Рішення

від 04.11.2008 по справі 10/126-3056

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04"

листопада 2008 р.

Справа №

10/126-3056

Господарський суд Тернопільської області у складі

Судді  Півторака М.Є.

За участю секретаря судового

засідання Клим Т.П.

розглянув у відкритому судовому

засіданні справу

за позовом:

Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до

відповідача: Приватного підприємства «Агро-КПК», с. Угриньківці Заліщицького

району Тернопільської області

       За участю представників:

позивача: не

прибув;

відповідача:

не прибув.

          У розпочатому судовому засіданні 21

жовтня 2008 року представнику позивача та відповідача  ознайомлено з процесуальними правами та

обов'язками  згідно з ст. 20,22 ГПК

України.

               Суть справи: Позивач -суб'єкт

підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1., м. Київ звернулася до суду

з позовом про стягнення з Приватного

підприємства «Агро-КПК», с. Угриньківці Заліщицкого району Тернопільської

області 351 806,80 грн. боргу, витрати по сплаті державного мита та послуг

за інформаційно-технічне обслуговування судового процесу просить покласти на

відповідача.

В обґрунтування

позовних вимог посилається на те, що у добровільному порядку відповідач

відмовляється оплатити поставлений товар, а претензія, яка надіслана йому

кредитором 30.01.2008 року  відповідачем

залишена без задоволення та реагування, позивач просить стягнути з відповідача

суму боргу;.

У відзиві на

позов від 20.10.2008 року приватне підприємство “Агро-КПК“, с. Угриньківці

Заліщицького району заперечує заявлені вимоги і вважає їх безпідставними.

Вважає, що посилання позивача на існування між сторонами зобов'язання з

поставки є необґрунтованим. Поданими матеріалами не доведено, що сторони

перебували в цивільно-правовій угоді, а саме договору поставки. Окрім того

зазначає, що в поданих суду рахунках-фактурах немає підпису посадової особи

керівника відповідача. Просить в позові відмовити.

Представник

позивача у судовому засіданні 21.10.2008 року заявлені вимоги підтримав

повністю.

                    В порядку статті 77

Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні

оголошувалася перерва до 14 годин 04 листопада 2008 року.

У судове

засідання 04 листопада 2008 року представники сторін не прибули.

            У зв'язку з тим, що явка

повноважних представників сторін у судовому засіданні 04.11.2008 року не

визнавалася судом обов'язковою, враховуючи, що подані суду докази є достатніми

для розгляду спору по суті, тому справа розглядається без участі представників

сторін згідно ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, заперечення

представника відповідача, господарський суд встановив  наступне:

Згідно ст. ст.

1,2 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до

господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і

охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші

юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють

підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу  суб'єкта підприємницької діяльності.

Стаття 16

Цивільного Кодексу України також визначає, що кожна особа має право звернутися

до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та

інтересу та визначає способи захисту цивільних прав та інтересів.

Суд може

захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором

або законом (частина  друга п. 1 ст. 16

ЦК України).

Позивач по

справі -ОСОБА_1, житель АДРЕСА_1 зареєстрована

як суб'єкт підприємницької діяльності Подільською районною у місті Києві

державною адміністрацією, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію

суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи серії  НОМЕР_1 , (копія знаходиться в матеріалах

справи), а тому наділена правом на звернення до господарського суду за захистом

своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Як встановлено

в судовому засіданні, відповідачем 01 листопада 2007 року було направлено

Позивачу рахунок-фактуру №143 від 01.11.2007р. на загальну суму 350 001,26 грн.

за поставку 17,0684 т яловичини блочної, а 

06 листопада 2007 року ПП «Агро-КПК»було направлено СПД ОСОБА_1, рахунок

фактуру №147 від 06.11.2007р. на загальну суму 160 006,79 грн. за поставку

7,803 т яловичини блочної.

Фізичною

особою-підприємцем ОСОБА_1. було прийнято до виконання вказані рахунки-фактури

і на виконання яких на адресу ПП «Агро-КПК» було здійснено передоплату за товар

по платіжному дорученню №40 від 02.11.2007р. на суму 191 800,00 грн., а по

платіжному дорученні №41 від 06.11.2007р. на суму 160 006,79 грн.

Отже,

платіжними дорученнями №40 від 02.11.2007 року відповідачу у справі було

перераховано 191800, грн., а платіжним дорученням № 41 від 06.11.2007 року було

перераховано 160006,79 грн. Всього перераховано 

Приватному підприємству “Агро-КПК“ 351 806,80 грн.

У графі “

Призначення платежу “ОСОБА_1. вказує: “за м'ясо блоч., згідно рахунку-фактури

143 від 01.11.2007 року у сумі 159 833,33 грн., ПДВ-20% 31 966,67 грн. (

платіжне доручення № 40 ) та за м'ясо 

ялов. Блочне, згідно рахунку-фактури 147 від 06.11.2007 року у сумі 133

338,99 грн., ПДВ-20% 26 667,8 грн. ( платіжне доручення № 43 ).

Таким чином,

перераховуючи кошти відповідачу ОСОБА_1. вказала, що призначенням коштів є саме

за м'ясо яловичини і посилається на вищезазначені рахунки-фактури.

Факт отримання

коштів відповідачем не заперечено у встановленому законом порядку.

Вказану грошову

суму в розмірі 351 806,80 грн. позивач визначає як суму боргу.

В силу ст.

11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені

актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими

актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Правочином є

дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та

обов'язків (частина 1 ст. 202 ЦК України).

У

відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт

господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати

господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових

актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання

-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог

господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу

України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом

України.

За  змістом 

приписів статей 205 та 206 ЦК України вбачається, що правочин може  вчинятися усно або в письмовій  формі. Сторони мають право обирати форму

правочину, якщо інше не встановлено законом, однак, усно можуть вчинятися

правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком

правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній

реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має

наслідком їх недійсність.

Відповідно до

статті 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у

спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, тощо,

а також підтвердженням прийняття до виконання замовлень, якщо законом не

встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладення даного виду

договорів.

Отримавши від

позивача кошти  в сумі 351 806,80 грн.,

призначення яких як оплата за поставку м'яса яловичини блочного відповідач тим

самим підтвердив про прийняття до виконання замовлення.

Таким чином,

направлені відповідачем у справі рахунки-фактури № 143 від 01.11.2007 року та №

147 від 06.11.2007, а також Платіжні доручення 

позивача про перерахування коштів № 40 від 02.11.2007 року та № 41 від

06.11.2007 року  свідчать про наявність

між сторонами правовідносин з поставки яловичини блочної.

У

відповідності до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець

(постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується

передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для

використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних

з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець

зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До

договору поставки застосовується загальні положення про купівлю-продаж, якщо

інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин

сторін.  

Беручи до уваги

доводи позивача, оцінені судом докази, суд дійшов висновку про те, що, між

позивачем та відповідачем виникли зобов'язання з поставки яловичини

блочної  на загальну суму 351 806,80

грн.

Однак,

відповідач у справі своїх зобов'язань не виконав, м'ясо яловичини ПП ОСОБА_1.

не поставив.

08 травня 2008

року відповідно до приписів статей 5-9 ГПК України на адресу відповідача було

направлено претензію про повернення сплаченої суми авансового платежу за

непоставлений товар в сумі 351806,80 грн.

Листом № 26 від

23 травня 2008 року відповідач повідомив, що розгляне виставлену претензію у

встановлений господарським законодавством строк. Однак, результати розгляду

позивачу так і не направив.

18.09.2008 року

на адресу відповідача було направлено грошову вимогу № 34 про повернення

сплаченої суми авансового платежу за непоставлений товар в сумі 351 806,80 грн.

Відповідно до

ч. 3 статті 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання

зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може від прийняття виконання

зобов'язання.

Отже, доводи

позивача про те, що відповідачем не поставлено товар та не повернуто авансовий

платіж, внаслідок чого виникла заборгованість, яка складає 351 806,80 грн.

підтверджуються документально ,

а тому позов підлягає до задоволення на заявлену суму, а судові витрати

покладаються на відповідача в силу приписів ст. 44 та 49 ГПК України.

          З огляду на наведене, керуючись ст.

129 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК

України, ст.ст. 20, 181  Господарського

кодексу України,  ст. ст. 11, 202, 205,

206, 526, 530, 612, 655, 662, 663, 689,712 ЦК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов

задовольнити.

2.Стягнути з

Приватного підприємства «Агро-КПК», с. Угриньківці Заліщицького району

Тернопільської області, ідентифікаційний код 33360973 на користь суб'єкта

підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний

номер НОМЕР_2 -351 806,80 грн.  боргу; 3

518,07 грн. в повернення сплаченого державного мита та  118 грн. за інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.Рішення набуває законної сили в десятиденний

строк з дня його прийняття.

На рішення

суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну

скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня

прийняття  рішення, через місцевий

господарський суд.

4.Повний

текст рішення складено та підписано 04 листопада 2008 року.

5.Наказ видати після набрання рішенням законної

сили.

Суддя                                                                                         

М.Є. Півторак