Постанова

від 31.10.2012 по справі 5009/1949/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

31.10.2012р. справа № 5009/1949/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Колядко Т.М. суддівПринцевської Н.М , Скакуна О.А. за участю представників сторін: від позивача:Крутовський С.В. за довір. б/н від 20.04.2012р. від відповідача:Мороз Є.О. за довір. № 1728 від 06.08.2012р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргувідкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 11.07.2012р. по справі№5009/1949/12 (Колодій Н.А.) за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Інагротранс" м. Дніпропетровськ довідкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" м. Запоріжжя простягнення 357 594,92 грн. В С Т А Н О В И В:

Господарський суд Запорізької області (суддя Колодій Н.А.) рішенням від 11.07.2012р. частково задовольнив позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Інагротранс»м. Дніпропетровськ (далі - ТОВ «Інагротранс») та стягнув з відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»м. Запоріжжя (далі -Комбінат) основний борг в сумі 210236,62грн., пеню в сумі 12872,89грн. та судовий збір в сумі 4462,25грн. Суд припинив провадження по справі в частині стягнення основного боргу в сумі 134018,08грн., у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій рішення господарського суду Запорізької області від 11.07.2012р. по справі № 5009/1949/12 просить скасувати у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що в матеріалах справи відсутні докази замовлення відповідачем продукції у грудні-лютому 2012р.; відсутні довіреності, видані ВАТ «Запоріжсталь»на отримання продукції від ТОВ «Інагротранс» за договором № 20/2011/1148 від 17.05.2011р., тому підстави для стягнення оплати за продукцію відсутні.

Позивач рішення господарського суду Запорізької області від 11.07.2012р. по справі № 5009/1949/12 вважає законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

ТОВ «Інагротранс»звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Комбінату про стягнення 357594,92грн., з яких: основний борг в сумі 344254,70грн. та пеня в сумі 13340,22грн., посилаючись на належне виконання відповідачем своїх обов'язків за договором поставки № 20/2011/1148 від 17.05.2011р. щодо оплати поставленої продукції.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.05.2011р. між ТОВ "Інагротранс" (Постачальник) та ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (Покупець) був укладений договір поставки №20/2011/1148, за умовами якого Постачальник зобов'язався виготовити та поставити, а Покупець на умовах діючого договору прийняти та оплатити продукцію, найменування (асортимент), ціна та орієнтована кількість якої вказана в специфікації (-ях), яка є невід'ємною частиною договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 3.1 додаткової угоди № 1 від 04.10.2011р. орієнтована вартість даного договору ставить 1 757 434,04 грн. з ПДВ.

Специфікаціями № 1 та № 2 сторони узгодили, яку продукцію зобов'язується поставити позивач, а відповідач оплатити продукцію.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання умов договору № 20/2011/1148 від 17.05.2011р. позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 478339,26грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-880 від 14.10.2011р. на суму 257158,80 грн. та № РН-947 від 07.11.2011р. на суму 221180,46 грн., які підписані представника обох сторін та скріплені печатками обох підприємств без будь-яких заперечень.

Згідно п. 5.1 договору розрахунок здійснюється за фактичну поставлену продукцію протягом 30 банківських днів з моменту поставки та прийоми продукції у відповідності з р.6 на підставі наданих документів, вказаних в п. 4.3. договору.

Позивач надав відповідачу для сплати продукції рахунки-фактури: № СФ-745 від 14.10.2011р. та № СФ-807 від 07.11.2011р. (а.с. 25-26).

Відповідач свої зобов'язання по оплаті продукції виконав частково, перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача 134084,56грн., що підтверджується банківськими виписками, у зв'язку з чим заборгованість відповідача склала 344 254,70грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що після порушення провадження у справі відповідач частково погасив борг, перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача 134018,08 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 36758 від 08.06.2012р. на суму 84 018,08 грн. та № 37383 від 12.06.2012р. на суму 50000,00грн. (а.с. 68-69).

Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції щодо припинення провадження у справі в цій частині вимог на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України через відсутність предмету спору.

Листом вх. № 17/2051208 від 27.06.2012р., який був надісланий вже після порушення провадження по справі відповідач визнав заборгованість в сумі 210236,62грн. та просив позивача розглянути можливість поставки металопрокату власного виробництва в рахунок заборгованості (а.с. 70-71).

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 210236,62грн., оскільки на час винесення оскаржуваного рішення останній не сплатив зазначену суму.

09.10.2012р. відповідач надав клопотання про припинення провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору в порядку п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України через те, що останнім після винесення господарським судом Запорізької області рішення від 11.07.2012р. було в повному обсязі сплачено заборгованості у сумі 210236,62грн., що підтверджується платіжним дорученням № 43798 від 31.07.2012р., доданим до цього клопотання.

Рішення перевіряється за матеріалами, наявними у справі, на день прийняття рішення борг існував, тому підстав для задоволення клопотання і припинення провадження по справі відсутні.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 13340,22 грн. пені за неналежне виконання умов договору.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 8.4 договору сторони передбачили, що за прострочку оплати відповідно п. 5.1. договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% за кожний день прострочки від несплаченої суми, але не більш облікової ставки НБУ, яка діє в період стягнення пені. Нарахування та стягнення сум неустойки, а також 1% річних за неправомірне користування чужими коштами, здійснюється відповідно до положень та обмежень встановлених ст. 232 Господарського кодексу України, а саме за період не більш 6-ти місяців з дня коли зобов'язання повинно було бути виконано.

Перевіривши розрахунок позивача, колегія судів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення у стягненні з відповідача пені в сумі 12872,89 грн.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 11.07.2012р. по справі № 5009/1949/12 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Комбінату задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" м. Запоріжжя залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 11.07.2012р. по справі № 5009/1949/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Т.М. Колядко

Судді: Н.М. Принцевська

О.А. Скакун

Надруковано: 5 прим.

1. позивачу

1. відповідачу

1. у справу

1. ДАГС

1. г/с Запор. обл.