Постанова

від 17.07.2012 по справі 22/428

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2012 р. Справа № 22/428

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Запорощенка М.Д., Акулової Н.В., Владимиренко С.В. розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 року та рішеннягосподарського суду міста Києва від 03.02.2012 року у справі№ 22/428 господарського суду міста Києва за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Променергоресурс", м. Київ до 1) Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ, 2) відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., провизнання недійсним заліку зустрічних однорідних вимог,

за участю представників:

Позивача: не з'явився;

Відповідача-1: Слівінський М.О. (дов.№318/10 від 16.12.2010 року);

Відповідача-2: Руденко А.С. (дов.№23/381 від 03.01.2012 року);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.02.2012 року по справі № 22/428 (суддя Самсін Р.І.) позов задоволено; визнано недійсним односторонній правочин -залік зустрічних однорідних вимог, який проведено Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" у відношенні відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на підставі заяви №10255/04 від 14.10.2005 року; вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 року (судді: Агрикова О.В., Суховий В.Г.,Чорногуз М.Г.) апеляційну скаргу державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 03.02.2012 року у справі №22/428 залишено без змін.

Оскаржувані судові акти мотивовані обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог, а також тим, що позивачем не порушено строк позовної давності для звернення до суду з позовом.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 року та рішення господарського суду міста Києва від 03.02.20102 року по справі №22/428, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

В касаційній скарзі скаржник посилався на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 05.08.2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Променергоресурс" (кредитор) та відкритим акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (новий кредитор) укладено договір №1484 уступки права вимоги, відповідно до умов якого кредитором відступлено новому кредиторові право вимоги до боржника -ВП "Запорізька АЕС", в сумі 14 258 305,29 грн., що виникло із зобов'язання боржника сплатити на користь кредитора вказану суму згідно договору №1(3)99У від 04.01.1999 року, а також рішення господарського суду Запорізької області від 19.10.2001 року по справі №2/2/1600.

ДП НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" направило новому кредитору ВАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", в порядку статті 601 Цивільного кодексу України, заяву №10255/04 від 14.10.2005 року про припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до змісту якої, за рахунок вимог на суму 14 258 305,29 грн. ДП "НАЕК "Енергоатом" погашені вимоги ВАТ "Північний ГЗК" за договором від 19.08.1999 року №1008-НАЕК у розмірі 9 016 676,54 грн. та за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2001 року -1 001 769 грн., а також часткове зарахування боргу за договором від 25.02.1998 року №69/191 у розмірі 4 239 859,75 грн.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що договір відступлення права вимоги №1484 від 05.08.2005 року, визнано недійсним з моменту укладення (рішення господарського суду Дніпропетровської області 21.01.2008 року у справі №8/565-07, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.07.2008 року, та постановою Вищого господарського суду України від 25.11.2008 року.)

Згідно ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

У відповідності до статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Стаття 216 Цивільного кодексу України передбачає, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, з яким погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України, що оскільки договір відступлення права вимоги №1484 від 05.08.2005 року, на підставі якого ВАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" набуло право вимоги до ДП "НАЕК "Енергоатом" на суму 14 258 305,29 грн. визнано судом недійсним, то ВАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" не набуло права вимоги до ДП "НАЕК "Енергоатом" на суму 14 258 305,29 грн. та не може вважатися кредитором ДП "НАЕК "Енергоатом", тому вчинення ДП "НАЕК "Енергоатом" заліку зустрічних однорідних вимог, який проведено у відношенні ВАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на підставі заяви №10255/04 від 14.10.2005 року є таким, що суперечить вимогам чинного законодавства та підлягає визнанню недійсним на підставі ч.1 статті 203 Цивільного кодексу України та ч.1 статті 215 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів касаційної інстанції також погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, щодо визнання поважними причини пропуску строку позовної давності, оскільки підставою для визнання недійсним одностороннього правочину - заліку зустрічних однорідних вимог, який проведено ДП "НАЕК "Енергоатом" у відношенні ВАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на підставі заяви №10255/04 від 14.10.2005 року, що є предметом розгляду у даній справі, є недійсність договору відступлення права вимоги №1484 від 05.08.2005 року, на підставі якого ВАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" набуло право вимоги до ДП "НАЕК "Енергоатом" на суму 14 258 305,29 грн., що було предметом розгляду у справі №8/565-07, оскільки дане судове рішення було оскаржено ДП "НАЕК "Енергоатом" до Вищого господарського суду України, та постановою Вищого господарського суду України від 25.11.2008 року у справі №8/565-07 залишено без змін.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій такими, що відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права.

Господарський суд першої інстанції та апеляційний господарський суд в порядку ст. ст. 4 3 , 4 7 , 33, 34, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили та належним чином оцінили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин господарські суди з'ясували дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосували матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Згідно ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування прийнятих рішення суду першої інстанції та постанови апеляційної інстанції колегією суддів Вищого господарського суду України не вбачається.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника - державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 ,111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 року та рішення господарського суду міста Києва від 03.02.2012 року у справі №22/428 залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 року та рішення господарського суду міста Києва від 03.02.2012 року у справі №22/428 залишити без змін.

Головуючий суддя М.Д. Запорощенко

Судді: Н.В. Акулова

С.В. Владимиренко