Ухвала

від 23.07.2012 по справі 2/219-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"23" липня 2012 р. Справа № 2/219-Б Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Коробенка Г.П. розглянувши касаційну скаргу ініціюючого кредитора ОСОБА_4 на постанову та ухвалуРівненського апеляційного господарського суду від 07.05.2012 року господарського суду Хмельницької області від 05.03.2012 року у справі господарського суду№ 2/219-Б Хмельницької області за заявоюОСОБА_4 до ТОВ будівельно-комерційної фірми "Житлобудінвест" про визнання банкрутом ліквідаторГерасименко І.І. ВСТАНОВИВ:

подана касаційна скарга ініціюючого кредитора ОСОБА_4 (далі -скаржник) не може бути прийнята Вищим господарським судом України до розгляду, оскільки скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму та зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

З 1 листопада 2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір" (далі -Закон) від 8 липня 2011 року № 3674-VI, яким встановлено ставки судового збору за подання касаційної скарги на рішення та ухвали господарського суду.

Положеннями підпункту 17 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону визначено, що ставка судового збору за подання апеляційних та касаційних скарг у справі про банкрутство становить 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Виходячи з розміру мінімальної зарплати з 1 січня 2012 року, що була встановлена Законом України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" від 22.12.2011 року, сума судового збору, що сплачується за подання до господарського суду касаційної скарги у справі про банкрутство становить 536 грн. 50 коп.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з пунктом 12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 року №01-061175/2011, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі, є врахування судом майнового стану сторони. Обгрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановленому законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Частиною 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником додана квитанція №р011k9_023 від 28 травня 2012 року, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 36, 50 грн.

Разом з тим, скаржником заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору в сумі 500 грн. на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі, у зв'язку з тим, що сума судового збору за подання касаційної скарги становить більшу частину її пенсії.

На підтвердження утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановленому законом розмірі скаржник надає копію пенсійного посвідчення №102114, виданого ОСОБА_4, що не засвідчена належним чином в порушення припису частини 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України, а тому не може вважатися належним доказом скрутного матеріального становища скаржника.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, згідно з рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05.04.2005 року стягнено з ТОВ будівельно-комерційної фірми "Житлобудінвест" на користь ОСОБА_4 314 тис. грн., а згідно видаткового касового ордера від 01.07.2005 року скаржник отримала від директора товариства Абросімова С.А. 288 тис. грн., раніше внесених нею в касу товариства в якості плати за придбання незавершеного будівництва (том 1, а.с. 30, 33).

З огляду на це, колегія суддів касаційного суду, не знаходить правових підстав для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.

Відповідно до частини 3 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.

На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу ініціюючого кредитора ОСОБА_4 на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.05.2012 року та ухвалу господарського суду Хмельницької області від 05.03.2012 року у справі № 2/219-Б повернути скаржнику.

Головуючий Н. Ткаченко

Судді Л. Катеринчук

Г. Коробенко