Постанова

від 11.07.2012 по справі 20/52

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.12 Справа № 20/52

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Скрипчук О.С.

суддів Дубник О.П. Процика Т.С.

при секретарі судового засідання: Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 б/н від 19.04.2012 року;

на рішення Господарського суду Львівської області від 09.04.2012 року;

у справі № 20/52;

за позовом: Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів;

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Львів;

за участю третьої особи 1: Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, м. Львів;

за участю третьої особи 2: Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Львівської міської ради, м. Львів;

за участю: Прокуратури м. Львова;

про зобов'язання до вчинення дій.

за участю представників:

від позивача: Мартин О.В. -довіреність № 31-220 від 16.02.2012 року;

від відповідача: ОСОБА_2 -довіреність № 294 від 01.03.2012 року; ОСОБА_3 -ордер № 004450;

від третьої особи 1: Бочуляк Ю.І. -довіреність № 4-25-6 від 04.01.2012 року;

від третьої особи 2: не з'явився;

від прокурора: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Галицька районна адміністрація Львівської міської ради звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1 про припинення функціонування магазину.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 09.04.2012 року (суддя Манюк П.Т.) позов задоволено повністю та зобов'язано приватного підприємця ОСОБА_1 припинити функціонування магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1»на АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з даним рішенням суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу б/н від 19.04.2012 року, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 09.04.2012 року і припинити провадження у справі (враховуючи заяву про уточнення апеляційної скарги б/н від 11.07.2012 року).

Апеляційна скарга, з врахуванням заяви про уточнення апеляційної скарги, мотивована тим, що судом першої інстанції при винесенні рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржник стверджує, що даний спір у справі не є господарським, а публічно-правовим, оскільки виник із владних повноважень органів місцевого самоврядування, а тому відповідно до ст. 17 КАС України повинен розглядатися адміністративним судом в порядку адміністративного судочинства.

Позивачем подано до суду відзив на апеляційну скаргу № 31-вих2323 від 16.05.2012 року, в якому просить залишити рішення Господарського суду Львівської області від 09.04.2012 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Третя особа 2 та прокурор явки уповноважених представників у судове засідання, яке відбулося 11.07.2012 року, не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, незважаючи на те, що про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були належним чином повідомлені.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Галицька районна адміністрація Львівської міської ради звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1 про припинення функціонування магазину.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі звернення Галицької районної адміністрації Львівської міської ради щодо визначення технічного стану будинку АДРЕСА_1, Департаментом житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради видано наказ від 14.08.2007 р. № 409 «Про затвердження висновку міжвідомчої комісії при виконкомі Львівської міської ради про технічний стан будинку АДРЕСА_1» відповідно до якого даний будинок визнано аварійним, таким що загрожує обвалом.

Міською комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (протокол від 03.11.2008 р.) доручено Галицькій районній адміністрації Львівської міської ради письмово зобов'язати власників магазинів та офісних приміщень припинити функціонування закладів в аварійному будинку, а в разі їх відмови виконати вказане зобов'язання звернутися з позовом до суду щодо примусового закриття цих закладів.

Позивач стверджує, що неодноразово письмово (попередження № 1024 від 17.11.2008 року, № 1094 від 09.12.2008 року) звертався до відповідача з вимогою щодо припинення діяльності належного останньому магазину. Однак, дані вимоги відповідачем не були виконані, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання припинити функціонування магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1»на АДРЕСА_1

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного:

Згідно ст. 1163 ЦК України, фізична особа, життю, здоров'ю або майну якої загрожує небезпека, а також юридична особа, майну якої загрожує небезпека, мають право вимагати її усунення від того, хто її створює. Приписи вказаної статті є загальними і виконують перш за все превентивну (попереджувальну) функцію, забезпечуючи охорону прав та інтересів громадян і юридичних осіб. Вимога про усунення загрози є фактично одним із засобів захисту цивільних прав і полягає у вимозі про припинення або призупинення діяльності, яка створює загрозу порушення чужого права. Можливість настання шкідливого результату в майбутньому є достатньою підставою для звернення до суду.

Статтею 1164 вказаного Кодексу передбачено, що у разі неусунення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи заінтересована особа має право вимагати вжиття невідкладних заходів щодо усунення загрози; відшкодування завданої шкоди; заборони діяльності, яка створює загрозу. Передбачені у цій статті норми є другим кроком, до якого може вдатися особа, якщо її звернення з вимогою про усунення небезпеки залишилось не задоволеним.

Відповідно до ч.1 ст. 246 Господарського кодексу України забороняється здійснення будь-якої господарської діяльності, що загрожує життю і здоров'ю людей або становить підвищену небезпеку для довкілля.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно дозволу на розміщення об'єкту торгівлі від 12.08.2005 р. № 6442, виданого Управлінням промисловості та підприємництва Львівської міської ради, приватному підприємцю ОСОБА_1 було дозволено розміщення магазину з реалізації непродовольчих товарів в орендованому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1. Вказане приміщення (квартира АДРЕСА_2), на підставі договору купівлі-продажу від 24.05.2001 р. належить на праві приватної власності ОСОБА_4.

01.08.2001 року Департаментом житлового господарства Львівської міської ради було видано наказ № 216-Д, яким надано дозвіл ОСОБА_4 на використання квартири АДРЕСА_2 як нежитлової.

Наказом Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 14.08.2007 р. № 409 «Про затвердження висновку міжвідомчої комісії при виконкомі Львівської міської ради про технічний стан будинку АДРЕСА_1»будинок АДРЕСА_1 визнано аварійним, що загрожує обвалом. Управлінню житлового господарства доручено внести пропозиції щодо відселення з зазначено будинку мешканців та після відселення подати пропозиції щодо його подальшого використання. Вказаний наказ виданий на підставі звернення Галицької районної адміністрації Львівської міської ради щодо визначення технічного стану будинку АДРЕСА_1 відділу комплексного проектування ДП «Проектний інститут «УКООПРОЕКТ», Науково-дослідної лабораторії-23 кафедри «Будівельні конструкції та мости»Національного університету «Львівська політехніка», міжвідомчої комісії при виконкомі Львівської міської ради від 08.08.2007 р.

Не погоджуючись із вказаним наказом, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 звернулися із позовом до Галицького районного суду м. Львова про визнання його недійсним.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 03.07.2008 р., залишеним у силі ухвалою колегії суддів в цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 01.12.2008 р. та ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 26.05.2010 р. у задоволенні позову відмовлено. Судами у вказаній справі встановлено що оскаржуваний позивачами наказ Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 14.08.2007 р. № 409 відповідає встановленій Положенням про міжвідомчу комісію при виконавчому комітеті Львівської міської ради процедурі. Будинок АДРЕСА_1, згідно з висновками міжвідомчої комісії при виконкомі Львівської міської ради, як відповідного та компетентного органу місцевого самоврядування для визначення технічного стану будівель і споруд на території міста Львова та якому виконавчим комітетом Львівської міської ради делеговані такі повноваження, правомірно визнаний аварійним та таким, що загрожує обвалом.

Відповідно до представлених позивачем висновків Львівського відділу комплексного проектування ДП «Проектний інститут «УКООППРОЕКТ», викладених в технічному звіті про інженерно-геологічні вишукування на ділянці для реконструкції будинку з добудовою на АДРЕСА_1, існуючий будинок є аварійний, що підлягає капітальному ремонту з значним посиленням існуючих фундаментів будинку по АДРЕСА_1, а також примикаючих будинків. Необхідно також провести інженерні заходи по стабілізації тріщин в стінах з заміною і локальним підсиленням перекриття підвальної частини і поверхів. Враховуючи незавершений процес консолідації грунтів ІГЕ-2 (основа опирання існуючих фундаментів), а також згубний вплив на примикаючі будинки рекомендується провести демонтаж існуючої будівлі та будівництво нової з врахуванням інженерно-геологічних умов ділянки.

Висновками Науково-дослідної лабораторії - 23 кафедри «Будівельні конструкції та мости»Національного університету "Львівська політехніка", викладеними в технічному звіті обстеження конструктивних елементів та технічному заключенні про стан будівлі на АДРЕСА_1, затвердженому 03.05.2007 року, встановлено, що стан будівлі за адресою АДРЕСА_1 - аварійний. Будівля має великий моральний та фізичний знос (вік споруди більше 150 років). Її архітектурно-історичну цінність необхідно встановити спеціалізованою організацією, а також виселити жителів. Можливі два варіанти вирішення проблеми: виконання, відповідно до спеціально розроблених проектів, демонтажу будівлі та будівництво нової або виконання капітального ремонту будівлі. Демонтаж будівлі за адресою АДРЕСА_1 та будівництво нової значно ефективніше як капітальний ремонт будівлі, оскільки це дозволить виконати будівлю відповідно до існуючих норм і правил з врахуванням інженерно-геологічних умов та гарантованою довговічністю.

На підставі вищезазначених висновків Департаментом житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради був виданий наказ від 14.08.2007 р. № 409 «Про затвердження висновку міжвідомчої комісії при виконкомі Львівської міської ради про технічний стан будинку АДРЕСА_1», відповідно до якого даний будинок визнано аварійним, що загрожує обвалом.

В матеріалах справи міститься представлений відповідачем висновок будівельно-технічного дослідження ТзОВ «ГАЛ-СВІТ»від 03.12.2007 року, виконаний атестованим судовим експертом Табунщик Т.Я., в якому зазначається, що технічний стан магазину-салону «ІНФОРМАЦІЯ_1», підвального приміщення розміром 86, 0 кв.м. під магазином та квартири № 5 на АДРЕСА_1 - добрий. Дані приміщення не потребують капітального ремонту. Технічний стан правої частини будинку АДРЕСА_1 можна характеризувати як «незадовільний». Експлуатація елементів будівлі можлива лише при умові проведення їх ремонту. Технічний стан лівої частини будинку АДРЕСА_1 можна характеризувати як «задовільний». Елементи будівлі в цілому придатні для експлуатації, але потребують ремонту, який найдоцільніший на цій стадії.

У зв'язку з тим, що в матеріалах справи містились суперечливі докази щодо технічного стану будинку, ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.07.2010 року, провадження у справі було зупинено та призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 20.01.2012 року № 2563 за матеріалами справи № 20/52, проведеного огляду, вивчення та аналізу документації, експертом встановлені ознаки аварійності будинку АДРЕСА_1, а саме фізичний знос будинку становить 66 %, технічний стан відповідно шкали оцінки зносу елементів будинку -ветхий, що відповідає характеристиці технічного стану: стан несучих конструктивних елементів аварійний, а не несучих - дуже ветхий. Обмежене виконання елементами будинку своїх функцій. Експертом встановлено, що ширина розкриття тріщин більше допустимої; за 4 місяці тріщини зросли в 2-3 рази; наявний крен будинку; перекриття над проходом аварійне, частково обвалене; обвал балконних плит; покрівля - просвіти, протікання; підлоги при ходінні рухаються, що свідчить про підгинання несучих дерев"яних балок перекриття; 100% знос комунікацій, пообривано, понищено, за винятком квартири № 5 та магазин-салону «ІНФОРМАЦІЯ_2».

Крім того, оцінюючи результати інженерно-геологічних вишукань в яких встановлено, що під будівлею знаходиться шар торфу, товщиною від 1,3 м до 2,2 м збільшення товщини якого спостерігається в бік заднього торця лівого крила будівлі, а також наявність вертикальних тріщин на зламі правого крила та центральної частини зі сторони подвір'я та відхилення торцевого кута лівого крила (в районі задньої сходової клітки) від стіни будівлі по АДРЕСА_3, експертом зроблено висновок про те, що проходить процес деформації будівлі з крученням. Виявлені тріщини та деформації свідчать про інтенсивне наростання тріщин та відхилення стіни лівого кута будівлі (від часу встановлення маяків -з 25.04.2011 (чотири місяці). Проведення ремонтних робіт та відсутність деформацій та пошкоджень в магазинах «ІНФОРМАЦІЯ_2»та «ІНФОРМАЦІЯ_3»не вплинуло на загальний стан будівлі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги, що будинок АДРЕСА_1 знаходиться в аварійному стані та загрожує обвалом, діяльність у вказаному будинку магазину непродовольчих товарів «ІНФОРМАЦІЯ_1», належного відповідачу, яка за своїм змістом є публічною, створює потенційну небезпеку життю, здоров'ю або майну фізичних осіб які працюють у вказаному магазині, відвідувачів які перебувають чи можуть перебувати у магазині, а також осіб, що можуть перебувати в зоні розміщення магазину, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано задоволив позов Галицької районної адміністрації Львівської міської ради та зобов'язав ПП ОСОБА_1 припинити функціонування магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1»на АДРЕСА_1.

Наявність загрози життю та здоров'ю людей підтверджується також рішенням Галицького районного суду м. Львова від 09.11.2009 р. у справі № 2-8/2009 р. за позовом ОСОБА_5 до Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, Галицької районної адміністрації та Львівського комунального підприємства «Княже місто»про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, яким встановлено що 14.04.2008 р. внаслідок часткового обвалу та падіння бетонної конструкції з балкону будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_5, що випадково проходила повз будинок ,була тяжко травмована та стала інвалідом.

Твердження апелянта про те, що спір у даній справі повинен розглядатися адміністративними судами в порядку адміністративного судочинства є помилковими, з огляду на наступне.

Господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер ст. 1, 4-1, 12 ГПК України)

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту -КАС України) завданнями адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно -правових відносин від порушень з боку органів держаної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 17 КАС України встановлено категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ. З господарськими спорами можуть пересікатися категорії спорів, визначені в пунктах 1, 3, 4 частини першої зазначеної статті, а саме: спори суб'єкта господарювання із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності останнього; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, а також спори з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Поняття „суб'єкт владних повноважень" визначено статтею 3 КАС України, згідно з якою це - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відтак необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, причому ці функції повинні здійснюватися відповідним суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює зазначених владних управлінських функцій (щодо іншої особи, яка є учасником спору), то такий суб'єкт не перебуває „при здійсненні управлінських функцій" і не має встановлених нормами КАС України ознак суб'єкта владних повноважень і, отже, спір за участю останнього повинен вирішуватися господарським судом.

Відповідно до Положення Галицької районної адміністрації Львівської міської ради затвердженого рішенням виконкому від 27.02.2009 року № 116, до її повноважень, зокрема віднесено, управління підпорядкованими комунальними підприємствами житлового господарства району, забезпечення ними управління та належної експлуатації житлового фонду ради, прийняття рішень про невідповідність будинків і квартир (приміщень) фізичних та юридичних осіб санітарно-технічним вимогам.

Згідно ст. 32 Закону України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в межах відповідних територій належить участь у забезпеченні реалізації політики держави у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що даний спір за предметним критерієм є справою господарської юрисдикції та підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 09.04.2012 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 09.04.2012 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити в Господарський суд Львівської області.

Постанова підписана 16.07.2012 року

Головуючий суддя Скрипчук О.С.

Суддя Дубник О.П.

Суддя Процик Т.С.