Ухвала

від 29.08.2012 по справі 2а/0270/1772/12

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/1772/12

Головуючий у 1-й інстанції: Жернаков М.В.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Курка О. П. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський молокозавод" до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Калинівський молокозавод" звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Козятинської ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Позовні вимоги мотивовано тим, що з 29 серпня 2011 року по 16 вересня 2011 року Козятинською ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Калинівський молокозавод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 13 липня 2009 року по 31 березня 2011 року, з податку на додану вартість - за період з 27 липня 2009 року по 31 березня 2011 року, за результатами якої складено акт від 23 вересня 2011 97/23/36451476. На підставі вказаного акту податковим органом 16 листопада 2011 року були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000602301 та № 0078571701, а також 27.01.2012 року №0000062301, № 0000072301, № 0000082301, 15.02.2012 р. № 0000142301. Вважаючи висновки податкового органу безпідставними, а рішення - неправомірними, просили визнати податкові повідомлення-рішення протиправними та скасувати.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 11.07.2012 року позов задоволено частково - визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0078571701 від 16.11.2011 року, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11.07.2012 року в частині задоволення позовних вимог, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судове засідання представник апелянта (відповідача) не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не направляв.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на неможливість участі його представника в судовому засіданні. Колегія суддів, оцінивши доводи заявленого клопотання, прийшла до висновку про відсутність підстав для його задоволення з тих підстав, що відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам). Законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом (ч. 7 ст. 56 КАС). Крім того, довіреності від імені органу, підприємства, установи, організації видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої особи і засвідчуються відповідною печаткою, згідно ст. 58 КАС України. Таким чином, законодавством не обмежена можливість юридичної особи мати в суді кількох представників, надавши їм відповідні повноваження згідно вимог КАС України. Відтак, зазначені в клопотанні причини неявки представника в судове засідання не можуть бути визнані судом поважними, враховуючи те, що вони не підтверджені будь-якими належними доказами, тому клопотання не підлягає задоволенню.

Разом із тим, на адресу суду надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу, які долучені до матеріалів справи, з яких вбачається, що апеляційну скаргу позивач не визнає повністю, проти її задоволення заперечує, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, а також враховуючи те, що їх явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, за наявними у справі матеріалами, при цьому, згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС).

Частиною 1 ст. 195 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, ТОВ "Калинівський молокозавод" як юридична особа зареєстровано Калинівською районною державною адміністрацією Вінницької області 13.07.2009 року, Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 688403 (т.1 а. с. 80). Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100237425 (т.1 а. с. 79) ТОВ "Калинівський молокозавод" з 27.07.2009 року є платником податку на додану вартість.

Податковим органом була проведена виїзна планова документальна перевірка ТОВ "Калинівський молокозавод", код за ЄДРПОУ - 36451476 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 13.07.2009 року по 31.03.2011 року, по податку на додану вартість - за період з 27.07.2009 року по 31.03.2011 року, результати якої оформлено актом від 23.09.2011 року № 97/23/36451476 (т.1 а. с. 8-54 ).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 16 листопада 2011 року було прийнято та надіслано адресу позивача податкове повідомлення-рішення № 0078571701, яким визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 227767,9 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 49642,08 грн. за встановлені порушення п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п.п. 9.12.2 п. 9.12 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (т.1 а. с. 61).

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції виходив із того, що у відповідності з п. 1.15. Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб (чинного на час виникнення спірних правовідносин) податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідно до вимог п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок. Отже, законодавець передбачив, що податок утримується з виплаченого фізичній особі доходу і саме за рахунок цієї фізичної особи сплачується до бюджету податковим агентом.

Згідно з п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Цією нормою закон також однозначно пов'язує момент сплати податку лише з моментом виплати доходу, а не з моментом його нарахування.

Крім того, Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" встановлена спеціальна норма щодо оподаткування доходів від надання майна в оренду. Так, п.п. 9.1.5 п. 9.1 ст. 9 зазначеного закону встановлено, що доходи, отримані від здавання в оренду майна, кінцеві оподатковуються при їх виплаті за рахунок отримувача таких доходів.

Підпунктом 168.1.1 пункту 168.1. статті 168 ПК України встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок Тим самим законодавець визначив, що в 2011 році податок утримується з виплаченого фізичній особі доходу і саме за рахунок цієї фізичної особи сплачується до бюджету податковим агентом. Згідно з п.п. 168.1.2. п. 168.1. ст. 168 ПК України, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Відповідно до п.п. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 ПК України Кодексу визначено, що доходи, зазначені у підпунктах 170.1.1 - 170.1.3 цього пункту, оподатковуються податковим агентом під час їх виплати за їх рахунок.

Згідно довідки ТОВ "Калинівський молокозавод" за вих. № 74 від 27.06.2012 року (т.2 а.с. 105), протягом 2009-2011 років позивачем нараховано на користь фізичних осіб ОСОБА_2, ОСОБА_1 орендну плату на загальну суму 1404000 грн. та 85000 грн. відповідно. При цьому оплата вказаних сум підприємством не здійснювалась, і рахується як кредиторська заборгованість перед зазначеними особами. Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції в частині того, що за відсутності факту виплати позивачем доходу орендодавцям у вигляді орендної плати відсутні і підстави утримання та перерахування в бюджет податку з таких доходів, а отже і підстави для відповідальності позивача за неперахування податку до бюджету як податкового агента.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо часткового задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 липня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Білоус О.В.

Судді Курко О. П.

Залімський І. Г.