Постанова

від 17.07.2012 по справі 2а/1270/2386/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 липня 2012 року Справа № 2а/1270/2386/2012

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2 (довіреність від 18.04.2012 реєстр. № 449)

від відповідача - Зелюкіна Є.І. (довіреність від 22.03.2012 № 19/10-025)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби

про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 березня 2012 року № 0000191740, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а/1270/2386/2012 за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби щодо визнання нікчемними викладених правочинів фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Клімт» (код за ЄДРПОУ 37315306), і висновки щодо заниження податку на додану вартість за квітень, травень, вересень 2011 року на суму 11124,00 грн., викладених в акті від 02 березня 2012 року № 259/17/НОМЕР_2;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 березня 2012 року № 0000191740 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 11124,00 грн., як таке, що прийняте без достатніх підстав та не відповідає вимогам чинного законодавства України;

- зобов'язати Краснодонську об'єднану державну податкову інспекцію Луганської області Державної податкової служби вилучити з автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки позивача, оформленої актом від 02 березня 2012 року № 259/17/НОМЕР_2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в період з 21 лютого 2012 року по 27 лютого 2012 року працівниками Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України, відповідно до наказу Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області від 20 лютого 2012 року № 62 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість із товариством з обмеженою відповідальністю «Клімт» (код ЄДРПОУ 37315306) у квітні, травні, вересні 2011 року, за результатами якої складено акт від 02 березня 2012 року № 259/17/НОМЕР_2.

Перевіркою встановлено порушення фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 підпунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за квітень-травень, вересень 2011 року на суму 11124,00 грн.; частини 5 статті 203, частин 1 та 2 статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 при придбанні та продажу товарів (послуг) у товариства з обмеженою відповідальністю «Клімт» у квітні-травні, вересні 2011 року. Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення статей 662, 655 та 656 Цивільного кодексу України.

На підставі акта перевірки від 02 березня 2012 року № 259/17/НОМЕР_2 позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у загальному розмірі 13905,00 грн., у тому числі 11124,00 грн. - за основним платежем, 2781,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

На думку позивача, висновки Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції за актом перевірки від 02 березня 2012 року № 259/17/НОМЕР_2 є необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, як незаконні та такі, що не відповідають нормам діючого законодавства, з наступних підстав.

По-перше, згідно висновків акта фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 нібито безпідставно до складу податкового кредиту віднесено суму податку на додану вартість у розмірі 11124,00 грн., внаслідок укладення з товариством з обмеженою відповідальністю «Клімт» нікчемних правочинів, оскільки у останнього відсутні необхідні ресурси для виконання договорів підряду, також відсутній економічний та технічний персонал, оборотні кошти, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, що виключає досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності. Проте, зазначив позивач, листом Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11 встановлено, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним само собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції. При цьому в податкових відносинах не може застосовуватися вимоги статті 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях особи, що уклали такий правочин. Обов'язковість установлення умислу поширюється лише на визнання недійсними правочинів, вчинених із метою, що суперечить інтересам держави та суспільства. Проте встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції. Позивач, звернув увагу на реальність здійснення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 господарських операцій, які формують дані бухгалтерського та податкового обліку, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), здійсненням інших витрат і господарською діяльністю платника податків.

По-друге, в акті перевірки відповідач з посиланням на норми Цивільного кодексу України вказує на умови визнання правочинів недійсними, але не вказує які саме умови і яких правочинів були порушені. З аналізу норм Закону України «Про державну податкову службу України», Податкового кодексу України та приймаючи до уваги мету, з якою відповідач здійснює свої контрольні повноваження, вбачається, що норми статті 203 та інших статей глави 16 Цивільного кодексу України не відносяться ані до податкового, ані до валютного, ані до іншого законодавства, контроль за дотриманням чого покладено на органи державної податкової служби. Тобто, дії щодо визнання нікчемними правочинів, вчинених суб'єктом господарювання не відносяться до компетенції податкового органу, а відтак відповідач вийшов за межі своїх повноважень, встановлюючи порушення вимог статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України. На думку позивача, відповідач в своїх висновках поєднує три різних поняття цивільного законодавства, а саме правочини, які укладаються без мети реального настання правових наслідків, правочини, які суперечать моральним засадам суспільства, та правочини, які порушують публічний порядок (нікчемні правочини). Так відповідачем не надано доказів, що договори, які були укладені між позивачем та контрагентами визнані судом недійсними, а отже, на думку позивача свідчить про недостовірність висновків про нікчемність правочинів вчинених позивачем, а тому, недостовірними є й похідні від цього висновки.

По-третє, контрагент товариство з обмеженою відповідальністю «Клімт» та інші суб'єкти господарювання по ланцюгу постачання в період здійснення господарських операцій, а саме квітень-травень та вересень 2011 року не мали будь-яких дефектів у своєму правовому статусі.

Вчетверте, акт перевірки Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області від 25 січня 2011 року № 13/23-37315306 «Про результати позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Клімт» (код ЄДРПОУ 37315306) з питання підтвердження відомостей отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків товариства з обмеженою відповідальністю «ФІХ «ВІОЙЛ» (код ЄДРПОУ 37247619), приватним підприємством «ОБПРОМІНСТРУМЕНТ» (код ЄДРПОУ 22294692) у квітні, травні, червні, липні, вересні 2011 року» оскаржується в порядку встановленому законодавством України, і не може бути використаний як підстава для складання акту перевірки Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області від 02 березня 2012 року № 259/17/НОМЕР_2.

Здійснюючи перевірку позивача та складаючи за її наслідками акт від 02 березня 2012 року № 259/17/НОМЕР_2, суб'єкт владних повноважень, на думку позивача, діяв не відповідно до вимог та не у спосіб, встановлений Конституцією і законами України, упереджено, без дотримання рівності перед законом, необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані дії та навмисно допускаючи несправедливу дискримінацію.

Краснодонська об'єднана державна податкова інспекція Луганської області Державної податкової служби адміністративний позов не визнала, про що подала суду заперечення проти позову від 28 квітня 2012 року № 3085/10-015 (арк. справи 111-116). В запереченнях проти адміністративного позову відповідач у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю з таких підстав.

Перевіркою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість встановлено порушення підпунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за квітень-травень, вересень 2011 року на суму 11124,00 грн.; частини 5 статті 203, частин 1 та 2 статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 при придбанні та продажу товарів (послуг) у товариства з обмеженою відповідальністю «Клімт» у квітні-травні, вересні 2011 року. Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення статей 662, 655 та 656 Цивільного кодексу України.

Зазначені порушення були виявлені на підставі таких даних. Від Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області надійшла службова записка від 25 січня 2012 року № 975/23-125 та акт позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Клімт» (код ЄДРПОУ 37315306) з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків товариства з обмеженою відповідальністю «ФІХ «ВІОЙЛ» (код ЄДРПОУ 37247619), приватним підприємством «ОБПРОМІНСТРУМЕНТ» (код ЄДРПОУ 22294692) у квітні, травні, червні, липні, вересні 2011 року». За період квітень, травень, червень, липень, вересень 2011 року товариством з обмеженою відповідальністю «Клімт» задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 298122,00 грн., у тому числі по фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на загальну суму 11124,00 грн.: квітень 2011 року - 5000,01 грн., травень 2011 року - 1089,99 грн., вересень 2011 року - 5034,00 грн. В ході даної перевірки встановлено, що операції з придбання товарів матеріальної цінності та отримання послуг не мали реального характеру. Відповідно наданих до перевірки пояснень та їх документального підтвердження, немає можливості встановити вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла дані витрати, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій. Наслідком діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Клімт» є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу інших контрагентів. У результаті порушення контрагентами товариства з обмеженою відповідальністю «Клімт» приписів господарського, цивільного законодавства (моральних засад) угоди, укладені з товариством з обмеженою відповідальністю «Клімт» по наданню товарів, послуг на адресу останніх мають протиправний характер. А такий правочин, в наслідок якого неправомірно віднесений податок на додану вартість до складу податкового кредиту по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави, суперечить інтересам держави та суспільства, вважається таким, що порушує публічний характер, а отже згідно з частиною 2 статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемним.

Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі накладні, договори, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції та реальної зміни майнового стану платника податків.

За період квітень, травень, червень, липень, вересень 2011 року господарська діяльність товариства з обмеженою відповідальністю «Клімт» має наступні ознаки нереальності здійснення, а саме:

- відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції: відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, зокрема, відсутній кваліфікований персонал, незначний штат працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей у тому числі за спеціальною освітою, наявність в штаті тільки керівних посад, відсутні основні фонди (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій), у тому числі, транспортні засоби, приміщення для зберігання товарів, неможливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо;

- у учасників задекларованих господарських операцій відсутній спеціальний податковий статус, зокрема, платник був обізнаний щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (у відношенні платника раніше були складені акти (довідки) перевірок, в яких зазначалось про дефекти у статусі їх контрагентів, відсутність реєстрації контрагентів як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складення первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо;

- відсутність зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку, зокрема, придбання товарів (послуг) у посередників за наявності прямих контактів з їх виробниками придбання послуг, використання яких не може мати позитивного впливу на результати господарської діяльності платника податку.

Враховуючи викладене в пункті 1.15 акта перевірки Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області, у товариства з обмеженою відповідальністю «Клімт» відсутні об'єкти, які підпадають під визначення статей 185, 186, 187, 188 Податкового кодексу України по взаємовідносинам з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

В ході вжитих заходів щодо відпрацювання ланцюгів постачання послуг було встановлено, що постачальником послуг по дослідженню та аналізу споживчого попиту на 3G Інтернет у Луганській області, повноцінного друку роздаточно-інформаційного матеріалу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про 3G Інтернет операторів зв'язку у Луганській області у квітні, травні, вересні 2011 року фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було товариство з обмеженою відповідальністю «Клімт», угоди з яким визнані нікчемними. У зв'язку з викладеним у позивача відсутнє право на формування податкового кредиту по операціях з підприємством-постачальником товариством з обмеженою відповідальністю «Клімт», оскільки послуги отримані від товариства з обмеженою відповідальністю «Клімт» у розумінні підпунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України без підтвердження зв'язку з господарською діяльністю.

Отже правочин між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Клімт» визнано недійсним, формування податкового кредиту по товариству з обмеженою відповідальністю «Клімт» є неправомірним, що призвело до завищення податкового кредиту за квітень, травень, вересень 2011 року на суму 11124,00 грн., у тому числі квітень 2011 року - 5000,01 грн., травень 2011 року - 1089,99 грн., вересень 2011 року - 5034,00 грн.

З огляду на викладене, донарахування по податку на додану вартість за порушення підпунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, встановлені під час перевірки, за твердженням відповідача є правомірним.

Ухвалою суду від 29 травня 2012 року провадження у адміністративній справі № 2а/1270/2386/2012 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 березня 2012 року № 0000191740, зобов'язання вчинити певні дії зупинено до набрання законної сили постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2012 року у справі № 2а/1270/1716/2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Клімт» до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання дій протиправними, скасування наказу від 12 січня 2012 року № 41 та зобов'язання вчинити певні дії (арк. справи 181-182).

Ухвалою суду від 02 липня 2012 року провадження у справі № 2а/1270/2386/2012 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 березня 2012 року № 0000191740, зобов'язання вчинити певні дії поновлено, справу призначено до судового розгляду (арк. справи 191).

Ухвалою суду від 17 липня 2012 року у задоволенні клопотань Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби та представника фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі № 2а/1270/2386/2012 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 березня 2012 року № 0000191740, зобов'язання вчинити певні дії, відмовлено (арк. справи 223-224).

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

У судовому засіданні представник відповідача проти адміністративного позову заперечував, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на адміністративний позов від 28 квітня 2012 року № 3085/10-015.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду, ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) зареєстрований фізичною особою - підприємцем виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області 15 грудня 2000 року (номер запису про включення відомостей про фізичну особу - підприємця до ЄДР 2 387 017 0000 003628), про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії В01 в„– 389826 (арк. справи 68).

На податковому обліку фізична особа - підприємець ОСОБА_1 перебуває у Краснодонській об'єднаній державній податковій інспекції Луганської області Державної податкової служби, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 18 грудня 2000 року за № 551/17-233 (арк. справи 69).

У відповідності до вимог Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (який був чинним до 01 січня 2011 року) фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрований платником податку на додану вартість, йому присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість НОМЕР_2, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 30 жовтня 2003 року № 70064024 (арк. справи 70).

Згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 20 лютого 2012 року № 62 Краснодонською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам із товариством з обмеженою відповідальністю «Клімт» (код за ЄДРПОУ 37315306) у квітні, травні, вересні 2011 року, результати якої оформлено актом від 02 березня 2012 року за № 259/17/НОМЕР_2 (арк. справи 116, 118-129).

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки врегульовані статтею 79 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Однією із підстав для проведення документальних позапланових перевірок підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України закріпив таку обставину - за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Під час судового розгляду відповідачем доведено дотримання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та статті 79 Податкового кодексу України, які є обов'язковими для видачі наказу про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки, а саме, надано документальне підтвердження наявності таких обставин - за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (лист Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області від 25 січня 2012 року № 975/7/23-125, акт Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області від 25 січня 2012 року № 13/23-37315306 «Про результати позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Клімт» (код за ЄДРПОУ 37315306) з питання підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правовідносини з платниками податків ТОВ «ФІХ «ВІОЙЛ» код 37247619, ПП «ОБПРОМІНСТРУМЕНТ» код 22294692 у квітні, травні, червні, липні, вересні 2011 року») (арк. справи 147, 147 на звороті - 155).

У зв'язку з надходженням інформації про факти, що свідчать про можливі порушення фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 податкового законодавства, Краснодонською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області направлено запити до позивача від 27 січня 2012 року № 1308/17-106 про надання пояснень та їх документальних підтверджень щодо здійснених господарських операцій із товариством з обмеженою відповідальністю «Клімт», які позивач отримав нарочним 27 січня 2012 року, про що свідчить його особистий підпис на вказаних запитах (арк. справи 145, 146).

На обов'язкові запити органу державної податкової служби від 27 січня 2012 року № 1308/17-106 фізична особа - підприємець ОСОБА_1 протягом 10 робочих днів з дня отримання запитів не надав письмових пояснень та їх документальних підтверджень.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що у податкового органу були правові підстави, передбачені підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, для видання наказу від 20 лютого 2012 року № 62 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.

При проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам із товариством з обмеженою відповідальністю «Клімт» (код за ЄДРПОУ 37315306) у квітні, травні, вересні 2011 року, результати якої оформлено актом від 02 березня 2012 року за № 259/17/НОМЕР_2, Краснодонською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області дотримані вимоги пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України - 20 лютого 2012 року фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 вручені копія наказу Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області від 20 лютого 2012 року № 62 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» та письмове повідомлення від 20 лютого 2012 року за № 186/17 про дату початку та місце проведення такої перевірки, про що свідчить його особистий підпис на вказаних документах (арк. справи 116, 117).

Згідно висновків акта від 02 березня 2012 року за № 259/17/НОМЕР_2 перевіркою встановлено порушення пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за квітень-травень, вересень 2011 року на суму 11124,00 грн., та частини 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 при придбанні та продажу товарів (послуг) у товариства з обмеженою відповідальністю «Клімт» у квітні-травні, вересні 2011 року. Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення статей 662, 655 та 656 Цивільного кодексу України (арк. справи 128-129).

На підставі акта від 02 березня 2012 року за № 259/17/НОМЕР_2 Краснодонською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення від 15 березня 2012 року № 0000191740 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 13905,00 грн., у тому числі 11124,00 грн. - за основним платежем, 2781,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (арк. справи 20).

За результатами судового розгляду справи суд прийшов до висновку, що позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з таких підстав.

Позовні вимоги про визнання протиправними дій Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби щодо визнання нікчемними викладених правочинів фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Клімт» (код за ЄДРПОУ 37315306), і висновки щодо заниження податку на додану вартість за квітень, травень, вересень 2011 року на суму 11124,00 грн., викладених в акті від 02 березня 2012 року № 259/17/НОМЕР_2, залишаються судом без задоволення, оскільки вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, мають юридичне значення лише після того, як вони будуть втілені в рішенні, прийнятому уповноваженою особою цього органу, - податковому повідомленні - рішенні. Саме податкове повідомлення - рішення як акт індивідуальної дії несе правові наслідки для платника податків, має вплив на його права та обов'язки. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної особи прав (чи інтересів). З огляду на зазначене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає об'єкту порушеного права.

Позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 березня 2012 року № 0000191740 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 11124,00 грн. за основним платежем, як такого, що прийняте без достатніх підстав та не відповідає вимогам чинного законодавства України, залишаються судом без задоволення з таких підстав.

Висновок про заниження позивачем податку на додану вартість за квітень-травень, вересень 2011 року на суму 11124,00 грн. вмотивований порушенням частини 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 при придбанні та продажу товарів (послуг) у товариства з обмеженою відповідальністю «Клімт» у квітні-травні, вересні 2011 року.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 і товариством з обмеженою відповідальністю «Клімт» укладено договори від 28 квітня 2011 року № 2804, від 20 травня 2011 року № 2005 та від 30 вересня 2011 року № 3009 про надання послуг з дослідження та аналізу споживчого попиту на 3G Інтернет у Луганській області та повноцвітний друк роздаточно-інформаційного матеріалу, та надання послуг зі збору та розповсюдження інформації про 3G операторів зв'язку у Луганській області (арк. справи 99, 103, 107).

В рамках виконання договорів від 28 квітня 2011 року № 2804, від 20 травня 2011 року № 2005 та від 30 вересня 2011 року № 3009 про надання послуг між сторонами складені акти приймання-передачі послуг від 28 квітня 2011 року, від 20 травня 2011 року, від 30 вересня 2011 року та податкові накладні від 28 квітня 2011 року № 2804177 на суму 30000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 5000,01 грн., від 20 травня 2011 року № 200501 на суму 6540,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1089,99 грн., від 30 вересня 2011 року № 300901 на суму 30203,99 грн., у тому числі податок на додану вартість 5034,00 грн. (арк. справи 101, 102, 105, 106, 109, 110).

Оплата наданих послуг підтверджена квитанціями до прибуткового касового ордеру від 28 квітня 2011 року на суму 30000,00 грн., від 20 травня 2011 року на суму 6540,00 грн., від 30 вересня 2011 року № 300901 на суму 30203,99 грн. (арк. справи 100, 104, 108).

Податкова накладна від 28 квітня 2011 року № 2804177 на суму 30000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 5000,01 грн., включена до реєстру отриманих податкових накладних за квітень 2011 року за порядковим номером 16 (арк. справи 159-160).

Податкова накладна від 20 травня 2011 року № 200501 на суму 6540,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1089,99 грн., включена до реєстру отриманих податкових накладних за травень 2011 року за порядковим номером 13 (арк. справи 164-165).

Податкова накладна від 30 вересня 2011 року № 300901 на суму 30203,99 грн., у тому числі податок на додану вартість 5034,00 грн., включена до реєстру отриманих податкових накладних за вересень 2011 року за порядковим номером 7 (арк. справи 169-170).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року до складу податкового кредиту квітня 2011 року згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 включено по господарським операціям із товариством з обмеженою відповідальністю «Клімт» податок на додану вартість в сумі 5000,00 грн. (арк. справи 156-158).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року до складу податкового кредиту травня 2011 року згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 включено по господарським операціям із товариством з обмеженою відповідальністю «Клімт» податок на додану вартість в сумі 1090,00 грн. (арк. справи 161-163).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року до складу податкового кредиту вересня 2011 року згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 включено по господарським операціям із товариством з обмеженою відповідальністю «Клімт» податок на додану вартість в сумі 5034,00 грн. (арк. справи 166-168).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2012 року у справі № 2а/1270/1716/2012, яка у відповідності із частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набрала законної сили, у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Клімт» до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними дій щодо винесення наказу від 12 січня 2012 року № 41 «Про призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки» та скасування наказу від 12 січня 2012 року № 41; визнання протиправними дій щодо проведення позапланової виїзної перевірки; визнання протиправними дій щодо визнання нікчемними всіх правочинів, викладених в акті Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції від 25 січня 2012 року № 13/23-37315306, та зобов'язання Стахановську об'єднану державну податкову інспекцію вилучити з автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Клімт», оформленої актом від 25 січня 2012 року № 13/23-37315306, відмовлено, оскільки колегія суддів погодилась із висновком податкового органу про те, що товариство з обмеженою відповідальністю «Клімт» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб, використовуючи при цьому фінансові потоки контрагентів, які не виконують своїх податкових зобов'язань, не звітують до податкових органів та здійснюють свої операції через таких же посередників, і про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України (арк. справи 188-190).

Вищевикладене свідчить про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Клімт» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, а тому зазначений правочин підлягає виключенню з податкового обліку позивача, наслідком чого є збільшення позивачу податкових зобов'язань на суму неправомірно віднесеного до складу податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 5000,00 грн. у квітні 2011 року, в сумі 1090,00 грн. у травні 2011 року, в сумі 5034,00 грн. у вересні 2011 року.

Про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Клімт» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 також свідчить той факт, що акти приймання-передачі послуг складались між сторонами у той же день, в який укладались договори на надання послуг - 28 квітня 2011 року, 20 травня 2011 року та 30 вересня 2011 року.

Таким чином, збільшення позивачу податковим повідомленням - рішенням від 15 березня 2012 року № 0000191740 суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 11124,00 грн. за основним платежем є правомірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України.

Позовні вимоги про зобов'язання Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби вилучити з автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки позивача, оформленої актом від 02 березня 2012 року № 259/17/НОМЕР_2, залишаються судом без задоволення з таких підстав.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року № 266 затверджено Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (далі - Методичні рекомендації).

Пунктом 1.1 вказаних Методичних рекомендацій визначено, що ці Методичні рекомендації запроваджуються в органах державної податкової служби (далі - орган ДПС) з метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість, руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, повноти декларування податкових зобов'язань та забезпечення своєчасності відшкодування податку на додану вартість в умовах запровадження системи подвійного контролю перевірки податкової звітності з податку на додану вартість та подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів.

Підпунктом 1.3.3 пункту 1.3 Методичних рекомендацій визначено, що для реалізації Методичних рекомендацій створена система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Системним аналізом положень Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів встановлено, що система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України створена для реалізації Методичних рекомендацій та є інформаційною системою для органів державної податкової служби.

Дії органів державної податкової служби щодо включення, виключення, зміни даних у системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України не тягнуть настання будь-яких негативних наслідків для платників податків, жодним чином не порушують їх прав.

Пунктом 2.21 Методичних рекомендацій визначено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 2.23 Методичних рекомендацій, у разі якщо результати такої перевірки оскаржуються платником у судовому порядку, юридичний підрозділ передає структурному підрозділу, що здійснював перевірку платника, копії рішень судових органів, якими змінено суми ПДВ, визначені за результатами перевірки.

Структурний підрозділ, що здійснював перевірку платника ПДВ, на наступний день після отримання вказаних рішень складає Довідку про зміну результатів перевірки платника ПДВ за наслідками оскарження у судовому порядку (додаток 2) у розрізі періодів, операцій з одним контрагентом і сум ПДВ та реєструє в АС «Аудит».

Таким чином, з викладеного вбачається, що у разі прийняття судового рішення, яким змінено суми ПДВ, визначені за результатами перевірки, на відповідача покладено обов'язок щодо складення Довідки про зміну результатів перевірки платника ПДВ за наслідками оскарження у судовому порядку та її реєстрація в АС «Аудит», а не обов'язок щодо вилучення з автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформації про результати перевірки платника податків.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, довів суду правомірність своїх дій та рішення, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 17 липня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 23 липня 2012 року, про що згідно вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 березня 2012 року № 0000191740, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 23 липня 2012 року.

Суддя Т.І. Чернявська