Постанова

від 11.07.2012 по справі 2а/0270/1772/12

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

11 липня 2012 р. Справа № 2а/0270/1772/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Жернакова Михайла Володимировича,

за участю:

секретаря судового засідання: Терлецького Є. Б.,

представника позивача: Арустамян А. Е.,

представника відповідача: Пенської О. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський молокозавод"

до: Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Калинівський молокозавод" (надалі -ТОВ "Калинівський молокозавод", позивач) з адміністративним позовом до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області (надалі - Козятинська ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Позовні вимоги мотивовано наступним. З 29 серпня 2011 року по 16 вересня 2011 року Козятинською ОДПІ проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Калинівський молокозавод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 13 липня 2009 року по 31 березня 2011 року, з податку на додану вартість - за період з 27 липня 2009 року по 31 березня 2011 року.

Результати даної перевірки були оформлені актом від 23 вересня 2011 97/23/36451476. На підставі вказаного акту відповідачем 16 листопада 2011 року було прийнято та надіслано адресу позивача:

- податкове повідомлення-рішення № 0000602301, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) в сумі 478416 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 111251 грн. за встановлене актом перевірки порушення п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України;

- податкове повідомлення-рішення № 0078571701, яким визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 227767,9 грн. та застосовано штрафну санкціям в сумі 49642,08 грн. за встановлені порушення п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п.п. 9.12.2 п. 9.12 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

02.02.2012 року позивач отримав наступні податкові повідомлення-рішення, які було прийнято відповідачем 27.01.2012 року:

- № 0000062301, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) в сумі 3257 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 1 грн. за встановлені порушення п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України;

- № 0000072301, яким застосовано штрафну санкцію з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) в сумі 3230 грн. за встановлені порушення п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, Порядку нарахування, виплати і використання дотацій сільськогосподарськими товаровиробниками за поставлені ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі;

- № 0000082301, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) в сумі 3613 грн. за встановлено порушення п. 11.21 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 1 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України; Порядку нарахування, виплати і використання дотацій сільськогосподарськими товаровиробниками за поставлені ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

16.02.2012 р. позивач отримав податкове повідомлення-рішення № 0000142301, прийняте відповідачем 15.02.2012 р., яким застосовано штрафну санкцію з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) в сумі 881 грн. за встановлені порушення п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.

На думку представника позивача, відповідач безпідставно нарахував основні платежі та застосував штрафні санкції, оскільки зазначені відповідачем порушення законодавства не відповідають дійсності. З прийнятими Козятинською ОДПІ податковими повідомленнями-рішеннями представник позивача не погоджується, вважає, що вони є протиправними, прийнятими з порушенням податкового законодавства, а відтак такими, що підлягають скасуванню. Тому звернувся до суду з позовом про скасування вищезазначених податкових повідомлень-рішень, прийнятих Козятинською ОДПІ.

В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримала з підстав викладених в позовній заяві, письмових поясненнях (а. с. 105-107), долучених до матеріалів справи, та просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні з заявленими позовними вимоги не погодилася з мотивів, викладених в наданих до суду письмових запереченнях (а. с. 92-99).

Повно, всебічно, об'єктивно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

ТОВ "Калинівський молокозавод" як юридична особа зареєстровано Калинівською районною державною адміністрацією Вінницької області 13.07.2009 року, що вбачається зі Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 688403 (а. с. 80). Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100237425 (а. с. 79) ТОВ "Калинівський молокозавод" з 27.07.2009 року є платником податку на додану вартість.

Статтею 75 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 15.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Згідно з п. 77.4. ст. 77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Як свідчать матеріали справи, повідомленням від 20.05.2011 року № 18, яке разом з наказом Козятинської ОДПІ від 19.05.2011 року № 344 (а. с. 99 Тому 2) направлено позивачу листом від 21.04.2011 року та ним отримано, про що свідчить письмове підтвердження позивача в листі, адресованому начальнику Козятинській ОДПІ (а. с. 96 Тому 2), ТОВ "Калинівський молокозавод" повідомлено про проведення планової документальної перевірки. У зв'язку з викраденням первинних документів позивачу було надано термін на їх відновлення (три місяці). Після закінчення вказаного терміну планова документальна перевірка була призначена відповідно до наказу Козятинської ОДПІ від 26.08.2011 року № 545 (а. с. 66 Тому 1), про що повідомлено відповідача (а. с. 97 Тому 2). З огляду на встановлене, спростовується твердження представника позивача про те, що ТОВ "Калинівський молокозавод" не було повідомлено в десятиденний термін про проведення перевірки. Оскільки, про проведення планової документальної перевірки позивач був повідомлений листом від 21.04.2011 року, повторне повідомлення ПК України не передбачено.

На підставі направлень, виданих Козятинською ОДПІ від 29 серпня 2011 року та наказу Козятинської ОДПІ від 26.08.2011 року № 545 позивачем проведена виїзна планова документальна перевірка ТОВ "Калинівський молокозавод", код за ЄДРПОУ - 36451476 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 13.07.2009 року по 31.03.2011 року, по податку на додану вартість - за період з 27.07.2009 року по 31.03.2011 року, результати якої оформлено актом від 23.09.2011 року № 97/23/36451476 (а. с. 8-54 Тому 1).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 16 листопада 2011 року було прийнято та надіслано адресу позивача податкове повідомлення-рішення № 0000602301, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) в сумі 478416 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 111251 грн. за встановлене актом перевірки порушення п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (а. с. 55-56 Тому 1) та податкове повідомлення-рішення № 0078571701, яким визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 227767,9 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 49642,08 грн. за встановлені порушення п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п.п. 9.12.2 п. 9.12 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (а. с. 61 Тому 1).

Дані податкові повідомлення-рішення були оскаржені до Державної податкової адміністрації у Вінницькій області (надалі - ДПА у Вінницькій області). З метою всебічного та об'єктивного розгляду скарги ТОВ "Калинівський молокозавод" ДПА у Вінницькій області на підставі п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України призначено позапланову документальну перевірку. Позапланова документальна перевірка проведедена з 10.01.2012 року по 16.01.2012 року. Результати перевірки оформлено актом від 17.01.2012 року № 2/23/36451476 (а. с. 5-64 Тому 2). В ході проведення перевірки були опрацьовані питання незастосування ТОВ "Калинівський молокозавод" спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість переробного підприємства.

За результатами позапланової документальної перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.01.2012 року № 0000062301, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) в сумі 3257 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 1 грн. за встановлені порушення п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України; № 0000072301, яким застосовано штрафну санкцію з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) в сумі 3230 грн. за встановлені порушення п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, Порядку нарахування, виплати і використання дотацій сільськогосподарськими товаровиробниками за поставлені ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі; № 0000082301, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) в сумі 3613 грн. за встановлено порушення п. 11.21 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 1 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України; Порядку нарахування, виплати і використання дотацій сільськогосподарськими товаровиробниками за поставлені ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі та податкове повідомлення-рішення від 15.02.2012 року, яким застосовано штрафну санкцію з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) в сумі 881 грн. за встановлені порушення п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.

Позивач не погодився з прийнятими Козятинською ОДПІ за результатами планової та позапланової документальної перевірки податковими повідомленнями-рішеннями, у зв'язку з чим оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням Козятинської ОДПІ, суд досліджує висновки актів планової та позапланової документальної первірки, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Як зазначено в акті перевірки від 23.09.2011 року № 97/23/36451476, відповідно до додатку № 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" поданого до податкової декларації з податку на до дану вартість за серпень 2010 року (вх. № 9004123052 від 08.10.2010 року), ТОВ "Калинівський молокозавод" сформовано податковий кредит в розмірі 205000 грн. від постачальника ПП "Терріо - Пром" (код за ЄДРПОУ 37060154, індивідуальний податковий номер 370601515538). Відповідно до додатку № 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", поданого до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року (вх. № 9004613287 від 25.10.2010 року), ТОВ "Калинівський молокозавод" сформовано податковий кредит в сумі 240000 грн. від постачальника ПП "Нетелко - Буддім - СТ" (код за ЄДРПОУ 36845779, індивідуальний податковий номер 368457726550). У серпні 2011 року ТОВ "Калинівський молокозавод" було подано уточнюючі розрахунки до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року (вх. № 18423 від 30.08.2011 року) та до податкової декларації з податку на додану вартість вересень 2010 року (вх. №18424 від 30.08.2011 року, вх. № 9007404331 від 12.09.2011 року), відповідно до яких було уточнено контрагентів ПП "Терріо-Пром" і ПП "Нетелко-Буддім-СТ" та в додатках № 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" суму податку на додану вартість 205000 грн. за серпень 2010 та суму 240000 грн. за вересень 2010 року контрагентом визначено ТОВ БКК "Інтермарр" (код ЄДРПОУ 3388763, індивідуальний податковий номер 338876326598).

Як убачається з акта перевірки від 23.09.2011 року, в ході перевірки ТОВ "Калинівський молокозавод" не було надано первинних документів, що підтверджують правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2010 року в сумі 205000 грн. та за вересень 2010 року в сумі 240000 грн. по взаєморозрахунках з контрагентами ПП "Терріо-Пром" та ПП "Нетелко-Буддім-СТ". Щодо правовідносин з контрагентом ТОВ БКК "Інтермарр", визначеним по цих же сумах в уточнених розрахунках, поданих у серпні 2011 року до податкових декларацій з ПДВ за серпень 2010 року та вересень 2010 року, то до перевірки було надано договір № 21 від 12.08.2010 року, укладений з ТОВ БКК "Інтермарр", відповідно до якого ТОВ БКК "Інтермарр" зобов'язується надати послуги по організаційній характеристиці ТОВ "Калинівський молокозавод" та мотивації трудової діяльності, а ТОВ "Калинівський молокозавод" - оплатити дані послуги по ціні, визаченій згідно акту виконаних робіт (а. сс. 111-112). В ході проведення перевірки не встановлено причинного зв'язку між придбанням вищезазначених послуг та господарською діяльністю платника податків та ознак "товару" в придбаних послугах (інформації). Послуги, отримані ТОВ "Калинівський молокозавод" від ТОВ БКК "Інтермарр" відповідно до актів виконаних робіт від 16.08.2010 року, від 31.01 від 30.09.2010 року на загальну суму 2670 000 грн. (відповідно до висновку до акту виконаних робіт) містять інформацію, яка являється загальнодоступною (не надано підтвердження щодо права власності на інформацію юридичними або фізичними особами). При цьому, за результатами відпрацювання "ризикового кредиту" перевіркою встановлено, що ПП "Терріо-Пром", яке зареєстроване в ДПІ у Приморському районі м.Одеси ліквідовано 31.03.2011 року. При аналізі поданої підприємством до ДПІ звітності встановлено, що у ПП "Терріо-Пром" відсутні основні засоби, чисельність працюючих становила 3 особи. По ПП "Нетелко-Буддім-СТ" встановлено, що воно зареєстровано в ДПІ у Богородчанському районі Івано-Франківської області (підприємство відсутнє за місцем реєстрації). При аналізі поданої підприємством до ДПІ звітності встановлено, що у ПП "Нетелко-Буддім-СТ" відсутні основні засоби та трудові ресурси для здійснення вищенаведених послуг (послуги на загальну суму 2 670 000 грн.) Щодо уточненого контрагента ТОВ БКК "Інтермарр", то він зареєстрований в ДПІ у Печерському районі м. Києва, декларації цього контрагента за серпень та вересень 2010 року податковим органом визнано недійсними.

Плановою документальною перевіркою встановлено, що ТОВ "Калинівський молокозавод" відповідно до укладеного договору про надання послуг від 01.01.2011 року № 6 з ТОВ "Вестлайн-Груп" про надання ТОВ "Калинівський молокозавод" послуг технологій з охолодження молока та актів виконаних робіт від 01.01.2011 року № 13 та від 01.02.2011 року №14 та відповідно до податкових накладних від 31.01.2011 року № 13119 та від 28.02.2011 року № 22840 збільшено податковий кредит за січень 2011 року на суму 33416,55 грн. та за лютий 2011 року на суму 64500 грн. До початку перевірки суму податку на додану вартість, сформовану з контрагентом ТОВ "Вестлайн-Груп" за лютий 2011 року в сумі 64500 грн., платником ТОВ "Калинівський молокозавод" самостійно відкориговано відповідно до уточнюючого розрахунку (вхідний номер від 30.05.2011 року № 12898). За результатами відпрацювання "ризикового кредиту" перевіркою встановлено, що по ТОВ "Вестлайн-Груп", яке зареєстроване в ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, діяльність припинено, але не знято з обліку. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 08.06.2011 року за зверненням платника. ТОВ "Вестлайн-Груп" податкова звітність за 2010 рік не подавалась за 2011 рік з початку року та включно за травень 2011 року, а подавалась лише податкова декларація з ПДВ. Декларація по податку на прибуток не подавалась.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що підставою віднесення податку на додану вартість до складу дозволеного податкового кредиту є безпосереднє використання послуг у господарській діяльності підприємства. Змістом первинних документів, що надані до перевірки, не доведено, яким чином отримані вищезазначені послуги були використані підприємством в його господарській діяльності, в якому обсязі були виконані вищезазначені послуги. Також до перевірки не надано ніяких доказів направлення таких витрат на збільшення доходів чи мінімізацію витрат, тобто на отримання прибутку (доходу) в цілому, що відповідає сутності господарської діяльності.

Правовідносини, що виникли у з'язку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту регулювалися Законом України "Про податок на додану вартість, а з 01.01.2011 року - Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону "Про податок на додану вартість" передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналіз вказаних норм свідчить, що право платника податку на додану вартість на податковий кредит виникає на підставі сукупності юридичних фактів, а саме, придбання платником податку товарів (робіт, послуг) з нарахуванням сум податку в ціні придбання, що підлягає сплаті іншому платнику цього податку - постачальнику товарів (робіт, послуг); характеристика товарів (робіт, послуг) з метою оподаткування як таких, що призначені для використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності покупця - платника податку; підтвердження суми податку податковою накладною, митною декларацією чи іншими документами, визнаними подібними до зазначених Законом України "Про податок на додану вартість". Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є, зокрема, фактична наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Адже наслідки у податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції. При цьому презумується, що такі господарські операції здійснюється з врахуванням комерційного інтересу, розумного співвідношення розміру понесених витрат та очікуваної вигоди.

Витрати по сплаті податку на додану вартість для цілей включення до складу податкового кредиту та визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, воднораз під господарською операцією слід розуміти дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.п. 196.1.14 п. 196.1 ст. 196 ПК України (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з постачання послуг, визначених у п.п. "в" п. 186.3 ст. 186 ПК України, а саме надання консультаційних інжинірингових, інженерних, юридичних (у тому числі адвокатських), бухгалтерських, аудиторських, актуарних та інших подібних послуг консультаційного характеру, а також послуг з вироблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 16 листопада 2011 року № 0000602301, оскільки порушення, на підставі яких винесено оскаржуване рішення, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.

Як убачається з акту перевірки від 23.10.2011 року перевіркою встановлено порушення п.п. 8.1.1. п. 8.1. ст. 8, п.п. 9.12.2 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб". У чого податковим повідомленням-рішенням № 0078571701 від 16.11.2011 року ТОВ "Калинівський молокозавод" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок з доходів найманих працівників в сумі 227767,9 та застосовано штрафну санкцію в сумі 49642,08 грн.

Судд вважає, що дане податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню з огляду на наступне.

У відповідності з п. 1.15. Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб (чинного на час виникнення спірних правовідносин) податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідно до вимог п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок. Отже, законодавець передбачив, що податок утримується з виплаченого фізичній особі доходу і саме за рахунок цієї фізичної особи сплачується до бюджету податковим агентом.

Згідно з п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Цією нормою закон також однозначно пов'язує момент сплати податку лише з моментом виплати доходу, а не з моментом його нарахування.

Крім того, Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" встановлена спеціальна норма щодо оподаткування доходів від надання майна в оренду. Так, п.п. 9.1.5 п. 9.1 ст. 9 зазначеного закону встановлено, що доходи, отримані від здавання в оренду майна, кінцеві оподатковуються при їх виплаті за рахунок отримувача таких доходів.

Підпунктом 168.1.1 пункту 168.1. статті 168 ПК України встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок Тим самим законодавець визначив, що в 2011 році податок утримується з виплаченого фізичній особі доходу і саме за рахунок цієї фізичної особи сплачується до бюджету податковим агентом.

Згідно з п.п. 168.1.2. п. 168.1. ст. 168 ПК що податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Відповідно до п.п. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 ПК України Кодексу визначено, що доходи, зазначені у підпунктах 170.1.1 - 170.1.3 цього пункту, оподатковуються податковим агентом під час їх виплати за їх рахунок.

Як убачається з довідки ТОВ "Калинівський молокозавод" за вих. № 74 від 27.06.2012 року, протягом 2009-2011 років відповідачем нараховано на користь фізичних осіб ОСОБА_1, ОСОБА_2 орендну плату на загальну суму 1404000 грн. та 85000 грн. відповідно. За відсутності факту виплати позивачем доходу орендодавцям у вигляді орендної плати відсутні і підстави утримання та перерахування в бюджет податку з таких доходів, а отже і підстави для відповідальності позивача за неперахування податку до бюджету як податкового агента.

Як убачається з акта позапланової документальної перевірки, в ході проведення даної перевірки встановлено, що ТОВ "Калинівський молокозавод" протягом 2009-2011 років здійснювало заготівлю молока в населення сільськогосподарських товаровиробників. При реалізації молока в перевіряємому періоді молоко проходило первинну переробку (охолодження, додавання певних компонентів, в певних випадках - пастеризацію). Обсяги реалізованого пастеризованого молока в розрізі періодів поставки становлять: за лютий 2010 року - 363363,0 грн.; за березень 2010 року - 44154,24 грн.; за червень 2010 року - 59692,63 грн.; за липень 2010 року - 224162,0 грн. та відповідно суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість від реалізації даного молока становлять: за лютий 2010 року -60561,0 грн.; за березень 2010 року - 7359,0 грн.; за червень 2010 року - 9949,0 грн.; за липень -37360,0 грн.

Інша частина закупленого ТОВ "Калинівський молокозавод" молока у сільськогосподарських виробників, яке після попередньої фізичної обробки (очищення, охолодження) реалізоване переробним підприємствам протягом 2010-2011 років, є молочною сировиною, а не продуктом переробки. Вказане молоко відповідає вимогам нормативного документа на продукцію ДСТУ 3662-97 "Молоко коров'яче незбиране". Операції з його реалізації повинні відображатись в декларації з податку на додану вартість, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, оскільки ТОВ "Калинівський молокозавод" в даних господарських операціях є посередником.

Таким чином, ТОВ "Калинівський молокозавод" зобов'язано було застосовувати Порядок нарахування, виплати і використання дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 11.02.2010 року № 152 (надалі - Порядок) щодо реалізації молока пастеризованого, вести окремий податковий і бухгалтерський облік операцій з поставки готової продукції.

Відповідно до пункту 6 Порядку переробні підприємства за результатами діяльності за кожний звітний (податковий) період ведуть окремий податковий і бухгалтерський облік готової продукції, виготовленої з поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі. За результатами окремого обліку готової продукції, виготовленої з поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі, переробні підприємства відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість" визначають суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, які виникають у зв'язку з переробкою та поставкою такої продукції, і складають окрему податкову декларацію, яка разом з декларацією щодо іншої діяльності подається до ргану державної податкової служби за місцем реєстрації переробного підприємства як платника податку на додану вартість у порядку і в строки, встановлені з Законом України "Про податок на додану вартість, з урахуванням вимог нормативно-правовихактів Державної податкової адміністрації. Визначена до сплати за окремою податковою декларацією сума податку на додану вартість перераховується переробним підприємством на його небюджетний рахунок у строки,встановлені для сплати податку на додану вартість, з урахуванням коштів, перерахованих відповідно до пункту 5 цього Порядку. Переробне підприємство разом з окремою податковою декларацією за кожний звітний (податковий) період подає як підтвердження сплати сум податку реєстр платіжних доручень на фактично зараховані на небюджетний рахунок кошти і виписку територіальних органів Державного казначейства з небюджетного рахунка. Суми податку на додану вартість, визначені переробним підприємством за окремою податковою декларацією, щодо яких переробне підприємство не подало органу державної податкової служби підтвердження їх перерахування на небюджетний рахунок, вважаються такими, що використовуються переробним підприємством не за цільовим призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету.У разі встановлення за окремою податковою декларацією перевищення суми податкового кредиту над сумою податкових зобов'язань така сума перевищення перераховується переробним підприємством за платіжними дорученнями з небюджетного рахунка в межах його залишку на поточний рахунок за умови надання органом державної податкової служби відповідного висновку в орядку, передбаченому для бюджетного відшкодування. При цьому до повного погашення податкового кредиту платежі, визначені пунктом 5 цього Порядку, не здійснюються.

Проте ТОВ "Калинівський молокозавод" з вересня 2009 року по березень 2011 року податкова декларація з ПДВ переробного підприємства не подавалась.Отже, відповідачем здійснено завищення зобов'язань по декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом в розмірі 115229 грн., в тому числі за лютий 2010 року на суму 60561 грн., березень 2010 року на суму 7359 грн., червень 2010 року на суму 9949 грн., липень 2010 року на суму 37360 грн. та відповідно занижено податкові зобов'язання по податку на додану вартість декларації переробного підприємства.

Як зазначено в акті позапланової перевірки, окремий бухгалтерський та податковий облік операцій з реалізації продукції переробки та іншої реалізації періоду відповідачем не вівся. Тому податковий кредит, сформований ТОВ "Калинівський молокозавод" протягом лютого 2010 року, березня 2010 року та липня 2010 року у зв'язку з придбанням товарів, робіт, послуг з податком на додану вартість, відноситься до всієї господарської діяльності підприємства та не може бути розділений в розрізі контрагентів та податкових накладних між видами діяльності внаслідокпорушення підприємством пункту 5 Порядку нарахування, виплати і використання господарськими товаровиробниками за поставлені ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі, а саме, відсутності окремого бухгалтерського та податкового обліку операцій з переробки молочної сировини та інших господарських операцій.

Відповідно до підпункту 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені, та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподковуваних операціях звітного періоду.

Згідно з пунктом 11.21 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємством м'ясо в живій вазі. Зазначена норма діє без обмеження строку її застосування і призупиняється, коли у законі про Державний бюджет України на відповідний рік передбачено, що сума податку на додану вартість, яка сплачується до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти та іншу продукцію переробки тварин і птиці, закуплених у живій вазі (шкури, субпродукти, м'ясо-кісткове борошно), спрямовується до спеціального фонду державного бюджету з подальшим використанням на здійснення доплат на одну корову, наявну на 1 січня відповідного року, на підставі довідок, виданих сільськими, селищними, міськими чи районними у містах радами, - для фізичних осіб та копії звіту про стан тваринництва (форма № 24 (річна) стосовно наявності корів, засвідчену органами державної статистики, - для юридичних осіб у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності, які не обрали спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства та рибальства, передбачений статтею 8-1 цього Закону, і на загальних підставах вважаються платником податку на додану вартість, за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 27.01.2012 року № 0000082301, № 0000072301, № 0000062301 та від 15.02.2012 року № 000142301, оскільки порушення, на підставі яких винесені оскаржувані рішення, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.

Стосовно зазначеного позивачем порушення терміну надання акту перевірки 23.09.2011р. Козятинською ОДПІ, оскільки його надано не через п'ять днів після закінчення перевірки, що передбачено п. 86.3 ст. 86 ПК України, а через 25 днів після закінчення перевірки від 23.09.2011 р. суд наголошує, що формальне порушення позивачем процедурних питань діяльності не може мати наслідком вчинення дій, які, по своїй суті, є логічним наслідком, адже в результаті недобросовісного ведення податкового та бухгалтерського обліку до ТОВ"Калинівський молокозавод" застосовано прямо передбачені наслідки реагування на це контролюючим органом.

Допущене порушення не завдало жодної шкоди правам, свободам та інтересам інших осіб, не створило будь-яких негативних наслідків, а тому, з огляду на його малозначущість та формальність, не може розцінюватись судом як підстава для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський молокозавод" задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0078571701 від 16.11.2011 року, прийняте Козятинською об'єднаною державною податковою інспекцією Вінницької області.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жернаков Михайло Володимирович