Постанова

від 18.07.2012 по справі 43/148

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2012 р. Справа № 43/148

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коваленка В.М. -головуючого (доповідач у справі), Короткевича О.Є., Хандуріна М.І., розглянувши касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби на ухвалувід 05.06.2012 р. Київського апеляційного господарського суду у справі№ 43/148 господарського суду м. Києва

за заявоюкомпанії "МАРЧЕ ЛАЙН ЛІМІТЕД", м. Лондон, Сполучене Королівство (м. Київ) дотовариства з обмеженою відповідальністю "Олтар", м. Київ провизнання банкрутом ліквідаторкомпанія "МАРЧЕ ЛАЙН ЛІМІТЕД", м. Лондон, Сполучене Королівство (м. Київ) в судовому засіданні взяв участь представник:

ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПСОСОБА_5, довір., ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.08.2011 року порушено провадження у справі № 43/148 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Олтар" (далі -Боржник, Товариство) за заявою компанії "МАРЧЕ ЛАЙН ЛІМІТЕД" (далі -Кредитор, Компанія) в порядку норм ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду м. Києва від 01.09.2011 року (суддя -М.В. Пасько) Товариство визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором призначено ініціюючого кредитора - Компанію.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.12.2011 року (суддя - М.В. Пасько) затверджені звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Боржника станом на 22.12.2011 року, ухвалено ліквідувати юридичну особу банкрута - Товариство, а провадження у справі припинено.

Не погодившись із вказаними постановою та ухвалою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби (далі -Інспекція, ДПІ) звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати постанову господарського суду м. Києва від 01.09.2011 року та ухвалу господарського суду м. Києва від 22.12.2011 року, а справу направити на новий розгляд. При цьому, Інспекція в скарзі також просила визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження вказаних судових рішень.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2012 року (головуючий суддя -Разіна Т.І., судді: Дзюбко П.О., Сотніков С.В.) апеляційну скаргу повернуто скаржнику на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою апеляційного суду, Державна податкова інспекція у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2012 року та направити справу на розгляд Київського апеляційного господарського суду.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 91-97, 106 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, повертаючи Інспекції подану нею апеляційну скаргу на постанову та ухвалу місцевого суду, апеляційний суд встановив, що ця скарга була подана з пропуском встановленого строку на апеляційне оскарження, а в заявленому про поновлення цього строку клопотанні взагалі не зазначено причин, за яких вказаний строк був пропущений, а також не було надано жодних доказів та підтвердження цих обставин.

Заперечуючи вказані висновки апеляційного суду, Інспекція зазначає, що вона має право на апеляційне оскарження прийнятих у даній справі судових рішень першої інстанції, а з'ясування таких обставин здійснюється у судовому засіданні, тоді як при прийнятті апеляційної скарги розглядаються формальні ознаки для прийняття чи повернення скарги, а тому висновки про відмову у поновленні строку також є незаконними, враховуючи незаконність порушення справи про банкрутство Товариства взагалі.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із наведеними запереченнями, оскільки вони викладені всупереч встановлених апеляційним судом обставин справи, а відповідно із неправомірним тлумаченням норм процесуального законодавства.

Так, доводи в касаційній скарзі зводяться до аналізу норм законодавства та обставин справи про банкрутство Товариства щодо права Інспекції на апеляційне оскарження відповідно до норм ст. 91 ГПК України.

Між тим, як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваної ухвали апеляційного суду, апеляційна скарга Інспекції на прийняті місцевим судом постанову та ухвалу була повернута з інших підстав -у зв'язку із відмовою ДПІ в задоволенні клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, оскільки Інспекція, виклавши в прохальній частині апеляційної скарги згадане клопотання не вказала жодної причини пропуску встановленого ст. 93 ГПК України строку на апеляційне оскарження. При цьому, апеляційний суд посилався та застосував норми ст.ст. 53, 93, 97 ГПК України.

Заявник же лише в касаційній скарзі зазначає, що Інспекція не отримувала ухвали "про відкриття" провадження у справі про банкрутство Товариства, а про оскаржувані в апеляційному порядку судові рішення місцевого суду дізналась з єдиного державного реєстру судових рішень. Інших причин, за яких ДПІ був пропущений строк на апеляційне оскарження судових рішень місцевого суду, в касаційній скарзі зазначено не було.

Як вбачається із наданих Інспекцією на вимогу касаційного суду оригіналу апеляційної скарги, доданих до неї документів разом із поштовим конвертом, яким скарга з документами були направлені до суду апеляційної інстанції, підтверджується встановлений апеляційним судом факт, що ДПІ, в порушення норм ст.ст. 33, 34 50, 53, 93 ГПК України не було вказано жодних причин в обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження постанови та ухвали місцевого суду, не були надані докази на підтвердження наявності відповідних причин. До того ж в апеляційній скарзі також відсутнє посилання на норми (зокрема, ст. 53 ГПК України), які регулюють питання щодо поновлення пропущеного процесуального строку.

При цьому, суд касаційної інстанції враховує, що ще в січні 2012 року Інспекція зверталась у справі із клопотанням про ознайомлення із матеріалами справи про банкрутство Товариства (а.с. 89). Апеляційна ж скарга на прийняті у справі судові рішення (постанову та ухвалу) була подана лише 16.05.2012 року, що підтверджується відбитком штемпелю на поштовому конверті, яким апеляційна скарга разом із доданими до неї документами була надіслана до Київського апеляційного господарського суду.

У зв'язку із викладеним суд касаційної інстанції підтримує правомірний, обґрунтований та такий, що відповідає обставинам справи висновок апеляційного суду про відмову ДПІ в задоволенні клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

За таких обставин справи, касаційні вимоги Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби не знайшли свого підтвердження, не є обґрунтованими та не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.

Разом з тим, колегія суддів, виходячи з повноважень касаційного суду згідно п. 5 ст. 111 9 ГПК України, вважає за необхідне змінити резолютивну частину оскаржуваної ухвали апеляційного суду, оскільки дійшовши висновку про відмову ДПІ в задоволенні вказаного клопотання, апеляційний суд, між тим, в резолютивній частині не вказав про це рішення, зазначивши лише про повернення апеляційної скарги Інспекції. У зв'язку із цим резолютивна частина ухвали апеляційного суду підлягає доповненню пунктом першим, відповідно до якого Інспекції слід відмовити у поновленні строку на апеляційне оскарження, що в свою чергу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 93 ГПК України та п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України є підставою для повернення апеляційної скарги заявнику.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 33, 34, 50, 53, 91, 93, 97, 106, 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2012 р. у справі № 43/148 змінити, доповнивши її резолютивну частину п. 1: "Відмовити Державній податковій інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби у поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду м. Києва від 22.12.2011 р.". Пункти 1 та 2 вважати, відповідно, пунктами 2 та 3.

Головуючий В.М. Коваленко

Судді О.Є. Короткевич

М.І. Хандурін

Постанову виготовлено та підписано 19.07.2012 року.