Постанова

від 23.10.2008 по справі 5-3-30/52-07-1118

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"23" жовтня 2008 р.

Справа № 5-3-30/52-07-1118

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії

суддів:

головуючого судді Л.І. Бандури

суддів Л.В. Поліщук, В.Б. Туренко

при секретарі судового засідання:

А.А. Арбієві

за участю представників сторін:

від позивача -не з'явився

від відповідачів -не

з'явились

від третіх осіб -ОСОБА_2

від прокуратури -І.С. Свентицький

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"ЗАРС"

на рішення господарського суду Одеської

області від 14 липня 2008 року

по справі № 5-3-30/52-07-1118

за позовом Міністерства оборони України

треті особи, які не заявляють самостійних вимог

на предмет спору, на стороні позивача: 1) Державне підприємство

Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства оборони України "Слава і

честь",

2)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Істок-2001",

3)

Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України

до 1) Товариства з обмеженою

відповідальністю "Балтеко",

    2) Центрального спеціалізованого

будівельного управління Міністерства оборони України

треті особи, які не заявляють самостійних вимог

на предмет спору, на стороні відповідача: 1) Товариство з обмеженою

відповідальністю "Металлприват",

2)

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАРС",

3)ОСОБА_1

за участю Військового прокурора Одеського

гарнізону Південного регіону України

про визнання недійсним договору

          Згідно розпорядження заступника

голови Одеського апеляційного господарського суду № 156 від 22.10.2008 р.

розгляд апеляційної скарги здійснюється колегією суддів у складі: головуючого

судді Л.І. Бандури, суддів Л.В. Поліщук, В.Б. Туренко.

ВСТАНОВИВ:

          В лютому 2007 р. Міністерство оборони

України звернулось до господарського суду з позовом до ТОВ "Балтеко",

Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони

України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет

спору, на стороні позивача: ДП Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства

оборони України "Слава і честь", ТОВ "Істок-2001",

Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України,

про визнання недійсним договору № 19/05-06/01 від 10.05.2006 р. про спільне

будівництво об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної

інфраструктури для їх будівництва відповідно до розробленого і затвердженого у

встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін на земельній ділянці

площею 0,35 га, розташованих на території військового містечка № 2 (м. Одеса,

Італійський бульвар, 1), укладеного Міністерством оборони України в особі філії

Центрального будівельного управління "Укроборонбуд" з ТОВ

"Балтеко", на підставі ст. ст. 203, 215, 216, 235, 241, 248

Цивільного кодексу України.

          Розгляд справи здійснено за участю

Військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України.

          Рішенням господарського суду Одеської

області від 25.04.2007 р. позов задоволено в повному обсязі, визнано недійсним

спірний договір з тих підстав, що він укладений представником від Міністерства

оборони України в особі філії Центрального спеціалізованого будівельного

управління "Укроборонбуд" з перевищенням повноважень, дії по

схваленню договору Міністерством оборони України не здійснені, договір від

10.05.2006 р. № 19/05-06/01 та укладений в один день з ним договір №

19/05-06/01/1 про компенсацію пайової участі Міністерства оборони України

вчинені для приховання правочину купівлі-продажу; застосовано наслідки

недійсності правочину.

          В ході перегляду справи за

апеляційною скаргою ТОВ "Балтеко" ухвалою суду залучені в якості

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідача: ТОВ "Металлприват" та ТОВ "ЗАРС".

          Постановою Одеського апеляційного

господарського суду від 07.08.2007р. рішення суду змінено з посиланням на

невірне застосування господарським судом ст. 216 ЦК України та додатково на

підставі п. 1 ст. 83 ГПК України визнано недійсним договір № 19/05-06/01/1 від

10.05.2006 р. про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України

у договорі від 10.05.2006 р. № 19/05-06/01.

     Постановою Вищого

господарського суду України від 16.10.2007 р. судові рішення першої та

апеляційної інстанції скасовані, прийнято рішення про відмову в позові з

мотивів відповідності названих договорів чинному законодавству.

          Постановою Верховного суду України

від 11.12.2007 р. всі судові рішення скасовані, справа направлена на новий

розгляд до господарського суду Одеської області.

          Ухвалою господарського суду Одеської

області від 18.01.2008 р. справу прийнято до провадження суддею Д'яченко Т.Г.

та присвоєно № 3-30/52-07-1118.

          В ході нового розгляду справи позивач

доповнив позовну заяву вимогою про визнання недійсним договору № 19/05-06/01/1

від 10.05.2006 р. з тих же підстав.

          Ухвалою суду від 25.03.2008 р. справу

прийнято до провадження суддею Могил С.К. та присвоєно № 5-3-30/52-07-1118.

          Ухвалою суду першої інстанції від

07.05.2008 р. залучено до участі у справі фізичну особу -Романюка Віктора

Володимировича в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на

предмет спору, на стороні відповідача.

          Рішенням господарського суду Одеської

області від 14.07.2008 р. (головуючий суддя Могил С.К., судді Літвінов С.В.,

Петров В.С.) позов задоволено:

1) визнані недійсними з моменту

укладення:

- договір № 19/05-06/01 від

10.05.2006 р. про спільне будівництво об'єктів житлово-цивільного призначення,

створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до

розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової

участі сторін, укладений між ТОВ "Балтеко" і Міністерством оборони

України в інтересах якого діяла філія Центрального спеціалізованого

будівельного управління (госпрозрахункового) "Укроборонбуд" в особі

Мельника В'ячеслава Леонідовича, що діяв на підставі довіреності Міністерства

оборони України № 610 від 09.03.2006 р.;

- договір № 19/05-06/01/1 від

10.05.2006 р. про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України

у договорі від 10.05.2006 р. № 19/05-06/01 про спільне будівництво об'єктів

житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх

будівництва відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку

проекту, шляхом пайової участі сторін, укладений ТОВ "Балтеко" та

Міністерством оборони України в інтересах якого діяла філія Центрального

спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового)

"Укроборонбуд" в особі Мельника В'ячеслава Леонідовича, що діяв на

підставі довіреності № 610 від 09.03.2006р.;

2) зобов'язано Міністерство оборони

України повернути ТОВ "Балтеко" грошові кошти в сумі 2800000 грн.,

перераховані товариством платіжним дорученням № 1 від 26.10.2006 р. за

договором № 19/05-06/01/1 від 10.05.2006р., а ТОВ "Балтеко"

-повернути Міністерству оборони України нерухоме майно -будівлю типографії

загальною площею 1968,8 кв.м. по Італійському бульвару, 1 в м. Одесі, що

розташована на земельній ділянці площею 0,35 га.

          Судове рішення мотивоване тим, що

спірні договори суперечать законодавству України, є недійсними в силу їх

укладення неуповноваженою особою та без згоди Міністерства оборони України.

          Не погодившись з рішенням суду, ТОВ

"ЗАРС" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його

скасувати, припинити провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм

процесуального права. Одночасно, скаржником було заявлено клопотання про

відновлення пропущеного процесуального строку подання апеляційної скарги, яке

задоволено ухвалою апеляційного суду від 11.08.2008 р.

          Заслухавши доводи представників

скаржника та прокуратури, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх

юридичної оцінки, дослідивши надані докази та обговоривши доводи апеляційної

скарги, судова колегія встановила:

          10.05.2006 р. між Міністерством

оборони України, в інтересах якого діяла філія Центрального спеціалізованого

будівельного управління (госпрозрахункового) "Укроборонбуд", в особі

директора Мельника В'ячеслава Леонідовича, який діяв на підставі довіреності

Міністерства оборони України від 09.03.2006 р., зареєстрованої в реєстрі за №

610, та ТОВ "Балтеко" укладено договір № 19/05-06/01 про спільне

будівництво об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної

інфраструктури для їх будівництва відповідно до розробленого і затвердженого у

встановленому порядку шляхом пайової участі сторін.

          За умовами укладеного договору

сторони спрямовують свої сумісні дії та зусилля на матеріально-технічне

забезпечення проектування і будівництва об'єкту, під яким розуміються будівлі

та споруди житлово-цивільного призначення з вбудовано-прибудованими

приміщеннями соціально- побутового, торговельного та адміністративного

призначення, а також інженерними мережами, що розташовані на земельній ділянці

площею 0,35 га за адресою: м. Одеса, Італійський бульвар, 1 (територія

військового містечка №2).

          Пунктом 1.3 договору визначено, що

при його укладені сторони керуються ст. ст. 6, 227, 628, 1130, 1131 Цивільного

кодексу України, ст. ст. 179, 180 Господарського кодексу України, Указом

Президента України "Про Комплексну програму забезпечення житлом

військовослужбовців та членів їх сімей" від 02.10.1999 р.

          Розділом 3 договору визначено, що

майно - об'єкт, створений в результаті спільної діяльності сторін, визначений у

п. 1.1 договору, є загальною сумісною власністю сторін договору, при цьому

кожна із сторін має переважне право викупу паю другої сторони.

          Пунктом 9.1 даного договору

передбачено, що за взаємною згодою сторін, або у разі порушення Міністерством

оборони України зобов'язань, визначених у п. 5.1 договору, ТОВ "Балтеко"

має право здійснити викуп паю Міністерства оборони України, що полягає в

укладенні між сторонами цивільно-правової угоди (правочину) щодо купівлі ТОВ

"Балтеко" майна Міністерства оборони України, міни тощо, яка підлягає

обов'язковому нотаріальному посвідченню та за якою буде здійснено перехід права

власності на майно, що складає пай Міністерства оборони України за даним

договором. Підставами для здійснення цих дій є справжній договір або витяг із

справжнього договору. В даному випадку будь-яких додаткових дозволів або

доручень від Міністерства оборони України не вимагається. Також договором

визначено, що викуп ТОВ "Балтеко" паю Міністерства оборони України за

даним договором може бути здійснений тільки за ринковими цінами на майно, не

нижчими ніж оціночна вартість майна, що складає розмір пайової участі

Міністерства оборони України за даним договором (п. 9.2 договору).

          Крім того, 10.05.2006 р. між

Міністерством оборони України, в інтересах якого діяла філія Центрального

спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового)

"Укроборонбуд" та ТОВ "Балтеко" укладено договір

№19/05-06/01/1 про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони

України у договорі № 19/05-06/01 про спільне будівництво об'єктів житлово-цивільного

призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно

до розробленого і затвердженого у встановленому порядку шляхом пайової участі

сторін, відповідно до якого ТОВ "Балтеко" компенсує Міністерству

оборони України вартість пайової участі (паю) Міністерства оборони України у

договорі від 10.05.2006 р. № 19/05-06/01 про спільне будівництво об'єктів

житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх

будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому

порядку шляхом пайової участі сторін, за ціною та в строки, що визначені даним

договором.

          Згідно з п. 2 договору від 10.05.2006

р. № 19/05-06/01/1 компенсація паю Міністерства оборони України здійснюється

ТОВ "Балтеко" шляхом купівлі-продажу нерухомого майна, що становить

розмір пайової участі (паю) Міністерства оборони України у договорі від

10.05.2006 року за № 19/05-06/01, яке розташоване на земельній ділянці площею

0,35 га, за адресою: м. Одеса, Італійський бульвар, 1, а саме будинку

типографії під літерою "А", загальною площею 1968,8 кв.м.

          Пунктом 3 договору визначено, що

згідно з експертною оцінкою ринкова вартість даного майна становить 2506282

грн. з урахуванням ПДВ. Відповідно до п. 4 договору сума договору складає 2800000

грн., у тому числі ПДВ.

          Пунктом 5 договору № 19/05-06/01/1

встановлено, що оплата вартості майна здійснюється ТОВ "Балтеко" у

строк до 30.10.2006 р. шляхом безготівкового перерахування Міністерству оборони

України грошових коштів на поточний рахунок філії Центрального спеціалізованого

будівельного управління "Укроборонбуд" з формулюванням призначення

платежу "Оплата за нерухоме майно, що складає пайову участь (пай)

Міністерства оборони України у договорі від 10.05.2006 р. № 19/05-06/01 згідно

з договором від 10.05.2006 р. № 19/05-06/01/1, у тому числі ПДВ".

Відповідно до п. 6 договору передача майна здійснюється Міністерством оборони

України у день оплати вартості майна шляхом оформлення і підписання відповідних

актів прийому-передачі нерухомого майна, які є невід'ємними частинами цього

договору.

          На виконання умов договору платіжним

дорученням № 1 від 01.11.2006р. ТОВ "Балтеко" перерахувало філії ЦСБУ

"Укроборонбуд" 2800000 грн. з призначенням платежу "Оплата за

нерухоме майно, що складає пайову участь (пай) Міністерства оборони України у

договорі від 10.05.2006 р. № 19/05-06/01 згідно з договором від 10.05.2006 р. №

19/05-06/01/1, у тому числі ПДВ".

          01.11.2006 року між Міністерством

оборони України, в інтересах якого діяла філія Центрального спеціалізованого

будівельного управління (госпрозрахункового) "Укроборонбуд", та ТОВ

"Балтеко" складено акт прийому-передачі нерухомого майна, за яким

Міністерство оборони України передає, а ТОВ "Балтеко" приймає у

власність нерухоме майно, що становить розмір пайової участі (паю) Міністерства

оборони України у договорі від 10.05.2006 р. №19/05-06/01, яке розташовано на

земельній ділянці площею 0,35 га, за адресою: м. Одеса, вул. Італійський

бульвар, 1 (територія військового містечка № 2), а саме: будинок типографії

загальною площею 1968,80 кв.м.

          01.11.2006 р. сторонами складено акт

про припинення дії договору від 10.05.2006 р. № 19/05-06/01, за яким відповідно

до п. 9.7 цього договору у зв'язку з переходом до ТОВ "Балтеко" права

власності на майно, що становить розмір пайової участі Міністерства оборони

України, дія договору від 10.05.2006 р. № 19/05-06/01 припинена з моменту

підписання даного акту. Міністерство оборони України припиняє право власності

(користування) земельною ділянкою, площею 0,35га, що визначена у п. 2.5

договору від 10.05.2006 р. № 19/05-06/01, та дає згоду на зміну її цільового

призначення з подальшим відведенням в установленому чинним законодавством

України порядку ТОВ "Балтеко" під будівництво об'єктів житлово-цивільного

призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно

до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту.

          Статтею 215 ЦК України визначено, що

підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину

стороною (сторонами) вимог які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього

Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом

(нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не

вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна

із сторін, або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах,

встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним

(оспорюваний правочин).

          Згідно з частинами 1-5 ст. 203 ЦК

України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам

цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка

вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній

волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, та має бути

спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

          Розглядаючи спір по суті,

господарський суд встановив, що оспорювані договори укладені директором філії

Центрального спеціалізованого управління "Укроборонбуд" Мельником

В'ячеславом Леонідовичем, який діяв на підставі довіреності Міністерства

оборони України № 610 від 09.03.2006 р. За цією довіреністю директор філії мав

право укладати договори від імені Міністерства оборони України на підставі

рішення Міністра оборони України та за погодженням директора Департаменту

будівництва Міністерства оборони України за кошти суб'єктів господарювання.

          Відповідне рішення Міністра оборони

України та погодження Департаменту будівництва Міністерства оборони на

укладення спірного договору в матеріалах справи відсутні. Тобто, договори від

10.05.2006 р. від імені Міністерства оборони України укладені неуповноваженою

особою.

          Відповідно до ст. 241 Цивільного

кодексу України правочин вчинений представником з перевищенням повноважень,

створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він

представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою, правочин

вважається схвалений зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила

дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

          Із матеріалів справи вбачається, що

Міністерством оборони України не було здійснено будь-яких дій щодо схвалення

укладених договорів № 19/05-06/01 та № 19/05-06/01/1 від 10.05.2006 р.

          Відповідно до статей 1, 6 Закону

України "Про правовий режим майна у Збройних силах України",

Положення про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних сил,

затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1919 від 28.12.2000 р.,

військове майно -це державне майно, закріплене за військовими частинами,

закладами, установами та організаціями Збройних Сил України і відчуження цього

майна здійснюється через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства

та організації, рішення про відчуження військового майна приймає Кабінет

Міністрів України за поданням Міністерства оборони України. Методика оцінки

вартості військового майна, а також порядок його реалізації розробляються

Міністерством оборони України, узгоджуються із заінтересованими міністерствами

та іншими центральними органами виконавчої влади і затверджуються КМ України.

          Крім того, довіреність Мельника В.Л.

не дає йому повноважень подавати від імені Міністерства оборони України заяви

про відмову від права постійного користування земельними ділянками Міністерства

оборони України, так само, як повноваження складати й підписувати від імені

Міністерства оборони України будь-які двосторонні акти або інші документи щодо

відчуження земельної ділянки, що зробив Мельник В.Л. всупереч приписам

Земельного кодексу України та Закону України "Про використання земель

оборони".

          Проаналізувавши умови спірних

договорів, вищезгадані норми законів, довіреність Мельника В.Л. № 610 від

09.03.2006 р., суд дійшов висновку про невідповідність цих договорів чинному

законодавству, а факт укладення їх неуповноваженою особою свідчить про їх

нікчемність, в зв'язку з чим обґрунтовано задовольнив позовні вимоги

Міністерства оборони України про визнання недійсними договорів № 19/05-06/01 та

№ 19/05-06/01/1 від 10.05.2006 р.

          Доводи скаржника про припинення

провадження в порядку п. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з участю у справі в

якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - фізичної особи

ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, оскільки третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору, хоча й наділяється процесуальними правами і

несе процесуальні обов'язки сторони (стаття 27 ГПК України), не є стороною

(позивачем чи відповідачем) у справі, а виступає як окремий учасник судового

процесу поряд зі сторонами, прокурором, іншими особами, які беруть участь у

процесі у випадках, передбачених ГПК України (Інформаційний лист Вищого

господарського суду України "Про деякі питання практики застосування у

вирішенні спорів окремих норм процесуального права" від 14.12.2007 р.).

          Доводи представника ТОВ

"ЗАРС" про те, що справу розглянуто за відсутності ОСОБА_1 який не

був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи,

спростовуються наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення

поштового відправлення особистоОСОБА_1, який не скористався своїми правами,

передбаченими ст. 22 ГПК України.

          На підставі викладеного, рішення суду

першої інстанції від 14.07.2008 р. прийнято у відповідності із чинним

законодавством на підставі правильно встановлених обставин, у зв'язку з чим не

підлягає скасуванню.

Керуючись ст.

ст. 99, 103, 105 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

          Рішення господарського суду Одеської

області від 14.07.2008 р. у справі № 5-3-30/52-07-1118 залишити без змін, а

апеляційну скаргу -без задоволення.

          Постанова апеляційної інстанції

набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному

порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня

набрання постанови законної сили.

          Головуючий суддя                                                            Л.І. Бандура

          Суддя                                                                               

Л.В. Поліщук

Суддя                                                                               

В.Б. Туренко