Постанова

від 14.06.2012 по справі 39/111-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2012 р. Справа № 39/111-10

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючого:Першикова Є.В., суддів:Данилової Т.Б., Костенко Т.Ф., розглянула касаційну скаргу міського комунального підприємства "Дніпропетровський електротранспорт" (далі - Підприємство) на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.03.12 у справі№ 39/111-10 господарського судуДніпропетровської області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "ВІС" (далі - Товариство) доДніпропетровської міської ради (далі - Міськрада), Підприємства, провизнання інформації такою, що не відповідає дійсності та визнання нечинним рішення. В засіданнях взяли участь представники :

- позивача:не з'явились; - відповідачів:Міськради: не з'явились; Підприємства : Федріна М.А. (за дов. № 675 від 12.06.12). Ухвалою від 01.06.12 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого -Першикова Є.В., суддів -Костенко Т.Ф.,

Ходаківської І.П. касаційна скарга Підприємства була прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 14.06.12.

Вказана ухвала суду була направлена сторонам у справі в установленому порядку, документів, які б свідчили про її неотримання сторонами у справі, до Вищого господарського суду України не надходило, отже усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 111 4 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

На момент розгляду справи у судовому засіданні 14.06.12 будь-яких письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило. У судове засідання 14.06.12 представники Міськради та Товариства не з'явилися.

Враховуючи, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а на момент розгляду справи у судовому засіданні 14.06.12 клопотань про відкладення розгляду справи до колегії суддів Вищого господарського суду України не надходило, справа розглядалась за наявними матеріалами справи, за участі представника Підприємства.

У зв'язку з виходом судді Данилової Т.Б. з відпустки та перебуванням судді Ходаківської І.П. у відрядженні розпорядженням від 11.06.12 секретаря другої судової палати для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий -Першиков Є.В., судді -Данилова Т.Б., Костенко Т.Ф.

Про вказані обставини присутнього представника сторони повідомлено на початку судового засідання 14.06.12. Відводів складі колегії суддів Вищого господарського суду України не заявлялося.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111 5 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 14.06.12 оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.

Рішенням від 24.06.10 господарського суду Дніпропетровської області (суддя -Ліпинський О.В.) позов Товариства задоволено частково.

Визнано інформацію надану, Підприємством про те, що Товариство систематично порушує зобов'язання за Договором, зокрема, несвоєчасно та не в повному обсязі здійснює розрахунки за Договорами, неправдивою, та такою, що не відповідає дійсності.

Визнано незаконним та скасовано рішення Міськради від 28.12.09

№ 67/53 "Про скасування рішення виконкому міської ради від 19.01.06 № 314 "Про надання дозволу Підприємству" на передачу в оренду Товариству залізобетонної огорожі та упорядкованої площадки по вул.Героїв Сталінграду, 31-А.

Постановою від 21.03.12 Дніпропетровського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого -Стрелець Т.Г., суддів -Головка В.Г., Логвиненка А.О.) рішення від 24.06.10 господарського суду Дніпропетровської області залишено без змін.

Вказані рішення та постанова мотивовані тим, що рішення Міськради

№ 67/53 "Про скасування рішення виконкому міської ради від 19.01.06 № 314 "Про надання дозволу Підприємству на передачу в оренду Товариству залізобетонної огорожі та упорядкованої площадки по вул.Героїв Сталінграда, 31-А" від 28.12.09 прийнято на підставі неправдивої інформації, яка надана Підприємством стосовно Товариства, що стало підставою для Міськради скасувати прийняте раніше рішення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення від 24.06.10 господарського суду Дніпропетровської області та постанову від 21.03.12 Дніпропетровського апеляційного господарського суду в частині задоволення позову скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що при винесенні оскаржених судових актів було порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема: ст. 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 21, 317, 319, 321, 328, 631 Цивільного кодексу України, 12, 35 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши пояснення представника сторони, суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів справи, рішенням Міськради від 19.01.06 № 314 "Про надання дозволу Підприємству на передачу в оренду Товариству залізобетонної огорожі та упорядкованої площадки по вул.Героїв Сталінграда, 31-А" Підприємству було надано дозвіл на передачу в оренду строком на 5 років майна, яке перебуває на його балансі, по вул.Героїв Сталінграда, 31-А: залізобетонної огорожі довжиною 227,4 п.м. та упорядкованої площадки на території депо № 2 загальною площею 7 450 м 2 , Товариству для організації нічної парковки.

Згідно договору № 3 від 29.01.07 щодо оренди упорядкованої площадки на території депо № 2 по вул.Героїв Сталінграда, 31-А (далі -Договір № 3) Підприємство передає, а Товариство приймає в строкове платне користування упорядковану площадку, загальною площею 7 450 м 2 , розташованої на території депо № 2.

Відповідно до п. 2.1 Договору № 3 вступ Товариства в строкове платне користування упорядкованою площадкою настає з підписання сторонами даного Договору та акту прийому-передачі майна в оренду, обов'язок чого покладаються на балансоутримувача протягом 5 днів від дня початку дії цього Договору.

Пунктом 3.5 Договору № 3 встановлено, що орендар щомісячно перераховує орендодавцю орендну плату не пізніше 15-го числа поточного місяця згідно виставленого орендодавцем рахунку.

Згідно п. 3.6 Договору № 3 орендодавець щомісячно виставляє орендарю рахунок на оплату орендної плати не пізніше 10-го числа поточного місяця.

Також, судами встановлено, що 29.01.07 між Підприємством та Товариством укладено договір № 4 щодо оренди залізобетонної огорожі на території депо № 2 по вул.Героїв Сталінграда, 31-А (далі - Договір № 4), згідно умов якого Підприємство передає, а Товариство приймає в строкове платне користування бетонну огорожу загальною довжиною 227,4 п.м., розташованої на території депо № 2, яка знаходиться на балансі Підприємства, для організації міської парковки.

Пунктом 2.1 Договору № 4 встановлено, що Товариство приймає в строкове платне користування залізобетонну огорожу одночасно з підписанням сторонами Договору та акту прийому-передачі майна в оренду, обов'язок чого покладається на балансоутримувача протягом 5 днів від дня початку дії цього Договору.

Відповідно до п. 3.5 Договору № 4 орендар щомісячно перераховує орендодавцю орендну плату не пізніше 15-го числа поточного місяця згідно виставленого орендодавцем рахунку.

Пунктом 3.6 Договору № 4 встановлено, що орендодавець щомісячно виставляє орендарю рахунок на оплату орендної плати не пізніше 10-го числа поточного місяця.

Матеріалами справи підтверджено, що Міськрадою винесено рішення

№ 67/53 «Про скасування рішення виконкому міської ради від 19.01.06 № 314 "Про надання дозволу Підприємству на передачу в оренду Товариству залізобетонної огорожі та упорядкованої площадки по вул.Героїв Сталінграда, 31-А".

Дане рішення було прийняте на підставі інформації наданої Підприємством, згідно якої Товариство систематично порушувало зобов'язання за Договорами № 3, № 4, а саме несвоєчасно та не в повному обсязі здійснювало розрахунки за такими Договорами.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що до матеріалів справи Товариством додано рахунки, які підтверджують здійснення оплати за Договорами № 3 та № 4 та спростовують твердження Підприємства щодо несплати Товариством коштів за даними договорами оренди.

Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що відповідно до п. 18 постанови пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.09 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації.

Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що попередніми судовими інстанції встановлено, що в матеріалах справи є рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.10 у справі № 8/241-09 за позовом Підприємства до Товариства та за зустрічним позовом Товариства до Підприємства, яке набрало законної сили на момент винесення рішення судом першої інстанції, та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.11 у справі № 39/245-10(8/241-09), яке залишене без змін постановою Вищого господарського суду України від 05.03.12, якими встановлено відсутність будь-яких порушень Товариством його договірних зобов'язань в частині оплати орендної плати, в тому числі з відшкодування витрат по сплаті земельного податку.

Як встановлено судом першої інстанції та апеляційним судом, при розгляді зазначеної справи Міськрадою та Підприємством не доведено порушення Товариством умов Договорів № 3 та № 4 щодо ухилення від орендної плати чи несвоєчасної оплати.

Пунктом 15 постанови пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.09 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" роз'яснено, що під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України перевіривши доводи скаржника, наявні матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права погоджується з висновками суду першої інстанції та апеляційного суду про те, що Підприємством та Міськрадою не доведено порушення Товариством договірних зобов'язань.

Статтею 94 Цивільного кодексу України передбачено право юридичної особи на недоторканість її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

При цьому, згідно приписів ст. 200 Цивільного кодексу України інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

Згідно ч. 1 ст. 201 Цивільного кодексу України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя, честь, гідність і ділова репутація, ім'я (найменування), авторство, свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб -підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування, та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг. Приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.

Відповідно до ст. 277 Цивільного кодексу України особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь , а також на спростування цієї інформації; спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Як вбачається з касаційної скарги Підприємства, скаржник стверджує, що дана справа підлягає розгляду згідно Кодексу адміністративного судочинства України. Однак, дані твердження спростовані судами попередніх інстанцій і не можуть братись до уваги при розгляді касаційної скарги.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені Підприємством в касаційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факти порушення судами першої та апеляційної інстанцій не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи в силу вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесені рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави для залишення їх без змін.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу міського комунального підприємства "Дніпропетровський електротранспорт" залишити без задоволення.

Постанову від 21.03.12 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 39/111-10 господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий Є.Першиков судді:Т.Данилова Т.Костенко