Рішення

від 24.06.2010 по справі 39/111-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.06.10р. Справа № 39/111-10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІС", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до відповідача-2: Міського комунального підприємства "Дніпропетровський електротранспорт", м. Дніпропетровськ

про визнання інформації такою, що не відповідає дійсності та визнання нечинним рішення

Суддя Ліпинський О.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. від 22.02.2010 б/н

від відповідача-1: ОСОБА_2, дов. від 31.12.2009 № 4/11-499

від відповідача-2 ОСОБА_3, дов. від 30.03.2010 № 301

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ВІСВ» (надалі Позивач) звернулося з позовом до Дніпропетровської міської ради (Надалі Відповідач-1) та Міського комунального підприємства „Дніпропетровський електротранспортВ» (надалі Відповідач-2), в якому з урахуванням поданих доповнень просить суд:

- визнати інформацію, надану Відповідачем-2 про те, що Орендар (Позивач) систематично порушує зобов'язання за Договором, зокрема, несвоєчасно та не в повному обсязі здійснює розрахунки за Договорами, неправдивою, та такою, що не відповідає дійсності;

- визнати інформацію, викладену в рішенні Відповідача-1 від 28.12.2009 року № 67/53 „Про скасування рішення виконкому міської ради від 19.01.06 № 314 „Про надання дозволу МКП „Дніпропетровський електротранспортВ» на передачу в оренду ТОВ „ВІСВ» залізобетонної огорожі та упорядкованої площадки по вул. Героїв Сталінграду, 31-АВ» неправдивою та такою, що не відповідає дійсності;

- рішення Відповідача-1 від 28.12.2009 № 67/53 „Про скасування рішення виконкому міської ради від 19.01.06 № 314 „Про надання дозволу МКП „Дніпропетровський електротранспортВ» на передачу в оренду ТОВ „ВІСВ» залізобетонної огорожі та упорядкованої площадки по вул. Героїв Сталінграду, 31-АВ» визнати нечинним з моменту його прийняття 28.12.2009 та скасувати;

- визнати дії Відповідача-2 щодо недопуску/не випуску автомашин до/з парковки ТОВ „ВІСВ» , яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 31-А незаконними;

- заборонити Відповідачу-2 втручатися в господарську діяльність Позивача шляхом недопуску/невипуску автомашин до/з парковки ТОВ „ВІСВ» , яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 31-А..

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі наданої Відповідачем-2 інформації, яка є неправдивою та не відповідає дійсності, Відповідачем-2 було прийнято оскаржуване рішення щодо скасування дозволу на передачу Позивачеві в оренду комунального майна, який надавався рішення виконкому Дніпропетровської міської ради № 314 від 19.01.2006 року, у зв'язку з чим, Відповідач-1 повідомив Позивача про розірвання укладених між ними договорів оренди № 3, № 4 від 29.01.2007 року в односторонньому порядку, та чинить перешкоди в користування Позивачем майном, яке є предметом зазначених договорів оренди.

Відповідач-1 позов на визнає, просить суду відмовити в задоволенні позовних вимог до Дніпропетровської міської ради, з підстав того, що оскаржуване рішення прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства та визначеної законом компетенції.

Відповідач-2 проти позову заперечує, просить припинити провадження у справі, із тих підстав, що дана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки учасником даного спору є суб'єкт владних повноважень -Дніпропетровська міська рада, яка під час винесення оскаржуваного рішення здійснювала владні управлінські функції на основі закону. Окрім того, заперечуючи позовні вимоги, Відповідач-2 посилається на не доведення Позивачем, обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, зокрема, щодо невідповідності спірного рішення вимогам законодавства та порушення його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів Позивача, а також не доведення обставин щодо чинення Відповідачем-2 перешкод в користуванні Позивачем орендованим майном. В підтвердження достовірності інформації щодо систематичного порушення Позивачем умов договорів оренди № 3, № 4 від 29.01.2007 року, Відповідач-2 надав суду копії виписок із банківського рахунку, які на його думку свідчать про порушення Позивачем строків внесення орендних платежів за вказаними договорами оренди.

В судовому засіданні оголошувалася перерва із 31.05.2010 по 03.06.2010, згідно ст. 77 ГПК України.

За згодою представників сторін, в судовому засіданні 24.06.2010 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.12.2009 року Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення № 67/53 „Про скасування рішення виконкому міської ради від 19.01.06 № 314 „Про надання дозволу МКП „Дніпропетровський електротранспортВ» на передачу в оренду ТОВ „ВІСВ» залізобетонної огорожі та упорядкованої площадки по вул. Героїв Сталінграду, 31-АВ»

Згідно мотивувальної частини зазначеного рішення, його прийнято з огляду на інформацію МКП „Дніпропетровський електротранспортВ» (Відповідач-2) щодо систематичного порушення ТОВ „ВІСВ» (Позивач) зобов'язань за договором, зокрема, несвоєчасного та не в повному обсязі здійснення розрахунків за укладеними між Відповідачем-2 та Позивачем договорами оренди № 3, № 4 від 29.01.2007 року.

Позивач в своєму позові вимагає визнання неправдивою та такою, що не відповідає дійсності інформації Відповідача-2, на підставі якої Відповідачем-1 було прийнято оскаржуване рішення, визнання неправдивою інформації, викладеної в рішенні та його скасування.

За змістом ч. 1 ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати людині.

Статтею 94 ЦК України передбачено, що юридична особа має право на недоторканість її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

Особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту особистого немайнового права, відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення (п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особиВ» № 1 від 27.02.2009 року).

В даному випадку, Позивач обрав спосіб захисту свого особистого немайнового права шляхом визнання неправдивою поширеної відносно нього інформації, що відповідає змісту порушеного права, та визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке прийнято на підставі такої інформації, як усунення наслідків спричинених порушенням особистого немайнового права, що в свою чергу в цілому відповідає положенням глави 3 ЦК України, яка одним із способів захисту порушених прав передбачає визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування (ст.ст. 16, 21 ЦК України).

Відповідно до частини ч. 4 ст. 277 ЦК України недостовірною вважається негативна інформація, поширена про особу, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Складом правопорушення при поширенні недостовірної інформації, є сукупність таких обставин, як поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація, яка стосується певної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно й своєчасно реалізовувати свої права.

Наявні в матеріалах справи докази підтверджують факт поширення Відповідачем-2 негативної інформації відносно Позивача, зокрема, шляхом повідомлення на адресу Дніпропетровської міської ради та її виконавчих органів про систематичні порушення Позивачем зобов'язань за договором, а саме несвоєчасне та не в повному обсязі здійснення розрахунків за укладеними між Відповідачем-2 та Позивачем договорами оренди № 3, № 4 від 29.01.2007 року.

В підтвердження достовірності зазначеної інформації Відповідач-2 посилається на банківські виписки, які на його дуку свідчать про систематичне порушення Позивачем умов вищевказаних договорів щодо своєчасного внесення платежів.

Разом із тим, з огляду на умови договорів оренди № 3, № 4 від 29.01.2007 року. (п. 3.5., 3.6.), які передбачають обов'язок орендодавця (Відповідач-2) виставляти рахунки на оплату орендних платежів не пізніше 10-го числа поточного місяця, та обов'язок орендаря (Позивач) щодо здійсненні оплати зазначених рахунків до 15-го числа поточного місяця, а також надані до матеріалів справи реєстри видачі рахунків (том 2, а.с.а.с. 83, 84, 98-101), які містять суперечливі дані щодо дотримання орендодавцем (Відповідач-2) умов договорів в частині своєчасного виставлення рахунків, не можливо дійти безперечного висновку, що порушення з боку Позивача строків оплати орендних платежів, не були наслідком прострочення кредитора, що у свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 613 ЦК України надає Позивачеві відстрочення виконання зобов'язання на час такого прострочення.

Будь-яких інших належних та допустимих доказів в підтвердження того, що інформація відносно систематичного порушення Позивачем зобов'язань за договорами оренди № 3, № 4 від 29.01.2007 року є достовірною, особа, яка її поширила (Відповідач-2) суду не надала, а отже, таку інформацію слід вважати недостовірною, в силу положень ч. 4 ст. 277 ЦК України.

При цьому суд звертає увагу, що наявними у справі доказами, зокрема, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2010 року у справі № 8/241-09, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.2010 року, також підтверджується відсутність заборгованості Позивача за договорами оренди № 3, № 4 від 29.071.2007 щодо здійснення відшкодування на користь МКП „Дніпропетровський електротранспортВ» витрат по сплаті земельного податку, та встановлено наявність переплати із зазначених платежів в розмірі 5895 грн. 93 коп.

Поширення недостовірної інформації, має для Позивача негативні наслідки у вигляді оскаржуваного рішення, в основу прийняття якого, покладено таку недостовірну інформацію.

З огляду на вищевикладене, суд убачає склад правопорушення в діях Відповідача-2 щодо поширення недостовірної інформації, в зв'язку із чим заявлені позовні вимоги в частині визнання інформації наданої Відповідачем-2 про те, що Позивач систематично порушує зобов'язання за Договором, зокрема, несвоєчасно та не в повному обсязі здійснює розрахунки за Договорами неправдивою, та такою, що не відповідає дійсності, підлягають задоволенню.

Суд також убачає підстави для задоволення позову в частині визнання нечинним та скасування рішення Відповідача-1 від 28.12.2009 № 67/53 „Про скасування рішення виконкому міської ради від 19.01.06 № 314 „Про надання дозволу МКП „Дніпропетровський електротранспортВ» на передачу в оренду ТОВ „ВІСВ» залізобетонної огорожі та упорядкованої площадки по вул. Героїв Сталінграду, 31-АВ»

Задовольняючи позовні вимоги в зазначеній частині, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Як убачається з матеріалів справи, приймаючи оскаржуваний акт, Відповідач-1 керувався виключно інформацією щодо порушення з боку Позивача умов договорів оренди, які були укладені на підставі згоди виконкому Дніпропетровської міської ради, рішення про надання якої скасовувалося спірним актом. За змістом відзиву на позовну заяву (том 2 , а.с. 34-35), та текстом самого рішення, будь-яких інших мотивів для прийняття зазначеного акта Відповідач-1 не мав.

Таким чином, з огляду на визнання судом інформації щодо порушення ТОВ „ВІСВ» (Позивач) зобов'язань за договорами оренди № 2, № 3 від 29.01.2007 року недостовірною й такою, що не відповідає дійсності, відсутні самі підстави, із яких Відповідачем-1 приймався спірний акт, а отже, рішення Дніпропетровської міської ради від 28.12.2009 № 67/53 слід вважати таким, що прийнято без достатніх правових підстав, тобто з порушенням вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, щодо обов'язку органів місцевого самоврядування діяти виключно з правових підстав.

Окрім того, прийняття оскаржуваного рішення призвело до порушення прав Позивача, оскільки виконуючий зазначений акт, Відповідач-2 звернувся до Позивача з офіційним повідомленням (том 2, а.с. 49) про розірвання договорів оренди № 3, № 4 від 29.01.2007 року в односторонньому порядку, та вимогою про дострокове повернення орендованого майна.

Суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині заборони Відповідачу-2 втручатися в господарську діяльність Позивача шляхом недопуску/невипуску автомашин до/із парковки ТОВ „ВІСВ» , яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 31-А, та визнання незаконними дії Відповідача-2 щодо недопуску/невипуску автомашин до/із парковки ТОВ „ВІСВ» .

Так мотивуючи свої позовні вимоги в зазначеній частині, Позивач посилається на чинення Відповідачем-2 перешкод в користуванні орендованим майном, яке є предметом договорів оренди № 3, № 4 від 27.01.2007 року.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України „Про оренду державного та комунального майнаВ» , орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння, відбувається шляхом усунення перешкод у здійсненні права користування, за вимогою власника.

Заявляючи позов про заборону втручатися в господарську діяльність, та визнання незаконними дій Відповідача-2 щодо чинення перешкод в користуванні орендованим майном, Позивач обрав неналежний, тобто такий, що не призведе до відновлення порушеного права спосіб захисту, в зв'язку з чим, у суду відсутні підстави для задоволення таких вимог. При цьому, у суду також відсутні передбачені ч. 2 ст. 83 ГПК України підстави для виходу за межі позовних вимог, та захисту права Позивача у відповідний спосіб передбачений ст. 391 ЦК України.

Суд також не убачає підстав для задоволення позову в частині визнати неправдивою та такою, що не відповідає дійсності інформації, яка викладена в рішенні Відповідача-1 від 28.12.2009 року № 67/53, адже в даному випадку, право Позивача, яке було порушено зазначеним рішенням, захищено шляхом визнання недійсним зазначеного акта органу місцевого самоврядування.

З урахуванням встановлених обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, щодо визнання неправдивою й такою, що не відповідає дійсності інформації, та визнання нечинним та скасування рішення, яке прийнято на підставі такої інформації, решта позовних вимог задоволенню не підлягають із підстав наведених вище.

Суд відхиляє заперечення Відповідача-2 щодо непідвідомчості даної справи господарським судам, з огляду на участь у спорі суб'єкта владних повноважень -Дніпропетровської міської ради, який під час винесення оскаржуваного рішення здійснював владні управлінські функції на основі закону, адже даний спір, в частині оскарження рішення органу місцевого самоврядування, на сам перед мотивований порушенням особистого немайнового права Позивача, яке пов'язано із прийняттям рішення на підставі неправдивої інформації, тобто даний спір носить суто цивільно-правовий характер, та незалежно від суб'єктного складу сторін, не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, згідно зі ст. 49 ГПК України.

Керуючись, ст.ст. 4, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати інформацію надану Міським комунальним підприємством „Дніпропетровський електротранспортВ» (код ЄДРПОУ 32616520) про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю „ВІСВ» (код ЄДРПОУ 32466117) систематично порушує зобов'язання за Договором, зокрема, несвоєчасно та не в повному обсязі здійснює розрахунки за Договорами, неправдивою, та такою, що не відповідає дійсності.

Визнати незаконним та скасувати рішення Дніпропетровської міської ради від 28.12.2009 № 67/53 „Про скасування рішення виконкому міської ради від 19.01.06 № 314 „Про надання дозволу МКП „Дніпропетровський електротранспортВ» на передачу в оренду ТОВ „ВІСВ» залізобетонної огорожі та упорядкованої площадки по вул. Героїв Сталінграду, 31-АВ» .

Стягнути з Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 75, код ЄДРПОУ 26510514) та Міського комунального підприємства „Дніпропетровський електротранспортВ» (49038, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 119а, код ЄДРПОУ 32616520) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІСВ» (49055,м. Дніпропетровськ, вул.. Героїв Сталінграду, 31, код ЄДРПОУ 32466117) по 21 грн. 25 коп. витрат по сплаті державного мита, та по 59 грн. 00 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з кожного.

Видати накази.

В решті позову відмовити.

Суддя ОСОБА_4

Рішення підписано 25.06.2010