5-3-30/52-07-1118
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2009 р. № 5-3-30/52-07-1118
господарський суд України в складі колегії суддів:
Бернацької Ж.О. - головуючої (доповідач),
Разводової С.С.,
Шевчук С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАРС" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2008 в справі господарського суду Одеської області № 5-3-30/52-07-1118 за позовом Міністерства оборони України до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Балтеко", Центрального спеціального будівельного управління, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) державне підприємство "Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства оборони України "Слава і честь", 2) товариство з обмеженою відповідальністю "Істок-2001", 3) Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1) товариство з обмеженою відповідальністю "Металприват", 2) товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАРС", Романюк Віктор Володимирович, за участю військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України про визнання недійсним договору
за участю прокурора Генеральної прокуратури України: Рубана Д.В.,
від військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України: не з'явилися;
та представників сторін:
від позивача: Чепель К.О.,
від відповідача 1: не з'явилися,
від відповідача 2: не з'явилися,
від третьої особи на стороні позивача 1: не з'явилися,
від третьої особи на стороні позивача 2: не з'явилися,
від третьої особи на стороні позивача 3: не з'явилися,
від третьої особи на стороні відповідача 1: не з'явилися,
від третьої особи на стороні відповідача 2: не з'явилися,
від третьої особи на стороні відповідача 3: не з'явилися, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Міністерство оборони України у лютому 2007 року звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідачів: 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Балтеко", 2) Центрального спеціального будівельного управління за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) державне підприємство "Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства оборони України "Слава і честь", 2) товариство з обмеженою відповідальністю "Істок-2001", 3) Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України про визнання недійсним договору від 10.05.2006 № 19/05-06/01, укладеного філією "Укроборонбуд" Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України з товариством з обмеженою відповідальністю "Балтеко" про спільне будівництво об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін на земельній ділянці, за адресою: м. Одеса, Італійський бульвар, 1 (територія військового містечка № 2) на підставі статей 203, 215, 216, 235, 241, 248 Цивільного кодексу України.
До участі в справі вступила військова прокуратура Одеського гарнізону Південного регіону України (ухвала господарського суду Одеської області від 05.04.2007).
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 05.06.2007 залучені до участі в справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Металлприват", товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАРС".
Постановою Верховного Суду України від 11.12.2007 скасовані постанова Вищого господарського суду України від 16.10.2007, постанова Одеського апеляційного господарського суду від 07.08.2007, рішення господарського суду Одеської області від 25.04.2007, а справа направлена на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Постанова мотивована тим, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Однак, Вищий господарський суд України на вказані вимоги закону уваги не звернув, приймаючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, фактично вдався до переоцінки доказів. Крім того, відповідно до частини 3 статті 101 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції, в той же час Одеський апеляційного господарський суд визнав недійсним договір про компенсацію пайової участі № 19/05-06/01/1 від 10.05.2006, про що не було заявлено позовних вимог.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.05.2008 залучено до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Романюка В. В.
Під час розгляду справи позивач доповнив позовні вимоги вимогами про визнання недійсними договорів № 19/05-06/01 від 10.05.2006 та № 19/05-06/01/1 від 10.05.2006, посилаючись на відсутність у представника Міністерства оборони України, що діяв за довіреністю під час підписання договорів, повноважень щодо укладення спірних договорів та невідповідності договорів законодавству.
Рішенням господарського суду Одеської області від 14.07.2008, дата підписання - 17.07.2008 (судді: Могил С.К. - головуючий, Літвінов С.В., Петров В.С.), позов Міністерства оборони України про визнання недійсними договорів від 10.05.2006 № 19/05-06/01 та № 19/05-06/01/1 задоволено; визнано недійсним з моменту укладення договір № 19/05-06/01 від 10.05.2006 про спільне будівництво об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, укладеного товариством з обмеженою відповідальністю "Балтеко" з Міністерством оборони України, в інтересах якого діяла філія Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) "Укроборонбуд", в особі Мельника В.Л., який діяв на підставі довіреності Міністерства оборони України від 09.03.2006, зареєстрованої в реєстрі за № 610 (бланк сер. ВСР № 232423); визнано недійсним з моменту укладення договір № 19/05-06/01/1 від 10.05.2006 про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України у договорі від 10.05.2006 № 19/05-06/01 про спільне будівництво об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, укладеного товариством з обмеженою відповідальністю "Балтеко" з Міністерством оборони України, в інтересах якого діяла філія Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) "Укроборонбуд", в особі Мельника В.Л., який діяв на підставі довіреності Міністерства оборони України від 09.03.2006, зареєстрованої в реєстрі за № 610 (бланк сер. ВСР № 232423); зобов'язано Міністерство оборони України повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Балтеко" грошові кошти в сумі 2800000 грн., сплачені товариством з обмеженою відповідальністю "Балтеко" за договором № 19/05-06/01/1 від 10.05.2006; зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Балтеко" повернути Міністерству оборони України нерухоме майно - будівлю типографії, загальною площею 1968,8 м2 за адресою м. Одеса, Італійський бульвар, 1, що розташована на земельній ділянці, площею 0,35 га передану за актом прийому-передачі майна від 01.11.2006 згідно договору № 19/05-06/01/1 від 10.05.2006 Міністерства оборони України у договорі від 10.05.2006 № 19/05-06/01; скасовані заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Одеської області від 07.05.2008 в справі № 5-3-30/52-07-1118 шляхом зняття арешту з нерухомого майна, за адресою: м. Одеса, Італійський бульвар, 1, загальною площею 1968,8 м2, яке розташовано на земельній ділянці площею 0,35 га.
Рішення мотивовано тим, що договори мають бути визнані недійсними на підставі частини 1 статті 203, частини 1 статті 236, частини 1 статті 241, статей 239, 215 Цивільного кодексу України з моменту їх укладення.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2008 (судді: Бандура Л.І. - головуючий, Поліщук Л.В., Туренко В.Б.) рішення господарського суду Одеської області від 14.07.2008 залишено без змін з тих самих підстав.
Не погоджуючись з прийнятою постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2008, товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАРС" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про її скасування та припинення провадження в справі із залишенням позову без розгляду, у зв'язку з неповним з'ясуванням судом апеляційної інстанції обставин, що мають значення для справи, та порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема, провадження в справі підлягає припиненню, оскільки до справи залучена фізична особа Романюк В.В.
Заслухавши прокурора та представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судами встановлено, що Міністерством оборони України, в інтересах якого діяла філія Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) "Укроборонбуд", в особі директора Мельника В.Л., який діяв на підставі довіреності Міністерства оборони України від 09.03.2006, зареєстрованої в реєстрі за № 610, з товариством з обмеженою відповідальністю "Балтеко" 10.05.2006 укладено договір № 19/05-06/01 про спільне будівництво об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку шляхом пайової участі сторін.
Згідно договору № 19/05-06/01 сторони спрямовують свої дії та зусилля на матеріально-технічне забезпечення проектування і будівництва об'єкту, під яким розуміються будівлі та споруди житлово-цивільного призначення з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торговельного та адміністративного призначення, а також інженерними мережами, що розташовані на земельній ділянці, площею 0,35 га, за адресою: м. Одеса, Італійський бульвар, 1 (територія військового містечка № 2).
Пунктом 1.3 договору визначено, що під час його укладення сторони керуються статтями 6, 227, 628, 1130, 1131 Цивільного кодексу України, статтями 179, 180 Господарського кодексу України, Указом Президента України "Про комплексну програму забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей" від 02.10.1999.
Розділом 3 договору визначено, що майно - об'єкт, створений в результаті спільної діяльності сторін, визначений у пункті 1.1 договору є загальною сумісною власністю сторін договору, при цьому кожна із сторін має переважне право на викуп паю іншої сторони.
Пунктом 9.1 договору № 19/05-06/01 передбачено, що за взаємною згодою сторін, або у разі порушення Міністерством оборони України зобов'язань, визначених у пункті 5.1 договору, товариство з обмеженою відповідальністю "Балтеко" має право здійснити викуп паю Міністерства оборони України, що полягає в укладенні сторонами цивільно-правової угоди (правочину) про купівлю товариством з обмеженою відповідальністю "Балтеко" майна Міністерства оборони України, міни тощо, яка підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню та за якою буде здійснено перехід права власності на майно, що складає пай Міністерства оборони України за даним договором.
Підставами для здійснення цих дій є даний договір або витяг з нього. В даному випадку будь-яких додаткових дозволів або доручень від Міністерства оборони України не вимагається. Також пунктом 2.2 договору визначено, що викуп товариством з обмеженою відповідальністю "Балтеко" паю Міністерства оборони України за даним договором може бути здійснений тільки за ринковими цінами на майно, не нижчими за оціночну вартість майна, що складає розмір пайової участі Міністерства оборони України за даним договором.
Крім того, Міністерством оборони України, в інтересах якого діяла філія центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) "Укроборонбуд", з товариством з обмеженою відповідальністю "Балтеко" 10.05.2006 укладено договір № 19/05-06/01/1 про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України у договорі № 19/05-06/01 про спільне будівництво об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку шляхом пайової участі сторін, згідно умов якого товариство з обмеженою відповідальністю "Балтеко" компенсує Міністерству оборони України вартість пайової участі (паю) Міністерства оборони України в договорі від 10.05.2006 № 19/05-06/01 про спільне будівництво об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку шляхом пайової участі сторін, за ціною та в строки, визначені даним договором.
Згідно пункту 2 договору № 19/05-06/01/1 компенсація паю Міністерства оборони України здійснюється товариством з обмеженою відповідальністю "Балтеко" шляхом купівлі-продажу нерухомого майна, що становить розмір пайової участі (паю) Міністерства оборони України в договорі № 19/05-06/01, яке розташоване на земельній ділянці, площею 0,35 га, за адресою: м. Одеса, Італійський бульвар, 1, зокрема, будинку типографії під літерою "А", загальною площею 1968,8 м2.
Пунктом 3 договору визначено, що згідно експертної оцінки ринкова вартість даного майна становить 2506282 грн. з урахуванням ПДВ. Відповідно до пункту 4 договору сума договору складає 2800000 грн., у тому числі ПДВ.
Пунктом 5 договору № 19/05-06/01/1 встановлено, що оплата вартості майна здійснюється товариством з обмеженою відповідальністю "Балтеко" у строк до 30.10.2006 шляхом перерахування Міністерству оборони України грошових коштів на поточний рахунок філії Центрального спеціалізованого будівельного управління "Укроборонбуд" з призначенням платежу "Оплата за нерухоме майно, що складає пайову участь (пай) Міністерства оборони України в договорі від 10.05.2006 № 19/05-06/01 згідно договору від 10.05.2006 № 19/05-06/01/1, у тому числі ПДВ".
Відповідно до пункту 6 договору передача майна здійснюється Міністерством оборони України в день оплати вартості майна шляхом оформлення і підписання відповідних актів прийому-передачі нерухомого майна, які є невід'ємними частинами цього договору.
На виконання умов договору платіжним дорученням № 1 від 01.11.2006 товариство з обмеженою відповідальністю "Балтеко" перерахувало філії ЦСБУ "Укроборонбуд" 2800000 грн. з призначенням платежу "Оплата за нерухоме майно, що складає пайову участь (пай) Міністерства оборони України у договорі від 10.05.2006 № 19/05-06/01 згідно договору від 10.05.2006 № 19/05-06/01/1, у тому числі ПДВ".
Міністерством оборони України, в інтересах якого діяла філія центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) "Укроборонбуд", з товариством з обмеженою відповідальністю "Балтеко" 01.11.2006 складено акт прийому-передачі нерухомого майна, за яким Міністерство оборони України передає, а товариство з обмеженою відповідальністю "Балтеко" приймає у власність нерухоме майно, що становить розмір пайової участі (паю) Міністерства оборони України у договорі від 10.05.2006 № 19/05-06/01, що розташовано на земельній ділянці площею 0,35 га, за адресою: м. Одеса, вул. Італійський бульвар, 1 (територія військового містечка № 2), зокрема, будинок типографії, загальною площею 1968,8 м2.
Сторонами 01.11.2006 складено акт про припинення дії договору від 10.05.2006 № 19/05-06/01, за яким відповідно до пункту 9.7 цього договору у зв'язку з переходом до товариства з обмеженою відповідальністю "Балтеко" права власності на майно, що становить розмір пайової участі Міністерства оборони України, дія договору від 10.05.2006 № 19/05-06/01 припинена з моменту підписання даного акту. Міністерство оборони України припиняє право власності (користування) земельною ділянкою, площею 0,35 га, що визначена у пункті 2.5 договору від 10.05.2006 № 19/05-06/01, та дає товариству з обмеженою відповідальністю "Балтеко" згоду на зміну її цільового призначення з подальшим відведенням в установленому чинним законодавством України порядку під будівництво об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту.
Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін, або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Згідно частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Судами обох інстанцій встановлено, що спірні договори укладені директором філії центрального спеціалізованого управління "Укроборонбуд" Мельником В.Л., який діяв на підставі довіреності Міністерства оборони України № 610 від 09.03.2006. За цією довіреністю директор філії мав право укладати договори від імені Міністерства оборони України на підставі рішення Міністра оборони України та за погодженням директора Департаменту будівництва Міністерства оборони України за кошти суб'єктів господарювання.
Відповідні рішення Міністерства оборони України та погодження Департаменту будівництва Міністерства оборони на укладення спірного договору суду не надані, тобто спірні договори від імені Міністерства оборони України укладені неуповноваженою особою.
Згідно статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Судами обох інстанцій встановлено, що Міністерством оборони України не здійснено будь-яких дій щодо схвалення спірних договорів.
Відповідно до статей 1, 6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", Положення про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1919 від 28.12.2000, військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України і відчуження цього майна здійснюється через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства та організації, рішення про відчуження військового майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України. Методика оцінки вартості військового майна, а також порядок його реалізації розробляються Міністерством оборони України, узгоджуються із заінтересованими міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади і затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Довіреність Мельника В.Л. не дає йому повноважень подавати від імені Міністерства оборони України заяви про відмову від права постійного користування земельними ділянками Міністерства оборони України складати і підписувати від імені Міністерства оборони України документи щодо відчуження земельної ділянки, що було зроблено Мельником В.Л. всупереч приписам Земельного кодексу України та Закону України "Про використання земель оборони".
Також суд апеляційної інстанції правильно відхилив посилання на необхідність припинення провадження в порядку пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з участю в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - фізичної особи Романюка В.В., оскільки третя особа без самостійних вимог на предмет спору згідно статей 21, 27 Господарського процесуального кодексу України не є стороною (позивачем чи відповідачем) в справі, а виступає як окремий учасник судового процесу поряд зі сторонами, прокурором та іншими особами, які беруть участь у процесі у випадках, передбачених Господарського процесуального кодексу України.
Суди обох інстанцій дійшли правильного висновку щодо задоволення позовних вимог та визнання договорів № 19/05-06/01 та № 19/05-06/01/1 від 10.05.2006 недійсними з моменту їх укладення, оскільки вони були укладені неуповноваженою особою з боку Міністерства оборони України, а факт укладення їх неуповноваженою на це особою свідчить про їх нікчемність.
Інші доводи касаційної скарги про порушення під час прийняття оскаржуваних судових актів норм матеріального та процесуального права свого підтвердження не знайшли.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли вичерпних висновків щодо обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Таким чином, рішення господарського суду та постанова апеляційного господарського суду є законними і обґрунтованими, тому підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАРС" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Одеської області від 14.07.2008 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2008 в справі господарського суду Одеської області № 5-3-30/52-07-1118 залишити без змін.
Головуючий, суддя:
Ж. Бернацька
Судді:
С. Разводова
С. Шевчук
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 04.02.2009 |
Оприлюднено | 11.03.2009 |
Номер документу | 3084924 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Бернацька Ж.O.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні