Постанова

від 28.03.2012 по справі 2а-13376/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2012 р. № 2а-13376/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Лунь З.І.

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_1

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2,

від відповідача: ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Картонно-паперова компанія до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.07.2011 року № 0000362340/0/16092 та №0000372340/0/16093.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Картонно-паперова компанія звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.07.2011 року № 0000362340/0/16092 та №0000372340/0/16093.

Ухвалою судового засідання 28.03.2012 року із занесенням секретарем до журналу судового засідання судом в порядку, передбаченому ст.55 КАС України допущено заміну відповідача - Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова правонаступником - Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві, письмових поясненнях. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, наведених у запереченні на позовну заяву. Просить у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Працівниками Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2011 року. За результатами перевірки органом державної податкової служби складено ОСОБА_2 № 380/23-4/00278793 від 16.06.2011 року (далі - ОСОБА_2 перевірки).

На підставі ОСОБА_2 перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000362340/0/16092 про завищення суми бюджетного відшкодування в розмірі 261563,00 гривень та 1,00 гривень штрафних санкцій та податкове повідомлення-рішення № 0000372340/0/16093 про сплату податкового зобов'язання по податку на додану вартість на суму ПДВ 6331,00 гривень та 1,00 гривень штрафних санкцій.

Як вбачається із висновків ОСОБА_2 перевірки, позивачем порушено вимоги п. 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, а саме: 1. завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ у квітні 2011 року на 261563 грн., завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24) декларації по ПДВ за квітень 2011р на суму 13253,0 грн.; 2. п. 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України занижено податкове зобов'язання по ПДВ за березень 2011р на суму ПДВ 6331,40 грн.; 3. ст.203, ст.215, ст.216 ЦК України, п. 198.-1, 198.3, п 198.6 ст.198 Податкового кодексу України завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за квітень 2011р на суму ПДВ 49 888,0 грн.

Як вбачається зі змісту ОСОБА_2 перевірки, вказані порушення полягають, зокрема, у тому, що позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту, відповідно завищено суми бюджетного відшкодування ПДВ за господарськими операціями з ТзОВ Екологічне підприємство Вторма-Юг , оскільки господарські операції із вказаними контрагентами є нікчемними в силу ст.228 ЦК України, а тому з огляду на ст.216 ЦК України, не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Тому первинні документи видані за такими господарськими операціями не дають позивачу права на формування податкового кредиту та відповідно на відшкодування ПДВ із бюджету.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТзОВ Екологічне підприємство Вторма-Юг укладено договір поставки від 08.02.2011р №ДГ-08/02/11, предметом якого є продаж макулатури, умови передачі товару - склад продавця, приймання товару лише на складі покупця по кількості на підставі товаросупровідних документів продавця та заключення комірника покупця, по якості - на підставі документів продавця.

Висновок про порушення позивачем норм податкового законодавства відповідачем зроблено на підставі того, що до перевірки не надано товаросупровідних документів що засвідчують факт транспортування товару до підприємства, не надано заключення комірника ВАТ Львівкартонопласт , не надано документів що засвідчують якість товару та розрахункових документів.

На підтвердження реальності здійснення операцій із зазначеним вище контрагентом позивачем надано для дослідження під час розгляду справи накладні, податкові накладні, внутрішні накладні із відміткою лабораторії про якість товару та відміткою комірника підприємства про прийняття товару, а також товаро-транспортні накладні, що підтверджують транспортування товару зі складу ТзОВ Екологічне підприємство Вторма-Юг .

Стосовно ненадання заключення комірника ВАТ Львівкартонопласт суд зазначає, що згідно з долученим до матеріалів справи Положенням про приймання макулатури, затвердженим т.в.о. ген директора ВАТ Львівкартонпласт від 08.06.2010 року (далі- Положення), яке розроблене на підставі ДСТУ 3500:2009, після лабораторного встановлення засміченості та вологості макулатури комірник оформляє і підписує внутрішню накладну, в якій зазначаються: брутто, тара, нетто, вологість та засміченість макулатури. У внутрішній накладній засвідчуються фактичні показники партії макулатури. У випадку, якщо кількість макулатури, яка зазначена в товарній видатковій накладній постачальника, не відповідає фактичній кількості макулатури (нетто), зазначеної у внутрішній накладній, то оприбуткування макулатури здійснюється виходячи з фактичної кількості макулатури, зазначеної у внутрішній накладній. В такому випадку постачальник зобов'язаний відкорегувати видаткову товарну накладну відповідно до фактичних даних, зазначених у внутрішній накладній. В іншому випадку, партія макулатури не приймається і підлягає поверненню постачальнику. Відповідальність за дотримання вимог даного положення покладається на комірника та лаборанта підприємства.

Враховуючи відсутність корегувань постачальником у видаткових накладних, представлених позивачем, наявність відміток лабораторії та підпису комірника на внутрішніх накладних, суд дійшов висновку про безпідставність посилань відповідача на відсутність заключення комірника.

Посилання відповідача на те, що місцезнаходження ТзОВ Екологічне підприємство Вторма-Юг є адреса масової реєстрації як на підставу визнання безтоварності господарських операцій з таким контрагентом не береться судом до уваги з огляду на недостатність такого доказу.

Враховуючи зазначене вище, відповідачем зроблено невірний висновок про безтоварність господарських операцій позивача з ТзОВ Екологічне підприємство Вторма-Юг .

Згідно з ОСОБА_2 перевірки (а.с. 18) перевіркою встановлено, що позивачем завищено податковий кредит за березень 2011 р. на суму ПДВ 267 894, 40 грн., що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за березень 2011 р. на суму ПДВ 6 331, 40 грн.

Судом встановлено, що сума ПДВ 267 894, 40 грн. складається із суми ПДВ 73561,60 грн., виписаних податкових накладних ТзОВ Екологічне підприємство Вторма Юг та суми ПДВ 194333,35 грн., виписаних податкових накладних ТзОВ Мадіс .

Як вбачається з ОСОБА_2 перевірки, позивачем до перевірки не представлено документальні підтвердження отримання податкових накладних в березні 2011 р. виписаних ТзОВ Екологічне підприємство Вторма Юг ЄДРПОУ 35359383 податкових накладних в лютому 2011р на загальну суму ПДВ 73561,60 грн.(а.с.16)

Також відповідно до ОСОБА_2 перевірки (а.с.16 ) перевіркою встановлено, що позивачем включено до складу податкового кредиту березня 2011 року суму ПДВ 194333,35 грн. згідно з податковими накладними, виписаними в період дії Закону України Про податок на додану вартість , в тому числі по контрагенту Мадіс 159488,0 грн.

З матеріалів справи вбачається, що решта суми (194333,35 - 159488,0), що включена до складу податкового кредиту березня 2011 року, згідно з податковими накладними, виписаними в період дії Закону України Про податок на додану вартість по контрагентах ТзОВ Епіцентр К , ТзОВ Діоніс Плюс , ТзОВ Будівельна компанія Комфортбуд -1 , ПП Торговий дім Галпідшипник .

Відповідно до ч.3 ст. 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Зазначене додатково підтверджується Узагальнюючою податковою консультацією щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту, затвердженою наказом ДПС України від 16.02.2012 №127.

Враховуючи зазначене вище, суд вважає, що висновок відповідача про неправомірність включення до складу податкового кредиту березня 2011 року сум ПДВ згідно з накладними, виписаними в попередніх періодах, є таким що не відповідає закону.

З матеріалів справи також вбачається, що між позивачем та ТзОВ Мадіс укладено Договір купівлі-продажу целюлози від 23.01.2007р №13/01-2007, предметом якого є передача у власність позивача целюлози сульфатної біленої хвойних та листяних порід, яка здійснюється шляхом відвантаження товару автомобільним транспортом зі складу продавця.

Відповідно до п. 4 вказаного договору приймання товару покупцем здійснюється лише на складі покупця. Приймання товару по кількості здійснюється на підставі товаросупровідних документів продавця та заключення комірника покупця. Приймання товару по якості здійснюється на підставі документів продавця, які підтверджують його якість та заключення лабораторії покупця.

Висновок про порушення позивачем норм податкового законодавства в частині здійснення господарських операцій відповідачем зроблено на підставі того, що до перевірки не представлено товаро-транспортні накладні про підтвердження транспортування товару, не представлено сертифікати якості на целюлозу.

Як вбачається з преамбули наказу Мінтрансу від 14.10.1997р. №363 Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні , на який посилається Відповідач, Правила, затверджені цим наказом, розроблені для виконання цілої низки державних документів, направлених на забезпечення збереження вантажів, захисту їх від розкрадання, безпеки пасажирів на транспорті, боротьби із злочинністю. Тобто, дотримання Правил, зокрема, вимога про наявність товарно-транспортної накладної під час перевезення вантажів є обов'язковою для перевізників. За таке порушення останні можуть бути притягнуті до відповідальності органами автомобільної інспекції, які здійснюють контроль за дотриманням вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійсненн перевезення вантажів. Правила, розроблені Мінтрансом України, стосуються виключно порядку здійснення перевезення вантажів та не мають відношення до бухгалтерського та податкового обліку підприємств, які є вантажовідправниками та вантажоотримувачами та не можуть встановлювати правила ведення вказаних видів обліку .

Самі ж товарно-транспортні накладні є документами, які регламентують взаємовідносини тільки перевізника та замовника як учасників транспортного процесу. Більше того, Наказ №488/346 від 29.12.1995р. Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля , яким затверджена форма товарно-транспортної накладної та встановлений обов'язок її застосування усіма суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форми власності, не пройшов державну реєстрацію в Мінюсті, а відтак, його можна вважати таким, що не набрав чинності. Додатково слід відзначити, що відповідно до Закону України Про автомобільний транспорт перевезення вантажів здійснюється на основі цивільно-правових договорів, без застереження щодо обов'язкового застосування товарно-транспортної накладної, які за своєю суттю можуть бути однією із рекомендованих форм договору перевезення. Правила діють в тій частині, яка не суперечить даному Закону, а відтак, відсутність товарно-транспортної накладної не являється порушенням Закону, а відповідно відсутність товарно-транспортної накладної не являється порушення норм законодавства України при формуванні податкового кредиту, а відтак не впливає на відшкодування сум податку на додану вартість.

Щодо висновку відповідача про непредставлення товаро-транспортних накладних про підтвердження транспортування товару зі складу ТзОВ Мадіс , суд зазначає, необхідність наявності товарно-транспортної накладної в якості первинного документу, що свідчить про отримання послуг з перевезення -відсутня.

Непредставлення позивачем сертифікатів якості целюлози не є підставою порушення податкового законодавства, оскільки по - перше, сертифікат якості не є первинним документом, який є підставою бухгалтерського та податкового обліку в розумінні норм Закону України Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні , по-друге, якість поставленої продукції відповідно до Положення визначається безпосередньо позивачем при її прийманні.

Суд додатково зазначає, що в ОСОБА_2 перевірки не зазначено про жодні ознаки фіктивності ТзОВ Мадіс та не зроблено висновки про нікчемність угод позивача з ТзОВ Мадіс та їх безтоварність.

В п.198.1 ст.198 вищенаведеного Кодексу передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 цього ж Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 вказаного Кодексу передбачено, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 вищенаведеного Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до положень п.200.1, п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України бюджетному відшкодуванню підлягає та частина суми податку (визначена як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду), яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів.

Актом перевірки не встановлено, що сума ПДВ, заявлена до відшкодування, фактично не сплачена позивачем постачальникам. В ОСОБА_2 перевірки відсутні також відомості щодо несплати податку на додану вартість постачальниками, з якими позивач мав господарські відносини.

Відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, акт -це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

При проведенні перевірки позивача відповідачем не дотримано вимог п.п.78.1.1 та п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України, оскільки при проведенні перевірки не враховано відомостей первинних документів позивача.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Таким чином, суд дійшов висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог позивача, з огляду на що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір відповідно до ст. 94 КАС України у розмірі 28 грн.23 коп. присуджується з Державного бюджету на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби від 08.07.2011 року № 0000362340/0/16092 та №0000372340/0/16093.

Стягнути з Державного бюджету на користь Приватного акціонерного товариства Картонно-паперова компанія (місцезнаходження: 79024, м. Львів, вул. Ковельська, 109, ідентифікаційний код 00278793) 28 (двадцять вісім) грн. 23 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова в повному обсязі складена 02.04.2012 року.

Суддя Лунь З.І.