Рішення

від 10.11.2008 по справі 17/100

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Кіровоградської

області

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "10" листопада 2008 р.

Справа №  17/100

Господарський суд Кіровоградської

області в складі судді Таран С. В.,розглянувши матеріали справи №17/100

за позовом: товариства з обмеженою

відповідальністю "Миколаїв Митсубісі Оіл", м. Миколаїв 

до відповідача: приватного

підприємства "Добробут - Інвест", м. Кіровоград    

про 

стягнення 59345 грн. 

 ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - директор Пантіков

Л.О., на підставі наказу №1 від 05.06.2003р.;

від позивача - Значок В.М.,

довіреність №1 від 01.09.2008р., 

представник;

від позивача - Пантикова О.В.,

довіреність №2 від 01.09.2008р., представник;

від відповідача -  участі не брали.

Товариством з обмеженою

відповідальністю "Миколаїв Митсубісі Оіл" подано позов про стягнення

з приватного підприємства "Добробут-Інвест" заборгованості в сумі

53950 грн.,  що виникла із договору

поставки товару №69/07-08 від 09.07.2008р., та 36646 грн. штрафних санкцій за

несвоєчасне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов"язань.

В судовому засіданні 10.11.2008р.

позивачем подано заяву б/н від 10.11.2008р. (вх. 02-14/34030 від 10.11.2008р.)

про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої він просить стягнути з

відповідача на його користь 53950 грн. основного боргу та 5395 грн. штрафу (а.с

42).

Відповідач до суду не

з"явився, хоча належним чином сповіщений про час та місце проведення

судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового

відправлення №3604389 від 28.10.2008р. (а.с. 30), позов не заперечив,

витребувані господарським судом документи не подав.

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши наявні в матеріалах

справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив

наступне.

9 липня 2008 року між товариством з

обмеженою відповідальністю "Миколаїв Митсубісі Оіл"

("постачальник")  та приватним

підприємством "Добробут - Інвест" ("покупець") було укладено

договір поставки товару № 69/07-08 (далі - договір №69/07-08 від 09.07.2008р.)

Згідно зазначеного договору

постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупця товар

(мастило), а покупець - прийняти та оплатити його вартість. Сторонами узгоджено

умови поставки та порядок, форму і термін оплати за поставлений товар (а.с.15).

За своєю правовою природою даний

договір є договором поставки.

Відповідно до вимог статті 712

Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник)

зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця,

а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову

суму.

На виконання умов вказаного

договору позивачем було передано у власність відповідачу товар - моторну оливу

та оливу трансмісійну на загальну суму 53950грн., що підтверджується

видатковими накладними №МО-0000125 від 22.07.2008р., №МО-0000126 від

22.07.2008р., №МО-0000124 від 22.07.2008р. (а.с. 16, 18, 20) та  довіреністю серії НБІ № 431218 від

22.07.2008р. (а.с. 14).

Пунктами 6.1, 6.2 договору

№69/07-08 від 09.07.2008р. передбачено, що покупець здійснює оплату за товар у

формі безготівкового розрахунку платіжним дорученням шляхом зарахування коштів

на розрахунковий рахунок постачальника протягом одного банківського дня з

моменту отримання покупцем товару.

Між тим взяті на себе зобов'язання

відповідач належним чином не виконав,  за

отриманий товар не розрахувався, внаслідок чого утворився борг, який становить

53950 грн.

Згідно вимог статті 193

Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники

господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним

чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності

конкретних вимог щодо виконання зобов"язання- відповідно до вимог, що у

певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх

заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи

інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських

договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з

урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 526 Цивільного кодексу

України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно

до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,

а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту

або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530

Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений

законом або договором строк.

Враховуючи викладене, а також те,

що докази оплати відповідачем поставленої за договором №69/07-08 від

09.07.2008р. продукції в матеріалах справи відсутні, на вимогу суду - не

подані, позовні вимоги в частині стягнення 53950 грн. основного боргу заявлені

обгрунтовано і   підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути

з відповідача на його користь штраф  в

сумі 5395 грн.

Відповідно до пункту 8.2 договору

№67/07-08 від 09.07.2008 р. в  разі

неналежного виконання взятих на себе зобов"язань або односторонньої

відмови від їх виконання, винна сторона виплачує штраф у розмірі 10% від

загальної суми договору.

Пунктом 5.3 договору №67/07-08 від

09.07.2008р. передбачено, що загальна сума договору визначається згідно

рахунка-фактури та комерційної заявки, яка є невід"ємною  частиною договору.

Із змісту комерційної заявки

приватного підприємства "Добробут-Інвест" від 09.07.2008р. (а.с. 25)

та рахунків-фактур №МО-0000125 від 21.07.2008р.,    №МО-0000126 від 21.07.2008р., №МО-0000124

від 21.07.2008р. (а.с. 17, 19, 21) вбачається, що загальна сума договору

№69/07-08 від 09.07.2008р. становить 53950 грн.

Згідно приписів статті 216

Господарського кодексу України учасники господарських  відносин несуть господарсько-правову  відповідальність  за  правопорушення у сфері господарювання шляхом

застосування до     правопорушників

господарських  санкцій на підставах і в

порядку,  передбачених  цим Кодексом, іншими законами та договором.

На підставі статті 230

Господарського кодексу України штрафними  

санкціями  визнаються господарські

санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка, штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин

зобов'язаний сплатити у разі порушення ним 

правил  здійснення  господарської 

діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського

зобов'язання.

Статтею 546 Цивільного кодексу

України встановлено, що виконання зобов"язання може забезпечуватися,

зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) зідно

статті 549 Цивільного кодексу України є грошова сума, яку боржник повинен

сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання. Штрафом є

неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно

виконаного зобов"язання.

Відповідно до правил статті 610

Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або

виконання з порушенням умов, визначених змістом 

зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу

України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові

наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Враховуючи викладене, а також те,

що факт невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов"язань за

договором №69/07-08 від 09.07.2008р. встановлено в судовому засіданні та

підтверджено матеріалами справи, позовні вимоги в частині  стягнення з відповідача  5395 грн. штрафу також підлягають

задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита

та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог

статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на

відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись

статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу

України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити

повністю.

Стягнути з приватного підприємства

"Добробут - Інвест" (25031,                    м. Кіровоград, пр. Правди,

8, корп. 1, р/р № 2600504681169 в АКБ "Правекс-Банк", м. Київ, МФО

321983, ідентифікаційний код 35720573) 

на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаїв

Митсубісі Оіл" (54034,      м.

Миколаїв,     пр. Миру, 2А, р/р

№26003054275053 в РУ Приватбанк, м. Миколаїв, МФО 326610, ідентифікаційний код

32508188) - 53950 грн. основного боргу, 5395 грн. штрафу,  593,45 грн. державного мита та 118 грн.

витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати  після набрання рішенням законної сили.

Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського

процесуального кодексу України рішення господарського  суду 

набирає  законної  сили  

після закінчення 

десятиденного  строку з дня його

прийняття,  а у разі, якщо  у 

судовому  засіданні  було 

оголошено  лише   вступну  

та резолютивну  частини  рішення, 

воно  набирає  законної сили після закінчення  десятиденного 

строку  з   дня  

підписання   рішення, оформленого

відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дане рішення може бути оскаржено до

Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд

Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним

кодексом України.

Суддя