Ухвала

від 18.07.2012 по справі 2-113/2010

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/4617/2012Головуючий суду першої інстанції:Козуб О.В. Доповідач суду апеляційної інстанції:Онищенко Т. С.

"18" липня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіОнищенко Т.С., СуддівСокола В.С., Куриленка О.С., При секретаріПостіковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Джанкойської міської ради АР Крим до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості по орендній платі, індексу інфляції, 3% річних, пені за участю третіх осіб - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та за позовом ОСОБА_6 до Джанкойської міської ради АР Крим про розірвання договору оренди від 21.11.2007 з моменту його фактичного припинення - з 16.01.2008 за участю третіх осіб - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 26.11.2010, -

ВСТАНОВИЛА:

21.10.2008 Джанкойська міська рада АР Крим звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що внаслідок неналежного виконання відповідачем-орендарем умов Договору від 21.11.2007 оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 (567 км автодороги Харків-Сімферополь) в м. Джанкой (для експлуатація існуючого гаража на 25 машин) виникла заборгованість на загальну суму 13 651,28 грн., що складається з заборгованості по орендній платі за період з 18.12.2007 по 15.08.2008 в сумі 13 121,81 грн., пені в сумі 314,11 грн., 3% річних в сумі 71,02 грн. та інфляційних витрат за весь час прострочення в сумі 144,34 грн. /т.2, арк. с. 1-2/.

30.01.2009 до початку розгляду справи по суті, Джанкойська міська рада АР Крим уточнила заявлені позовні вимоги - просила стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 22 022,46 грн., що складається з заборгованості по орендній платі в сумі 20 470,02 грн., пені в сумі 799,56 грн., 3% річних в сумі 180,77 грн. та інфляційних витрат за весь час прострочення в сумі 572,11 грн. /т.2, арк. с. 21-22/.

09.06.2009 ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Джанкойської міської ради АР Крим про розірвання договору оренди від 21.11.2007, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 21.12.2007 він продав гараж (на 25 машин), розташований в м. Джанкой по АДРЕСА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, у зв'язку з чим відповідно до статті 415 Цивільного кодексу України до останніх перейшли права користувачів спірної земельної ділянки /т.1, арк. с. 1/.

30.07.2010 ухвалою Джанкойського міськрайонного суду АР Крим цивільні справи за вказаними позовами (за позовом Джанкойської міської ради АР Крим до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості по орендній платі, індексу інфляції, 3% річних, пені та за позовом ОСОБА_6 до Джанкойської міської ради АР Крим про розірвання договору оренди від 21.11.2007) об'єднані в одне провадження /т.2, арк. с. 89/.

30.07.2010 ухвалою Джанкойського міськрайонного суду АР Крим до участі у даній справі за вказаними позовами залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 /т.2, арк. с. 90/.

справа № 22ц-/0190/4617/2012 головуючий - суддя першої інстанції: Козуб О.В.

доповідач - суддя апеляційної інстанції: Онищенко Т.С.

26.11.2010 рішенням Джанкойського міськрайонного суду АР Крим відмовлено ОСОБА_6 в задоволенні його позову до Джанкойської міської ради АР Крим про розірвання договору оренди від 21.11.2007 з моменту його фактичного припинення з 16.01.2008, а позов Джанкойської міської ради АР Крим задоволено - стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави в особі Джанкойської міської ради АР Крим заборгованість по орендній платі за період з 18.12.2007 по 20.10.2008 в сумі 20 470,02 грн., пеню в сумі 799,56 грн., 3% річних в сумі 180,77 грн. та інфляційну суму в розмірі 572,11 грн. /т.2, арк. с. 106-109/.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення по справі - про відмову у задоволені позову Джанкойської міської ради АР Крим та задоволення заявлених ним позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права /т.2, арк. с. 112-113/.

Заслухавши суддю-доповідача, представника Джанкойської міської ради АР Крим, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до статей 213, 214 Цивільного процесуального кодексу України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позов Джанкойської міської ради АР Крим, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності заявлених позовних вимог, оскільки зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у зв'язку з чим відповідач (орендар) повинен сплатити позивачеві (орендодавцеві) виниклу внаслідок неналежного виконання умов Договору від 21.11.2007 оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 (567 км автодороги Харків-Сімферополь) в м. Джанкой (для експлуатація існуючого гаража на 25 машин) заборгованість на загальну суму 22 022,46 грн., що складається з заборгованості по орендній платі за період з 18.12.2007 по 20.10.2008 в сумі 20 470,02 грн., пені в сумі 799,56 грн., 3% річних в сумі 180,77 грн. та інфляційної суми в розмірі 572,11 грн.

Відмовляючи ОСОБА_6 у задоволенні позову, суд першої інстанції з необґрунтованості та безпідставності заявлених позовних вимог.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким вирішенням спору та вважає, що судом першої інстанції повно і правильно встановлені всі дійсні обставини справи, яку вирішено згідно з законом.

Матеріалами справи встановлено, що 21.07.2006 рішенням 2 сесії п'ятого скликання Джанкойської міської ради АР Крим № 113 розглянуто звернення ОСОБА_6, затверджено технічну документацію по землеустрою земельної ділянки по АДРЕСА_1 в м. Джанкой для обслуговування гаражу на 25 машин та передано ОСОБА_6 в оренду земельну ділянку строком на 10 років загальною площею 2,1530 га по АДРЕСА_1 в м. Джанкой /т.2, арк. с. 9/.

21.11.2007 між Джанкойською міською радою АР Крим (орендодавець) та фізичною особою - громадянином України ОСОБА_6 (орендар) укладено строком на 10 років договір оренди земельної ділянки №67, за яким орендодавець передав орендатору в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 2,1530 га із земель підприємств інших галузей промисловості в межах Джанкойської міської ради АР Крим, кадастровий номер 0110600000:00:082:0001, для експлуатації гаражу на 25 автомобілів, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (567 км автодороги Харків-Сімферополь справа). Відповідно до пункту цього Договору оренди, нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 1 220 320,40 грн., одного кв.м - 56,68 грн.. Пунктами 9, 11-12 Договору оренди встановлено орендну плату за користування земельною ділянкою з 01.01.2007 в розмірі 2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 24 406,56 грн. на рік або 2 033,88 грн. щомісяця, та визначено, що орендна плата вноситься щорічно у грошовій формі у рівних частках - до 15 серпня та до 15 листопада до місцевого бюджету м. Джанкой 13050500 р\р 33217815700014, ОКПО 34740824, ДУ ДК в АРК м. Сімферополь, МФО 824026. Орендна плата підлягає сплаті у повному обсязі також і у період, коли орендар тимчасово не користується земельною ділянкою, орендна плата за письмовою згодою орендодавця може бути внесена на наступний період, але не більше ніж на 1 рік /т.2, арк. с. 3-5/.

Крім цього, даним Договору оренди встановлено, що індексація розмірів орендної плати проводиться відповідно до діючого законодавства, перегляд орендної плати здійснюється за угодою сторін з підписанням додаткової угоди к даному договору (пункт 10).

У разі не внесення орендної плати в строки визначені цим договором, нараховується пеня на суму несвоєчасно внесеної орендної плати (боргу) із розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, яка діє на день виникнення такого боргу або на день його (його частини) погашення, в залежності від того, яка з цих величин є більшою, за кожний календарний день її прострочення (пункт 15).

Дія договору припиняється у разі: спливу строку, придбання орендарем земельної ділянки у власність, викупу земельної ділянки для суспільних потреб, або примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності, та в інших випадках, передбачених законодавством. Дія договору оренди припиняється внаслідок його розірвання шляхом: за взаємною згодою сторін; за рішенням суду за вимогою однієї зі сторін договору (пункт 37-38).

Розірвання договору оренди в односторонньому порядку допускається при систематичній несплаті орендної плати (з 3-х місяців сумарно); використання земельної ділянки засобами, які суперечать екологічним вимогам; використання не за цільовим призначенням (пункт 39).

Перехід прав володіння орендованою земельною ділянкою до іншої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору оренди (пункт 40).

Заключними положеннями Договору оренди визначено, що вказаний договір оренди набирає законної сили після підписання сторонами та державної реєстрації вказаного договору. Невід'ємною частиною цього договору оренди є план і схема земельної ділянки, кадастровий план, акт встановлення меж в натурі, акт прийому-передачі об'єкта оренди. Вказані документи додаються до договору оренди від 17.12.2007 № 67.

18.12.2007 Договір оренди земельної ділянки №67, укладений між Джанкойською міською радою АР Крим та фізичною особою - громадянином України ОСОБА_6 зареєстрований Джанкойським відділом КФ ДП «ЦДЗК» в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 18.12.2007 за № 040700600067.

21.12.2007 за реєстром № 3757 посвідчено нотаріально договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_6 (продавцем) та ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (покупцями), згідно якого продавець продав, а покупці придбали у власність в рівних частках кожний об'єкт ( гараж на 25 машин): адміністративний будинок літ. А, майстерні-гараж літ. Б, авто мийку літ. В, прохідну літ. Г, склад літ. Д, котельню літ. Ж, склад літ. Е, споруди літ. З. Земельна ділянка загальною площею 2,1530 га, на якій розташований вказаний об'єкт (гараж на 25 машин), знаходиться у користуванні продавця на підставі договору оренди земельної ділянки від 21.11.2007, укладеного з Джанкойською міською радою АР Крим строком на 10 років, зареєстрованого Джанкойським відділом КФ ДП «ЦДЗК» в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 18.12.2007 за № 040700600067 /т.1, арк. с. 4/.

27.12.2007 ОСОБА_6 звернувся до Джанкойської міської ради АР Крим з письмовою заявою про розірвання договору оренди земельної ділянки від 21.11.2007, розташованої по АДРЕСА_1 в м. Джанкой, який зареєстрований 18.12.2007, та надав копію договору купівлі-продажу. Вказана заява зареєстрована Джанкойською міською радою 16.01.2008 /т.1, арк. с. 5/ .

16.04.2008 Джанкойська міська рада направила на адресу ОСОБА_6 відповідь, якою повідомила останнього, що його звернення про розірвання договору оренди земельної ділянки розглянуто на черговому пленарному засіданні сесії 21.03.2008, однак за результатами обговорення і голосування таке звернення не набрало достатньо голосів, у зв'язку з чим рішення з цього питання не ухвалено /т.2, арк. с. 81/.

Рішенням 18 сесії п'ятого скликання Джанкойської міської ради АР Крим №636 від 21.03.2008 надано дозвіл ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на здійснення землевпорядних робіт по відведенню земельної ділянки та оформлення правовстановлюючих документів з метою зміни цільового призначення земельної ділянки - для використання в комерційних цілях загальною площею 2,1530 га по АДРЕСА_1, надано дозвіл на підготовку даних для проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт по розробці проектно-кошторисної документації та отримання дозволу на виконання будівельних робіт /т.2, арк. с. 83/.

25.07.2008 рішенням 21 сесії п'ятого скликання Джанкойської міської ради АР Крим №725 надано у користування на умовах оренди ОСОБА_8 та ОСОБА_7 земельну ділянку для комерційної діяльності загальною площею 2,1530 га по АДРЕСА_1 строком на 5 років /т.2, арк. с. 82/.

08.08.2008 укладено у письмовій формі договір оренди №43 земельної ділянки площею 2,1530 га по АДРЕСА_1 в м. Джанкой між ОСОБА_8 і ОСОБА_7 та Джанкойською міською радою АР Крим /т.2, арк. с. 84/ та актом прийому-передачі об'єкта оренди від 08.08.2008 передано вказаний об'єкт оренди /т.2, арк. с. 85./.

20.10.2008 вказаний договір оренди №43 зареєстрований Джанкойським відділом КФ ДП «ЦДЗК» в книзі записів державної реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі під номером 040800600043, що підтверджено відповідями КРФ ДП «ЦДЗК при Рескомзему України» №036 від 30.01.2009 та №071 від 13.02.2009 /т.2, арк. с. 29, 33/.

Вимогами Цивільного кодексу України (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин) передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11).

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 202).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (стаття 509).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526)

Якщо у зобов'язанні встановлений строк - термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк -термін (стаття 530).

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (стаття 546).

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (стаття 547).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549).

Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (стаття 598).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання - неналежне виконання (стаття 610).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 625).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629).

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона (стаття 652).

У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору (стаття 653).

Положеннями Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин) встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (стаття 93).

Землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (стаття 96).

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (стаття 116).

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (стаття 124).

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125).

Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (стаття 126).

Відповідно до Закону України «Про оренду землі» №161-XІV від 06.10.1998 (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин), оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1).

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (стаття 2).

Об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності (стаття 3).

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом (стаття 4).

Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою (стаття 5).

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (стаття 6).

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13).

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (стаття 14).

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону (стаття 16).

Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (стаття 18).

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (стаття 21).

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за шість місяців, а на землях несільськогосподарського призначення - за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов'язань. У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі (стаття 32).

Спори, пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку (стаття 35).

Згідно з Законом України «Про плату за землю» №2535-ХІІ від 03.07.1992 (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин), використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата (стаття 2).

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар (стаття 5).

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, -договір оренди такої земельної ділянки (стаття 13).

Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (стаття 15).

Земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада (стаття 17).

Розмір пені за несвоєчасне внесення орендної плати передбачається у договорі оренди, проте він не може перевищувати ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку (стаття 25).

Верховний Суд України в постанові Пленуму «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» №7 від 16.04.2004 зазначив, що питання про дострокове припинення користування землею на умовах оренди вирішується шляхом пред'явлення позову про розірвання договору (пункт 8).

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Джанкойської міської ради АР Крим до ОСОБА_6 в повному обсязі, оскільки договір оренди, укладений між сторонами діяв в період з 18.12.2007 по 20.10.2008 та відповідно до Договору оренди земельної ділянки відповідач, як орендар, повинен був сплачувати позивачеві, як орендодавцеві, орендну плату за користування земельною ділянкою площею 2,1530 га по АДРЕСА_1 в м. Джанкой.

Доводи ОСОБА_6 про те, що він не повинен сплачувати орендну плату по 20.10.2008, оскільки не використовував спірну земельну ділянку, колегія суддів не приймає до уваги тому, що відповідно до пункту 12 Договору оренди, орендар повинен сплачувати орендну плату і у разі коли він тимчасово не користується земельною ділянкою, а крім цього спірний договір оренди не був розірваний до 20.10.2008 у встановленому законом порядку, в т.ч. судовому, у зв'язку з відсутністю згоди орендодавця на розірвання цього договору, а припинив діяти спірний договір оренди земельної ділянки між сторонами тільки 20.10.2008.

Колегія суддів погоджується з розрахунком заборгованості, наданим Джанкойською міською радою.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_6 виниклої внаслідок неналежного виконання умов Договору від 21.11.2007 оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 (567 км автодороги Харків-Сімферополь) в м. Джанкой (для експлуатація існуючого гаража на 25 машин) заборгованості на загальну суму 22 022,46 грн., що складається з заборгованості по орендній платі за період з 18.12.2007 по 20.10.2008 в сумі 20 470,02 грн., пені в сумі 799,56 грн., 3% річних в сумі 180,77 грн. та інфляційної суми в розмірі 572,11 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_6 Джанкойської міської ради АР Крим про розірвання договору оренди від 21.11.2007 з моменту фактичного припинення з 16.01.2008 задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Положеннями частини 3 статті 31 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що на вимогу однієї із сторін, договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Статтею 32 Закону України «Про оренду землі» передбачені підстави для розірвання договору, але вказана норма не регулює момент його припинення в разі його розірвання в судовому порядку. Також, не врегульовано і припинення договору оренди з моменту фактично припинення положеннями статтею 152 Земельного кодексу України та пунктами 36-37 спірного договору оренду, укладеного між сторонами.

Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов'язання на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Загальні підстави для зміни або розірвання договору передбачені статтями 651-652 Цивільного кодексу України.

Припинення договору оренди землі шляхом його розірвання врегульовано статтею 32 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюються або припиняються з моменту набранням рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Вказаною нормою чітко визначено момент припинення зобов'язань в разі розірвання договору у судовому порядку.

Оскільки вказаний спірний договір оренди на момент звернення ОСОБА_6 до Джанкойської міської ради АР Крим 16.01.2008 діяв, не був розірваний у судовому порядку та не припинив своєї дії, а на момент звернення ОСОБА_6 до суду з вимогою про розірвання цього договору з моменту його фактичного припинення 16.01.2008 вказаний договір оренди вже припинив свою дію тому, що рішеннями сесії Джанкойської міської ради АР Крим змінено цільове призначення спірної земельної ділянки та передано її в оренду, укладено та здійснено державну реєстрацію 20.10.2008 цього договору оренди спірної земельної ділянки з іншими орендаторами - ОСОБА_7 та ОСОБА_8, саме з моменту державної реєстрації цього договору, вони вважаються користувачами спірної земельної ділянки і саме з цього моменту у них виникають права та обов'язки за цим договором, то і підстав для розірвання договору оренди від 21.11.2007 (зареєстрованого 18.12.2007) не вбачається.

Положеннями Закону України «Про оренду землі», Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України та положеннями спірного договору оренди земельної ділянки від 21.11.2007 не передбачено автоматичного переходу до набувача майна права користування земельною ділянкою на умовах оренди від відчужувача майна, і виникнення такого права можливе тільки за рішенням власника землі, що перебуває у державній та комунальній власності, яким є міська рада, і порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування відповідно до статті 123 Земельного кодексу України, не містить обов'язку органу місцевого самоврядування прийняти рішення про укладення договору оренди землі з особою, яка придбала право власності на об'єкти нерухомості, які розташовані на цій земельній ділянці, поза межами встановленої Земельним кодексом України процедури.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 про розірвання вказаного спірного договору оренди саме з моменту фактичного припинення, виходив з положень вищевказаних законодавчих актів та положень спірного договору оренди від 21.11.2007, і дійшов обґрунтованого висновку, що заявлена ним вимога по визначенню дати розірвання спірного договору по даті фактичного припинення не передбачена, як спосіб захисту та договір у разі його розірвання судом міг бути розірваним тільки з моменту набранням чинності цього рішення суду.

За таких обставин, судом першої інстанції правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів, наданих сторонами в порядку правил Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 308 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, оскільки вони є безпідставними і не ґрунтуються на вищевказаних вимогах закону та спростовуються матеріалами цивільної справи.

Зокрема, посилання апелянта на статтю 415 Цивільного кодексу України є необґрунтованими.

Так, частиною 3 зазначеної статті встановлено, що особа, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди), набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди).

Між тим, враховуючи положення статті 120 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин), із виникненням права власності на будівлю чи споруду до власника переходить право власності на частину земельної ділянки, на якій розташована належна йому на праві власності будівля чи споруда, право власності виникає на загальних підставах та у порядку, визначених чинним законодавством.

Такий порядок визначено статтею 116 Земельного кодексу України, згідно з якою набуття права власності або права користування ділянкою із земель державної або комунальної власності набувається за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Пунктом 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що до виключної компетенції відповідної ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, які розглядаються виключно на пленарному засіданні ради - сесії.

Отже, вищевикладеними нормами матеріального права передбачені правові підстави виникнення права користування земельною ділянкою у разі переходу права власності на будівлі (споруди), однак набуття такого права здійснюється в установленому законом порядку.

Додводи апелянта грунтуються на неправильному тлумаченні правових норм, що регулують порядок виникнення та момент набуття права користування земельною ділянкою.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не є безумовними підставами для скасування рішення.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 303, 304, 307-308, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 26.11.2010 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді: Онищенко Т.С. Сокол В.С. Куриленко О.С.