КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.07.2012 № 27/158
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баранця О.М.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Пашкіної С.А.
за участю
представників сторін:
від позивача - не з'явився.
від відповідача -Завада Л.А.
розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "Екос" Акціонерного товариства Холдингової компанії "Київміськбуд"
на рішення господарського суду м. Києва від 21.05.2012 року.
у справі № 27/158 (суддя: Дідиченко М. А.)
до Публічного акціонерного товариства "Київенерго"
про зобов'язання провести перерахунок
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 21.05.2012 року у справі № 27/158 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Дочірнє підприємство по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "Екос" Акціонерного товариства Холдингової компанії "Київміськбуд" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи № 27/158 призначено до розгляду.
Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суду.
В судове засідання 24.07.2012 року представник позивача та не з'явився про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи наявність апеляційної скарги, доказів повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання та відсутність обмеження на представництво в суді інтересів юридичної особи клопотання позивача про відкладення розгляду справи відхиляється колегією суддів.
Представником відповідача подано клопотання в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника позивача враховуючи що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2003 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (правонаступником якої є ПАТ «Київенерго»), за договором - енергопостачальна організація, та Житлового управління «Південне» Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "Екос" Акціонерного товариства Холдингової компанії "Київміськбуд", за договором - абонент, було укладено договір № 811198 на постачання теплової енергії у гарячій воді, надалі за текстом - договір, предметом якого відповідно до п. 1.1. договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах передбачених договором.
Згідно п. 2.1 договору, при виконанні умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.
За умовами п. 2.2.1 договору, енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах, згідно з додатком № 1 до договору.
Відповідно до п. 2.3.1 договору, абонент зобов'язаний додержуватись кількісного споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.
Згідно п. 8.1 та п. 8.4 договору, останній набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2003 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.
Посилаючись на порушення ПАТ «Київенерго» вимог діючого законодавства щодо температури гарячої води, яка була поставлена відповідачем у період з 05.11.2010 року по 01.06.2011 року, позивач просить суд зобов'язати останнього провести перерахунок вартості поставленої у вказаний період гарячої води.
Відповідно до ч. 1 п. 6 Постанови Кабінету Міністрів від 21.07.2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», послуги з централізованого постачання холодної та гарячої води повинні відповідати вимогам щодо якості і тиску води, температури гарячої води, а також розрахунковим нормам витрати води у точці розбору.
Згідно п. 8 цієї ж Постанови, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів від 17.02.2010 року № 151 «Про затвердження Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості», у разі ненадання послуг або надання їх не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількості і якісних показників від нормативних, виконавець проводить перерахунок розміру плати за фактично надані послуги шляхом зменшення розміру плати за надання послуг з урахуванням вимог, наведених у цій Постанові.
Відповідно до п. п. 2 п. 29 Постанови Кабінету Міністрів від 21.07.2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», споживач має право на усунення виконавцем виявлених недоліків у наданні послуг.
Обґрунтовуючи вимогу перерахування розміру плати за надані за договором послуги позивач зазначив, що неодноразово звертався до відповідача листами та претензією з вимогами про усунення причин недогріву гарячої води, що поставляється згідно договору.
Розділ зазначених Правил «Порядок перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг» регламентує порядок встановлення наявності чи відсутності недоліків у наданні виконавцем послуг.
Так, відповідно до п. п. 34, 35 Постанови Кабінету Міністрів від 21.07.2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», представник виконавця, якому відомі причини неналежного надання або ненадання послуги, зобов'язаний невідкладно повідомити про це споживача та зробити відповідну відмітку в журналі реєстрації заявок, що є підставою для визнання виконавцем факту неналежного надання або ненадання послуг. Представник виконавця, якому не відомі причини неналежного надання або ненадання послуг, зобов'язаний узгодити з виконавцем точний час та дату встановлення факту ненадання послуг, надання їх не у повному обсязі або перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг. У разі необхідності проведення такої перевірки у приміщенні споживача представник виконавця повинен з'явитися до споживача не пізніше визначеного у договорі строку.
Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів даної справи, з метою дослідження факту невідповідності температури гарячої води нормативній, 06.06.2011 року за участю представників Управління теплових розподільчих мереж № 5 був складений акт обстеження технічного стану технологічного обладнання вбудованого теплового пункту з теплообмінником, відповідно до якого встановлено, що температура гарячого водопостачання на виході т/о становить 55 градусів.
Згідно п. п. 37 - 39 Постанови Кабінету Міністрів від 21.07.2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», за результатами перевірки складається акт-претензія про неналежне надання або ненадання послуг (далі акт-претензія), який підписується споживачем та представником виконавця згідно з додатком 2 до цього Положення. Акт-претензія складається у двох примірниках по одному для споживача та виконавця.
У разі неприбуття представника виконавця в установлений договором строк для проведення перевірки кількісних та/або якісних показників або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії такий акт вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі.
Акт-претензія реєструється уповноваженими особами виконавця у журналі реєстрації актів-претензій згідно з додатком 3 до цього Положення. Виконавець зобов'язаний розглянути такий акт-претензію і повідомити протягом трьох робочих днів споживача про її задоволення або про відмову у задоволенні з обґрунтуванням причини такої відмови.
У разі ненадання протягом установленого строку виконавцем відповіді вважається, що він визнав викладені в акті-претензії факти неналежного надання або ненадання послуг.
Спори щодо задоволення претензій споживачів розв'язуються у суді. Споживач має право на досудове розв'язання спору шляхом задоволення пред'явленої претензії.
Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Проте, позивачем не було надано до суду доказів складання за результатами проведеної перевірки передбаченого Положенням акту-претензії про неналежне надання або ненадання послуг, не подано документів на підтвердження запрошення представника виконавця (відповідача) для проведення перевірки кількісних та/або якісних показників акта-претензії або доказів відмови виконавця від підписання акта-претензії.
Крім того, заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначав, що надавав послуги у відповідності до встановлених законодавством нормативів, та вказував на те, що на температуру гарячої води безпосередньо у сантехнічних приладах мешканців будівлі впливає справність внутрішньобудинкового циркуляційного контуру системи ГВП, що не перебуває на балансі ПАТ "Київенерго". Крім того, недогрів може бути пов'язаний із несправністю приладів обліку теплової енергії споживача.
Так, відповідач наголошував, що свої обов'язки щодо постачання гарячої води належної температури виконував у повному обсязі, та нестача температури на виході спричинена несправним станом внутрішньобудинкового обладнання позивача, тобто не є наслідком порушення відповідачем своїх обов'язків за договором.
На підтвердження своєї правової позиції відповідач надав до справи схему абонентської теплотраси від 30.08.2006 року (додаток до договору № 3), з якої вбачається, що теплова камера (вузол приєднання) ТК-111/3а знаходиться на балансі абонента (позивача).
Відповідно до п. 2.3.20 договору, абонент зобов'язаний зберігати власні прилади обліку теплової енергії, ремонтувати їх, налагоджувати та отримувати акт готовності своїх приладів від енергопостачальної організації.
Пунктом 6.3.6 договору передбачено, що абонент несе відповідальність за зберігання своїх приладів обліку, їх нормальну роботу, ремонт та наладку.
Як вбачається з матеріалів даної справи, судом першої інстанції, з метою встановлення факту наявності відхилення температурних показників наданого гарячого водопостачання від нормативних та з'ясування причин такої невідповідності (у разі її наявності), а також для встановлення балансоутримувача внутрішньобудинкового обладнання, ухвалою суду від 05.12.2011 року за заявою позивача призначалась судова будівельно-технічна експертиза.
Проте, у зв'язку із відмовою позивача провести оплату судово-експертних досліджень, матеріали справи було повернуто експертною установою до суду без проведення відповідної експертизи.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується висновком суду першої інстанції, про те, що позивачем не було доведено факту невідповідності температурних показників наданого відповідачем гарячого водопостачання нормативним; не надано доказів на підтвердження того, що невідповідність температури води (у разі її наявності) є наслідком відповідних дій чи бездіяльності відповідача, у зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Статтею 4-3 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України. До апеляційної скарги апелянт надав незасвідчені копії.
Доводи наведені позивачем в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду м. Києва від 21.05.2012 року у справі № 27/158 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Справу № 27/158 повернути до господарського суду м. Києва.
3. Копію постанови направити сторонам.
Головуючий суддя Баранець О.М.
Судді Пономаренко Є.Ю.
Пашкіна С.А.
26.07.12 (відправлено)
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 24.07.2012 |
Оприлюднено | 30.07.2012 |
Номер документу | 25405689 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Рудовська Інна Анатоліївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Татарчук Володимир Олександрович
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Баранець О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні