Постанова

від 30.10.2008 по справі 46/104-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський апеляційний

господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2008

р.                                                          

Справа № 46/104-08 

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І.,

суддя Білоконь Н. Д., суддя  Фоміна В. О.

при секретарі Криворученко О.І.

за

участю представників сторін:

прокурора -Горгуль Н.В., посвідчення № від

позивача - Пащенко О.М., довіреність № 18452 від 29.12.207 р.

відповідача - 

ОСОБА_1-приватного підприємця, ОСОБА_2., довіреність без номера від

12.09.2008 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні

Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача за

первісним позовом (вх. № 2153 Х/1-7) на рішення господарського суду

Харківської області від 01.07.08р. у справі № 46/104-08

за позовом першого

заступника  прокурора м. Харкова в

інтересах держави в особі управління комунального майна та приватизації

департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м.

Харків

до Суб'єкта підприємницької

діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м. Харків,

про виселення

та зустрічним позовом суб'єкта

підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м. Харків,

до управління комунального майна та

приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської

ради, м. Харків

про зобов'язання відповідача пролонгувати

договір оренди № 2654 від 23.01.2001р. та надання змоги закінчити процес

приватизації приміщення,

встановила:

          Перший заступник

прокурора м. Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з

позовом в інтересах держави в особі управління комунального майна та

приватизації  департаменту економіки та

комунального майна Харківської міської ради, позивача, до суб'єкта підприємницької

діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, 

відповідача. Згідно з уточненнями до позовної заяви просив виселити

суб'єкта підприємницької діяльності-фізичну особу ОСОБА_1 з нежитлового

приміщення площею 29,1 кв. м, розташованого у м. Харкові по вул. Полтавський

Шлях, 32, літ «А-2»та передати зазначене приміщення управлінню комунального

майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської

міської ради.

Суб'єкт підприємницької діяльності-фізичної особи

ОСОБА_1звернулась до господарського суду Харківської області із зустрічною

позовною заявою до  управління

комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна

Харківської міської ради про зобов'язання 

позивача за первісним                                                                  

позовом пролонгувати договір оренди від 23.01.2001р. № 2654 та про

надання змоги закінчити процес приватизації приміщення, яке є предметом спору.

Рішенням  господарського

суду Харківської області від 01.07.2008 року у справі        № 46/104-08 (суддя Бринцев О.В.)

позовні вимоги за первісним позовом задоволено:

- 2 -

виселено суб'єкта підприємницької діяльності-фізичну особу ОСОБА_1

з нежитлового приміщення площею 29,1 кв. м по вул. Полтавський Шлях, 32, літ

«А-2»м. Харкова, це приміщення передано управлінню комунального майна та

приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської

ради; стягнуто з СПД-ФО ОСОБА_1на користь державного бюджету України: 85,00

грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на технічно-інформаційне

забезпечення судового процесу.

В зустрічному позові суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної

особи ОСОБА_1 в частині зобов'язання позивача за первісним позовом пролонгувати

договір оренди від 23.01.2001р. № 2654 відмовлено, а в частині  вимог про надання змоги закінчити процес

приватизації провадження у справі припинено на підставі п. 1 статті 80

Господарського процесуального кодексу України.

      Відповідач за

первісним позовом-суб"єкт підприємницької діяльності-фізична особа  ОСОБА_1. 

із зазначеним  рішенням

господарського суду першої інстанції не погодилася, подала до Харківського

апеляційного

господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне

з"ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для

справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм

матеріального права, просить це рішення 

скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні

первісного позову першого заступника прокурора м. Харкова в інтересах держави в

особі управління комунального майна та приватизації  Департаменту економіки та комунального майна

Харківської міської ради, а зустрічний позов задовольнити.

        Відповідач в

судовому засіданні підтримує апеляційну скаргу.

       Прокурор та позивач у

відзивах  та в  судовому засіданні проти апеляційної скарги

заперечують, просять залишити її без задоволення, а  оскаржуване рішення - без змін.                                                              

    Дослідивши матеріали

справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги  та відзивів на неї, вислухавши пояснення

прокурора та представників сторін та перевіривши правильність застосування

місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права,

колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає,

виходячи з наступного.

       21.01.2001р. між

Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та

комунального майна Харківської  міської

ради та  суб"єктом підприємницької

діяльності-фізичною особою ОСОБА_1укладено договір оренди нежитлового

приміщення (будівлі) №2654. Об"єктом договору є нежитлове приміщення

(будівля) загальною площею 29,1 кв.м, знаходиться за адресою вул. Полтавський

шлях, 32, літера “А-2”. Зазначене приміщення передане відповідачеві на підставі

акту прийому-передачі до орендного користування нежитлового приміщення

(будівлі) від 23.01.2002р.

Пунктом 8.1. договору оренди передбачено, що договір діє з

23.01.2002р. до 23.01.2003р.

Додатковою угодою №5 до договору його дію продовжено до

23.09.2007р.

Згідно з  п.8.9. договору

його дія припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено

та  згідно з п.8.8 договору у разі

відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору протягом

30 днів після закінчення його строку договір вважається продовженим на той

самий термін і на тих самих умовах.

В матеріалах справи (а.с. 20) міститься лист Управління

комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна

Харківської  міської ради від

28.09.2007р. яким позивач повідомив відповідача про відсутність намірів

про                                                        

подальше продовження строку дії договору та просить вважати договір

припиненим у зв'язку з закінченням терміну дії. Повідомленням про вручення

поштового відправлення (а.с. 21) зазначений лист було відправлено позивачем

28.09.2007р. і отримано відповідачем 09.10.2007р. (тобто в межах одного місяця

з дати закінчення строку дії договору).

- 3 -

Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що  копія повідомлення  про вручення 

поштового відправлення  не може

бути  належним доказом  на підтвердження направлення позивачем та отримання  відповідачем заяви про припинення договору,

оскільки згідно з п. 36 Правил надання послуг поштового зв"язку

прийняття  для пересилання реєстрового

поштового відправлення відправникові з додержанням Закону України "Про

застосування реєстраторів розрахункових операцій у  сфері торгівлі, громадського харчування та

послуг" видається розрахунковий документ, що підтверджує надання такої

послуги (касовий чек, розрахункова квитанція 

тощо),тоді як розрахункових документів про прийняття поштою від позивача

для пересилання поштових відправлень на адресу 

відповідача  з відповідною заявою

до позовну  не додано,  не додано передбаченого п. 78 Правил бланку

опису вкладення  , а додане позивачем до

позову повідомлення не зумовелене Правилами в якості самостійного документу і з

нього не вбачається який саме документ 

було відправлено.

Колегія суддів з цими доводами не 

погоджується, оскільки п. 3 Правил надання послуг поштового

зв"язку  передбачено, що

повідомлення (поштового переказу)  про

вручення  поштового відправлення -це

повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника

інформацію про дату та прізвище особи, якій вручено поштове відправлення

(поштовий переказ), та як вбачається  з

матеріалів справи, відповідач в 

суді  першої інстанції взагалі не

надавала своїх  заперечень згідно зі

статтею 33 Господарського процесуального кодексу України  щодо доводів позивача про вручення

відповідачеві поштового відправлення, і крім 

цього в рішенні  суду  зазначається про визнання нею факту отримання

заяви позивача  про  припинення дії договору оренди .

За таких обставин, місцевий господарський  суд дійшов правильного  висновку про те, що договір оренди

нежитлового приміщення (будівлі) від 23.01.2001р. №2654 є припиненим внаслідок

закінчення строку, на який його було укладено, а тому  правові підстави для перебування відповідача

у спірних приміщеннях відсутні.

Зважаючи на наведене вище, відповідач в апеляційній скарзі

безпідставно посилається  на те, що

місцевий господарський суд повинен був застосувати положення статті 764

Цивільного кодексу України,  якою

передбачено, що якщо   наймач  продовжує користуватися майном після

закінчення  строку договору найму, то, за

відсутності заперечень наймодавця протягом одного  місяця, договір  вважається 

поновленим  на строк, який

був  раніше встановлений договором. 

Відповідно до  п.4.16

договору, у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний повернути

орендодавцеві орендоване нежитлове приміщення (будівлю) в належному стані, не

гіршому ніж на час передачі в оренду, з урахуванням фізичного зносу.  Як вірно зазначено місцевим господарським

судом, строк виконання обов"язку відповідача  по поверненню орендованого приміщення після

закінчення строку договору  оренди

цим  договором не визначений. Згідно з

ч.2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо 

строк  (термін)  виконання 

боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом

пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який

час.  Боржник повинен виконати такий

обов'язок у семиденний строк від 

дня  пред'явлення вимоги, якщо

обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного

законодавства. Позивач своїм листом від 28.09.2007р. №12011 (а.с.20)

пред"явив відповідачеві вимогу про звільнення приміщень і здачу їх

представнику Управління по акту прийому-передачі і встановив строк 10 днів від

дати одержання листа (тобто до 19.10.2007р.). На момент звернення із позовом

зазначений строк вже настав, проте відповідач з приміщення не виселився, свої

обов"язки по зворотній передачі приміщення не виконав.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу  України договір є обов'язковим для виконання

сторонами. Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння

відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо

інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має

- 4 -

виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог

цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких

умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що

звичайно ставляться. Відповідно до ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України та ч.2

ст. 20 Господарського кодексу України одним із способів захисту права є

примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в

натурі).

Безпідставними є посилання відповідача в  апеляційній скарзі  на те, що місцевий  господарський 

суд повинен був застосувати положення частини 3  статті 17 

Закону України "Про оренду державного та комунального майна",

якою передбачено, що після закінчення терміну договору оренди, орендар, який

належним чином виконував свої обов"язки, має переважне право за інших

рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін, оскільки

відповідач   не навів третіх осіб для

залучення їх до участі у справі, яким приміщення було передано в  оренду.

Зважаючи на наведене, місцевий господарський  суд дійшов правильного висновку, що заявлені

прокурором позовні вимоги про виселення СПД ФО ОСОБА_1із займаного нежитлового

приміщення площею 29,1 кв.м., розташованого за адресою: м.Харків, вул.

Полтавський шлях, 32, літ “А-2” та про передачу нежитлового приміщення площею

29,1 кв.м., розташованого за адресою: м.Харків, вул. Полтавський шлях, 32, літ

“А-2” Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та

комунального майна Харківської  міської

ради є законними обґрунтованими і підлягають задоволенню.

При цьому місцевий господарський 

суд вірно відхилив посилання прокурора та заперечення відповідача  стосовно стану виконання відповідачем п.4.11

договору щодо узгодження призначення приміщення з органами пожежної охорони і

санітарно-епідеміологічною службою та на невиконання відповідачем обов'язків по

відновленню орендованого майна, визначених п. 1 ст. 193, ст.285 Господарського

кодексу України на тій підставі, що зазначені обставини не мають істотного

значення для вирішення даного спору, оскільки можуть впливати лише на питання

дострокового розірвання договору, але така вимога позивачем не заявлялася, тому

що договір оренди припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який

його було укладено.

Також місцевий господарський 

суд дійшов правильного висновку і про відсутність підстав для

задоволення зустрічного позову СПД ФО ОСОБА_1про зобов'язання відповідача

(позивача за первісним позовом) 

пролонгувати  договір оренди від

23.01.2001р. №2654  та про надання змоги

закінчити процес приватизації приміщення 

площею 29,1 кв.м., розташованого за адресою: м.Харків, вул. Полтавський

шлях, 32, літ “А-2”, посилаючись на наступне.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України (свобода договору)  сторони є вільними в укладенні договору,

виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням            

вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв

ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З матеріалів справи вбачається, що Управління комунального майна

та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської  міської ради 

своєї волі на продовження дії договору, котрий припинив свою дію або на

укладення нового не виявило, а навпаки листом від  28.09.2007р. №12011 (а.с.20) повідомило

відповідача про відсутність таких намірів.

Суд правомірно відхилив посилання позивача за зустрічним позовом

на оплату ним робіт з підготовки документів щодо пролонгації договору оренди,

оскільки ця оплата здійснена не на користь Управління комунального майна та

приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської  міської ради, а на користь іншої юридичної

особи - КП "Харківський міський центр нерухомості", а тому не може

бути визнаною як згода на пролонгацію договору. 

Також місцевим господарським судом вірно відхилено посилання позивача за

первісним позовом на включення його у програму приватизації спірних нежитлових

приміщень на тій підставі, що  відносини

- 5 -

оренди і відносини приватизації є окремими одні від одних і

правових підстав які б ставили орендні відносини в залежність від відносин

приватизації і тому унеможливлювали б припинення перших, чинне законодавство не

містить.

Місцевий господарський  суд

в якості  підстав відмови у зазначеній

зустрічній позовній вимозі вірно послався на положення статті 187 Господарського

кодексу України, якою визначені випадки за яких договір може бути укладений без

згоди однієї із сторін -за рішенням суду. 

До них відносяться укладення господарських договорів за державним

замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та

в інших випадках, встановлених законом. Інші переддоговірні спори можуть бути

предметом розгляду суду у разі, якщо це передбачено угодою сторін або якщо

сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного

між ними попереднього договору.

В даному випадку законодавство України та  договір оренди нежитлового приміщення

(будівлі) від 23.01.2001р. №2654, укладений між позивачем та відповідачем, не

передбачають можливості укладення договору оренди спірного приміщення в

примусовому порядку. Так само, не передбачено можливості примусового укладення

додаткової угоди щодо зміни строку дії договору оренди або примусової зміни

інших умов договору.

Натомість відповідно до ч.3 ст.17 Закону України “Про оренду

державного комунального майна” визначено, що умови договору оренди на новий

строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості

щодо умов договору переважне право орендаря на укладання договору припиняється.

На підставі цього місцевий господарський  суд вірно зазначив, що заявлені у зустрічному

позові вимоги про зміну умов договору (зобов'язання пролонгувати договір)

задоволенню не підлягають.

В частині позовних вимог за зустрічним позовом про надання змоги

закінчити процес приватизації приміщення місцевий господарський  суд дійшов правильного висновку про

припинення  провадження у справі  на підставі п.1. ст.80 Господарського

процесуального кодексу України, оскільки законом, зокрема статтею 16 Цивільного

кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України не передбачено

такого способу захисту права  і такі

вимоги не підлягають розгляду в господарських судах  згідно зі статтею 12 Господарського

процесуального кодексу України.

Виходячи з викладеного, підстави для скасування  чи зміни оскаржуваного рішення відсутні, у

зв"язку з чим його слід залишити без змін.

Керуючись статтями 33, 43, 99, 101, п. 1 статті 103, статтями

105-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від  01.07.2008 р. у  справі № 46/104-08 залишити без змін.

Постанову складено в 

повному обсязі 03.11.2008 р. та може бути оскаржено до Вищого

господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

         Головуючий суддя                             (підпис)                           Сіверін В. І. 

                                 Суддя                            (підпис)                           Білоконь Н. Д. 

                                 Суддя                            (підпис)                           Фоміна В. О.