Постанова

від 18.07.2012 по справі 5006/11/6/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2012 р. Справа № 5006/11/6/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. -головуючого,

Мележик Н.І.,

Подоляк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясний комбінат "Інтерра Преміум" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10 травня 2012 року у справі № 5006/11/6/2012 Господарського суду Донецької області за позовом Приватного підприємства "Семь Ветров", м. Севастополь, до Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясний комбінат "Інтерра Преміум", м. Донецьк, про стягнення 11 322,40 грн.,

представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце проведення засідання повідомлені належним чином,

в с т а н о в и в:

У січні 2012 року позивач ПП "Семь Ветров" пред'явив у господарському суді позов до відповідача ТОВ "М'ясний комбінат "Інтерра Преміум" про стягнення 11 322,40 грн.

Вказував, що 17.10.11 між ним та відповідачем був укладений договір поставки № 7, згідно умов якого він (постачальник) зобов'язався здійснювати поставку товару покупцю (відповідачу), а покупець -приймати товар та здійснювати його оплату.

Посилаючись на порушення відповідачем умов договору в частині оплати отриманого товару, позивач просив стягнути з відповідача 11 135,40 грн. боргу та 187 грн. пені, а всього -11 322,40 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 01 березня 2012 року (суддя Соболєва С.М.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10 травня 2012 року (колегія суддів у складі: Скакуна О.А. -головуючого, Колядко Т.М., Ломовцевої Н.В.) позов задоволено.

Постановлено стягнути з ТОВ "М'ясний комбінат "Інтерра Преміум" на користь ПП "Семь Ветров" 11 135,40 грн. боргу, 187 грн. пені та судові витрати.

Судові акти мотивовані посиланнями на порушення відповідачем умов договору в частині оплати отриманого товару, що є підставою для покладення на нього обов'язку по сплаті боргу та пені.

У касаційній скарзі ТОВ "М'ясний комбінат "Інтерра Преміум", посилаючись на незастосування судами до спірних правовідносин п. 2 Інструкції № 99 "Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей", просить скасувати постановлені у справі судові акти.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 17.10.11 між сторонами у справі був укладений договір поставки № 7, згідно умов якого постачальник (позивач) зобов'язався здійснювати поставку товару покупцю (відповідачу), а покупець -приймати товар та здійснювати його оплату.

Пунктом 1.2 договору сторони погодили, що кількість, ціна і розгорнута номенклатура (асортимент) товару фіксується сторонами у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

Оплата товару здійснюється покупцем протягом 21 календарного дня з моменту отримання товару (п. 5.2 договору).

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судами встановлено, що на виконання умов договору позивачем за видатковою накладною № РН-0001213 від 18.10.11 та товарно-транспортною накладною № РН-0001213 від 18.10.11 здійснено поставку товару (продуктів харчування) відповідачу на загальну суму 11 135,40 грн., що підтверджується підписами та печатками представників сторін на вказаній видатковій накладній.

Проте, відповідач у встановлений договором строк свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару не виконав, в зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 11 135,40 грн.

За приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Вказані докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

В порушення зазначеним обставинам та правовим нормам, відповідачем не надано належних доказів виконання ним зобов'язання в частині оплати отриманого товару, що стало обґрунтованою підставою до задоволення судами позову в частині стягнення боргу.

Крім того, п. 6.1 договору передбачено, що в разі несвоєчасної оплати отриманого товару покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми неоплаченого товару за кожен день прострочення, що діяла в період за який сплачується пеня.

В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Встановивши порушення відповідачем договірного зобов'язання в частині оплати отриманого ним товару, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача пені за порушення ним грошового зобов'язання за період з 09.11.11 по 20.12.11.

Враховуючи викладене, судами попередніх інстанцій на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Посилання касаційної скарги на незастосування судами до спірних правовідносин п. 2 Інструкції № 99 "Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей", не заслуговують на увагу суду, оскільки дані доводи скаржника свідчать про недоліки при оформленні процедури отримання продукції та ніяким чином не спростовують висновків суду про отримання відповідачем даної продукції та необхідності проведення її оплати.

Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 111 7 ГПК України, не входить до повноважень суду касаційної інстанції.

Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясний комбінат "Інтерра Преміум" залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10 травня 2012 року у справі № 5006/11/6/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя: Н.Г.Дунаєвська

Судді: Н.І. Мележик

О.А. Подоляк