Постанова

від 24.07.2012 по справі 5016/2964/2011(9/38)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2012 р. Справа № 5016/2964/2011(9/38) Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Білошкап О.В., суддів -Погребняка В.Я., Хандуріна М.І., за участю представників сторін:

ДПІ у Ленінському районі міста Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби -Бойка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 26.12.2011р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.01.2012р. по справі № 5016/2964/2011(9/38) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВАКОМ ХХІ ВЕК" про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Батив",-

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.12.2011р. затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Батив" станом на 28.11.2011р., ліквідовано Товариство з обмеженою відповідальністю "Батив", провадження по справі припинено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.01.2012р. апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 26.12.2011р. залишено без змін.

Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Миколаївської області від 26.12.2011р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.01.2012р. по справі № 5016/2964/2011(9/38) скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представника ДПІ у Ленінському районі міста Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Миколаївської області від 09.09.2011р. порушено провадження по справі про визнання банкрутом ТОВ "Батив" на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за заявою ТОВ "НОВАКОМ ХХІ ВЕК".

Постановою господарського суду Миколаївської області від 06.102011р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Гучок В.Ю.

29.11.2011р. ліквідатор подав до суду першої інстанції звіт разом із реєстром вимог кредиторів, до якого включені вимоги ініціюючого кредитора ТОВ "НОВАКОМ ХХІ ВЕК" та ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва.

Затверджуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у банкрута відсутнє майно і кошти, грошові вимоги кредиторів боржник погасити не має можливості, за місцезнаходженням ТОВ "Батив" відсутнє, документації керівництвом боржника ліквідатору не передано, тому наявні всі підстави, передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", для ліквідації банкрута та припинення провадження по справі.

Відповідно ст.4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника -юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, підстави для подання кредитором заяви про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника настають як у разі наявності будь-якої з ознак, передбачених цією статтею, так і в разі їх сукупності.

Відповідно до вимог частини 3 статті 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою (зокрема, процедурою банкрутства відсутнього боржника) у відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірними вимогами визнаються вимоги кредиторів визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, заява ініціюючого кредитора мотивована тим, що у боржника наявна перед ним заборгованість у сумі 69 144,17 грн., встановлена рішенням господарського суду Миколаївської області від 20.07.2011р. по справі №5016/2050/2011(12/95), на виконання якого видано накази від 02.08.2011р.

04.11.2011р. Ленінським відділом державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження щодо виконання наказу господарського суду Миколаївської області від 02.08.2011р. про стягнення з ТОВ "Батив" на користь ТОВ "НОВАКОМ ХХІ ВЕК" боргу в сумі 68225,92 грн. у зв'язку з направленням до ВДВС постанови про визнання ТОВ "Батив" банкрутом та передачею матеріалів виконавчого провадження ліквідатору.

Відсутність боржника за місцезнаходженням підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АЄ № 635933 від 30.08.2011, який містить запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, а отже, відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" є належним доказом відсутності боржника за його місцезнаходженням.

Згідно ч.2 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Таким чином, обставини законності (незаконності) порушення провадження у справі про банкрутство з особливостями, передбаченими ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" оцінюється судом при прийнятті постанови про визнання боржника банкрутом.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 06.102011р. боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Гучок В.Ю.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу.

Тобто, ліквідатор зобов'язаний вчинити всі можливі дії щодо з'ясування обсягів активу та пасиву боржника шляхом запитів до відповідних органів, у тому числі державної виконавчої служби, банківських установ, бюро технічної інвентаризації, реєстраційних відділень МВС України тощо.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ліквідатор надав до суду першої інстанції звіт та ліквідаційний баланс разом із реєстром вимог кредиторів та із запитами ліквідатора до фондів і ДПІ.

Листом від 27.10.2011р. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ленінському районі м. Миколаєва повідомив, що заборгованості по сплаті страхових внесків перед Відділенням виконавчої дирекції у боржника немає, заборгованості по сплаті страхових внесків перед Ленінським районним центром зайнятості також немає (лист від 27.10.2011р.), заборгованості по сплаті страхових внесків перед Виконавчою дирекцією Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності немає (лист від 07.11.2011р.) та також немає заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів перед Пенсійним фондом України в Ленінському районі м. Миколаєва (лист від 31.10.2011р.).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що нерухомого майна та транспортних засобів за ТОВ "Батив" не зареєстровано (довідка КП ММБТІ №11697 від 25.11.2011р. та лист Управління державної автомобільної інспекції №9/10118 від 07.11.2011р.), земельних ділянок за банкрутом не зареєстровано (лист Управління земельних ресурсів №02-06/3245 від 02.11.2011р.) та відкритих рахунків ТОВ "Батив" немає (лист ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва №11689/10/29-026 від 07.11.2011р.).

Ліквідатором надруковано оголошення в газеті "Позвоните" від 03.11.2011р. про недійсність печатки, штампів та фінансово-господарських документів банкрута.

Архів з особового складу Управління архівної роботи та урочистих подій виконкому Миколаївської міської ради листом №287/01-22 від 28.10.2011р. повідомив ліквідатора, що архівні документи з особового складу банкрута на зберігання до архіву не надходили.

Судами також встановлено, що в процесі ліквідаційної процедури ліквідатором визнано грошові вимоги кредитора ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва в сумі 3521,60 грн.

Таким чином, кредиторами банкрута є ТОВ "НОВАКОМ ХХІ ВЕК" та ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, вимоги яких включені до реєстру вимог кредиторів на загальну суму 72665,77грн.

Як встановили суди попередніх інстанцій, визнані грошові вимоги кредиторів не можуть бути задоволені з причин відсутності рухомого та нерухомого майна боржника. Згідно п.6 до ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ці вимоги необхідно вважати погашеними.

Відповідно до ст.32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилось майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичною особи -банкрута.

Звіт ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вчинення ним дій по виявленню кредиторів та активів боржника.

Отже, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів та підсумовує також хід процедури банкрутства і припиняє провадження у справі про банкрутство, а також вона дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, повно відображає обставини, що мають значення для даної справи, а висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню, якщо затверджено звіт ліквідатора у порядку, передбаченому статтею 32 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс станом на 28.11.2011р. свідчать про відсутність у банкрута основних та оборотних засобів для ведення господарської діяльності, для своєчасного погашення грошових зобов'язань, відсутня можливість відновити платоспроможність боржника, оскільки у банкрута відсутнє будь-яке майно, що підтверджується матеріалами справи.

Вжиті ліквідатором заходи для встановлення місцезнаходження керівника підприємства - банкрута позитивних результатів не дали.

Судами попередніх інстанцій правомірно не прийняті до уваги доводи ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва щодо неможливості проведення нею податкової перевірки та необхідності зупинення розгляду справи з огляду на таке.

В ліквідаційній процедурі банкрута орган державної податкової служби має право здійснити податкову перевірку та у разі виявлення порушень вимог податкового законодавства та заборгованості боржника по оплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) заявити свої претензії до такого боржника шляхом подачі ліквідатору заяви з кредиторськими вимогами у встановлений ч. 5 статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строк.

Кредитор ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва звернулась до ліквідатора банкрута та господарського суду із заявою про визнання грошових вимог на суму 3521,60 грн. і ці вимоги включено до реєстру вимог кредиторів. Вказані вимоги ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ґрунтуються на заборгованості, встановленої за результатами проведення документальних перевірок ТОВ "Батив" та актів перевірок.

12.12.2011р. працівниками органів податкової служби складено акт про неможливість вручення під розписку ліквідатору направлення про проведення позапланової виїзної перевірки 12.12.2011р., оскільки за адресою: АДРЕСА_1, яка є адресою місцезнаходження ліквідатора, фахівці податкового органу її не застали.

Однак, як зазначено в постанові суду апеляційної інстанції, ліквідатор Гучок В.Ю. у судовому засіданні стверджувала, що вона постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 та регулярно отримує кореспонденцію. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, ліквідатор Гучок В.Ю. регулярно з'являлася в судові засідання, в тому числі в засідання, яке відбулося 14.12.2011р., отже у податкового органу була можливість вручення ліквідатору копії наказу та ознайомлення з направленням на проведення перевірки під час розгляду справи про банкрутство, однак представник податкового органу у вказане судове засідання не з'явився.

Крім того, ухвалою суду першої інстанцій від 14.12.2011р. розгляд звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу відкладався на 26.12.2011р. за клопотанням ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва з метою проведення позапланової податкової перевірки боржника. Про відкладення розгляду даної справи на 26.12.2011р. податковий орган було повідомлено належним чином, що підтверджується листом ліквідатора №23/12-1 від 23.12.2011р., отриманим ДПІ 23.12.2011р.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що до 26.12.2011р. (дата винесення оскаржуваної ухвали суду) у податкового органу був час для вручення ліквідатору боржника копії наказу начальника ДПІ від 12.12.2011р. про проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 28.05.2010р. по 12.12.2010р., ознайомлення ліквідатора з направленням на проведення перевірки ТОВ "Батив" та проведення такої перевірки.

Тому твердження податкового органу про неможливість проведення податкової перевірки боржника саме у зв'язку з неможливістю вручення ліквідатору копії наказу про проведення перевірки та направлення на перевірку є безпідставними.

Оскільки ліквідатор надав належні докази про відсутність боржника за місцезнаходженням, додав відповідні документи до звіту, за результатами розгляду ліквідаційного балансу у банкрута відсутнє майно та грошові кошти для задоволення вимог кредиторів, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про можливість затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута ТОВ "Батив" та припинення провадження по справі на підставі ст. ст. 32, 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, ухвала господарського суду Миколаївської області від 26.12.2011р. та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 31.01.2012р. прийняті у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстави для їх скасування відсутні.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, які викладені в оскаржуваних рішеннях.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 26.12.2011р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.01.2012р. по справі № 5016/2964/2011(9/38) залишити без змін.

Головуючий: Білошкап О.В. Судді:Погребняк В.Я. Хандурін М.І.