Рішення

від 12.07.2012 по справі 5006/16/35/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.07.12 р. Справа № 5006/16/35/2012

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Осадчої А.М.,

судді Сич Ю. В.,

судді Уханьової О.О.

за участю секретаря судового засідання Мітронової А.Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНКОМПЛЄКТ» м.Горлівка Донецької області

до відповідача: Приватного підприємства «Артик Строй» м. Горлівка Донецької області

про стягнення основного боргу в розмірі 60963грн.97коп., пені в сумі 4414грн.12коп., 3% річних в сумі 674грн.09коп.,

за участю представників сторін:

від позивача: Семенова Т.В. за довіреністю №1/05-12 від 03.05.2012р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПРАВИ:

09.04.2012року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОНКОМПЛЄКТ» м.Горлівка Донецької області (далі - ТОВ «ДОНКОМПЛЄКТ») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного підприємства «Артик Строй» м. Горлівка Донецької області (далі - ПП «Артик Строй») з вимогами про стягнення основного боргу в розмірі 60963грн.97коп., пені в сумі 4414грн.12коп., 3% річних в сумі 674грн.09коп., мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі укладеного договору №58 від 01.04.2011року про надання послуг з технічного та диспетчерського обслуговування ліфтів та диспетчерських систем, позивач у період з березня по листопад 2011р. здійснював технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем, між сторонами договору підписані відповідні акти виконаних робіт на загальну суму 74663грн.97коп., однак у порушення вимог договору відповідач здійснив оплату лише частково, сума заборгованості становить 60963грн.97коп., що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою від 10.04.2012 року господарським судом Донецької області позовна заява ТОВ «ДОНКОМПЛЄКТ» прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №5006/16/35/2012.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору підряду №58 від 01.04.2011р., додаток №1 до нього, розрахунку ціни технічного обслуговування ліфту, листа від 15.11.2011р. №39, актів приймання виконаних робіт з технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем за період з березня по листопад 2011р. та рахунків за період з березня по вересень 2011р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст. 526, 629, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.193, 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

25.05.2012р. ТОВ «ДОНКОМПЛЄКТ» подана заява про зменшення позовних вимог, в обґрунтування якої позивач посилається на невірний розрахунок суми позову, у зв'язку з чим, просить суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 54332грн.70коп., суму пені у розмірі 3634грн.63коп. та 3% річних у розмірі 674грн.09коп. Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням вказаної заяви.

Крім того, 25.05.2012р. до суду надійшли письмові пояснення ТОВ «ДОНКОМПЛЄКТ» до позовної заяви, де позивач зазначив, що рахунки відповідачу не направлялись поштою, а надавались разом із актами виконаних робіт; акти виконаних робіт підписувались керівниками підприємств: від позивача - Івановим В.П., від відповідача - Габриєлян А.С.; у договорі не визначено обов'язку позивача вручати рахунки на оплату, проте визначена дата оплати, що вказує на обов'язок відповідача здійснювати оплату не пізніше 15-го числа поточного місяця за банківськими реквізитами, що визначені у договорі. Крім того, пояснив, що відповідач, отримуючи навіть неповну оплату від населення за свої послуги, згідно п.3.3 договору міг здійснювати оплату послуг позивача пропорційно отриманих коштів від населення, однак відповідач жодного разу не скористався наданим йому правом щодо пропорційної оплати послуг. Також позивач зауважив, що від відповідача не надходило доказів щодо неповної та несвоєчасної оплати послуг населенням, яке є споживачем послуг відповідача.

09.07.2012р. на адресу суду надійшло клопотання ТОВ «ДОНКОМПЛЄКТ» про забезпечення позовних вимог: 1) шляхом заборони ПП «Артик Строй» вчиняти будь-які дії по відчуженню або обтяженню у будь-якій формі (продаж, дарування, передачу в заставу, внесення як внесків до статутних фондів інших юридичних осіб незалежно від форм власності тощо) основних засобів ПП «Артик Строй», у тому числі нерухомого майна, обладнання, цінних паперів, транспортних засобів, грошових коштів на поточних банківських рахунках до вирішення спору по суті; 2) шляхом заборони ПП «Артик Строй», його власникам, представникам вчиняти будь-які дії пов'язані із припиненням діяльності ПП «Артик Строй» до вирішення спору по суті.

12.07.2012р. від позивача надійшла заява про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 3634грн.63коп. та 3%річних в сумі 674грн.09коп. та просить суд припинити провадження у справі в цій частині.

У судовому засіданні 12.07.2012року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу у розмірі 54332грн.70коп., в обґрунтування яких послався на факти і обставини, викладені у позовній заяві.

ПП «Артик Строй» відзиву на позовну заяву суду не надав, але у письмових поясненнях б/н та дати, які отримані судом 18.05.2012р., зазначив, що відповідно до п.3.3 договору №58 від 01.04.2012р. укладеного між сторонами, Замовник перераховує Виконавцю оплату наданих послуг пропорційно оплаті здійсненій населенням; протягом дії договору сума оплати населенням послуг з технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем складає 60326грн.51коп., з яких ПП «Артик Строй» сплатило позивачу 12000грн.00коп. Відповідно, сума боргу ПП «Артик строй» перед ТОВ «ДОНКОМПЛЄКТ» становить 48326грн.51коп. При цьому, зазначив, що залишок боргу не може бути оплачений з причини несплати населенням боргу за надані послуги. У підтвердження чого надав суду інформацію у вигляді таблиці про пропорційну оплату за ліфти згідно оплаті населення.

У письмових поясненнях, які отримані судом 25.05.2012р., відповідач підтвердив факт наявності заборгованості в сумі 48326грн.51коп.

У судове засідання 12.07.2012р. представник ПП «Артик Строй» не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений у порядку, встановленому Інструкцією з діловодства в господарський судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. №75 (із змінами та доповненнями), докази чого містяться у матеріалах справи.

Ухвалою суду від 25.05.2012р. за клопотанням відповідача строк розгляду справи було продовжено на п'ятнадцять днів до 26.06.2012р. у зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів та зобов'язання сторін провести звірку отриманих від населення грошових коштів за спірний період з метою визначення точної суми заборгованості.

Розпорядженням в.о.голови господарського суду Донецької області від 26.06.2012р. для розгляду справи №5006/16/35/2012 призначено судову колегію у складі: головуючий суддя - Осадча А.М., судді: Сич Ю.В., Уханьова О.О.

Відповідно до положень статті 811 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, який з'явився у судове засідання, дослідивши представлені сторонами в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

01.04.2011року між ПП «Артик Строй» (Замовник) та ТОВ «ДОНКОМПЛЄКТ» (Виконавець) укладений договір №58 з надання послуг з технічного і диспетчерського обслуговування ліфтів і диспетчерських систем, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виконання технічного і диспетчерського обслуговування ліфтів і диспетчерських систем. Замовник своєчасно оплачує Виконавцю технічне обслуговування ліфтів і диспетчерських систем на умовах договору (п.п.1.1, 1.2).

Додатком №1 до договору визначено об'єкти технічного і диспетчерського обслуговування із зазначенням реєстраційних номерів ліфтів та адрес їх місцезнаходження.

Договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками підприємств без складання протоколу розбіжностей.

У розділі 5 договору сторонами встановлено строк дії договору, а саме: з 01.04.2011р. по 31.03.2012р.

Відповідно до п.3.1 договору місячна ціна технічного та диспетчерського обслуговування одного ліфта та диспетчерських систем складає 675грн.05коп., у тому числі ПДВ - 112грн.51коп.

У п.2.4 договору сторони обумовили умови оплати за технічне обслуговування ліфтів і диспетчерських систем у разі простою ліфтів з вини Виконавця, та передбачили, що в такому разу сума оплата у звітному місяці зменшується, починаючи з 1-го дня від початку простою, за умови підписання сторонами акту виконаних робіт.

Згідно з 2 абзацом зазначеного пункту договору акт виконаних робіт повинен бути підписаний сторонами не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітнім. Виконавець має право провести коректування вартості за звітній місяць у наступному місяці.

У відповідності до абз.2 п.2.4 договору сторонами (за період дії договору) підписані акти приймання виконаних робіт з технічного обслуговування ліфтів і диспетчерських систем період з квітня по листопад 2011р., на загальну суму 68032грн.70коп., у тому числі акти:

- за квітень 2011р. на суму 7981грн.82коп. (арк.справи 28);

- за травень 2011р. на суму 7947грн.86коп. (арк.справи 27);

- за червень 2011р. на суму 7967грн.23коп. (арк.справи 25);

- за липень 2011р. на суму 9525грн.71коп. (арк.справи 23);

- за серпень 2011р. на суму 9525грн.71коп. (арк.справи 21);

- за вересень 2011р. на суму 9525грн.71коп. (арк.справи 19);

- за жовтень 2011р. на суму 9525грн.71коп. (арк.справи 17);

- за листопад 2011р. на суму 6032грн.95коп. (арк.справи 16).

В матеріалах справи містяться також належним чином засвідчені копії рахунків, що згідно письмових пояснень позивача надавались відповідачу разом із актами виконаних робіт.

Вищевказані акти містять посилання на договір №58 від 01.04.2011р., що беззаперечно свідчить про надання послуг з технічного обслуговування ліфтів і диспетчерських систем на підставі вказаного договору.

Акти підписані уповноваженими представниками сторін із зазначенням за кожним з них адрес ліфтів, ціни, інформації щодо кількості відпрацьованих днів, днів простою та неробочих поверхів. Акти підписані сторонами за відсутності будь-яких зауважень та скріплені печатками підприємств.

Оскільки, перелічені вище акти приймання виконаних робіт не містять дати їх підписання сторонами, суд вважає, датою підписання зазначених актів останній день відповідного місяця. Представники сторін у судовому засіданні проти зазначеного не заперечували.

Відповідно до ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що Замовник щомісяця не пізніше 15 числа поточного місяця перераховує Виконавцю оплату за технічне обслуговування ліфтів і диспетчерських систем за попередній місяць у розмірі місячної ціни таких послуг пропорційно здійсненій оплаті на розрахунковий рахунок Замовника за надані послуги населенням житлового фонду.

Згідно письмових пояснень ПП «Артик Строй», що надані суду 18.05.2012р. та 25.05.2012р. разом з клопотанням, відповідач зазначив, що у період дії договору сума оплати населенням за надані послуги складає 60326грн.51коп., з якої ПП «Артик Строй» на користь ТОВ «ДОНКОМПЛЄКТ» оплачено 12000грн. Відповідно сума боргу ПП «Артик Строй» перед ТОВ «ДОНКОМПЛЄКТ» складає 48326грн.51коп.

У підтвердження викладеного надав суду в письмовому вигляді інформацію про пропорційну оплату за ліфти згідно оплати населення, з якої вбачається, що загальна сума оплати населення за послуги з технічного обслуговування ліфтів і диспетчерських систем складає 60326грн.51коп., при цьому, у урахуванням здійсненої ПП «Артик Строй» оплати в сумі 12000грн., залишок боргу згідно пропорційної оплати - становить 48326грн.50коп.

Отже, викладене свідчить про те, що відповідач визнав той факт, що ним в порушені умови договору №58 від 01.04.2011р. щодо оплати наданих послуг та підтвердив наявність заборгованості перед позивачем за спірним договором у розмірі 48326грн.50коп.

Ухвалою від 25.05.2012р. суд, за клопотанням відповідача, відкладав розгляд справи для надання сторонам часу здійснити звірку з ініціативи відповідача отриманих від населення коштів з метою визначення точної суми заборгованості. Втім, відповідач не вчинив будь-яких дій направлених на виконання зазначеної ухвали суду, відповідний акт звірки сторонами не підписаний та суду не наданий.

В матеріалах справи міститься лист №39 від 15.11.2011р., з якого вбачається, що позивач звертався до ПП «Артик Строй» з проханням перерахувати на розрахунковий рахунок заборгованість у розмірі 54931грн.02коп.

Однак на час розгляду справи оплата вартості наданих послуг відповідачем здійснена лише частково, докази оплати іншої частини заборгованості за спірним договором в матеріалах справи відсутні.

Договір, як визначено в статті 629 ЦК України, є обов'язковим до виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Втім, ПП «Артик Строй» в односторонньому порядку порушено взяті на себе зобов'язання за спірним договором в частині оплати вартості наданих послуг у встановленому договором порядку.

Одночасно щодо стягуваної суми заборгованості суд зазначає наступне.

ТОВ «ДОНКОМПЛЄКТ» заявлена до стягнення сума основного боргу у розмірі 54332грн.70коп. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог). Проте, сторонами у п.3.3 договору №58 від 01.04.2011р. передбачено порядок оплати вартості наданих послуг за наявності умови: оплата відповідачем послуг з технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем здійснюється пропорційно оплаті проведеній населенням. При чому, розмір пропорції не зазначено. Тобто, фактично відповідач мав сплачувати вартість послуг з огляду на отримані від населення кошти.

Отже, відповідно до п.3.3 договору, що в світлі приписів ст.629ЦК України є обов'язковим до виконання сторонами, враховуючи надану позивачем інформацію щодо пропорційності оплати населення, суд приймає доводи відповідача та вважає, що сума боргу за надані послуги на час розгляду справи становить 48326грн.50коп.

Матеріалами справи доведено факт виконання позивачем своїх зобов'язань у відповідності до умов договору №58 від 01.04.2011р. в частині надання позивачем послуг, строк виконання зобов'язання відповідача настав, тому відповідач зобов'язаний здійснити оплату вартості наданих послуг з урахуванням оплати населенням, тоді як, матеріали справи не містять доказів у підтвердження оплати відповідачем суми заборгованості 48326грн.50коп.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ДОНКОМПЛЄКТ» про стягнення основної суми заборгованості підлягають частковому задоволенню в сумі 48326грн.50коп. В решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Суд, розглянувши заяву позивача про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 3634грн.63коп. та 3%річних в сумі 674грн.09коп., приймає відмову від позову у вказаній частині з урахуванням наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову. Згідно ч.ч.1,4 ст. 78 ГПК України відмова від позову опосередковується письмовою заявою позивача та є підставою для припинення провадження у справі.

Разом з тим, як встановлено ч. 6 ст. 22 ГПК України суд не приймає відмови від позову, якщо це суперечить законодавству або порушує права та інтереси.

Судом перевірені повноваження особи, яка підписала заяву про відмову від позову, щодо вчинення дій, передбачених ст. ст. 22, 78 ГПК України.

Відмова від позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб та не суперечить законодавству.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява позивача про відмову від позову в частині стягнення пені у розмірі 3634грн.63коп. та 3%річних в сумі 674грн.09коп. підлягає задоволенню, а провадження по справі №5006/16/35/2012 в цій частині - припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Щодо заявленого позивачем клопотання про забезпечення позовних вимог суд дійшов висновку, що останнє не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У клопотанні про забезпечення позову ТОВ «ДОНКОМПЛЄКТ» просило вжити заходи про забезпечення позовних вимог: 1) шляхом заборони ПП «Артик Строй» вчиняти будь-які дії по відчуженню або обтяженню у будь-якій формі (продаж, дарування, передачу в заставу, внесення як внесків до статутних фондів інших юридичних осіб незалежно від форм власності тощо) основних засобів ПП «Артик Строй», у тому числі нерухомого майна, обладнання, цінних паперів, транспортних засобів, грошових коштів на поточних банківських рахунках до вирішення спору по суті; 2) шляхом заборони ПП «Артик Строй», його власникам, представникам вчиняти будь-які дії пов'язані із припиненням діяльності ПП «Артик Строй» до вирішення спору по суті.

В обґрунтування заявленого клопотання позивач посилається на те, що він неодноразово звертався до відповідача стосовно сплати заборгованості, у тому числі на стадії досудового врегулювання спору, однак відповідач в супереч умовам договору №58 від 01.04.2011р. не вчиняє жодних дій стосовно врегулювання існуючої ситуації. Вказує на те, що заявлене відповідачем в судовому засіданні 25.05.2012р. клопотання щодо звіряння взаєморозрахунків сторін, останнім не реалізовано, більш того керівництво відповідача на зв'язок не виходить, добровільно сплачувати заборгованість не бажає. З огляду на що, позивач зазначає, що у нього є всі підстави вважати що, ПП «Артик Строй» буде намагатись відчужувати майно, яке знаходиться в нього на балансі та припинити свою діяльність.

При цьому, у тексті зазначеного клопотання відсутнє посилання на докази, які позивач надає в підтвердження вимог клопотання про забезпечення позову.

Згідно ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26.12.2011р. №16 особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Метою вжитих судом заходів до забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Позивач, відповідно до ст. 33 ГПК України, при поданні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою відповідними обставинами, які підтверджують необхідність вжиття таких заходів.

Приписами ст.67 ГПК України передбачено вичерпний перелік засобів забезпечення позову.

Позивач у клопотанні просить заборонити ПП «Артик Строй» вчиняти будь-які дії по відчуженню або обтяженню у будь-якій формі основних засобів ПП «Артик Строй», а також дії пов'язані з припиненням діяльності підприємства.

При цьому, заявляючи клопотання та обираючи захід забезпечення позову ТОВ «ДОНКОМПЛЄКТ» не обґрунтувало доцільності застосування саме даного заходу до забезпечення позову та не довело суду наявність зв'язку між обраним заходом та предметом позовних вимог, яким є стягнення грошових коштів.

Згідно п.3 Постанови Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» №16 від 26.11.2011року умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Одночасно, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Проте, позивач, звертаючись до суду з клопотанням про забезпечення позову не вказав на можливі порушення майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача або на будь-які імовірні утруднення виконання рішення суду у разі не застосування заходів до забезпечення позову. Не надав жодних доказів, що свідчать про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду.

Відповідно, у суду відсутні будь-які об'єктивні докази наявності реальної загрози в унеможливленні примусового виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Виходячи з викладених обставин, змісту наведених нормативно - правових актів, суд не находить підстав для задоволення заяви ТОВ «ДОНКОМПЛЄКТ» про забезпечення позову обраним позивачем заходом.

У відповідності до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі.

У відповідності з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/1175/2011 від 25.08.2011року (з змінами та доповненнями) сума судового збору підлягає поверненню у випадках, зазначених, зокрема, у ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

Враховуючи факт зменшення позовних вимог за заявою позивача та відмову позивача від частини позовних вимог, сума судового збору, сплачена позивачем при зверненні з позовними вимогами платіжним дорученням №387 від 10.02.2012року в розмірі 285грн.52коп. підлягає поверненню з Державного бюджету України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 538, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України; ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, п. 4 ч. 1 ст. 80, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Припинити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНКОМПЛЄКТ» м.Горлівка Донецької області до Приватного підприємства «Артик Строй» м. Горлівка Донецької області в частині стягнення пені у розмірі 3634грн.63коп., 3%річних в сумі 674грн.09коп.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНКОМПЛЄКТ» м.Горлівка Донецької області до Приватного підприємства «Артик Строй» м. Горлівка Донецької області про стягнення суми основного боргу в розмірі 54332грн.70коп. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Артик Строй» м. Горлівка Донецької області (84626, Донецька обл., м.Горлівка, Пушкінська, буд.54, кв.23, код ЄДРПОУ 35782865) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНКОМПЛЄКТ» м.Горлівка Донецької області (84626, Донецька обл., м.Горлівка, вул.Кірова, 14, кв.18, код ЄДРПОУ 32781853) заборгованість в сумі 48326грн.50коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1177грн.51коп.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНКОМПЛЄКТ» м.Горлівка Донецької області до Приватного підприємства «Артик Строй» м. Горлівка Донецької області в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 6006грн.20коп.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ДОНКОМПЛЄКТ» м.Горлівка Донецької області (84626, Донецька обл., м.Горлівка, вул.Кірова, 14, кв.18, код ЄДРПОУ 32781853) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 285грн.52коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 12.07.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 17.07.2012року.

Головуючий суддя Осадча А.М.

Суддя Сич Ю.В.

Суддя Уханьова О.О.