзержинському  РВ м. Харкова та надав в

судовому засіданні  22.10.2008 р.

(оригінал договору було надано представником позивача в судовому засіданні суду

апеляційної інстанції  22.10.2008 р.  та оглянуто колегією суддів);

-

копією дозволу на розміщення об'єктів торгівлі, громадського харчування та

побутового обслуговування, виданий другому відповідачу Управлінням з питань

підприємництва, інвестицій та споживчого ринку Департаменту економіки та

комунального майна виконавчого комітету Харківської міської ради, та який

видається на певне приміщення, в якому здійснюється діяльність суб'єктів

господарювання, виключно при наявності документів, що підтверджують право

користування таким приміщенням  та  копією дозволу на роботу аптеки за адресою

спірного приміщення, виданий другому відповідачу Дзержинським РВ ХМУ УМВСУ України

в Харківській області, який також видається виключно за адресою здійснення

суб'єктом господарювання своєї діяльності, та тільки при наявності документів,

що підтверджують правомірне користування таким приміщенням (а.с.86 -87);

-

копіями фотознімків фасаду входу до спірного приміщення, на якому зображена

вивіска із зазначенням найменування другого відповідача, та  куточку споживача, зроблений у спірному

приміщенні, який також свідчить, що у даному приміщенні здійснює свою

господарську діяльність саме ТОВ "Фармастор" (а.с.88-89);

-

фіскальним чеком касового апарату «Аптека Доброго Дня»ТОВ «Фармастор» від

09.07.2008 р., № 0062, наданим для залучення до матеріалів справи в судовому

засіданні суду апеляційної інстанції 22.10.2008 р.  представником позивача.

В

судовому засіданні  суду апеляційної

інстанції  представником першого

відповідача фактичне знаходження ТОВ «Фармастор»у спірному приміщенні  спростоване не було.

Водночас,

апелянтом і в апеляційній скарзі не заперечується перебування ТОВ «Фармастор»у

спірному приміщенні на підставі договору про співробітництво, укладеному між

відповідачами.

Колегія

суддів вважає, що не можуть бути прийняті до уваги твердження   першого та другого відповідачів щодо факту

існування між ними договору про співробітництво як підстави для розташування

ТОВ «Фармастор»у спірному нежитловому 

приміщенні  першого поверху   № 35-39 загальною   площею 64,3 кв.м., що знаходиться за

адресою:АДРЕСА_1, оскільки  відповідно

до  норм чинного законодавства єдиним

документом, який би підтверджував право суборендаря на знаходження у спірному

приміщенні, є договір суборенди, укладений між орендарем та суборендарем, акт

прийому-передачі до нього, а також дозвіл орендодавця на укладення такого

договору.

Колегія

суддів підтримує висновок суду першої інстанції щодо того,  що між першим та другим відповідачами існують

орендні правовідносини, тобто другий відповідач фактично користується

приміщенням, яке було орендоване першим відповідачем  у позивача за договором оренди від 28.09.2006

р., та  щодо  того, що договір суборенди  спірного приміщення від 04.10.2006 року

набрав чинності, оскільки приміщення було фактично передано суборендарю, тому

слід його вважати укладеним.

Згідно

зі статтями  526 та 611 Цивільного

кодексу України, як вже було зазначено вище, 

та з ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, відповідно до якого якщо

недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша

заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених

законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний

правочин).

Оскільки

договір суборенди від 04.10.2006р. був укладений між першим та другим

відповідачами всупереч умовам договору оренди від 28.09.2006р.,  колегія суддів погоджується з висновком

господарського суду про його недійсність та 

задоволення вимоги СПДФО ОСОБА_2. в частині позовних вимог про визнання

недійсним договору суборенди від 04.10.2006 р., укладеного між Товариством з

обмеженою відповідальністю "Софар" та Товариством з обмеженою відповідальністю

"Фармастор".

Щодо

питання  про подання 1-м

відповідачем  зустрічної позовної заяви

про визнання недійсним пункту 5.2. договору найму від 28.09.2008 р. колегія

суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як

вбачається з матеріалів справи, в судовому засіданні 11.08.2008 р. були

досліджені всі докази надані учасниками судового процесу, справу було

розглянуто по суті, в судовому засіданні оголошено перерву для виготовлення

повного тексту рішення.

Порядок

подання зустрічного позову врегульовано ст..60 ГПК України, відповідно до якої

відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача

зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Подання

зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Тобто,

відмовляючи в прийнятті зустрічного позову, суд першої інстанції повинен був

винести відповідну ухвалу з зазначенням мотивів відмови у прийнятті зустрічного

позову та поисланням на норми ГПК України.

Суд в

рішенні зазначив про відмову в прийнятті зустрічної позовної заяви фактично з

мотивів недоцільності її розгляду спільно з первісним позовом.

Зазначене

є порушенням норм процесуального права.

Разом

з тим, відповідно до ст.104 ГПК України порушення або неправильне застосування

норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення

лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Крім

того, відповідно до ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи

переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції у урахуванням

особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Згідно з  ч.3 ст.101 ГПК України  в апеляційній інстанції не приймаються і не

розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Отже,

за таких обставин колегія суддів, погоджуючись з доводами апелянта про

порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зазначає про

неможливість судом апеляційної інстанції усунути зазначене порушення під час

розгляду справи в суді апеляційної інстанції в зв'язку з відсутністю у суду

апеляційної інстанції відповідних повноважень.

Разом

з тим, господарським судом в рішенні було роз'яснено про право звернення  1-го відповідача до суду першої інстанції з

даною позовною заявою в загальному порядку.

Крім

того, колегія  суддів вважає за необхідне

зазначити наступне.

Під

час розгляду апеляційної скарги ТОВ «Софар»було встановлено, що   представником позивача до суду першої

інстанції було надано  копію договору

суборенди приміщення від 04.10.2008 р. з записом  у договорі «Не заперечую проти укладання

Договору Суборенди»та з підписом 

власника приміщення -СПД ФО ОСОБА_2. Представник позивача заявив, що

копію договору суборенди позивачем було отримано в органі виконавчої влади, але

будь-якого погодження позивач на укладення договору суборенди не надавала. В

судове засідання 22.10.2008 р. представник 1-го відповідача також надав копію

зазначеного договору, але без відповідної резолюції про згоду на укладення

договору суборенди.

Якщо

при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності

працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки

дії, переслідуваної у кримінальному порядку, господарський суд надсилає про цей

факт повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури.

За

результатами розгляду даної справи судова колегія вважає за необхідне направити

в порядку ст.90 ГПК України повідомлення до прокуратури Харківської області.

Зважаючи

на те, що заявником апеляційної скарги не надано апеляційному господарському

суду мотивованих пояснень у чому саме оскаржуване рішення порушує його права та

інтереси, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню,

а рішення господарського суду Харківської області від 21.08. 2008 р.  у даній справі має бути залишене без змін.

Керуючись

статтями  99, 101, пунктом 1 статті 103,

статтею 105  Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну

скаргу  Товариства з обмеженою

відповідальністю "Софар", м. Харків 

залишити без задоволення.

Рішення

господарського суду Харківської  області

від 21.08.2008 р. у справі № 56/129-08 

залишити без змін.

За

наслідками розгляду справи направити повідомлення до прокуратури Харківської

області.

         Головуючий суддя                                                   

         Погребняк В.Я. 

                                 суддя                                                          

Бухан А.І. 

суддя                                                          

Шевель О.В.