Рішення

від 11.07.2012 по справі 5009/1949/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/46/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.12 Справа № 5009/1949/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інагротранс" (49038, м. Дніпропетровськ, вул.. Молодогвардійська, буд. 5-Б)

до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, 72)

про стягнення 357594,92 грн.

Суддя Н.А. Колодій

Представники:

Від позивача: Таранський І.А., довіреність б/н від 20.04.2012 р.

Крутовських С.В., довіреність б/н від 20.04.2012 р.

Від відповідача: Мороз Є.О., довіреність № 20-409 від 20.12.2011 р.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Інагротранс" до Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" про стягнення 344254,70 грн. основного боргу за договором поставки № 20/2011/1148 від 17.05.2011 р. та 13340,22 грн. пені за неналежне виконання умов договору.

Ухвалою господарського суду від 24.05.2012 р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 05.06.2012 р. Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку. Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що сторони належним чином повідомлені про час і місце судового засідання.

В судовому засіданні 05.06.2012 р. оголошувалась перерва для надання додаткових доказів для розгляду справи по суті до 11.07.2012 р.

Позивач в судовому засіданні 11.07.2012 р. підтримує вимоги, викладені в позовній заяві та обґрунтовує їх ст.ст. 193, 216 Господарського кодексу України, ст. ст. 610, 712 Цивільного кодексу України та умовами договору поставки № 20/2011/1148 від 17.05.2011 р.

Відповідач проти позову не заперечує, але також звернув увагу суду на те, що платіжними дорученнями № 36758 від 08.06.2012 р. та № 37383 від 12.06.2012 р. було здійснено частково оплату за договором поставки № 20/2011/1148 від 17.05.2011 р. на загальну суму 134018,08 грн.

За письмовим клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 11.07.2012 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

17.05.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інагротранс" (позивач по справі) та Відкритим акціонерним товариством "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" було укладено договір поставки №20/2011/1148 (надалі - договір).

Згідно умов договору, позивач зобов'язався виготовити та поставити, а відповідач на умовах діючого договору прийняти та оплатити продукцію, найменування (асортимент), ціна та орієнтована кількість якої вказана в специфікації (-ях), яка є невід'ємною частиною договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 3.1 із змінами, внесеними додатковою угодою № 1 від 04.10.2011 р., орієнтована вартість даного договору ставить 1757434,04 грн. з ПДВ.

Специфікаціями № 1 та № 2 сторони узгодили яку продукцію зобов'язується поставити позивач, а відповідач оплатити продукцію.

Позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 478339,26 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-880 від 14.10.2011 р. (на суму 257158,80 грн.), № РН-947 від 07.11.2011 р. (на суму 221180,46 грн.), копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно до п. 5.1 договору, розрахунок здійснюється за фактичну поставлену продукцію протягом 30 банківських днів з моменту поставки та прийоми продукції у відповідності з р. 6 на підставі наданих документів, вказаних в п. 4.3. договору.

На виконання умов договору, позивачем були надані відповідачу для сплати продукції рахунки-фактури: № СФ-745 від 14.10.2011 р. (на суму 257158,80 грн.); № СФ-807 від 07.11.2011 р. (на суму 221180,46 грн.), копії долучено до матеріалів справи.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті продукції виконав частково, перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача 134084,56 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких містяться в матеріалах справи. Внаслідок цього у нього виникла заборгованість в сумі 344254,70 грн.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містять ст.ст. 525, 526 ЦК України.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник),який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб (ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України (2003 р.) якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений ... кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач неодноразово звертався з листами до відповідача з вимогою погасити існуючу заборгованість, копії яких містяться в матеріалах справи.

Листи позивача залишилися відповідачем без відповіді та задоволення.

З наданих матеріалів, вбачається що після порушення провадження у справі (08.06.2012 та 12.06.2012 р.) відповідач частково погасив борг, перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача 134018,08 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 36758 від 08.06.2012 р. (84018,08 грн.) та № 37383 від 12.06.2012 р. (на суму 50000 грн.), копії містяться в матеріалах справи.

За таких обставин провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 134018,08 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України через відсутність предмету спору.

Також, листом (вих. 17/2051208 від 27.06.2012 р.) який був надісланий вже після порушення провадження по справі відповідач визнав заборгованість в сумі 210236,62 грн. та просив позивача розглянути можливість погасити заборгованість металопрокатом власного виробництва.

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість в сумі 210236,62 грн., доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення 210236,62 грн. основного боргу належить задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 13340,22 грн. пені за неналежне виконання умов договору.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У п. 8.4 договору передбачено, що за прострочку оплати відповідно п. 5.1. договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% за кожний день прострочки від несплаченої суми, але не більш облікової ставки НБУ, яка діє в період стягнення пені. Нарахування та стягнення сум неустойки, а також 1% річних за неправомірне користування чужими коштами, здійснюється відповідно до положень та обмежень встановлених ст. 232 ГПК України, а саме за період не більш 6-ти місяців з дня коли зобов'язання повинно було бути виконано.

Судом перевірено правильність нарахування позивачем пені, та встановлено, що за період зазначений у доданому до позову розрахунку пеня складає 12872,89 грн.

Таким чином, вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 12872,89 грн. В частині стягнення пені в розмірі 467,33 грн. слід відмовити.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інагротранс" до Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" про стягнення 344254,70 грн. основного боргу та 13340,22 грн. пені за неналежне виконання умов договору задовольнити частково.

В частині стягнення 134018,08 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, 72, код ЄДРПОУ 00191230) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інагротранс" (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, буд. 5-Б, код ЄДРПОУ 31143004) 210236 (двісті десять тисяч двісті тридцять шість) грн. 62 коп. основного боргу, 12872 (дванадцять тисяч вісімсот сімдесят дві) грн. 89 коп. пені та 4462 (чотири тисячі чотириста шістдесят дві) грн. 25 коп. судового збору. Видати наказ.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 20.07.2012 р.