Ухвала

від 27.05.2013 по справі 2а-12693/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

27 травня 2013 року м. Київ В/800/2029/13

Вищий адміністративний суду України в складі колегії суддів:

судді-доповідача Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Лосєва А.М.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши заяву Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 05.02.2013

у справі № 2а-12693/11/2670 (К/9991/59651/12)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укррослізинг»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби

за участю Прокуратури Печерського району м.Києва

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС подано заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 05.02.2013, посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права, а саме п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в ухвалі щодо якої подана заява про перегляд, та постанові Вищого адміністративного суду України від 20.02.2013 у справі №К/9991/59642/12.

Колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Відповідно до ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Питання про допуск справи до провадження у Верховному Суді України вирішується Вищим адміністративним судом України лише в межах аналізу тих судових рішень, на які посилається заявник.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Зі змісту постанови Вищого адміністративного суду України від 20.02.2013, наведеної заявником як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права, вбачається, що зміст правовідносин, які у них розглядалися, відмінний від того, який є у даній справі. Обставини справи, якими обумовлюється прийняття даного рішення, свідчать про відсутність у платника права на формування валових витрат та податкового кредиту за операціями реальність здійснення яких не підтверджена.

У той час як ухвала Вищого адміністративного суду України від 05.02.2013, щодо якої подана заява про перегляд, мотивована наявністю у позивача належних первинних документів, що дають йому підстави для віднесення понесених витрат до складу валових витрат та формування податкового кредиту за наслідком вчинення реальних господарських операцій, за відсутності обставин з якими закон пов'язує нікчемність угоди.

Крім того, до судових рішень на які робиться посилання для підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини першої статті 237 КАС України не належать рішення Верховного Суду України, ухвалені після 30.07.2010, та судові рішення, ухвалені до 30.07.2010 судовими палатами в адміністративних та господарських справах Верховного суду України і Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України, яка за винятковими обставинами переглядала рішення колегій Судової палати у цивільних справах Верховного суду України, ухвалених у касаційному порядку, а також за винятковими обставинами рішення апеляційних судів як касаційних, у зв'язку з чим надана заявником постанова Верховного Суду України від 05.03.2012 не є рішенням суду касаційної інстанції.

З огляду на викладене, підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України відсутні.

Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Державній податковій інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби у допуску справи до провадження для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 05.02.2013.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Л.В. Ланченко

Л.І.Бившева

А.М.Лосєв

О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук