Рішення

від 20.07.2012 по справі 5013/506/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2012 р.Справа № 5013/506/12 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Т. В. Макаренко, розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/506/12

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ СР", смт. Новий Яричів, Кам'янка-Бузького району Львівська область

до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровограда

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ПП "БК-ВІВАТ", м. Львів,

про стягнення 283 893,04 грн

Представники сторін:

від позивача - Сидорак Р.Б. , довіреність № 13 від 13.06.12 ;

від позивача - Паберівський М.Й. , довіреність № б/н від 19.07.12 ;

від відповідача - Дерев'янко Ю.В. , довіреність № 1551 від 09.07.12 ;

від третьої особи - участі не брали ;

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 22.06.2012 року по 11:00 год 05.07.2012 року, на підставі норм ст. 77 ГПК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ СР" звернулося до господарського суду з позовною завою про стягнення з квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровограда вартості вугілля кам'яного в сумі 283 096,80 грн, інфляційні витрати в сумі 14 986,67 грн, три відсотка річних в сумі 11634,12 грн.

Позивач звернувся до суду із заявою № 2006/10 від 20.06.2012 року про зменшення суми позовних вимог в якій просить суд стягнути з відповідача 269100,00 грн суму основного боргу, 13996,80 грн - витрати на транспортування, 796,24 грн - три відсотка річних, всього 283 893,04 грн.

Господарський суд, на підставі ст. 22 ГПК України, прийняв до розгляду вказану заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

В заяві № 2006/9 від 20.06.2012 року позивач звертає увагу суду на те, що у 8 абзаці позовної заяви - словосполучення "КЕВ м. Миколаїв" зазначено помилково, правильно вважати: "КЕВ м. Кіровоград".

Відповідач у своєму відзиві на позов № 1329 від 14.06.2012 року позовні вимоги заперечив та просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Відповідач звертає увагу суду на те, що Квартирно-експлуатаційний відділ м. Кіровоград діє на підставі Положення, є бюджетною установою державної форми власності, підпорядковується начальнику Південного Територіального Квартирно-експлуатаційного управління Міністерства Оборони України, фінансується за рахунок видатків Державного бюджету,

У своєму відзиві відповідач підтверджує факт отримання вугілля у кількості 207 тон 31.12.2010 року шляхом централізованого постачання на підставі акта приймання від вантажовідправника ПП "БК-ВІВАТ". Однак, відповідач вказує на те, що між позивачем та відповідачем не укладалося жодних угод, в тому числі спрощеної форми (листи, телефонограми) і КЕВ м. Кіровоград не зверталося до ТОВ "Світ СР" із замовленням на поставку вугілля, а тому не існує й інших підстав виникнення грошових або майнових зобов'язань перед ТОВ "Світ СР";

Крім того, відповідач вважає, що позивачем не зазначено та не доведено доказами жодної обставини в якості підстави виникнення зобов'язання КЕВ м. Кіровоград перед ним.

Третя особа надіслала до суду письмові пояснення № 08061 від 08.06.2012 року, в яких підтверджує факт передачі вугілля в кількості 207 т. на адресу КЕВ м. Кіровоград, яке було власністю ТОВ "Світ СР". Передача вказаного вугілля позивачу підтверджується видатковою накладною № 2712/2 від 27.12.2010 року та актом приймання-передачі вугілля № 2712/2 від 27.12.2010 року. У зв'язку з повним розрахунком по оплаті за договором вартості вугілля в кількості 207 тонн позивачем, третя особа претензій щодо даного вугілля та його оплати немає. Відвантаження та тримання вугілля відповідачем підтверджується залізничною накладною № 56627861 на групу вагонів від 27.12. - 31.12.2010 року (а.с 33-34),.

Також, третя особа звернулася до суду із клопотанням № 08062 від 08.06.2012 року про розгляд справи № 5013/506/12 без участі представника ПП "БК-ВІВАТ".

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані сторонами докази, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Квартирно-експлуатаційний відділ міста Кіровограда є юридичною особою відповідно довідки з ЄДРПОУ № 97/05 від 22.11.2005 року.

Водночас згідно Свідоцтва про реєстрацію військової частини як суб'єкта господарської діяльності у Збройних Силах від 13.07.2010 року реєстраційний № 157, виданого Департаментом фінансів Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Кіровоград зареєстрований як суб'єкт господарської діяльності у Збройних Силах України, якому дозволені зазначені види господарської діяльності, зокрема, складське господарство, інші види комерційних послуг тощо.

Причиною виникнення спору слугувало безпідставне набуття відповідачем 31.12.2010 року майна (207 тонн вугілля кам'яного марки АС 6-13 на загальну суму 269100,00 грн з ПДВ), яке надійшло на адресу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровограда відповідно до транспортної накладної № 52627861 на групу вагонів від 27.12. - 31.12.2010 року (а.с 33-34), не повернення вказаного майна та неоплата вказаного вугілля за вимогою позивача.

Із поданих доказів вбачається, що між приватним підприємством "БК-ВІВАТ" (Постачальник) та ТОВ "Світ СР" (Замовник) укладений договір постачання вугільної продукції № 2411/1 від 24.11.2010 року (а.с 10-11). За умовами цього договору приватне підприємство "БК-ВІВАТ" зобов'язалося поставити (передати у власність) до 31.12.2010 року, а Покупець (позивач) прийняти і оплатити поставлене кам'яне вугілля марки АС 6-13 в кількості 1725 тонн за ціною 1300,00 грн. за тонну. ТОВ "Світ СР" у заявці повинно визначити вантажоодержувачів вугілля, а після відвантаження вугілля надати покупцю оригінал рахунку на товар, сертифікат якості, копії залізничних накладних, видаткову та податкову накладну, акт прийому-передачі товару. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця у момент поставки товару.

За залізничною накладною № 52627861 від 27.12.2010 ТОВ ГЗФ "Кліновська 1" відвантажило на адресу КЕВ м. Кіровоград три вагони з вугіллям вугілля марки Антрацит у кількості 207 тонн, що належало ПП "БК-ВІВАТ", про що зроблено відмітку у розділі 1 залізничної накладної "Заяви і відмітки відправника".

Після відвантаження вугілля приватним підприємством "БК-ВІВАТ" було оформлено і передано ТОВ "Світ СР", зокрема, видаткову накладну № 2712/2 від 27.12.2010 року на суму 269100,00 грн та акт приймання-передачі вугілля № 2712/2 від 27.12.2010 року, відповідно якого ТОВ "Світ СР" як покупець прийняв вугілля марки Антрацит АС 6-13 у кількості 207 тонн на суму 269100,00 грн, що було відвантажене одержувачу - КЕВ м. Кіровограда за залізничною накладною № 52627861 від 27.12. - 31.12.2010 у трьох вагонах.

ТОВ "Світ СР" придбане у ПП "БК-ВІВАТ" вугілля оплатило, що підтверджено розрахунковими документами та банківськими виписками з поточного рахунку (а.с. 12-31).

Матеріали справи містять лист № 546 від 30.12.2010 року, який надіслало ТОВ "ГЗФ "Кліновська-1" начальнику ГКЕУ Збройних Сил України про те, що відвантажене вугілля в адрес КЕВ м. Кіровограда марки АС (6-13) в кількості 207 тонн є власністю ТОВ "Світ СР".

Відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як вбачається із наявних у справі матеріалів, а саме договір постачання вугільної продукції № 2411/1 від 24.11.2010 року укладений між приватним підприємством "БК-ВІВАТ" та ТОВ "Світ СР", позивач є власником зазначеним вище вугілля марки АС (6-13) в кількості 207 тонн.

У матеріалах справи відсутні докази того, що ТОВ "Світ СР" поставило вугілля в адрес КЕВ м. Кіровограда марки АС (6-13) в кількості 207 тонн на підставі письмового договору поставки чи плану, наявність яких заперечується відповідачем.

Факт прийняття вугілля КЕВ м. Кіровограда засвідчений відміткою в залізничній накладній №52627861 від 27.12.2010 року.

Відповідач не відмовився від вугілля марки Антрацит, що надійшло на його адресу по залізничній накладній №52627861 від 27.12.2010 у кількості 207 тонн. Також відповідач не взяв на зберігання вугілля, що було ним отримане без підстав встановлених договором чи законом.

Позивачем було надіслано відповідачу претензію № 2903/1 від 29.03.2012 року з вимогою відшкодувати вартість майна. Проте, відповідач претензію залишив без відповіді, оплату за отримане вугілля не провів, при цьому не повідомив позивачу причини ухилення від оплати отриманого вугілля.

Із зазначених обставин випливає, що КЕВ м. Кіровограда набуло вугілля марки Антрацит, що надійшло на його адресу по залізничній накладній №52627861 від 27.12.2010 у кількості 207 тонн без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно).

В своїх запереченнях та поясненнях відповідач вказує на те, що поставка вказаного вугілля є централізованою, про що йому стало відомо з телефонної розмови, а тому дане вугілля у січні - березні 2011 року було видано військовим частинам Кіровоградського гарнізону для опалення казармено-житлового фонду. Про вказані дії відповідача йдеться у листах (а.с 80-81) із зверненням до начальника Головного КЕУ Збройних Сил України щодо роз'яснення позиції КЕВ м. Кіровоград у даному спорі.

Відповідно приписів частин 1 і 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно приписів статті 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Із довідки КЕВ м. Кіровограда від 12.12.2011р. № 2688 слідує, що вугілля марки АС (6-13), що одержане КЕВ м. Кіровограда по залізничній накладній №52627861 від 27.12.2010 у кількості 207 тонн було видане з гарнізонного паливного складу у січні - березні 2011 року військовим частинам Кіровоградського гарнізону для опалення казармено-житлового фонду (а.с 59).

Обставини щодо витрачання вугілля у 2011 році для опалення казармено-житлового фонду відповідач пояснює Рознарядкою № 1 від 25.05.2010 року, яка затверджена начальником Головного КЕУ ЗС України на відвантаження вугілля АС 6-13 до договору № 303/26/7-10 від 17.05.2010 року ТОВ "Західна паливна компанія" і Міністерство оборони України.

Однак, господарський суд не приймає вказане Розпорядження в якості доказу у даній справі, оскільки останнє немає відношення до справи № 5013/506/12.

Позивач керуючись нормами ст.ст. 1212, 1213 ЦК України просить відшкодувати йому вартість безпідставно отриманого та використаного вугілля в сумі 269100,00 грн, оскільки саме вказану суму було сплачено позивачем третій особі за придбане, відповідно договору постачання вугільної продукції № 2411/1 від 24.11.2010 року, вугілля марки АС (6-13) у кількості 207 тонн (копія накладної № 2712/2 від 27.12.2010 року та копії банківськими виписками).

З матеріалів справи та пояснень представника відповідача вбачається, що КЕВ м. Кіровограда немає можливості повернути в натурі ТОВ "Світ СР" безпідставно набуте вугілля марки АС (6-13) внаслідок витрачання цього вугілля для опалення казармено-житлового фонду.

У зв'язку з неможливістю повернути в натурі безпідставно набуте вугілля відповідач повинен відшкодувати його вартість.

З огляду на викладене вище господарський суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми 269100,00 грн вартості вугілля марки АС (6-13) в кількості 207 тонн підлягає задоволенню.

Заперечення відповідача відхиляються як безпідставні, оскільки відповідач, в силу приписів ст.ст. 1212,1213 ЦК України, зобов'язаний відшкодувати вартість безпідставно набутого майна.

Крім того, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач керуючись нормами ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 796,24 грн за період з 09.04.2012 року по 14.05.2012 року.

У відповідності до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України відсотки річних та інфляційні втрати можуть нараховуватись кредитором до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання боржником.

Враховуючи наведені вище правові норми, дату направлення відповідачу претезнії (29.03.2012р) та поштовий перебіг, господарський суд вважає правомірним визначення позивачем періоду для нарахування 3 % річних з 09.04.2012р. по 30.04.2012р.

За таких обставни господарський суд задовольняє вимоги позивача про стягнення 3% річних в сумі 796,24 грн.

Відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача витрат на транспортування в сумі 13996,80 грн, господарський суд виходить з наступного.

Позовні вимоги позивача ґрунтуються на нормах ст.ст. 1212, 1213 ЦК України щодо відшкодувати вартості безпідставно отриманого та використаного майна, а саме вугілля вартість якого 269100,00 грн.

Тобто, вказаними нормами не передбачено відшкодування власнику майна будь-яких витрат в т.ч. транспортних, а тому господарський суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми витрат на транспортування в розмірі 13996,80 грн, як безпідставно заявлених.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати у справі на судовий збір покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33.34,44.49, 82, 85, 116 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з квартирно експлуатаційного відділу м.Кіровоград, 25002, м.Кіровоград, пров. Училищний,8, код ЄДРПОУ 08541051 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Світ СР", 80465, с.м.т.Новий Яричів Кам'янка-Бузького району Львівської області, вул.Шашкевича,29, код ЄДРПОУ 35217411 вартість безпідставно отриманого майна в сумі 269100,00 грн., 796,24 грн. 3% річних, судовий збір в сумі 5 397,92 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області

Повне рішення складено 25.07.2012 року.

Суддя Т. В. Макаренко