Ухвала

від 12.07.2012 по справі 2а-13376/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2012 р. Справа № 77163/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С.М.,

суддів Матковської З.М., Запотічного І.І.,

при секретарі Коцур В.К.

з участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.03.2012 року по справі 2а-13376/11/1370 за позовом Приватного акціонерного товариства «Картонно-паперова компанія» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач в листопаді 2011р. звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.07.2011 року № 000362340/0/16092 та №0000372340/0/16093.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.03.2012 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Державна податкова інспекція у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби зазначає, що оспорювана постанова винесена судом всупереч нормам матеріального права та без повно і всебічно з'ясованих обставин справи, та підлягає скасуванню.

Так, ДПІ у Личаківському районі м.Львова проведено позапланову виїзної перевірки ПАТ «Львівкартонопласт» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2011 року. За результатами даної перевірки складено акт перевірки акт від 25.06.201 1 № 407/23-2/31073990, на підставі якого винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Перевіркою встановлено порушення пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України ВАТ «Львівкартонопласт» завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ у квітні 2011 року на 261563 грн., завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24) декларації по ПДВ за квітень 2011р на суму 13253,0 грн.; порушення п. 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України ВАТ «Львівкартонопласт» занижено податкове зобов'язання по ПДВ за березень 2011р на суму ПДВ 6331,40 грн.; порушення ст.203, ст.215, ст.216 ЦК України , п.198.1, 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за квітень 2011 р на суму ПДВ 49 888,0 грн.

В ході перевірки встановлено включення до податкового кредиту березня 2011р сум ПДВ згідно податкових накладних виписних в попередніх звітних періодах 1 100 136,79 грн., що становить 68,2 відсоток до податкового кредиту з придбання товарів (послуг) на території України.

1. ВАТ «Львівкартонопласт» включено до податкового кредиту квітня 2011р. суму ПДВ 49880 грн. згідно податкових накладних (номенклатура поставки макулатура МС-5Б) отриманих від ТОВ «Екологічне підприємство «Вторма-Юг» (договір поставки від 08.02.11р. №ДГ-08/02/11).

Станом на 30.04.2011 р. на бух. рах. обліковується кредиторська заборгованість в сумі 357847,6 грн.

Згідно з базою даних ДПА України ТзОВ «Екологічне підприємство «Вторма-Юг» має стан платника 32 - фактична адреса не встановлена, адреса масової реєстрації. Станом на 17.06.2011р в базі даних ДПА України встановлено розбіжності в дод.5 до за квітень 2011р (податковий кредит більше податкового зобов'язання) по контрагенту ТзОВ «Екологічне підприємство «Вторма-Юг» суму ПДВ 49888,0 грн., декларація по ПДВ контрагентом ТзОВ «Екологічне підприємство «Вторма-Юг» за квітень 2011 р не подана, відповідно податкове зобов'язання по ПДВ в сумі 49888,0 грн. не задеклароване та не сплачене до бюджету. ВАТ «Львівкартонопласт» не подано до перевірки товарно-транспортні накладні що засвідчують факт транспортування товару (макулатура МС-5Б) до ВАТ Львівкартонопласт, або інших документів на підтвердження товарності операцій.

ВАТ «Львівкартонопласт» до перевірки не надано товаросупровідних документів що засвідчують факт транспортування товару (макулатура МС-5Б) до підприємства, інших первинних документів документів що засвідчують як товарність, так і якість товару.

Враховуючи вищевикладене, правочини укладені між ВАТ «Львівкартонопласт» та ТзОВ «Екологічне ' підприємство «Вторма-Юг» суму ПДВ суму ПДВ 49888,0 грн за квітень 2011р, не спричинили реального настання юридичних наслідків, оскільки відсутні документальні докази товарності.

Перевіркою встановлено, що ВАТ Львікартонопласт включено до податкового кредиту березня 2011р суму ПДВ 73561,60 грн. згідно податкових накладних виданих ТзОВ «Екологічне підприємство «Вторма Юг» в лютому 2011р. Станом на 31.03.2011 р. на бух. рах. обліковується кредиторська заборгованість в сумі 236369,6 грн.

ВАТ «Львівкартонопласт» до перевірки не надано товаросупровідних документів що засвідчують факт транспортування товару (макулатура МС-5Б) до підприємства, інших первинних документів документів що засвідчують як товарність, так і якість товару.

ВАТ «Львівкартонопласт» до перевірки не представлено документальне підтвердження отримання податкових накладних в березні 2011 р виписаних ТзОВ «Екологічне підприємство «Вторма Юг» податкових накладних в лютому 2011р на загальну суму ПДВ 73561,60 грн.

Перевіркою встановлено що ВАТ «Львівкартонопласт» в порушення п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України включено до податкового кредиту декларації по ПДВ за березень 2011р. суму ПДВ 73 561,60 грн. по контрагенту ТзОВ «Екологічне підприємство «Вторма Юг» (податкові накладні видані в лютому 2011 р).

Перевіркою встановлено, що ВАТ Львікартонопласт включено до податкового кредиту березня 2011р суму ПДВ в сумі 194333,35 грн. згідно податкових накладних виписаних в липні, вересні, листопаді, грудні 2010 р., в т.ч по 159488,02 грн. по контрагенту ТОВ «Мадіс», ВАТ»Львівхім» (ПДВ - 262,5 грн.). ТОВ «Фавор» (ПДВ - 133 грн.), ТОВ «Епіцентр К» (ПДВ - 144,07 грн.), ТОВ «Діон-Плюс» (ПДВ - 278,4 грн.), БК ТОВ «Комфортбуд» (ПДВ - 223,33 грн.), ТД ПП «гал підшипник» (ПДВ - 392.91 грн.). ТОВ «Крамар-Рісайклінг» (ПДВ - 33411,12 грн.).

До перевірки представлено договір купівлі-продажу целюлози від 23.01.07р. №13/01-2007 з ТОВ «Мадіс» предметом якого є передача у власність покупця целюлози сульфатної біленої хвойних та листяних порід (п. 1.1), передача здійснюється шляхом відвантаження товару автомобільним транспортом зі складу продавця (п.2.1), товар повинен супроводжувати сертифікат якості (п.4.7).

Позивачем не представлено документального підтвердження отримання в березні 2011р. податкових накладних виписаних із запізненням на загальну суму 194333,35 грн.

Просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.03.2012 року по справі № 2а-13376/11/1370 та прийняти нову постанову суду, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні дав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а постанову суду залишити без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, заслухавши пояснення представників сторін вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи доводиться, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2011 року. За результатами перевірки органом державної податкової служби складено Акт№ 380/23-4/00278793 від 16.06.2011 року, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000362340/0/16092 про завищення суми бюджетного відшкодування в розмірі 261563,00 гривень та 1,00 гривень штрафних санкцій та податкове повідомлення-рішення № 0000372340/0/16093 про сплату податкового зобов'язання по податку на додану вартість на суму ПДВ 6331,00 гривень та 1,00 гривень штрафних санкцій.

В акті вказано, що позивачем порушено вимоги п. 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, а саме: 1. завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ у квітні 2011 року на 261563 грн., завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24) декларації по ПДВ за квітень 2011р на суму 13253,0 грн.: 2. 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України занижено податкове зобов'язання по ПДВ березень 2011р на суму ПДВ 6331,40 грн.; 3. ст.203, ст.215, ст.216 ЦК України, п. 198.3, п 198.6 ст.198 Податкового кодексу України завищено від'ємне значення різниш сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за квітень 2011р на . ПДВ 49 888,0 грн. Зокрема позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту, відповідно зав суми бюджетного відшкодування ПДВ за господарськими операціями з ТзОВ «Еколс підприємство «Вторма-Юг», оскільки господарські операції із вказаними контрагента» нікчемними в силу ст.228 ЦК України, а тому з огляду на ст.216 ЦК України, не створ юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Тому первинні доку видані за такими господарськими операціями не дають позивачу права на форму податкового кредиту та відповідно на відшкодування ПДВ із бюджету.

З договору поставки від 08.02.2011р №ДГ-08/02/11 вбачається, що між позивачем та ТзОВ «Екологічне підприємство «Вторма-Юг» укладено договір поставки від 08.02.2011р №ДГ-08/02/11, предметом якого продаж макулатури, умови передачі товару - склад продавця, приймання товару лише на складі покупця по кількості на підставі товаросупровідних документів продавця та заключення комірника покупця, по якості - на підставі документів продавця.

Судом першої інстанції встановлено, що на підтвердження реальності здійснення операцій із зазначеним вище контрагентом позивачем надано для дослідження під час розгляду справи накладні, податкові накладні, внутрішні накладні із відміткою лабораторії про якість товару та відміткою комірника підприємства про прийняття товару, а також товаро-транспортні накладні, що підтверджують транспортування товару зі складу ТзОВ «Екологічне підприємство «Вторма-Юг».

Колегія суддів поділяє думку суду першої інстанції, щодо ненадання заключення комірника ВАТ «Львівкартонопласт». - Відповідно до Положення про приймання макулатури, яке розроблене на підставі ДСТУ 3500:2009, після лабораторного встановлення засміченості та вологості макулатури комірник оформляє і підписує внутрішню накладну, в якій зазначаються: брутто, тара, нетто, вологість та засміченість макулатури. У внутрішній накладній засвідчуються фактичні показники партії макулатури. У випадку, якщо кількість макулатури, яка зазначена в товарній видатковій накладній постачальника, не відповідає фактичній кількості макулатури (нетто), зазначеної у внутрішній накладній, то оприбуткування макулатури здійснюється виходячи з фактичної кількості макулатури, зазначеної у внутрішній накладній. В такому випадку постачальник зобов'язаний відкорегувати видаткову товарну накладну відповідно до фактичних даних, зазначених у внутрішній накладній. В іншому випадку, партія макулатури не приймається і підлягає поверненню постачальнику. Відповідальність за дотримання вимог даного положення покладається на комірника та лаборанта підприємства.

Тому є об»єктивним висновок суду про безпідставність посилань відповідача на відсутність заключення комірника, оскільки відсутні корегування постачальником у видаткових накладних, представлених позивачем, наявність відміток лабораторії та підпису комірника на внутрішніх накладних.

Суд надав правильну оцінку поясненням відповідача щодо місцезнаходження ТзОВ «Екологічне підприємство «Вторма-Юг», як на підставу визнання безтоварності господарських операцій з таким контрагентом з огляду на недостатність такого доказу.

З огляду на наведене висновок відповідача про безтоварність господарських операцій позивача з ТзОВ «Екологічне підприємство «Вторма-Юг» спростовується наявними у справі доказами.

Судом першої інстанції встановлено, що сума ПДВ 267 894, 40 грн. складається із суми ПДВ 73561,60 грн., виписаних податкових накладних ТзОВ «Екологічне підприємство «Вторма Юг» та суми ПДВ 194333,35 грн., виписаних податкових накладних ТзОВ «Мадіс».

З Акта перевірки, вбачається, що позивачем до перевірки не представлено документальні підтвердження отримання податкових накладних в березні 2011 р. виписаних ТзОВ «Екологічне підприємство «Вторма Юг» ЄДРПОУ 35359383 податкових накладних в лютому 2011р на загальну суму ПДВ 73561,60 грн. Крім того вбачається, що позивачем включено до складу податкового кредиту березня 2011 року суму ПДВ 194333,35 грн. згідно з податковими накладними, виписаними в період дії Закону України «Про податок на додану вартість», в тому числі по контрагенту «Мадіс» 159488,0 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що решта суми (194333,35 - 159488,0), яка включена до складу податкового кредиту березня 2011 року, згідно з податковими накладними, виписаними в період дії Закону України «Про податок на додану вартість» по контрагентах ТзОВ «Епіцентр К», ТзОВ «Діоніс Плюс», ТзОВ «Будівельна компанія «Комфортбуд -1», ПП Торговий дім «Галпідшипник».

Суд першої прийшов до переконання, що висновок про неправомірність включення до складу податкового кредиту березня 2011 року сум ПДВ згідно з накладними, виписаними в попередніх періодах, є таким що не відповідає закону. Такий висновок суду повністю відповідає як доказам наявним в матеріалах справи так і вимогам законодавства, а саме Відповідно до ч.3 ст. 198 Податкового кодексу України, яка вказує, що в разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

З договору купівлі-продажу целюлози від 23.01.2007р №13/01-200 укладеного між позивачем та ТзОВ «Мадіс», вбачається, що його предметом є передача у власність позивача целюлози сульфатної біленої хвойних та листяних порід, яка здійснюється шляхом відвантаження товару автомобільним транспортом зі складу продавця. Відповідно до п. 4 вказаного договору приймання товару покупцем здійснюється лише на складі покупця. Приймання товару по кількості здійснюється на підставі товаросупровідних документів продавця та заключення комірника покупця. Приймання товару по якості здійснюється на підставі документів продавця, які підтверджують його якість та заключення лабораторії покупця.

Висновок про порушення позивачем норм податкового законодавства в частині здійснення господарських операцій відповідачем зроблено на підставі того, що до перевірки не представлено товаро-транспортні накладні про підтвердження транспортування товару, не представлено сертифікати якості на целюлозу.

Відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» перевезення вантажів здійснюється на основі цивільно-правових договорів, без застереження щодо обов'язкового застосування товарно-транспортної накладної, які за своєю суттю можуть бути однією із рекомендованих форм договору перевезення. Правила діють в тій частині, яка не суперечить даному Закону, а відтак, відсутність товарно-транспортної накладної не являється порушенням Закону, а відповідно відсутність товарно-транспортної накладної не являється порушення норм законодавства України при формуванні податкового кредиту, а відтак не впливає на відшкодування сум податку на додану вартість.

А відтак висновок суду, щодо підтвердження факту транспортування товару зі складу ТзОВ «Мадіс», товаро-транспортними накладними, як первинним документом не є необхідним, відповідає вимогам законодавства.

Колегія суддів погоджується із думкою суду першої інстанції і в тому, що непредставлення позивачем сертифікатів якості целюлози не є підставою порушення податкового законодавства, оскільки по - перше, сертифікат якості не є первинним документом, який є підставою бухгалтерського та податкового обліку в розумінні норм Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні», по-друге, якість поставленої продукції відповідно до Положення визначається безпосередньо позивачем при її прийманні.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну" територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 цього ж Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 вказаного Кодексу передбачено, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст.198 вищенаведеного Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до положень п.200.1, п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України бюджетному відшкодуванню підлягає та частина суми податку (визначена як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду), яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів.

При цьому суд першої інстанції доцільно наголосив на тому, що Актом перевірки не встановлено, що сума ПДВ, заявлена до відшкодування, фактично не сплачена позивачем постачальникам. В Акті перевірки відсутні також відомості щодо несплати податку на додану вартість постачальниками, з якими позивач мав господарські відносини.

Відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів приходить до переконання, що судом першої інстанції дотримано норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи та наявним у ній доказам.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195 ч.1 п.1, ст. 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.03.2012 року по справі 2а-13376/11/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий суддя : Кузьмич С.М.

Судді:

Матковська З.М.

Запотічний І.І.

Повний текст ухвали виготовлений 16.07.2012р