Рішення

від 13.07.2012 по справі 35/5005/3763/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.07.12р. Справа № 35/5005/3763/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МедХауз-Україна", 49038,

м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, буд. 27/31

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ МЕДПАК", 49082, м. Дніпропетровськ, вул. Передова, б. 775 Д,

відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Купецький Дім Галичина", 79018, м. Львів, вул. Васильківського, буд. 9

про стягнення заборгованості

Суддя Петренко І.В.

при секретарі: Серенковій О.О.

Представники:

Від позивача: Козіна А.М. - довіреність №6 від 14.05.2012 року

Від відповідача 1: Григорук О.О. - довіреність від 11.05.2012 року

Від відповідача 2: Швачко І.І.- довіреність від 08.05.2012 року

СУТЬ СПОРУ:

По справі оголошувалась перерва з 02.07.12р. по 16.07.12р. на 14 год. 30 хв.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МедХауз-Україна" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області до ввідповідачів: В-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ МЕДПАК" відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Купецький Дім Галичина" про стягнення солідарно заборгованості за договором поруки у розмірі 1000,00 грн.та про стягнення з Відповідача-2 заборгованість за договором поставки у розмірі 4219314,34 грн. та судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем 2 умов договору поставки №9 від 21.11.2011р. в частині своєчасного та повного розрахунку за отриманий товар та невиконанням відповідачем 1 умов договору поруки від 15.03.2012р. в частині погашення заборгованості відповідача 2, що стало причиною звернення позивача до господарського суду з позовом за захистом своїх порушених прав.

Позивачем подана до суду заява, в якій він просить суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Купецький Дім Галичина" (місцезнаходження: 79018, м.Львів, вул.Васильківського, 9, ідентифікаційний код 34521661) та у межах заявлених позовних вимог накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Купецький Дім Галичина" (місцезнаходження: 79018, м.Львів, вул.Васильківського, 9, ідентифікаційний код 34521661) і знаходяться у нього на рахунках у банківських установах, в тому числі на поточному рахунку №260070105771 в ПАТ "ПроКредит Банк" м. Київ, МФО 320984, ідентифікаційний код 34521661. Адреса ПАТ "ПроКредит Банк": 03115, м.Київ, пр. Перемоги, 107а.

25.04.2012 року Позивач подав доповнення до заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, дана заява мотивована тим, що Відповідач 2 не має наміру розраховуватись з Позивачем за договором поставки №9 від 21.06.2011р., зазначеному в позові, оскільки відповідні дії Відповідача 2, направлені на розрахунки лише з третіми особами, а не з Позивачем.

Заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно, яке належить відповідачу - 2, відхиляється судом, оскільки позивачем не вказано чіткий перелік майна, що належить на праві власності відповідачеві, та доказів належності цього майна відповідачу на праві власності. Також, позивачем позивачем не надано доказів стосовно приналежності вказаних рахунків Відповідачу 2.

07.06.12р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамма-Медіка" надійшла заява про залучення його в якості третьої особи на стороні відповідача 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. В обґрунтування поданої заяви посилається на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "МедХауз-Україна" у змові з Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ МЕДПАК", привласнено товар, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Гамма-Медіка", на загальну суму 22 109 805,98 грн. Тому вважає, що рішення у даній справі може вплинути на права і обов"язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамма-Медіка" , у зв'язку з чим просить залучити його до слухання даної справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

Відповідно до ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов"язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі, зокрема, за клопотанням сторін.

Розглянувши надану заяву, господарський суд не знаходить підстави достатніми для її задоволення, оскільки відповідачем - 2 не надано будь-яких доказів в підтвердження своєї заяви.

25.06.12р. від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог та просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за договором поруки у розмірі 1000 грн., а також з відповідача - 2 на користь позивача суму 5135699,14 грн., де: 4209081,15 грн. - сума основного боргу, 196754,17 грн. - пеня, 42100,81 грн. - інфляційні, 687763,01 грн. - 30 % річних.

Відповідач 1 позовні вимоги у сумі 1 000 грн., в межах якої він поручився перед позивачем за виконання грошового зобов"язання відповідачем 2, визнає, в судове засідання 16.07.12р. не з'явився..

Відповідач 2 позовні вимоги не визнає, зазначає, що відповідач 1 та відповідач 2 несуть солідарну відповідальність перед позивачем у повному розмірі, отже стягнення заборгованості в сумі 5135699,14 грн. повинно здійснюватись з відповідача 1 та відповідача 2 солідарно.

В засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.06.2011року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МедХауз-Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Купецький Дім Галичина" був укладений договір поставки № 9, за умовами якого продавець зобов'язався поставляти непродовольчі товари відповідно до поданого покупцем замовлення, а покупець зобов'язався прийняти та своєчасно сплатити його вартість відповідно до умов даного договору. Предметом договору є товари, що визначені у відповідних супровідних документах (накладних, товарно-транспортних накладних тощо), які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 2.1. та 2.2 договору постачальник здійснює постачання товару, а покупець приймає та оплачує товар за цим договором окремими партіями. Кількість товару у кожній партії товару визначається, виходячи з усної чи письмової заявки покупця та наявності товару у постачальника на момент отримання заявки, і вказується в первинних документах, які підтверджують передачу товару (накладні та/або акти прийому-передачі).

Згідно до п. 4.1. договору ціна на кожне найменування товару за цим договором визначається, виходячи з відпускних цін, встановлених постачальником на момент отримання заявки покупця, та вважається остаточно узгодженою у розмірі, вказаному у документах, що підтверджують передачу товару (накладні та/або акти прийому-передачі), якщо інше не визначено постачальником відповідно до умов цього договору.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в національній валюті України (гривнях) у безготівковому порядку шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточних рахунок постачальника. Покупець сплачує 100 (сто) % вартості кожної партії товару протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту її отримання. Факт отримання товару підтверджується видатковою накладною, підписаною сторонами. (п.4.4. договору).

На виконання умов договору поставки позивач за період з 24 червня 2011 р. по 18 квітня 2012 р. здійснив відповідачу 2 поставку товару на загальну суму 6 552 914,34 грн., що підтверджується видатковими накладними.

Відповідач 2 виконав свої зобов'язання за договором частково з оплатою та поверненням не реалізованого товару на суму 2 332 600 грн. . Таким чином, сума основного боргу станом на момент розгляду справи становить5135699,14 грн.

Заборгованість Відповідача-2 перед Позивачем підтверджена Актами зведення взаєморозрахунків за період з 01.06.2011р. по 31.01.2012р. на суму 4069558,63 грн. Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні

положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Таким чином, відповідачем - 2 порушено умови укладеного з позивачем Договору поставки та вимоги Цивільного та Господарського кодексів України щодо належного виконання грошового зобов'язання.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Пунктом 5.5 Договору поставки встановлено, що за порушення строку оплати товарів Покупець сплачує Постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30% річних від суми заборгованості.

На підставі вищевказаної норми закону та п.5.5 Договору, позивачем були нараховані інфляційні втрати у розмірі 42100,81 грн., а також 30% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 687763,01 грн.

Позивачем здійснено розрахунок інфляційних втрат без урахування сплат відповідача-2, контррозрахунок інфляційних втрат позивачем не надано у зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення інфляційних втрат з відповідача-2.

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Крім того, відповідно до п. 5.6. договору, якщо заборгованість Покупця перед Постачальником триває більше 2-х місяців також Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

На підставі вищевикладених норм, а також п. 5.6. договору позивачем була нарахована пеня у розмірі 196754 (сто дев'яносто шість тисяч сімсот п'ятдесят чотири) грн.17 коп., розрахунок якої також перевірений господарським судом.

15.03.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МедХауз-Україна", як кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ МЕДПАК", як поручителем, було укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель зобов"язався перед кредитором частково виконати грошові зобов"язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Купецький Дім Галичина" як боржника за договором поставки № 9 від 21.06.2011р. на поставку непродовольчих товарів, що укладений між кредитором та боржником (далі - основний договір), по оплаті за поставлений товар, а також штрафних санкцій (пеня, 3% річних, інфляції та інших платежів), передбачених основним договором, починаючи з дати укладання основного договору.

Відповідно до п. 1.3. договору поруки поручитель відповідає за невиконання боржником зобов"язань перед кредитором по основному договору солідарно в межах 1 000 грн.

За п. 3.1. договору поруки у разі порушення боржником зобов"язань за основним договром, поручитель зобов"язується самостійно виконати зобов"язання боржника перед кредитором шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок кредитора.

Згідно з п. 4.1 договору поруки у разі порушення боржником зобов"язань, забезпечених порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники в повному обсязі зобов"язань по основному договору, з урахуванням обмежень для поручителя, встановленим п.1.3. цього договору. Поручитель солідарно з боржником відшкодовує всі витрати по стягненню заборгованості за основним договором (судові витрати, правова (юридична) допомога, по оцінці, експертизі тощо), що виникла за період дії цього договору в межах, встановлених п. 1.3. цього договору.

Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі (ч.2 ст. 553 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

У зв"язку з тим, що Відповідачем 2 порушені грошові зобов'язання, забезпечені порукою, Відповідач 1 (поручитель) повинен сплатити позивачу солідарно з відповідачем 2 1000 грн. заборгованості, відповідно до договору поруки.

Докази сплати заборгованості в добровільному порядку сторонами не представлені. Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі вищевикладеного господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з Відповідача-2: 4209081,15 грн. - сума основного боргу, 196754,17 грн. - пеня, 687763,01 грн. - 30 % річних та стягнення солідарно з Відповідача-1 та відповідача-2 заборгованості за договором поруки у розмірі 1000 грн.. В частині стягнення інфляційних втрат з відповідача-2 господарський суд відмовляє, оскільки розрахунок інфляційних втрат здійснено без врахування сплат відповідача-2.

Судові витрати слід віднести на відповідача-2.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 553, 554, 599, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 216, 217, 218, 230, 231, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 1,2,12,21,32,35,36,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Медпак", (49082, м.Дніпропетровськ, вул.Передова, б.755 Д, ідентифікаційний код 37539142) та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Купецький Дім Галичина" (місцезнаходження: 79018, м.Львів, вул.Васильківського, 9, ідентифікаційний код 34521661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МедХауз-Україна", (49038, м.Дніпропетровськ, вул.Ленінградська, буд.27/31, ідентифікаційний код 37730819) суму боргу за договором поруки у розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп., про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Купецький Дім Галичина" (місцезнаходження: 79018, м.Львів, вул.Васильківського, 9, ідентифікаційний код 34521661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медхауз-Україна", (49038, м.Дніпропетровськ, вул.Ленінградська, буд.27/31, ідентифікаційний код 37730819) суму основного боргу в розмірі 4209081(чотири мільйона двісті дев'ять тисяч вісімдесят одна) грн.15 коп., 196754 (сто дев'яносто шість тисяч сімсот п'ятдесят чотири) грн.17 коп. - пеня, 687763 (шістсот вісімдесят сім тисяч сімсот шістдесят три) грн.01 коп. - 30 % річних та судовий збір у розмірі 64 380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп., про що видати наказ.

В решті позовних вимог - відмовити .

Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.

Суддя І.В. Петренко

Повний текст складено 17.07.12р.