Постанова

від 11.07.2012 по справі 2а-12693/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 липня 2012 року № 2а-12693/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії:

головуючого судді Аблова Є.В.;

судді Амельохіна В.В.,

судді Федорчука А.Б.,

при секретарі Мальчик І.Ю.,

за участю сторін:

представника позивача -Жукової О.А.,

представників відповідача -Грембовського В.О., Турчина Д.О.,

представника прокуратури - Олійник Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укррослізинг»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва за участю прокуратури Печерського району м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва за участю прокуратури Печерського району м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень , обґрунтовуючи свої вимоги тим, що оскаржувані податкові повідомлення -рішення прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач при здійсненні перевірки не врахував наявність у позивача первинних документів при здійснені господарських відносин із ТОВ «Фірма «Буенор».

В позовній заяві позивач просить суд скасувати податкові повідомлення -рішення №0005532309 від 24.06.11 р.; №0005542309 від 24.06.11 р.; №0005552309 від 24.06.11 р.; №0005562309 від 24.06.11 р.; №0007352309 від 12.08.11 р., видані Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали повністю та зазначили, що оскаржувані податкові повідомлення -рішення прийняті відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки угоди між позивачем та ТОВ «Фірма «Буенор»є нікчемними.

Представник прокуратури проти задоволення позову заперечував.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представника позивача, представників відповідача, представника прокуратури, суд дійшов наступних висновків:

Судом встановлено, що з 31.03.11 р. по 06.06.11 р. відповідачем проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Укррослізинг»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 24.11.08 р. по 31.12.10 р., валютного та іншого законодавства за період з 24.11.08 р. по 31.12. 10 р. за результатами якої складено акт №702/23-9/36258787 від 14.06.11 р.

В період з 02.08.11 р. по 03.08.11 р. відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Укррослізинг» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійснені фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ «Фірма «Буенор»за лютий 2011 р. результатами якої складено акт №1002/23-9/36258787 від 03.08.11 р.

В ході перевірок встановлено порушення:

пп.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток за період, що перевірявся на 93 860 475 грн.

пп.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за період, що перевірявся на суму 8 824 795 грн.

пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 59 762 730 грн.

пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню за період з 24.11.08 по 31.12.10 р. на суму 17 090 608 грн.

На підставі актів перевірки №702/23-9/36258787 від 14.06.11 р. та №1002/23-9/36258787 від 03.08.11 р. Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва прийнято податкові повідомлення -рішення №0005532309 від 24.06.11 р., №0005542309 від 24.06.11 р., №0005552309 від 24.06.11 р.; №0005562309 від 24.06.11 р.; №0007352309 від 12.08.11 р.

Як вбачається із акту перевірки підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень -рішень стало те, що Київською транспортною прокуратурою для перевірки надано на виконання умов договору поставки №21-07109-П від 21.07. ТОВ «Фірма «Буенор»були виписані акти прийому передачі товару та видаткові накладні на адресу ТОВ «Укррослізинг», які підписані від імені директора ТОВ «Фірма «Буенор»ОСОБА_5

В ході проведення перевірки до управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Печерському районі надійшов акг від 05.05.2011р. № 359/23-411/35063153 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фірма «Буенор», код за ЄДРПОУ 35063153 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період: 01.04.2009р.-28.02.2011р.»та доповнення до цього акту від 23.05.2011р. № 405/23-411/35063153, складений працівниками ДПІ у Будьонівському районі м.Донецьк, в якому зроблено висновок щодо порушення ТОВ «Фирма «Буенор»п.п.1, 2 ст.215, пп. 1, 5 ст.203, ст. 228 Цивільного кодексу України, ст.207 ГК України від 16.01.2003р. № 436-IV із змінами та доповненнями, що призвело до визнання укладених угод між ТОВ «Фирма «Буенор»та його покупцями й постачальниками нікчемними.

Перевіркою, проведеною працівниками ДПІ у Будьонівському районі м.Донецьк, встановлено, що Державною податковою інспекцією у Будьонівському районі м. Донецька отримано листи Київської транспортної прокуратури № 1037 вих-11 від 29.04.2011р. та №1311 вих-11 від 19.05.2011р., якими надано копії висновків судово-почеркознавчої експертизи НДЕКЦ при ГУМВС України в місті Києві № 199 від 29.04.2011р. та № 228 від 18.05.2011р., копію досліджених документів ТОВ «Фірма «Буенор»(код за ЄДРПОУ 35063153), копію протоколів допитів, копію постанови про порушення кримінальної справи від 21.04.2011р., копію банківських роздруківок руху коштів по рахунках ТОВ «Фірма «Буенор»(код за ЄДРПОУ 35063153).

В результаті встановлено, що підпис виконано не ОСОБА_5, а іншими особами.

Київською транспортною прокуратурою проводиться досудове слідство у кримінальній справі №50-5986, що по факту підроблення документів, виданих ТОВ «Фірма «Буенор»та підписаних від імені директора та засновника ТОВ «Фірма «Буенор»ОСОБА_5, вчиненого за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 358 КК України.

До перевірки надано пояснення ОСОБА_5, яке отримано старшим уповноваженим по ОВС УПМ ДПА у м.Києві Скоробогатько Д.В. 03.06.2011 року, в якому ОСОБА_5 пояснює, що він ніколи не був директором та засновником ТОВ «Фірма «Буенор», николи не займався підприємницькою діяльністю та никого не уповноважував керувать діяльністю ТОВ «Фірма «Буенор», у тому числі і від його імені.

Також, до перевірки надано протоколи допитів матері, сестри та колишньої дружини ОСОБА_5, в яких вищевказані особи пояснюють, що ОСОБА_5 не є директором та засновником ТОВ «Фірма «Буенор»та не міг ним бути в зв'язку з тим, що він не має для цього необхідної освіти та є інвалідом II групи.

Відповідач в обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень посилається на акти ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька про неможливість проведення перевірки ТОВ «Фірма «Буенор»(код за ЄДРПОУ 35063153) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.08.2010р. по 31.08.2010р., 01.10.2010р. по 31.10.2010р., з 01.01.2011р. по 31.01.2011р. по взаємовідносинам з ТОВ «Донтехнокомм»(код за ЄДРПОУ 37087307), ТОВ «Вінндекс» (код за ЄДРПОУ 37085870) № 189/23-411/35063153 від 12.03.2011р. та акт про неможливість проведення перевірки ТОВ «Фірма «Буенор»(код за ЄДРПОУ 35063153) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.04.2010р. по 30.06.2010р., 01.09.2010р. по 30.09.2010р. по взаємовідносинам з ТОВ «Добро-Світ»(код за ЄДРПОУ 37040618), ТОВ «Форте-Дон»(код за ЄДРПОУ 34557436) № 281/23-411/35063153 від 12.04.2011р., якими визнані угоди нікчемними між наведеними підприємствами у відповідних періодах.

Згідно даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України покупцями ТМЦ у квітні 2009р. - лютому 2011р. є ТОВ «Укррослізінг»(код за ЄДРПОУ 36258787), ТОВ «Вінндекс»(код за ЄДРПОУ 37085870), ТОВ «Донтехнокомм» (код за ЄДРПОУ 37087307), ТОВ «Поллітрейд»(код за ЄДРПОУ 37288241).

В акті перевірки ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька, на думку відповідача, підтверджується наявність наступних нікчемних угод:

1) між ТОВ «Добро-Сіт», ТОВ «Форте-Дон», ТОВ «Вінндекс», ТОВ

«Донтехнокомм», ТОВ «Мервин», ПАТ «Ізоляція», AT «Конверсбанк»та ТОВ «Фірма «Буенор», що призвело до безпідставного формування ТОВ «Фірма «Буенор»

податкового кредиту у квітні 2009р.-лютому 2011р.

2) між ТОВ «Укррослізінг», ТОВ «Вінндекс», ТОВ «Донтехнокомм», ТОВ

«Поллітрейд»та ТОВ «Фірма «Буенор», що призвело до безпідставного формування

ТОВ «Фірма «Буенор»податкових зобов'язань у квітні 2010р.-лютому 2011р.

Таким чином, податковим органом зроблений висновок, що позивачем порушено пп.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки угоди укладені між позивачем та ТОВ «Фірма «Буенор»не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.

Судом встановлено, що між ТОВ «Укррослізинг»(Покупець) та ТОВ «Фірма «Буенор»(код 35063153, Продавець) укладено договір поставки №21-07/09-П від 21.07.2009, відповідно до якого Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар - головні та проміжні вагони метрополітену для передачі в лізинг КП «Київський метрополітен». Виробник та країна походження - Росія, ВАТ «Метровагонмаш»і ЗАТ «Вагонмаш». Умови поставки - DDP Електродепо «Дарниця»як вантаж на власних осях.

На виконання вказаного договору, що не заперечується відповідачем, позивачем на користь продавця перераховано грошові кошти, що підтверджується податковими накладними № 4 від 08.04.10 р., №5 від 29.04.10 р., №6 від 31.05.10 р., №8 від 30.06.10 р., №10 від 10.08.10 р., №9 від 06.09.10 р., №12 від 29.10.10 р., №18 від 25.01.11 р., №19 від 25.01.11 р., №20 від 25.01.11 р., №21 від 07.02.11 р. у визначених розмірах. У ціні придбаного товару підприємством сплачено суму податку на додану вартість, яку у подальшому включено до складу податкового кредиту.

Також в матеріалах справи наявні прибуткові, видаткові накладні; акти прийому передачі: від 29.10.10 р., від 06.09.10 р., від 10.08.10 р., від 30.06.10 р., від 31.05.10 р., від 29.04.10 р., від 08.04.10 р. та акти приймання-передачі предмета лізингу в лізинг від: 26.04.10 р., 07.02.11 р., 15.12.10 р., 20.10.10 р., 13.07.11 р., 14.06.11 р., 24.12.10 р, 29.04.10 р, 08.04.10 р., 29.10.10 р., 13.09.10 р., 20.07.10 р., 31.05.10 р.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно пп.1.32. ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат підприємства включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до ч.4 пп.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»передбачає порядок обчислення і сплати податку. Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 та п.п. 7.4.1 п. 7.4 зазначеної статті податкова накладна є єдиною підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки тільки цей документ підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату покупцем товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Згідно з п.п. 7.2.4 п. 7.2 вказаної статті право на нарахування податку на додану вартість а складання податкових накладних надається особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону, відповідно до якої особи, що підпадають під визначення платників податку згідно із статтею 2 Закону України «Про ПДВ», зобов'язані зареєструватися як платники податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №186/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, судом встановлено, що на час здійснення господарських операцій між ТОВ «Укррослізинг» та ТОВ «Фірма «Буенор» останнє було належним чином зареєстроване як платник податку.

Податковий кредит позивача за період, що перевірявся, сформований на підставі податкових накладних отриманих від ТОВ «Фірма «Буенор», що містяться в матеріалах справи, які були на момент їх видачі зареєстровані у встановленому податковим законодавством, як платник податку на додану вартість і їм відповідно до законодавства надано право на видачу податкових накладних.

Судом також встановлено, що на момент виписки податкових накладних ТОВ «Фірма «Буенор» було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, а також мало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. За таких обставин, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірних відомостей про них.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є достовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірним.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за недостовірні відомості про них, які можуть міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Обґрунтовуючи правомірність прийнятих податкових повідомлень рішень представник відповідача посилався на протиправність умислу зі сторони контрагента позивача. Однак наявність умислу не може бути підтверджена лише Постановою про порушення кримінальної справи ОСОБА_5, який займав посаду директора ТОВ «Фірма «Буенор».

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму ВС України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Однак, вироку по кримінальній справі № 50-5986 суду не надано. Тобто докази вини відповідача відсутні.

За ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Частинами 1-3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

З вищевикладеного вбачається, що первинні документи, які фіксують певні факти, можуть бути визнані недійсними лише в разі спростування фактичного здійснення господарських операцій. Первинні документи мають складатись під час здійснення господарської операції і відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Крім того, підприємства, що мають ознаки фіктивності, як зазначає представник відповідача, не тягне за собою недійсність угод, укладених з такими підприємствами з моменту його державної і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних. Несплата податку продавцем при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування. Податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті сум податку продавцем, а також за можливу недостовірність відомостей про них, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування на накладання штрафних санкцій.

Отже, за таких обставин суд вважає, що у ТОВ «Укррослізинг»були всі підстави для віднесення витрат пов'язаних із веденням господарської діяльності до складу валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Такої ж правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України (Ухвала К-28167/10 від 22.09.11 р., Ухвала К-1363/10 від 29.05.12 р., Ухвала К-34680/09 від 29.04.10 р., К-20464/10 від 17.01.12 р., Ухвала К/9991/73551/11 від 11.04.12 р., Ухвала К-13769/09 від 11.06.12 р., Ухвала К/9991/49837/11 від 29.03.12 р., К-20999/10 від 29.06.11 р.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Представник відповідача не надав суду належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість висновків перевірки та правомірність винесених податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи те, що Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва не надала доказів правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд вважає, що вони підлягають скасуванню як протиправні.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0005532309 від 24.06.11 р.; №0005542309 від 24.06.11 р.; №0005552309 від 24.06.11 р.; №0005562309 від 24.06.11 р.; №0007352309 від 12.08.11 р., видані Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний колегією суддів 12.07.12 р.

Головуючи суддя Аблов Є.В.

Суддя Амельохін В.В.

Суддя Федорчук А.Б.