Постанова

від 11.07.2012 по справі 2а-3303/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 липня 2012 року № 2а-3303/12/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ангели Техно» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02 березня 2012 року форми «В4» № 0000032200, форми «Р» № 0000022200, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Ангели Техно»(далі -позивач, ТОВ «Ангели Техно») з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста (далі -ДПІ у Печерському районі м. Києва), в якому, після уточнення позовних вимог заявою від 19.06.2012р., просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.03.2012 форми «В4»№ 0000032200 та форми «Р»№ 0000022200.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 березня 2012 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач безпідставно прийшов до висновку про неправомірне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2011 року у сумі 1 006 203,71 грн. за наслідками господарських операцій з ТОВ «Київтранспостач»та за серпень, вересень 2011 року у розмірі 680 289,00 грн. за наслідками операцій з ТОВ «Будівельне управління-26», оскільки податковий кредит за вказані періоди було сформовано позивачем на підставі належним чином оформлених податкових накладних. На момент укладення та виконання умов договорів вказані контрагенти були зареєстровані в якості суб'єктів підприємницької діяльності та платників ПДВ, всі первинні документи складено у відповідності до вимог законодавства, виконання контрагентами субпідрядних робіт та поставка товарів здійснювалося з метою виконання договорів, укладених позивачем з третіми особами.

Також позивач вказував на те, що відповідальність за порушення податкового законодавства є індивідуальною, а тому позивач не може нести відповідальність за можливе невиконання ТОВ «Київтранспостач»та ТОВ «Будівельне управління-26»податкових зобов'язань.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував, подав суду письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що під час перевірки було встановлено, що позивачем порушено пункти 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, оскільки податковий кредит було сформовано на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ «Київтранспостач»та ТОВ «Будівельне управління-26», які мають ознаки фіктивності.

З огляду на викладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

В судове засідання 19 червня 2012 року представник відповідача не з'явився, відповідач був належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового розгляду.

На підставі ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, в тому числі враховуючи неприбуття у судове засідання представника відповідача та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта суд прийняв рішення про розгляд справи у письмовому провадженні при цьому запропонувавши особам, які беруть участь у справі, надати додаткові пояснення, документи та матеріали через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд

В С Т АН О В И В:

Позивач -ТОВ «Ангели Техно»(код ЄДРПОУ 32708580) зареєстроване Виконавчим комітетом Васильківської міської ради 18.12.2003 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців № 13745184 від 10.05.2012 року (том І, а.с. 242), та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва.

Як вбачається з матеріалів справи у період з 29.12.2011р. по 05.01.2012р. ДПІ у Печерському районі м. Києва було проведено невиїзну документальну позапланову перевірку ТОВ «Ангели Техно»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ «Київтранспостач»(код ЄДРПОУ 36218037), ТОВ «Будівельне управління-26»(код ЄДРПОУ 36192653), ТОВ «Техноторг-Ком»(код ЄДРПОУ 36283352) за період з 01.07.2011 по 30.09.2011.

За результатами проведеної перевірки було складено акт № 10/23-9/32708580 від 13.01.2012 року (далі по тексту -Акт перевірки, Акт) -том І, а.с. 10-25.

02 березня 2012 року на підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва було прийнято податкові повідомлення -рішення:

- форми «В4»№ 0000032200 , яким позивачу за порушення ст. 185, пунктів 198.3, 198.6 ст. 198, пунктів 201.4, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 340 289,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 85 072,00 грн. (том І, а.с. 42);

- форми «Р»№ 0000022200 , яким позивачу за порушення ст. 185, пунктів 198.3, 198.6 ст. 198, пунктів 201.4, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України було нараховано суму податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»у розмірі 1 767 827,00 грн., в тому числі основного платежу у розмірі 1 346 204,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 336 551,00 грн. (том І, а.с. 43).

Доказів оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку позивачем суду не надано.

Під час перевірки було встановлено, що ТОВ «Ангели Техно»в податковій декларації за липень 2011 року було віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 1 006 203,70 грн., сплаченого у складі вартості товарів на користь ТОВ «Київтранспостач» , свідоцтво платника податку на додану вартість якого було анульовано 18.08.2011 року. Крім того, від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було отримано акт позапланової перевірки від 01.11.2011 № 2290/23-04/36218037 ТОВ «Київтранспостач», в якому зазначено, що співробітниками ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було опитано засновника та директора ТОВ «Київтранспостач»ОСОБА_1, яка пояснила, що вказане підприємство було зареєстроване на прохання її знайомого ОСОБА_3, стосовно здійснення господарської діяльності ТОВ «Київтранспостач»їй нічого невідомо, інших осіб на здійснення господарської діяльності від імені підприємства вона не уповноважувала, відповідних довіреностей не виписувала. Проведеною ДПІ у Шевченківському районі м. Києва перевіркою також було встановлено, що згідно податкової звітності ТОВ «Київтранспостач»встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ.

Перевіркою також встановлено, що в податковій декларації за серпень 2011 року ТОВ «Ангели Техно»було віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 340 288,66 грн., а за вересень 2011 року - 340 000,00 грн., сплачених у складі вартості товарів на користь ТОВ «Будівельне управління-26» , відносно якого ДПІ у Деснянському районі м. Києва було здійснено заходи по проведенню зустрічної перевірки, за результатами якої було складено акт від 02.12.2011 № 7974/7/07-020/36192653. Згідно вказаного Акту встановлено, що співробітниками ГВПМ ДПІ у Деснянському районі м. Києва було опитано засновника, директора та головного бухгалтера в одній особі ТОВ «Будівельне управління-26»ОСОБА_2, який пояснив, що до фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства відношення не має, печаткою підприємства не користувався, підприємницьку діяльність від імені ТОВ «Будівельне управління-26»не здійснював, податкову звітність підприємства не складав, не підписував та не подавав її до ДПІ, нікого не уповноважував на проведення таких дій. Зазначеною перевіркою, проведеною ДПІ у Деснянському районі м. Києва, також було встановлено, що згідно податкової звітності ТОВ «Будівельне управління -26»встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ.

Крім того, в Акті перевірки зазначено, що згідно автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту ТОВ «Київтранспостач»не було включено до складу податкового зобов'язання та відповідно не задекларовано та не сплачено до Державного бюджету за липень 2011 року суму у розмірі 1 006 203,70 грн., а ТОВ «Будівельне управління-26»не було включено до складу податкових зобов'язань у серпні 2011 року суму податку на додану вартість у розмірі 340 288,66 грн. та у вересні 2011 року суму податку на додану вартість у розмірі 340 000,00 грн., які були відображені ТОВ «Ангели Техно»у складі податкового кредиту.

Таким чином, за висновком відповідача, податкові та видаткові накладні від імені вказаних підприємств не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки підписані неуповноваженими особами. Вказане, за висновками перевіряючих, свідчить про відсутність у ТОВ «Ангели Техно»права на податковий кредит у липні 2011 року за наслідками проведених господарських операцій з ТОВ «Київтранспостач»та у серпні, вересні 2011 року за наслідками проведених господарських операцій з ТОВ «Будівельне управління-26».

Враховуючи викладене, відповідач зробив висновок про порушення ТОВ «Ангели Техно»ст. 185, пунктів 198.3, 198.6 ст. 198, пунктів 201.4, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 346 204,00 грн., в тому числі за липень 2011 року на суму 1 006 204,00 грн., за вересень 2011 року на суму 340 000,00 грн. та завищено розмір зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду, а саме р. 20.1 (у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість) на суму 340 289,00 грн.

Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з висновками Акта перевірки, що стали підставою для визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, виходячи з наступних мотивів.

Матеріали справи свідчать, що між ТОВ «Ангели Техно»(Покупець) та ТОВ «Київтранспостач» (Постачальник) було укладено Договори поставки № 710 від 01 липня 2011 року, № 711 від 06 липня 2011 року, № 712 від 07 липня 2011 року, № 713 від 11 липня 2011 року, № 714 від 13 липня 2011 року, № 715 від 19 липня 2011 року, № № 78/1, 49/1, 41/1, 60/1, 61/1, 62/10, 63/1, 71/1, 72/1, 77/1, 70/1 від 29 липня 2011 року, за умовами яких постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцеві товар згідно із заявками Покупця в асортименті та по цінам, вказаним у прайсі, на підставі даних цін виписуються видаткові накладні та/або специфікації, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених договорами (том І, а.с. 44-111, том ІІ, а.с. 1-68).

Поставка товару згідно вказаних договорів підтверджується видатковими накладними № 72 від 01 липня 2011 року на суму 91 330,00 грн. (в т.ч. ПДВ 15 221,67 грн.), № 91 від 29 липня 2011 року на суму 34 061,38 грн. (в т.ч. ПДВ 5 676,90 грн.), № 92 від 29 липня 2011 року на суму 126 609,00 грн. (в т.ч. ПДВ 21 101,50 грн.), № 77 від 19 липня 2011 року на суму 1 026,00 грн. (в т.ч. ПДВ 171,00 грн.), № 76 від 13 липня 2011 року на суму 6 350,00 грн. (в т.ч. ПДВ 1 058,33 грн.), № 75 від 11 липня 2011 року на суму 41 746,74 грн. (в т.ч. ПДВ 6 957,79 грн.), № 74 від 07 липня 2011 року на суму 5 708,00 грн. (в т.ч. ПДВ 951,33 грн.), № 73 від 08 липня 2011 року на суму 387 290,00 грн. (в т.ч. ПДВ 64 548,33 грн.), № 95 від 29 липня 2011 року на суму 150 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 25 000,00 грн.), № 96 від 29 липня 2011 року на суму 29 339,66 грн. (в т.ч. ПДВ 4 889,94 грн.), № 97 від 29 липня 2011 року на суму 310 673,28 грн. (в т.ч. ПДВ 51 778,88 грн.), № 98 від 29 липня 2011 року на суму 377 131,90 грн. (в т.ч. ПДВ 62 855,30 грн.), № 99 від 29 липня 2011 року на суму 352 075,90 грн. (в т.ч. ПДВ 58 679,32 грн.), № 94 від 29 липня 2011 року на суму 20 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 3 333,33 грн.), № 78 від 29 липня 2011 року на суму 558 021,19 грн. (в т.ч. ПДВ 93 003,53 грн.), № 93 від 29 липня 2011 року на суму 20 616,00 грн. (в т.ч. ПДВ 3 436,00 грн.), № 79 від 29 липня 2011 року на суму 430 957,03 грн. (в т.ч. ПДВ 71 826,17 грн.), № 82 від 29 липня 2011 року на суму 406 794,88 грн. (в т.ч. ПДВ 67 799,15 грн.), № 81 від 29 липня 2011 року на суму 72 269,86 грн. (в т.ч. ПДВ 12 211,64 грн.), № 80 від 29 липня 2011 року на суму 430 957,04 грн. (в т.ч. ПДВ 71 826,17 грн.), № 83 від 29 липня 2011 року на суму 585 835,20 грн. (в т.ч. ПДВ 97 639,20 грн.), № 84 від 29 липня 2011 року на суму 567 959,98 грн. (в т.ч. ПДВ 94 660,00 грн.), № 88 від 29 липня 2011 року на суму 110 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 18 333,33 грн.), № 87 від 29 липня 2011 року на суму 21 319,90 грн. (в т.ч. ПДВ 3 553,30 грн.), № 100 від 29 липня 2011 року на суму 30 779,12 грн. (в т.ч. ПДВ 5 129,85 грн.), № 85 від 29 липня 2011 року на суму 254 669,00 грн. (в т.ч. ПДВ 42 444,00 грн.), № 86 від 29 липня 2011 року на суму 420 215,47 грн. (в т.ч. ПДВ 70 035,91 грн.), № 89 від 29 липня 2011 року на суму 125 930,52 грн. (в т.ч. ПДВ 20 988,42 грн.), № 90 від 29 липня 2011 року на суму 66 554,64 грн. (в т.ч. ПДВ 11 092,44 грн.), № 77 від 19.07.2011 на суму 1 026,00 грн., в т. ч. ПДВ -171,00 грн., № 76 від 13.07.2011 на суму 6 350,00 грн., в т. ч. ПДВ -1 058,33 грн., № 72 від 01.07.2011 на суму 91 330,00 грн., в т.ч. ПДВ - 15 221,67 грн., № 74 від 07.07.2011 на суму 5 708,00 грн., в т.ч. ПДВ - 951,33 грн., № 75 від 11.07.2011 на суму 41 746,74 грн., в т.ч. ПДВ - 6 957,79 грн., № 73 від 06.07.2011 на суму 387 290,00 грн., в т.ч. ПДВ - 64 548,33 грн. (том І, а.с. 136-164, том ІІ, а.с. 69-97, том ІІІ, а.с. 8, 15, 32, 44, 55, 74).

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Київтранспостач»виписало позивачу податкові накладні: № 79 від 29.07.2011 на суму 430 957,03 грн., в тому числі податок на додану вартість -71 826,17 грн., № 85 від 29.07.2011 на суму 254 669,45 грн., в тому числі податок на додану вартість -42 444,91 грн., № 83 від 29.07.2011 на суму 585 835,20 грн., в тому числі податок на додану вартість -97 639,20 грн., № 84 від 29.07.2011 на суму 567 959,98 грн., в тому числі податок на додану вартість -94 660,00 грн., № 90 від 29.07.2011 на суму 66 554,64 грн., в тому числі податок на додану вартість -11 092,44 грн., № 89 від 29.07.2011 на суму 125 930,52 грн., в тому числі податок на додану вартість -20 988,42 грн., № 80 від 29.07.2011 на суму 430 957,04 грн., в тому числі податок на додану вартість -71 826,17 грн., № 78 від 29.07.2011 на суму 558 021,10 грн., в тому числі податок на додану вартість -93 003,50 грн., № 81 від 29.07.2011 на суму 73 269,86 грн., в тому числі податок на додану вартість -12 211,64 грн., № 82 від 29.07.2011 на суму 406 794,88 грн., в тому числі податок на додану вартість -67 799,15 грн., № 87 від 29.07.2011 на суму 21 319,90 грн., в тому числі податок на додану вартість -3 553,32 грн., № 86 від 29.07.2011 на суму 420 215,47 грн., в тому числі податок на додану вартість -70 035,91 грн., № 88 від 29.07.2011 на суму 110 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість -18 333,33 грн., № 91 від 29.07.2011 на суму 34 061,38 грн., в тому числі податок на додану вартість -5 676,90 грн., № 92 від 29.07.2011 на суму 126 609,00 грн., в тому числі податок на додану вартість -21 101,50 грн., № 93 від 29.07.2011 на суму 20 616,00 грн., в тому числі податок на додану вартість -3 436,00 грн., № 94 від 29.07.2011 на суму 20 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість -3 333,33 грн., № 95 від 29.07.2011 на суму 150 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість -25 000,00 грн., № 96 від 29.07.2011 на суму 29 339,56 грн., в тому числі податок на додану вартість -4 889,94 грн., № 97 від 29.07.2011 на суму 310 673,28 грн., в тому числі податок на додану вартість -51 778,88 грн., № 98 від 29.07.2011 на суму 377 131,97 грн., в тому числі податок на додану вартість -62 855,33 грн., № 99 від 29.07.2011 на суму 352 075,97 грн., в тому числі податок на додану вартість -58 679,33 грн., № 100 від 29.07.2011 на суму 30 779,12 грн., в тому числі податок на додану вартість -5 129,85 грн., № 77 від 19.07.2011 на суму 1 026,00 грн., в тому числі податок на додану вартість -171,00 грн., № 76 від 30.07.2011 на суму 6 350,00 грн., в тому числі податок на додану вартість -1 058,33 грн., № 72 від 01.07.2011 на суму 91 330,00 грн., в тому числі податок на додану вартість -15 221,67 грн., № 75 від 01.07.2011 на суму 41 746,74 грн., в тому числі податок на додану вартість -6 957,79 грн., № 74 від 07.07.2011 на суму 5 708,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 951,33 грн., № 73 від 06.07.2011 на суму 387 290,00 грн., в тому числі податок на додану вартість -64 548,33 грн., які складені у момент виникнення податкових зобов'язань ТОВ «Київтранспостач», тобто в момент оформлення документів, що засвідчують факт поставки товарів (видаткових накладних) -том І, а.с. 112-135, том ІІ, а.с. 112-135, том ІІІ, а.с. 9, 16, 33, 45, 56, 76.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними у загальному розмірі 1 006 203,70 грн. були включені позивачем до складу податкового кредиту за липень 2011 року та відображені в «Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних», який подається до Декларації з податку на додану вартість ТОВ «Ангели Техно»за липень 2011 року (том ІІ, а.с. 147-155).

За звернення позивача листом ТОВ «Київтранспостач»від 02 вересня 2011 року було надано ТОВ «Ангели Техно»відстрочку оплати поставлених товарів до 31 грудня 2012 року (том ІІІ, а.с. 1, 2).

Також, як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Ангели Техно»(Замовник) та ТОВ «Будівельне управління-26»(Підрядник) було укладено Договори підряду № Є12АЛТ/2 від 09 серпня 2011 року, № БК-38/2 від 10 серпня 2011 року, № БК 38/3 від 09 вересня 2011 року, № 195М/2 від 29 вересня 2011 року, № Є12АЛТ/3 від 29 вересня 2011 року, № 183М/2 від 30 вересня 2011 року, № Є12АЛТ/4 від 30 вересня 2011 року, № Є12АЛТ/5 від 30 вересня 2011 року, згідно з якими Підрядник зобов'язується за завданням Замовника на свій ризик виконати та здати Підряднику за ціною, у терміни та на умовах зазначених угод комплекс робіт та послуг, що включають в себе (але не обмежуючись цим): закупівлю та поставку всіх необхідних матеріалів та обладнання, організацію виконання всіх необхідних будівельно-монтажних та інших робіт, систем та мереж, а також усунення дефектів під час гарантійного періоду та гарантійного строку, а Замовник, в свою чергу, зобов'язується надати Підряднику будівельний майданчик, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію, прийняти від Підрядника закінчені роботи (об'єкт будівництва) та оплатити їх на умовах договорів (том ІV, а.с. 1-5, 12-16, 24-28, 34-38, 46-50, 58-62, 69-74, 79-83).

Згідно умов укладених договорів Підрядником було виконано роботи по будівництву нового аеровокзалу Міжнародного аеропорту «Львів», Пасажирський термінал, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року від 09.08.2011 р. на суму 180 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ -30 000,00 грн.), за вересень 2011 року від 29.09.2011 р. на суму 360 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ -60 000,00 грн.), за вересень 2011 року від 30.09.2011 р. на суму 520 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ -86 666,67 грн.), за вересень 2011 року від 30.09.2011 р. на суму 560 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ -93 333,33 грн., том ІV, а.с. 7-12, 53-55, 77-78, 86-87); роботи по будівництву готельного комплексу на 255 номерів, що знаходиться в с. Поляниця, Яремчанської міської ради Івано-Франківської області , що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року від 10.08.2011 р. на суму 498 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ -83 000,00 грн.), за вересень 2011 року від 09.09.2011 р. на суму 180 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ -30 000,00 грн., том ІV, а.с. 18-23, 30-33); роботи по будівництву комплексу будинків і споруд для обслуговування міжнародного аеропорту по вул. Медовій, аеропорт «Київ (Жуляни)»в Солом'янському районі м. Києва, Новий міжнародний термінал «А» , що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року від 29.09.2011 р. на суму 180 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ -30 000,00 грн.), за вересень 2011 року від 09.09.2011 р. на суму 180 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ -30 000,00 грн., том ІV, а.с. 41-45, 30-33); роботи по будівництву в м. Бровари Виробничо-складського комплексу з офісними приміщеннями і стоянкою для вантажних автомобілів, Блок № 2 , за вересень 2011 року від 30.09.2011 р. на суму 240 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ -40 000,00 грн., том ІV, а.с. 65-67), на суму 380280,61 грн. в т.ч. ПДВ -63 380,10 грн. (том. 5, а.с.56).

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Будівельне управління-26»виписало позивачу податкові накладні: № 502 від 09.08.2011 на суму 180 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість -30 000,00 грн., № 503 від 10.08.2011 на суму 498 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість -83 000,00 грн., № 538 від 09.09.2011 на суму 180 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість -30 000,00 грн., № 545 від 29.09.2011 на суму 180 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість -30 000,00 грн., № 546 від 29.09.2011 на суму 360 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість -60 000,00 грн., № 547 від 30.09.2011 на суму 240 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість -40 000,00 грн., № 675 від 30.09.2011 на суму 520 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість -86 666,67 грн., № 676 від 30.09.2011 на суму 560 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість -93 333,33 грн., № 10 від 09.09.2011 на суму 375 166,18 грн., в тому числі податок на додану вартість -62 527,70 грн., № 21 від 10.08.2011 на суму 879 134,28 грн., в тому числі податок на додану вартість -146 522,38 грн., які складені у момент виникнення податкових зобов'язань ТОВ «Будівельне управління -26», тобто в момент оформлення документів, що засвідчують факт виконання будівельних робіт (актів приймання виконаних будівельних робіт) -том ІV, а.с. 6, 17, 29, 39, 51, 63, 75, 84.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними у загальному розмірі 640 289,00 грн. були включені позивачем до складу податкового кредиту за серпень та вересень 2011 року (том V, а.с. 69-93).

Оплата за виконані будівельні роботи була здійснена позивачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «Будівельне управління -26», що підтверджується платіжними дорученнями: № 2817 від 18 жовтня 2011 року, № 2851 від 19 жовтня 2011 року, № 2852 від 19 жовтня 2011 року, № 2901 від 21 жовтня 2011 року, № 2902 від 21 жовтня 2011 року, № 2903 від 21 жовтня 2011 року, № 2904 від 21 жовтня 2011 року, № 2912 від 24 жовтня 2011 року, № 2913 від 24 жовтня 2011 року, № 3263 від 16 листопада 2011 року, № 3264 від 16 листопада 2011 року, № 3276 від 17 листопада 2011 року (том ІV, а.с. 141-152, том V, а.с.42-53).

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням в контексті наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України суд виходить із наступного.

У роз'ясненнях, викладених Інформаційному листі від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11 Вищим адміністративним судом України сформовано позицію, відповідно до якої процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1) встановлення факту здійснення господарської операції (в т. ч. дослідження усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції);

2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції (в т.ч. з'ясування можливої обізнаності платника щодо можливих дефектів у правовому статусі його контрагентів);

3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку (зокрема, наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку);

4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли після 01 січня 2011 року, коли набув чинності Податковий кодекс України, судом при вирішенні справи застосовуються норми вказаного Кодексу.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит -сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом «а»пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Положеннями пункту 3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу наведених норм права та обставин справи суд приходить до висновку, що достатніми підставами для включення ТОВ «Ангели Техно»до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг; використання зазначених товарів, робіт (послуг) у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

З Акту перевірки вбачається, що позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за липень 2011 року в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Київтранспостач», а в податкових деклараціях з податку на додану вартість за серпень та вересень 2011 року -суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Будівельне управління -26», які сплачені (нараховані) ним, в зв'язку з придбанням (оплатою) товарів.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагенти позивача -ТОВ «Київтранспостач»та ТОВ «Будівельне управління-26»-були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку (свідоцтво № 100151938 від 21.11.2008 року, свідоцтво № 100345487 від 21.07.2011 року, відповідно), а тому мали право видавати податкові накладні на кожну повну або часткову поставку товарів.

На запит суду ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС листом № 925/9/10-223 від 18.05.2012 було надано рішення № 988 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 18.08.2011, відповідно до якого видане ТОВ «Київтранспостач»свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ було анульоване 18 серпня 2011 року , в той час як податкові накладні на користь позивача були видані зазначеним платником податку у липні 2011 року (том ІІ, а.с. 193-194).

Згідно наданого суду ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС рішення № 6 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 04.04.2012р., свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Будівельне управління-26»було анульоване 04 квітня 2012 року , в той час як податкові накладні на користь позивача були видані зазначеним платником податку у серпні та вересні 2011 року (том ІІ, а.с. 197, 214-216).

Тобто на момент здійснення господарських операцій та складання податкових накладних свідоцтва платників податку на додану вартість ТОВ «Київтранспостач»та ТОВ «Будівельне управління-26»були чинними і вказані суб'єкти господарювання мали право видавати податкові накладні на кожну поставку товарів (виконання робіт).

На переконання суду, подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість не позбавляє правового значення податкові накладні, які були видані вказаними підприємствами до прийняття рішень про анулювання свідоцтва платників ПДВ.

В свою чергу податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 р. № 969 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі.

Таким чином, позивачем було дотримано вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту, а отже і правомірність відображення їх у податковій звітності.

Суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, контрагенти були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

При цьому слід враховувати вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Згідно наявних в матеріалах справи витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 10.05.2012 року № 13745281 та № 13745249 ТОВ «Київтранспостач»та ТОВ «Будівельне управління-26»станом на момент здійснення господарських операцій з позивачем були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та продовжують перебувати у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на момент розгляду даної справи (том І, а.с. 243, 255).

Як вбачається з довідок з ЄДР, контрагенти позивача -ТОВ «Київтранспостач»та ТОВ «Будівельне управління-26»- на момент проведення господарських операцій не були ліквідовані, їх діяльність в установленому законом порядку не була припинена, з ЄДРПОУ підприємства не виключені. До того ж, вказаними довідками не підтверджуються доводи відповідача стосовно внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців записів про відсутність ТОВ «Київтранспостач»та ТОВ «Будівельне управління-26»за їх місцезнаходженням.

З огляду на наведене суд приходить до висновку, що контрагенти позивача не мали дефектів у своєму правовому статусі та мали право укладати правочини та вчиняти інші юридично значимі дії.

Вирішуючи питання про реальність операцій з поставки на користь позивача товарів та виконання робіт, а також їх придбання (замовлення) з метою їх використання у власній господарській діяльності, суд зазначає наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно підпункту 14.1.36. статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність -діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

За даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 10.05.2012 року № 13745184 до основних видів діяльності ТОВ «Ангели Техно»належать: 71.11 «Діяльність у сфері архітектури», 43.22 «Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціювання», 71.12 «Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах», 43.21 «Електромонтажні роботи», 43.29 «Інші будівельно-монтажні роботи», 41.20 «Будівництво житлових і нежитлових будівель», інші види діяльності (том І, а.с. 242).

Матеріали справи свідчать, що товари та роботи, що придбавались (замовлялись) позивачем у ТОВ «Київтранспостач»та ТОВ «Будівельне управління-26», фактично отримувались ТОВ «Ангели Техно»з метою виконання будівельно-монтажних робіт за договорами підряду, укладеними з замовниками - ТОВ «Трансбуд-компані», ТОВ «Зірка Буковелю», ТОВ «Сіріуспроект Львів», ПрАТ «Броварський меблевий комбінат».

Згідно матеріалів справи, на підставі укладених позивачем з ТОВ «Зірка Буковелю»договорів підряду № БК-38/2 від 10 серпня 2011 року, № БК 38/3 від 09 вересня 2011 року позивачем отримано замовлення на здійснення комплексу робіт по об'єкту, який розташований в с. Поляниця, Яремчанської міської ради Івано-Франківської області. Згідно Договору підряду № Є12АЛТ/10 від 29 квітня 2010 року, укладеного з ТОВ «Альтіс»та ТОВ «Трансбуд-компані», позивачем отримано замовлення з виконання комплексу монтажних та пусконалагоджувальних робіт систем протипожежних заходів на будівництві нового аеровокзалу міжнародного аеропорту «Львів».

За Договором підряду № 183М від 11 липня 2011 року, укладеним з ПрАТ «Броварський меблевий комбінат», позивачем отримано замовлення по виконанню комплексу робіт з встановлення автоматичної системи водяного спринклерного пожежогасіння на об'єкті Замовника за адресою: м. Бровари, вул. Кутузова, 61, виробничо-складський комплекс з офісними приміщеннями і стоянкою для вантажних автомобілів, Блок № 2 осі 7-13, 12264 м2.

За погодженням із замовниками позивачем був залучений субпідрядник - ТОВ «Будівельне управління-26»на виконання частини обсягу замовлених за договорами робіт.

Роботи, що були виконані субпідрядником і передані позивачу, в подальшому були передані замовникам. Реальність виконання робіт, їх господарський і товарний характер підтверджується ідентичністю робіт, виконаних субпідрядником та робіт, реально прийнятих замовниками, їх найменуванням, обсягом, строками виконання. Підтвердженням цього є акти передачі робіт позивачем замовникам та актами виконаних робіт, переданих субпідрядником позивачу.

Відповідно до умов укладених Договорів забезпечення робіт матеріалами, устаткуванням та послугами здійснювалось за рахунок і засобами підрядника.

Під час виконання вказаних будівельних робіт позивачем використовувались товари, що поставлялись ТОВ «Київтранспостач», що підтверджується підсумковими відомостями ресурсів та накладних на передачу матеріалів у виробництво № Львів7-2 від 27 липня 2011 року, № Львів7-1 від 29 липня 2011 року, № Львів7-3 від 27 липня 2011 року, № Комф.Тр.2 від 29 липня 2011 року, № Бук.17-2 від 26 липня 2011 року, № БУков.17 від 26 липня 2011 року, накладними на передачу матеріалів у виробництво № Сир.Льв7-2 від 29 липня 2011 року.

Як вбачається з витягів із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, до основних видів діяльності ТОВ «Київтранспостач», зокрема, належить «Інші види оптової торгівлі»(51.90.0), до основних видів діяльності ТОВ «Будівельне управління -26»належать «Будівництво Будівель» (45.21.1) (том І, а.с. 243, а.с. 255).

Враховуючи вказані вище договори та вид діяльності позивача і його контрагентів, з огляду на характер поставлених ТОВ «Київтранспостач»товарів та виконаних ТОВ «Будівельне управління-26»робіт, надані позивачем документи, у суду є підстави вважати, що господарські операції позивача з ТОВ «Київтранспостач»та ТОВ «Будівельне управління-26»є реальними та підтверджуються необхідними документами, а придбані ТОВ «Ангели Техно»товари (роботи) були використанні у його власній господарській діяльності.

Вказане на думку суду, спростовує твердження відповідача про фіктивність спірних операцій позивача.

Також суд вважає безпідставним висновок відповідача про неможливість виконання контрагентами позивача спірних господарських операцій у зв'язку із відсутністю основних фондів та людського ресурсу.

Як вбачається з Акту перевірки, підставою для висновку контролюючого органу щодо відсутності у ТОВ «Київтранспостач»та ТОВ «Будівельне управління-26»трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного, торгівельного обладнання слугувала лише податкова звітність цих підприємств.

Суд вважає, що подана до податкового органу податкова звітність не може бути беззаперечним доказом відсутності на підприємстві основних фондів та трудових ресурсів, оскільки підтвердженням наявності або відсутності у підприємства основних фондів (власних, орендованих) та трудових ресурсів є не документи податкового обліку, а відповідні документи бухгалтерського обліку , доказів аналізу яких відповідачем суду не надано.

Крім того, такі висновки відповідача не враховують нічим не обмеженого права підприємства укладати цивільно-правові угоди на виконання певного виду робіт та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності. Чинним законодавством не заборонено використовувати залучені трудові ресурси, тощо.

Відповідачем не проаналізовано, які ресурси потрібні були б підприємствам для виконання взятих на себе зобов'язань з поставки товарів (виконання робіт).

До того ж, факт відсутності вказаних ресурсів у підприємств податковим органом не перевірявся , а такий висновок зроблений на підставі податкової звітності, яка не містить достатньої інформації, на підставі якої можливо обґрунтувати такі висновки.

Крім того, доводи відповідача про відсутність у контрагентів трудових ресурсів спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Так, згідно інформації, наданої на запит суду ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС відносно ТОВ «Будівельне управління-26», вбачається, що кількість працівників на вказаному підприємстві становила 12 осіб (том І, а.с. 137). Отже, підприємство мало в своєму розпорядженні достатній трудовий ресурс для виконання покладених на нього договірних обов'язків по налаштуванню автоматичної системи пожежної сигналізації та інших підрядних робіт.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на пояснення директора ТОВ «Київтранспостач»ОСОБА_1 та директора ТОВ «Будівельне управління-26»ОСОБА_2, у яких, зокрема, вказується на факти фіктивного підприємництва у вигляді створення та використання ТОВ «Київтранспостач»та ТОВ «Будівельне управління-26»для незаконної діяльності, оскільки факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва та ухилення від сплати податків, можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду.

Згідно статті 70 КАСУ належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду .

Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. (ч.4 ст. 72 КАСУ).

Як вказано у пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В той же час, відповідачем не було надано суду вироку суду, якими би було встановлено, що ТОВ «Київтранспостач»та ТОВ «Будівельне управління-26»були зареєстровані в державних органах влади з метою прикриття незаконної діяльності, а не з метою здійснення господарської діяльності, передбаченої чинним законодавством України; що вказаними юридичними особами укладались фіктивні господарські угоди, в тому числі з ТОВ «Ангели Техно»(з метою суперечною інтересам держави і суспільства, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо), підроблялись первинні документи або що товари, роботи (послуги) від вказаних контрагентів позивачу фактично не передавались.

Інших доказів, які б підтверджували факт підписання реєстраційних, фінансових та інших документів від імені ТОВ «Київтранспостач»та ТОВ «Будівельне управління-26»неналежними особами, відповідачем не надано.

Більше того, як вбачається з витягів із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (том І, а.с. 243, 255) до Єдиного державного реєстру внесено відомості про перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на посаді директора ТОВ «Київтранспостач»та ТОВ «Будівельне управління-26», відповідно. Відтак, в силу статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»вказані відомості вважаються достовірними .

За таких обставин, доводи податкового органу про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Київтранспостач»та ТОВ «Будівельне управління-26»не мали, суд вважає безпідставними.

Також суд вважає помилковими висновки податкового органу щодо збільшення сум податкового зобов'язання позивача з податку на додану вартість з тих підстав, що його контрагенти не виконали свого зобов'язання щодо сплати названого податку до бюджету, оскільки це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Суд зазначає, що ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремо платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі контрагентів.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених відповідними документами.

Відтак, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податку.

Так, у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року в справі № 21-500во08, від 01.06. 2010 року в справі № 21-573во10. Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це спричиняє відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до ч.1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України, а згідно з ч. 2 цієї ж статті, невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії"(заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге , а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, за законом платник податків, не може нести відповідальність за дії контрагентів при відсутності вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як невід'ємного елемента верховенства права (ст. 8 Конституції України), індивідуальний характер відповідальності - тобто що відповідати має саме той, хто припустився порушення (ст. 61 Конституції України), забезпечення доведеності вини (ст. 129 Конституції України).

Викладені вище обставини справи в їх сукупності дають підстави для висновку, що господарські операції позивача з ТОВ «Київтранспостач»та ТОВ «Будівельне управління -26»є реальними та підтверджуються необхідними документами, а товари і роботи, що придбавалися позивачем у ТОВ «Київтранспостач»та ТОВ «Будівельне управління -26», отримувались з метою використання та були використані позивачем у власній господарській діяльності, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даним підприємством було одержання позивачем податкової вигоди.

З врахуванням того, що позивачем надано первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю ТОВ «Київтранспостач»та ТОВ «Будівельне управління -26», які фактично підтверджують реальне здійснення правочину і досягнення позивачем законної мети їх здійснення -придбання товарів та отримання результатів робіт для здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку. В спірному акті перевірки та в судовому засіданні відповідачем не наведено допустимих та достатніх доказів на підтвердження висновків про порушення позивачем податкового законодавства.

В контексті наведеного суд також зазначає, що відповідач під час розгляду справи не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій , незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій , або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити, про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки робіт/послуг, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ТОВ «Ангели Техно»правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість у липні 2011 року в розмірі 1 006 203,70 грн. за результатами господарських операцій з ТОВ «Київтранспостач», у серпні 2011 року в розмірі 340 288,66 грн. та у вересні 2011 року в розмірі 340 000,00 грн., за результатами господарських операцій ТОВ «Будівельне управління -26», а висновок Акта перевірки про порушення позивачем підпунктів ст. 185, пунктів 198.3, 198.6 ст. 198, пунктів 201.4, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України є помилковим.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень -рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ТОВ «Ангели Техно»підлягає задоволенню.

На розподілі судових витрат на користь позивача, останній не наполягав.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 02 березня 2012 року форми «В4» № 0000032200, форми «Р»№ 0000022200.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Патратій О.В.