Постанова

від 27.07.2012 по справі 1570/2373/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

1570/2373/2012      Справа № 1570/2373/2012 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 липня 2012 року                                  м. Одеса               Одеський окружний адміністративний суд у складі:                                    головуючого судді         Корой С.М.                                    секретар  судового засідання         Чебан О.Д.   розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВУГЛЕРЕМПРОЕКТ»до державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, суд, - В С Т А Н О В И В:           До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ВУГЛЕРЕМПРОЕКТ»(далі –ТОВ «ВУГЛЕРЕМПРОЕКТ») до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі –ДПІ у м. Малиновському районі), в якому позивач просить суд визнати протиправними дії ДПІ у Малиновському районі м. Одеси щодо вказівки в акті № 32/23-214/33312005/1096 від 29.02.2012 року «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «ВУГЛЕРЕМПРОЕКТ»(код ЄДРПОУ 33312055) щодо господарських відносин із платником податків КФ «ЧІП-ІНФО»(35120148) з питань дотримання вимог з податку на додану вартість за жовтень 2011 року»відомостей про те, що «підприємством ТОВ «ВУГЛЕРЕМПРОЕКТ» безпідставно включено  до податкового  кредиту у жовтні 2011 року суму ПДВ, сформовану КФ «ЧІП-ІНФО», код 35120148, на загальну суму ПДВ 865688,37 грн., яка не може розглядатись в якості належного підтвердження податкового кредиту, оскільки ця господарська операція не має статусу юридично значимої, п. 198.3 ст. 198 розділу V «Податок на додану вартість»Податкового кодексу України. У своєму позові позивач зазначив, що ДПІ у Малиновському районі м. Одеси проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «ВУГЛЕРЕМПРОЕКТ»щодо господарських відносин із платником податків ПП «КФ «ЧІП-ІНФО»з питань дотримання вимог з податку на додану вартість за жовтень 2011 року, за результатом якої складено акт перевірки від 29.02.2012 року            № 32/23-214/33312005/1096. У вказаному акті встановлено порушення позивачем п. 44.1 , п. 44.6 ст. 44, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення задекларованих ТОВ «ВУГЛЕРЕМПРОЕКТ»показників по рядку 10.1. декларації «придбання з податком на додану вартість на митній території України товарів, послуг з метою їх  використання в межах господарської діяльності  для здійснення операцій, які підлягають  оподаткування за ставкою 20%», рядку 17 Декларації «Усього податкового кредиту»в сумі 865688,00 грн. у жовтні 2011 року, що призвело до фактичного ненадходження до Державного бюджету України податку на додану вартість у розмірі 865688,00 грн., в тому числі у жовтні 2011 року –865688,00 грн. Висновок відповідача обґрунтований тим, що в порушення п. 44.1, п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України ТОВ «ВУГЛЕРЕМПРОЕКТ»не надано документи, які підтверджують правомірність  формування показників податкової звітності та безпідставно задекларовано податковий кредит у жовтні 2011 року, сформований по взаємовідносинам з ПП «КФ «ЧІП-ІНФО», а також наявністю висновку  про незнаходження ТОВ «ВУГЛЕРЕМПРОЕКТ»за юридичною адресою та акта про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій ПП «КФ «ЧІП-ІНФО»за жовтень 2011 року, в якому зазначено, що останнє повністю відповідає основним та додатковим критеріям податкової ями. Позивач вважає дії ДПІ у Малиновському районі протиправними. Позивач вказує, що відповідно до вимог Податкового кодексу України проведення документальної перевірки передбачає її проведення на підставі податкових декларацій, фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які пов'язані із нарахуванням податків та зборів, та вказує, що ним не отримано запиту про витребування відповідних документів всупереч інформації, викладеній в акт перевірки. При цьому зазначає, що посилання на акт не встановлення відповідачем його місцезнаходження за результатами триразового виїзду за юридичною адресою не може бути прийнятим до уваги, оскільки відсутність за місцезнаходженням встановлюється виключно на підставі внесення державним реєстратором відповідного запису до ЄДРПОУ. Внаслідок цього відповідачем встановлені порушення без дослідження первинних документів, тоді як такими документами засвідчено  реальність господарських операцій. Позивач наводить обставини вчинення господарської операції  щодо придбання товару у ПП «КФ «ЧІП-ІНФО»із зазначенням, що первинні документи з приводу таких операцій відповідають вимогам чинного законодавства, що, на його думку, підтверджує реальність здійснення зазначених господарських операцій. Крім того, позивач вказує, що в акті перевірки відповідачем зазначено, що «операція не має статусу юридично значимої», однак, на думку позивача, такий висновок не відповідає дійсним обставинам справи, вказуючи при цьому на відсутність доказів про самостійне дослідження податковим органом обставин укладення договорів ТОВ «ВУГЛЕРЕМПРОЕКТ»та ПП «КФ «ЧІП-ІНФО». Оскільки договір, укладений між позивачем та його контрагентом,  було укладено, скріплено печатками та підписами, сторонами виконано обов'язки за цим договором, відповідно господарські операції в межах  такого договору не можуть не мати статусу юридично значимих, а сам договір не може бути визнаний нікчемним. Також позивач наводить правові норми Цивільного кодексу України, які свідчать про необхідність встановлення факту порушення публічного порядку, а без цього неможливість визнання нікчемним договору на підставі п. п.1, 2 ст. 215, п. 1 ст. 201, ст. 228 Цивільного кодексу України. Позивач вказує, що під час укладання та у ході подальшого виконання зобов'язань за договором поставки від 26.09.2011 року № 2609/01П дефектів по контрагенту позивач виявлено не було. Крім того, позивач зауважив, що не може нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування сум ПДВ та сплати податку. Посилаючись на норми ст.ст. 198, 201 Податкового кодексу України, позивач вказує на правомірність формування ним податкового кредиту з податку на додану вартість та правильність обчислення суми податку на додану вартість, що підлягає перерахування до Державного бюджету. У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі. Відповідач письмових заперечень проти позову не надав, проте, у судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення позову, посилаючись на факти, викладені в акті перевірки та додатково надані докази у справі. Суд, заслухавши осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши доводи адміністративного позову, наявні матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються,  встановив наступне. ДПІ у Малиновському районі було проведено документальну невиїзну перевірку             ТОВ «ВУГЛЕРЕМПРОЕКТ»(код за ЄДРПОУ 33312055) щодо господарських відносин із платником податків ПП «КФ «ЧІП-ІНФО»з питань дотримання вимог з податку на додану вартість за жовтень 2011 року, за результатом якої складено акт перевірки від 29.02.2012 року                                 № 32/23-214/33312005/1096 (а.с. 18-28). Перевірка проводилась на підставі наказу від 16.02.2012 року № 342, повідомлення від 16.02.2012 року № 80 (а.с. 148) та на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1. ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України. Зазначеним актом перевірки встановлено порушення ТОВ «ВУГЛЕРЕМПРОЕКТ»п. 44.1 , п. 44.6. ст. 44, п. 198.3., п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення задекларованих ТОВ «ВУГЛЕРЕМПРОЕКТ»показників по рядку 10.1. Декларації «Придбання з податком на додану вартість на митній території України товарів, послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20%», рядку 17 Декларації «Усього податкового кредиту»у сумі 865688 грн. у жовтні 2011 року, що призвело до фактичного ненадходження до Державного бюджету України податку на додану вартість у розмірі 865688 грн., в тому числі у жовтні 2011 року –у сумі 865688 грн. З інформації, викладеної в п. 13.2 акта перевірки, вбачається, що позивачу направлявся запит від 12.12.2011 року № 48643/23-108 про надання пояснень та первинних документів. Так, із змісту вказаного запиту, копія якого наявна у матеріалах справи (а.с. 150), вбачається, що позивачу пропонувалось надати  пояснення стосовно  його взаємовідносин з ПП «Комерційна фірма «ЧІП-ІНФО», а саме щодо юридичної адреси та фактичного місцезнаходження, наявності офісних та складських приміщень, наявності виробничих потужностей, транспортних засобів, видів діяльності відповідно до кодів ЗКГНГ та КВЕД, індивідуального податкового номеру, наявності відкритих в установах банків рахунків, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, свідоцтва платника податків на додану вартість, договорів, згідно з якими продавались товарно-матеріальні цінності, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, видаткових накладних, накладних та супроводжуючих їх податкових накладних на отримання та продаж  товарів тощо. Окремо у запиті зроблено позначку про обов'язковість надання доказів зарахування грошових коштів, фактичного відвантаження товару згідно з наведеними накладними, транспортування товару, складських приміщень. Суд критично оцінює посилання позивача на той факт, що вказаний запит ним не отримувався, оскільки зазначене спростовується наявністю підпису та інформації про отримання цього запиту представником ТОВ «ВУГЛЕРЕМПРОЕКТ», зробленими на копії такого запиту. Проте, як вбачається із акта перевірки, що, в свою чергу,  не заперечувалось позивачем, витребувані первинні документи та інші документи, які свідчать про здійснення операцій з продажу та придбання товарів, робіт, послуг, та підтверджують суми заявлених податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях, бухгалтерські регістри аналітичного та синтетичного обліку, які мають об'єктивно відображати проведення фінансово-господарських операцій з продажу товарів, робіт, послуг покупцям та замовникам, журнали-ордери, оборотні відомості по бухгалтерським рахункам 301. 311, 361, 372, 631, 641 та первинні документи до них до податкового органу ТОВ «ВУГЛЕРЕМПРОЕКТ»не  надавались. Згідно з п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення. Проте, позивачем не підтверджено, що первинні документи з приводу визначених господарських операцій надавались ним до податкового органу як до закінчення перевірки, так і після. На сторінці 9 акта перевірки відповідачем, зокрема, зазначено що «підприємством ТОВ «ВУГЛЕРЕМПРОЕКТ»безпідставно включено до податкового кредиту у жовтні  2011 року суму ПДВ, сформовану ПП «КФ «ЧІП-ІНФО», код 35120148, на загальну суму  ПДВ 865688,37 грн., яка не може розглядатись в якості належного підтвердження податкового кредиту, оскільки ця господарська операція не має статусу юридично значимої, п. 198.3 ст. 198 Розділу V «Податок на додану вартість»Податкового кодексу України…». Дії податкового органу щодо викладення цього висновку в  актаі перевірки, позивач вважає протиправними. Досліджуючи спірні правовідносини у справі, суд встановив, що вищенаведений висновок відповідача, наведений ним в акті перевірки, ґрунтується на встановлених відповідачем фактах, які, на його думку, свідчать про безтоварність господарських операцій між позивачем та його контрагентом, на підставі якого був сформований податковий кредит з податку на додану вартість. З урахуванням зазначеного суд вважає за необхідне дослідити питання товарності господарських операцій, що склались між ТОВ «ВУГЛЕРЕМПРОЕКТ»та ПП «КФ «ЧІП-ІНФО». Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Пунктом 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Пунктом 198.6. ст. 198  цього кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Відповідно до ст. 201  Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України). Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби. У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ»з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті 197 цього Кодексу. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах  господарської діяльності підприємства. При цьому згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Згідно з п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи). Згідно з розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів податкової декларації з податку на додану вартість, поданої позивачем за жовтень 2011 року, до складу податкового кредиту з ПДВ  у жовтні 2011 року позивачем, зокрема віднесено суму ПДВ у розмірі 865688,37 грн., сплачену ПП «КФ «ЧІП-ІНФО», інн 351201421031 (а.с. 45-50). Судом встановлено, що 26.09.2011 року між позивачем (покупець) та ПП «КФ «ЧІП-ІНФО»(постачальник) було укладено  договір № 2609/01П, згідно з яким постачальник зобов'язується поставити, а покупець –прийняти та оплатити на умовах, викладених в Договорі, продукцію, яка надалі іменується Товар, асортимент, кількість та ціна якого  визначені у специфікаціях, що оформляються у вигляді додатків до договору та є його невід'ємними частинами (а.с. 57-58). При цьому у. п.4  «Умови та строки поставки»договору передбачено, що базисні умови поставки погодженої партії товару приймаються сторонами у відповідності до правил               Інкотермс-2000. Конкретні умови та строки поставки по кожній партії товарів сторони погоджують у специфікаціях до цього договору, що є його невід'ємною частиною. Судом досліджені надані до суду копії рахунків–фактур, видаткових та податкових накладних на підтвердження поставки товару за умовами зазначеного договору протягом жовтня 2011 року (а.с. 59-115), а також виписку по розрахунковому рахунку позивача на підтвердження оплати поставленого товару (а.с. 116-118). Втім, як зазначалось вище, обов'язковою умовою формування податкового кредиту з податку на додану вартість є не лише наявність податкових накладних та відповідних первинних документів, а і фактичність безпосередньої поставки товарів. При цьому будь-які документи, у тому числі договори, накладні, рахунки тощо, мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, а у разі її відсутності  не можуть вважатися первинними для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів. Досліджуючи обставини товарності проведених господарських операцій, суд акцентує увагу на тому, що ані до перевірки, ані до суду, не зважаючи на пропозиції суду надати відповідні докази,  не надані специфікації до договору поставки, відповідно до умов якого повинна була відбуватись поставка товарів. Оскільки згідно з умовами наведеного договору всі суттєві умови поставки, зокрема, номенклатура, кількість, ціна, умови доставки товару тощо, повинні  визначатись саме у специфікаціях до договору, які є його невід'ємними частинами, на підставі наявного договору неможливо ідентифікувати зміст господарської операції, що не підтверджується первинними документами, на підставі яких повинна була відбуватись поставка окремих партій продукції. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Поряд з цим, позивачем не надано доказів на підтвердження доставки йому придбаного товару. Через непередбаченість в умовах договору способу доставки товару, неможливо встановити, яким чином відбувалась поставка товару –чиїми силами та за чий рахунок. Проте, у будь-якому разі відповідно до п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Згідно з положеннями п. 1 зазначених Правил товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику. Таким чином, згідно з встановленими правилами один екземпляр товарно-транспортної накладної повинен залишатися у вантажоотримувача, однак, позивачем відповідні документи до суду не надані. Надаючи оцінку обставинам справи, суд також звертає є увагу на відсутність доказів щодо наявності довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, які видавались особі (ам), відповідальним за отримання від постачальника такого товару. Відсутність згаданих документів не надає змоги ідентифікувати осіб, що приймали участь у здійсненні згаданої господарської операції, що позбавляє суд можливості встановити факт товарності зазначеної господарської операції. Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Частиною 5 зазначеної статті передбачено, що  господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Однак, всупереч вказаним нормам права позивачем не надано жодних доказів здійснення бухгалтерського обліку господарських операцій з ПП «КФ «ЧІП-ІНФО», в тому числі щодо обліку отриманих товарно-матеріальних цінностей на підприємстві. У наданій до суду картці рахунку 281 за жовтень 2011 року суми запасів, які надходили, не відповідають обсягам поставки товарів відповідно до наданих видаткових та податкових накладних (а.с. 213-231). Крім того, з зазначеної картки вбачається, що переміщення придбаного товару здійснювалось до складу, який відповідно до наданого договору оренди складського приміщення,  знаходиться у Луганській області, м. Ровеньки-5, вул. Герцена, 19 (а.с. 209-210). З огляду на ці обставини відсутність товарно-транспортних накладних, а також специфікацій до договору, в яких повинно визначатись місце постачання товару, позбавляє можливості встановити, чи могли відповідні господарські операції бути фактично вчинені з урахуванням відстані та часу. Однією із обов'язкових умов виникнення права на формування податкового кредиту згідно із вищенаведеним нормами Податкового кодексу України є подальше використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, втім, позивачем не надано доказів відповідних доказів. Надані до суду дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки (а.с. 173-174) та дозвіл на продовження виконання робіт підвищеної небезпеки (а.с.175-208) не надають змоги перевірити, чи дійсно придбаний товар використовувався у відповідних роботах підвищеної небезпеки, та чи були відповідні господарські операціями такими, що підлягають оподаткуванню. Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Проте, позивачем належним чином не доведено товарність господарської операції з приводу придбання ним у ПП «КФ «ЧІП-ІНФО»товару, з приводу чого позивачем було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за жовтень 2011 року у сумі 865688,37 грн.. Посилаючись на протиправність дій податкового органу, акцентуючи при цьому особливу увагу на наявність у позивача всіх необхідних первинних документів, ТОВ «ВУГЛЕРЕМПРОЕКТ»не спростувало у суді належними доказами у справі безтоварний характер господарських операцій, що вчинялись між ним та ПП «КФ «ЧІП-ІНФО». Через відсутність факту реального постачання товарів від ПП «КФ «ЧІП-ІНФО»до позивача відповідна господарська операція дійсно не має юридичного значення, оскільки саме факт поставки породжує собою необхідність документального оформлення відповідно до вимог чинного законодавства господарської операції, а не навпаки, у зв'язку з чим первинні документи, складені по господарській операції, що не мала реального практичного втілення, не породжують будь-яких правових наслідків, в тому числі й право на формування податкового кредиту. Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем безпідставно  до податкового кредиту з податку на додану вартість у жовтні 2011 року включено суму ПДВ у розмірі 865688,37 грн. по взаємовідносинам з ПП «КФ «ЧІП-ІНФО», у зв'язку з чим дії відповідача щодо визначення відповідного висновку в акті перевірки, складеному за результатом проведеної перевірки ТОВ «ВУГЛЕРЕМПРОЕКТ», є правомірними. На підставі встановленого, керуючись приписами ст.ст. 11, 162 КАС України, суд вважає, що вимоги  позивача є необґрунтованими та такими, що  не підлягають задоволенню. Керуючись  ст. ст. 2, 4, 6, 9, 11, 69-72, 86, 94,158-163, 167, 186, 254 КАС України суд, - П О С Т А Н О В И В : У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ВУГЛЕРЕМПРОЕКТ» до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби  про визнання протиправними дії державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби щодо вказівки в акті  № 32/23-214/33312005/1096 від 29.02.2012 року «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «ВУГЛЕРЕМПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 33312055) щодо господарських відносин із платником податків КФ «ЧІП-ІНФО» (35120148) з питань дотримання вимог з податку на додану вартість за жовтень 2011 року» відомостей про те, що «підприємством ТОВ «ВУГЛЕРЕМПРОЕКТ» безпідставно включено  до податкового  кредиту у жовтні 2011 року суму ПДВ, сформовану ПП «КФ «ЧІП-ІНФО», код 35120148, на загальну суму ПДВ 865688 гривень 37 копійок, яка не може розглядатись в якості належного підтвердження податкового кредиту, оскільки ця господарська операція не має статусу юридично значимої, п. 198.3 ст. 198 розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України - відмовити.              Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст.94 Кодексу адміністративного судочинства  України.             Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.             У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.           Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги.  Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.        Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 27.07.2012 року. Суддя                                                                                           С.М. Корой  27 липня 2012 року  .