Постанова

від 10.02.2010 по справі 10/126-3056

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

10.02.10 Справа № 10/126-3056

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого - судді Городечної М.І.

Суддів Юркевича М.В.

ОСОБА_1

розглянувши матеріали апеляційної скарги Суб»єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2, б/н від 20.11.2009 р. (вхід. № місцевого суду 6803 від 24.11.2009 р.)

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 10.11.2009 р. про задоволення заяви ПП «АГРО-КПК»про відстрочку виконання рішення від 04.11.2008 р. у справі № 10/126-3056

за позовом Суб»єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2, м. Київ

до Приватного підприємства «АГРО-КПК», с. Угриньківці, Заліщицького району, Тернопільської області

про стягнення 351806,80 грн.

за участю представників сторін: не з»явились.

Встановив, що ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 10.11.2009 року задоволено заяву ПП «АГРО-КПК»та відстрочено виконання рішення від 04.11.2008 року у справі № 10/126-3056 до 01.09.2010 року.

Не погоджуючись з даною ухвалою місцевого суду, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Зокрема, в апеляційній скарзі від 20.11.2009 року, підприємець ОСОБА_2 важає її незаконною, посилаючись на те, що її винесено з порушенням норм процесуального права, а саме ст. 121 ГПК України, а тому просить її скасувати. В обґрунтування даних вимог та підстав для скасування оскаржуваної ухвали, позивач посилається на те, що судом першої інстанції не було встановлено неможливість відповідача провести виконання рішення по даній справі, зокрема, наявності в нього майна, готівкових та безготівкових коштів. Також, зазначає апелянт, судом першої інстанції не було враховано, що спір в даній справі виник з вини відповідача, який не вчиняє дій на погашення боргу. Також зазначає, що сума боргу значно знецінилась за останні два роки в силу інфляційних процесів в Державі.

Відповідач заперечень на апеляційну скаргу суду не подав.

Сторони явку представників в судове засідання не забезпечили. Однак колегія суддів апеляційного суду, враховуючи матеріали справи, повідомлення сторін про час та місце розгляду даної апеляційної скарги, заслуховування в попередньому судовому засіданні пояснень представників сторін, враховуючи положення ст. 101 ГПК України, вважає за можливе переглянути в даному судовому засіданні оскаржувану ухвалу та прийняти відповідну постанову.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши подані матеріали, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 04.11.2008 року у справі № 10/126-3056 задоволено позов суб»єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 до Приватного підприємства «АГРО-КПК»та стягнено з відповідача 351806,80 грн. боргу та судові витрати.

7 травня 2009 року на виконання вказаного рішення у даній справі, судом видано позивачу наказ.

02.10.2009 року ПП «Агро-КПК»подано в господарський суд Тернопільської області заяву про відстрочку виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 04.11.2008 року на строк на один рік.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 10.11.2009 року задоволено заяву ПП «АГРО-КПК»та відстрочено виконання рішення від 04.11.2008 року у справі № 10/126-3056 до 01.09.2010 року.

Апеляційний суд, враховуючи матеріали справи, не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Згідно ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Таким чином, виходячи з диспозиції даної норми процесуального закону, підставою для відстрочки рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Тобто, враховуючи вищенаведене, суд наділений правом відстрочити прийняте ним рішення у виняткових випадках, коли не вчинення зазначеної дії, призведе до не виконання цього рішення або значно ускладнить його виконання. При цьому, обставини, на які посилається заявник, як на підставу для відстрочення рішення суду, відповідно до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами.

В той же час суд, до якого подано заяву про відстрочення виконання рішення, відповідно до ст.ст. 32, 43 ГПК України зобов»язаний на підставі поданих заявником та іншими особами, які беруть участь у справі, доказів, встановити наявність таких обставин, які відповідно до ст. 121 ГПК України надають йому право відстрочити виконання прийнятого ним рішення.

Як вбачається апеляційним судом, в матеріалах справи, відсутні докази, які підтверджують, передбачені ст. 121 ГПК України обставини, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 04.11.2008 року у справі № 10/126-3056.

Посилання скаржника на кризові явища в Державі, на наявність в нього заборгованості по кредитному договору від 26.12.2007 року, укладеного з ВАТ «Кредобанк», на перебування належного йому майна в заставі та іпотеці вказаного Банку, тобто фактично посилання на наявність заборгованості по іншим господарським зобов»язанням перед іншими суб»єктами господарювання, в тому числі й банками, відповідно до змісту ст. 121 ГПК України не можуть бути підставами для відстрочки виконання зазначеного рішення господарського суду.

Слід зазначити, що судом першої інстанції не встановлено реального фінансового стану сторін у справі. Як вбачається з матеріалів справи, в справі відсутні належні докази, які б стверджували скрутне фінансове становище відповідача, відсутність в нього будь-яких матеріальних та нематеріальних активів, за рахунок звернення стягнення на які можна було б виконати рішення суду в даній справі. Судом першої інстанції не з»ясовано вищенаведених обставин, зокрема не встановлено факту відсутності у відповідача будь-якого іншого майна, окрім того нерухомого майна, на яке 27.12.2007 року накладено заборону на відчуження приватним нотаріусом Заліщицького районного нотаріального округу ОСОБА_3 Також судом першої інстанції, не було з»ясовано фінансового стану позивача, в порушення принципу рівності сторін перед судом в процесі, без врахування судом також вини сторін справи у виникненні спору, на вирішення якого було прийнято рішення від 04.11.2008 року в даній справі. Зокрема, як вбачається з даного рішення, судом було встановлено, що спір в справі виник саме з вини відповідача, який не виконав зобов»язань перед позивачем по поставці м»яса, та не повернув перерахованих позивачем за поставку коштів. Окрім цього, виносячи оскаржену ухвалу, судом першої інстанції не було з»ясовано чи вчиняв відповідач дії, спрямовані на виконання рішення суду від 04.11.2008 року. В матеріалах справи такі докази відсутні. Представник відповідача в судовому засіданні 13.01.2010 року пояснив, що відповідач не перераховував коштів на погашення боргу перед позивачем та не вчиняв жодних дій по його виконанню. При цьому, в розрізі дослідження питання вини сторін у виникненні спору, як видно з оскарженої ухвали, суд першої інстанції надаючи відповідачу відстрочку у виконанні рішення в даній справі від 04.11.2008 року, не дослідив чи зазнав позивач, як сторона на користь якої вирішено спір, інфляційних втрат, внаслідок як невиконання відповідачем грошових зобов»язань перед позивачем, так і невиконання рішення суду, обов»язковість безумовного виконання якого встановлена ст. 124 Конституції України, станом на час винесення оскарженої ухвали.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення заяви Приватного підприємства «АГРО-КПК»від 02.10.2009 року про відстрочку виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 04.11.2008 року у справі № 10/126-3056.

Таким чином, ухвала Господарського суду Тернопільської області від 10.11.2009 року у справі № 10/126-3056 прийнята внаслідок неправильного застосування норм процесуального права: а саме ст. 121 ГПК України, а тому підлягає скасуванню, а заява Приватного підприємства «АГРО-КПК»від 02.10.2009 року про відстрочку виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 04.11.2008 року у справі № 10/126-3056 відхиленню.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України, - П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу суб»єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 задоволити.

2. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 10.11.2009 року у справі № 10/126-3056 скасувати, а заяву Приватного підприємства «АГРО-КПК» від 02.10.2009 року про відстрочку виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 04.11.2008 року у справі № 10/126-3056 відхилити.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.

4. Справу повернути в Господарський суд Тернопільської області.

ОСОБА_4Городечна

Судді М.В.Юркевич

ОСОБА_1