Рішення

від 18.07.2012 по справі 7/28/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

18 липня 2012 р. Справа 7/28/2012/5003

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтраст", с. Шаровечка, Хмельницький район, Хмельницька область

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "Брацлав - ЗМ", м. Брацлав, Немирівський район, Вінницька область

про стягнення 14774,75 грн. заборгованості

Головуючий суддя Банасько О.О.

Cекретар судового засідання Гнатовська Л.С.

Представники:

позивача: не з'явився.

відповідача: Михайленко А.Ю., довіреність б/н від 18.07.2012 року, паспорт серії МЕ 727390 виданий Оболонським РУ ГУМВС України в м. Києві 06.12.2005 року.

ВСТАНОВИВ :

12.06.2012 року до господарського суду Вінницької області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтраст", с.Шаровечка, Хмельницький район, Хмельницька область до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брацлав - ЗМ", м.Брацлав, Немирівський район, Вінницька область про стягнення 14774,75 грн. заборгованості.

Ухвалою від 14.06.2012 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 7/28/2012/5003 та призначено до розгляду на 25.06.2012 року

22.06.2012 року через канцелярію суду відповідачем супровідним листом подано клопотання про відкладення розгляду справи мотивоване неможливістю вчасної підготовки до судового засідання.

Ухвалою суду від 25.06.2012 року розгляд справи відкладено до 05.07.2012 року.

Ухвалою суду від 05.07.2012 року в зв'язку з неявкою представників сторін розгляд справи відкладено до 18.07.2012 року.

18.07.2012 року представник позивача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином ухвалою суду від 05.07.2012 року яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією за адресою вказаною в позовній заяві - вул. Центральна, буд. 2, с. Шаровечка, Хмельницький район, Хмельницька область, 31336.

Згідно витягу з ЄДРПОУ № 14055718 станом на 14.06.2012 року місцезнаходженням відповідача значиться вул.Центральна, буд.2, с.Шаровечка, Хмельницький район, Хмельницька область, 31336, яка є ідентичною тій по якій було направлено останньому ухвали у даній справі.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Виходячи з вимог ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином .

При неявці позивача в судове засідання суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" у разі якщо зміна відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, не пов'язана із змінами, що вносяться до установчих документів юридичної особи, або не підлягає державній реєстрації, особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), подає (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Крім того суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвали, яка наявна в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам.

Слід вказати, що факт отримання позивачем ухвали про порушення провадження підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення наявними в матеріалах справи.

Суд зауважує, що позивачем не подано клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення позивача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, позивач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ч.1 ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду позивача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

В судовому засіданні представником відповідача подано заяву в якій останній зазначає що частково погасив заборгованість перед позивачем після порушення провадження у справі в сумі 5 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 592 від 06.07.2012 року. Також в заяві останній зазначає, що заборгованість в сумі 9 774,75 грн. він визнає в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

22.07.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будтраст" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Брацлав - 3М" було укладено договір про надання послуг автокраном КС-3575.

Відповідно до умов договору позивачем в період 13.08.2010 по 21.10.2010 року надано послуги відповідачу на загальну суму 46 774,45 що підтверджується актами здачі-прийняття робіт, а саме:

- № ОУ-0000022 від 13.08.2010 року в кількості 80 годин на суму 8 100,00 грн.;

- № ОУ-0000025 від 21.08.2010 року в кількості 34,5 годин на суму 3 449,87 грн.;

- № ОУ-0000026 від 30.08.2010 року в кількості 54 годин на суму 5 400,00 грн.;

- № ОУ-0000029 від 31.08.2010 року в кількості 19 годин на суму 1 900,00 грн.;

- № ОУ-0000035 від 20.09.2010 року в кількості 41годин та 15 годин на суму 5 225,00 грн.;

- № ОУ-0000037 від 30.09.2010 року в кількості 56 годин на суму 5 600,00 грн.;

- № ОУ-0000039 від 30.09.2010 року в кількості 48 годин на суму 4 800,00 грн.;

- № ОУ-0000040 від 04.10.2010 року в кількості 16 годин на суму 1 600,00 грн.;

- № ОУ-0000042 від 11.10.2010 року в кількості 40 годин на суму 4 000,00 грн.;

- № ОУ-0000044 від 21.10.2010 року в кількості 38 годин на суму 3 800,00 грн..

На виконання умов договору відповідачем в період з серпня по листопад 2010 року проведено частковий розрахунок за надані послуги на загальну суму 32 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками за платіжними дорученнями № 245 від 09.08.2010 року на суму 3 000,000 грн.; № 254 від 18.08.2010 на суму 3 000,00 грн.; № 2 від 25.08.2010 року на суму 3 000,00 грн.; № 6 від 02.09.2010 року на суму 4 000,00 грн.; № 11 від 10.09.2010 року на суму 5 000,00 грн.; № 24 від 16.09.2010 року на суму 4 000,00 грн.; № 93 від 11.11.2010 року 10 000,00 грн..

Таким чином заборгованість відповідача становить 14 774,75 грн. (46 774,75- 32 000,00).

06.02.2011 року на адресу відповідача надіслано претензію № 3 з вимогою погашення заборгованості в сумі 14 774,75 грн..

За твердженням позивача відповіді на претензію від 07.02.2011 року відповідачем надано не було, заборгованість в сумі 14 774,75 грн. не погашено.

Непроведення розрахунків відповідачем спонукало позивача звернутися з відповідним позовом до суду.

На підставі встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Беручи до уваги зміст договору укладеного між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору про надання послуг, регулювання яких здійснюється в главі 63 "Послуги. Загальні положення", ст.ст.901-907 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як встановлено судом, що частину боргу в сумі 5 000,00 грн. відповідачем було погашено після порушення провадження у даній справі, а саме 06.07.2012 року.

Як наголошено в п.4.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

В п.4.4 вказаної постанови зазначено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. При цьому припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що між сторонами відсутній спір щодо стягнення заборгованості в сумі 5 000,00 грн., а тому провадження у цій частині підлягає припиненню згідно п. 1 1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 9 774, 75 грн. правомірною та обґрунтованою з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Проте, всупереч наведеним нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду жодного доказу (окрім вказаних вище) в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 9 774,75 грн., в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з врахуванням вищевикладених мотивів щодо припинення провадження у справі.

Витрати на сплату судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

При цьому в частині вимог відносно яких провадження у справі припинено судовий збір повертається судом позивачу згідно приписів ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір".

18.07.2012 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст.4-3,4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 49, п.1 1 ч.1 ст.80, ст.ст. 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Брацлав - 3М, вул. Наливайка, буд.1, Немирівський район, Вінницька область, 22870 (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 34266487) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтраст", вул. Центральна, буд. 2, с.Шаровечка, Хмельницький район, Хмельницька область, 31336 (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 32200906) - 9 774 грн. 75 коп . - заборгованості, 1 064 грн. 82 коп. - відшкодування витрат на судовий збір.

3. Провадження у справі в частині стягнення 5 000 грн. 00 коп. заборгованості припинити відповідно до п.1 1 ч.1 ст.80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмета спору.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Будтраст", вул. Центральна, буд. 2, с. Шаровечка, Хмельницький район, Хмельницька область, 31336 (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 32200905) судовий збір в розмірі 544 грн. 68 коп ., сплачений згідно платіжного доручення № 2107 від 17.05.2012 року.

5. Дане рішення є підставою для повернення із Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Будтраст" судового збору в розмірі 544 грн. 68 коп. , сплаченого згідно платіжного доручення № 2108 від 17.05.2012 року. Оригінал платіжного доручення № 2107 від 17.05.2012 року знаходиться в матеріалах справи 7/28/2012/5003 (а.с.7, т.1).

6. Видати наказ після набрання рішення законної сили.

7. Оригінал рішення надіслати позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 23 липня 2012 р.

Суддя Банасько О.О.

віддрук. 2 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - вул. Центральна, буд. 2, с. Шаровечка, Хмельницький район, Хмельницька область, 31336.