Постанова

від 11.07.2012 по справі 5010/227/2012-9/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.12 Справа № 5010/227/2012-9/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого-судді Скрипчук О.С.

Суддів Дубник О.П.

Процика Т.С.

при секретарі судового засідання Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) «Падана Кемікал Компаундс»б/н від 12.04.2012 року;

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.04.2012 року;

у справі № 5010/227/2012-9/12;

за позовом: ТзОВ «Падана Кемікал Компаундс», с. Ямниця, Тисменицький район Івано-Франківська область;

до відповідача 1: Приватного підприємства фірми «Доліакт», м. Івано-Франківськ;

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківські геоінформаційні системи», м. Івано-Франківськ;

про визнання недійсним договору № 2008-61 від 16.06.2008 року та договору про відступлення права вимоги від 01.09.2011 року.

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача 1: Микитюк А.І. -ліквідатор;

від відповідача 2: Хоптій М.В. -довіреність № 16/12 від 16.12.2011 року

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Падана Кемікал Компаундс»звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного підприємства фірми «Доліакт»та ТзОВ «Івано-Франківські геоінформаційні системи»про визнання недійсним договору № 2008-61 від 16.06.2008 року та договору про відступлення права вимоги від 01.09.2011 року.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 05.04.2012 року у справі № 5010/227/2012-9/12 (суддя Фанда О.М.) в позові ТзОВ «Падана Кемікал Компаундс»відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням ТзОВ «Падана Кемікал Компаундс»подало апеляційну скаргу б/н від 12.04.2012 року, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.04.2012 року, прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржник стверджує, що позивач з часу укладення договору від 16.06.2008 року і станом на день подання позову не звертався до відповідача з проханням поставити йому товар «шкіряний напівфабрикат «Вет Блу»ТУ У 00302391-03-98», як того вимагає розділ договору «Термін поставки». Не було жодних пропозицій поставити вищезазначений товар і зі сторони відповідача.

Відповідачами не подано відзивів на апеляційну скаргу.

Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання, яке відбулось 11.07.2012 року, не забезпечив, незважаючи на те, що про час та місце розгляду апеляційної скарги був належним чином повідомлений.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.06.08 року між ЗАТ «Падана Кемікал Компаундс»(покупець) (правонаступник ТзОВ «Падана Кемікал Компаундс») та ПП фірма «Доліакт»(продавець) було укладено договір № 2008-61 (надалі -договір). Згідно умов договору продавець зобов'язався продати, а покупець купити товар (напівфабрикат Вет-блу із шкур ВРХ) окремими партіями згідно видаткової накладної продавця, засвідченої підписами представників обох сторін. Ціна встановлюється за домовленістю сторін на кожну окрему партію товару, вказується у видатковій накладній продавця і засвідчується підписами представників обох сторін. Сума договору 5 000 000 грн. з відстрочкою оплати на 90 календарних днів (а.с. 11).

01.09.11 року між ПП фірма «Доліакт»(первісний кредитор) та ТзОВ «Падана Кемікал Компаундс»(новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив, а новий кредитор набув право вимоги, належну первісному кредитору у відповідності до Договору № 2008-61 від 16.06.08 року (основний договір), укладеного між первісним кредитором та ЗАТ «Падана Кемікал Компаундс»(п. 1 Договору).

В обґрунтування підстав недійсності договору від 16.06.2008 року позивач посилається на те, що починаючи з часу укладення договору від 16.06.08 року і станом на день подання позову жодна із сторін договору не робила будь-яких дій спрямованих на виконання договору та реальне настання правових наслідків обумовлених останнім, що відповідно до ст. 215 ЦК України є підставою для визнання такого договору недійсним. Крім того, позивач в позовній заяві зазначає, що договір є недійсним, оскільки підписаний не уповноваженою особою (директором товариства без попереднього схвалення правочину загальними зборами), оскільки сума правочину перевищує еквівалент 200 000 доларів США.

Щодо визнання недійсним договору відступлення права вимоги позивач посилається на те, що право вимоги до відповідача 2 перейшло на підставі договору поставки від 16.06.2008 року, отже, у разі визнання такого договору недійсним, договір від 01.09.11 року про відступлення права вимоги також слід визнати недійсним.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За приписами ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до абз. 4 п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.09 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 16.01.12 року у справі № 5010/2016/2011-20/98, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.03.12 року, встановлено факти поставки товару на виконання умов договору № 2008-61 від 16.06.08 року та факт виникнення заборгованості у позивача перед ПП фірма «Доліакт»у зв'язку з порушенням умов оспорюваного договору. Вказане свідчить, що сторони вчиняли дії, спрямовані на виконання умов договору. Разом з тим, виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, не може бути підставою для визнання його недійсним.

Отже, посилання позивача як на підставу визнання договору недійсним на те що жодна із сторін не робила будь-яких дій спрямованих на виконання договору та реальне настання правових наслідків обумовлених останнім є необґрунтованими.

Щодо посилань позивача про те, що договір підписаний не уповноваженою особою (директором товариства без попереднього схвалення правочину загальними зборами), оскільки сума правочину перевищує еквівалент 200 000 доларів США, то колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи договір № 2008-61 від 16.06.2008 року підписаний від ЗАТ «Падана Кемікал Компаундс»- генеральним директором Бабієм В.М.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ГК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до п. 11.1, п. 11.3.8 Статуту ЗАТ «Падана Кемікал Компаундс»в редакції від 28.09.07 року, що діяла на момент укладення спірного договору, загальні збори є найвищим керівним органом Товариства. Наступні питання повинні вимагати попереднього схвалення Загальних зборів, зокрема, будь-яке придбання товарів, матеріалів, запасних частин або здійснення будь-яких інших форм придбання, що мають вартість придбання, яка перевищує еквівалент 200 000 доларів США або розпорядження чи передача нерухомого майна Товариства, що мають вартість продажу, яка перевищує еквівалент 100 000 доларів США (а.с. 16).

Відповідно до ч. 2 ст. 114 ЦК України господарське товариство, крім повного і командитного товариств, може бути створене однією особою, яка стає його єдиним учасником.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 ЦК України в редакції, яка діяла на момент укладення оспорюваного договору, вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів. У загальних зборах мають право брати участь усі його акціонери незалежно від кількості і виду акцій, що їм належать.

Як вбачається з матеріалів справи, Бабій Вадим Миколайович є одночасно єдиним засновником та генеральним директором ЗАТ «Падана Кемікал Компаундс», який має 100 % акцій, тобто є єдиним учасником (акціонером), який має право приймати рішення на загальних зборах. Відтак, твердження позивача про те, що оспорюваний правочин був підписаний не уповноваженою особою є безпідставними.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Факт поставки товару згідно договору № 2008-61 від 16.06.08 року підтверджений рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 16.01.12 року по справі № 5010/2016/2011-20/98, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.03.12 року, свідчить про те, що юридична особа, від імені якої укладено оспорюваний договір, прийняла його до виконання та своїми діями схвалила факт його укладення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для визнання договору № 2008-61 від 16.06.08 року недійсним. В цій частині позову слід відмовити.

Разом з тим, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 01.09.11 року.

Судом також взято до уваги, що 05.04.12 року відповідачем було подано до суду письмову заяву про застосування строку позовної давності (а.с. 45-46).

Відповідно до абз. 3 п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.09 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі»встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Отже, правила про позовну давність мають застосовуватись лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права. У випадку відсутності такого права або коли воно ніким не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а в зв'язку з необґрунтованістю самої вимоги.

Враховуючи зазначене, колегія суддів не розглядає питання щодо пропуску строку позовної давності у цій справі, оскільки з огляду на вищенаведені обставини, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтовану відмову судом першої інстанції у задоволенні позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.04.2012 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.04.2012 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити в Господарський суд Івано-Франківської області.

Постанова підписана 16.07.2012 року

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

суддя Дубник О.П.

суддя Процик Т.С