Постанова

від 23.07.2012 по справі 30/151-08-3008

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2012 р. Справа № 30/151-08-3008 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Капацин Н.В. - головуючий Бернацька Ж.О. Кривда Д.С. за участю представників: позивачаМоісеєв Д.А., представник відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином) третьої особи на стороні позивачаСауляк О.О., представник третіх осіб на стороні відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином) Генеральної прокуратури УкраїниХодаківський М.П., ст. прокурор відділу розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуІллічівської міської ради Одеської області на додаткову постановуОдеського апеляційного господарського суду від 08.05.2012 року у справі№ 30/151-08-3008 господарського суду Одеської області за позовомДержавного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" до 1.Іллічівської міської ради Одеської області, 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Берег-Ярд", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаМіністерство інфраструктури України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів 1.Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" в особі Одеської регіональної філії, 2.Відділ Держкомзему у місті Іллічівськ Одеської області Головного управління Держкомзему у Одеській області, за участюІллічівського транспортного прокурора провизнання протиправним рішення в частині, визнання частково недійсним договору та зобов'язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Іллічівської міської ради Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Берег-Ярд" про визнання недійсними рішення Іллічівської міської ради Одеської області від 24.11.2006 року № 122/80 - V та договору оренди від 16.02.2007 року в частині надання в оренду ТОВ "Берег-Ярд" земельної ділянки площею 0,4 га, що знаходиться у постійному користуванні позивача, та про застосування до незаконного договору оренди правових наслідків, передбачених ст. 216 Цивільного кодексу України , а саме: зобов'язати відповідачів відновити порушені права позивача.

Заявою від 25.11.2009 року ДП "Іллічівський морський торговельний порт" позовні вимоги уточнювало.

Рішенням господарського суду Одеської області від 27.01.2010 року по справі № 30/151-08-3008 (суддя Рога Н.В.) в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.04.2011 року по справі № 30/151-08-3008 (судді: Гладищева Т.Я. -головуючий, Савицький Я.Ф., Лавренюк О.Т.) апеляційну скаргу задоволено частково. Рішення господарського суду Одеської області від 27.01.2010 року по справі № 30/151-08-3008 скасовано. Позов задоволено частково. Визнано частково недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 16.02.2007 року між Іллічівською міською радою Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю „Берег-Ярд", в частині надання Товариству з обмеженою відповідальністю „Берег-Ярд" в оренду земельної ділянки площею 0,3970 га. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з Іллічівської міської ради Одеської області на користь Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт" 85,00 грн. державного мита, в т.ч. 42,50 грн. за подачу апеляційної скарги, та 59,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Берег-Ярд" на користь Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт" 85,00 грн. державного мита, в т.ч. 42,50 грн. за подачу апеляційної скарги, та 59,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.06.2011 року залишено без змін постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.04.2011 року по справі № 30/151-08-3008.

29.02.2012 року Державне підприємство „Іллічівський морський торговельний порт" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із заявою в порядку ст. 88 Господарського процесуального кодексу України щодо вирішення питання про розподіл витрат, пов'язаних з проведенням судових експертиз, призначених господарським судом першої інстанції відповідно до ухвали суду від 19.05.2009 року та судом апеляційної інстанції відповідно до ухвали суду від 17.06.2010 року, з підстав не вирішення судом апеляційної інстанції, під час постановлення судового акта від 11.04.2011 року, питання про розподіл витрат за проведення експертиз загальною вартістю 35000,00 грн.

Додатковою постановою від 08.05.2012 року по справі № 30/151-08-3008 (судді: Гладищева Т.Я. -головуючий, Савицький Я.Ф., Лавренюк О.Т.) заяву Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт" задоволено частково. Стягнуто з Іллічівської міської ради Одеської області на користь Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт" витрати за проведення судових експертиз в сумі 5833,34 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Берег -Ярд" на користь Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт" витрати за проведення судових експертиз в сумі 5833,34 грн. В іншій частині заяви відмовлено.

Не погоджуючись з додатковою постановою, Іллічівська міська рада Одеської області звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить додаткову постанову у справі скасувати, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу та просить додаткову постанову у справі залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції є Вищий господарський суд України

Відповідно до вимог статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 88 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: 1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; 2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Таким чином, апеляційний суд вправі прийняти додаткову постанову за заявою особи, яка бере участь у справі, або за своєю ініціативою у разі, якщо він скасував рішення господарського суду першої інстанції повністю або частково і прийняв нове рішення (пункт 2 статті 103 ГПК). Додаткову постанову може бути прийнято апеляційним судом з підстав і в порядку, зазначеному у статті 88 ГПК.

Відповідно до пункту 23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

Аналогічним чином суд має діяти в разі повернення матеріалів справи з експертної установи через несплату вартості експертизи.

Після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Питання розподілу судових витрат є законодавчо врегульованим та залежить від результатів вирішення спору. Таким чином, вирішуючи питання розподілу судових витрат, апеляційний господарський суд діяв у межах своїх повноважень, не порушуючи порядку розподілу судових витрат та процедури прийняття додаткового рішення зі спору.

Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає вимогам статей 88 та 105 Господарського процесуального кодексу України та постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи".

Доводи скаржника не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України та з підстав їх суперечності обставинам справи.

Твердження заявника про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судами норм процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, з огляду на що підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 , Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Іллічівської міської ради Одеської області залишити без задоволення.

Додаткову постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.05.2012 року у справі № 30/151-08-3008 господарського суду Одеської області залишити без змін.

Головуючий Н.Капацин

Судді Ж.Бернацька

Д.Кривда