Ухвала

від 26.07.2012 по справі 17/378

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"26" липня 2012 р. Справа № 17/378

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Овечкіна В.Е., Чернова Є.В., Цвігун В.Л., розглянувши матеріали касаційної скарги ПП "Інфоброк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2012 у справі №17/378 за позовомТОВ "Сюпрім Кава та Чай Україна" доПП "Інфоброк" провідшкодування збитків встановив:

Подана відповідачем касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.111 ГПК України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу із зазначенням суті порушення або неправильного застосування судом норм матеріального чи процесуального права.

Як роз'яснено в п.6 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII 1 Господарського процесуального кодексу України", за приписом пункту 4 частини першої статті 111 3 ГПК у касаційній скарзі має бути зазначена суть порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Недодержання цієї вимоги тягне за собою повернення скарги на підставі пункту 6 частини першої статті 111 названого Кодексу. Отже, якщо в касаційній скарзі не зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, то касаційна скарга до розгляду не приймається і підлягає поверненню судом.

Таким чином, в касаційній скарзі має бути чітко викладено зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчими актами та вказуватися конкретні їх пункти та статті з урахуванням встановлених попередніми судами фактичних обставин справи.

Відповідно до положень ч.2 ст.111 5 та ч.ч.1,2 ст.111 7 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у судовому рішенні чи відхилені судом, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази чи додатково перевіряти докази.

Тому касаційна скарга повинна містити дані, які б свідчили, що судом при розгляді спору не застосований закон, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, або застосований закон, який не підлягає застосуванню, або судами неправильно витлумачена норма закону.

При цьому, згідно імперативних вимог ч.2 ст.111 ГПК України у касаційній скарзі не допускаються посилання на недоведеність обставин справи.

Проте, у поданій скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування судами норм матеріального права, зміст скарги не містить посилань на певні норми чинного цивільного законодавства, які застосовано судами при вирішенні даного спору, в скарзі не зазначено, в чому саме полягає порушення чи неправильне застосування судом згаданих правових норм, а також яким чином воно вплинуло на прийняття оскаржуваних судових рішень.

Всупереч вимог, викладених у п.4 ч.1 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга відповідача містить лише загальні посилання на норми процесуального права без зазначення того, в чому саме полягає їх порушення або неправильне застосування.

Зміст касаційної скарги заявника зводиться передусім до аналізу наявних у справі доказів (договір від 09.02.2010 №7.09.02/10, акти здачі-прийняття робіт, платіжні документи), наголошується на невідповідності висновків суду матеріалам справи у зв'язку з недослідженням фактичних обставин справи, на недоведеності обставин заповнення відповідачем документів щодо митного оформлення та декларування товарів позивача, а також пропонується надати перевагу певним доказам (постанова Київської регіональної митниці від 10.12.2010 №793/10000/10 у справі про порушення митних правил), тобто, скарга стосується спростування обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, а також заперечень щодо оцінки судами доказів по справі.

Отже, у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування апеляційним судом норм матеріального чи процесуального права, що згідно з п.6 ч.1 ст.111 3 ГПК є достатньою підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.

Зважаючи на викладене, скарга підлягає поверненню для належного дооформлення, оскільки згідно з ч.3 ст.111 3 ГПК України заявник не позбавлений права повторно подати касаційну скаргу після усунення допущених процесуальних недоліків.

Водночас, згідно з п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Випадки повернення касаційної скарги врегульовано в ч.1 ст.111 3 ГПК України. Зокрема, відповідно до п.6 ч.1 ст.111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, сплачена сума судового збору підлягає поверненню заявнику.

Враховуючи наведене та керуючись ст.44, п.6 ч.1 ст.111 3 Господарського процесуального кодексу України, п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ПП "Інфоброк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2012 у справі №17/378 повернути скаржнику, а зазначену справу - до господарського суду м.Києва.

Повернути на користь ПП "Інфоброк" з Державного бюджету України (рахунок 31211254700007, УДКСУ у Печерському районі м.Києва, код отримувача 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м.Києві, код банку отримувача 820019) 804,75 грн. судового збору, сплаченого за квитанцією від 19.06.2012 №852\з7.

Судді: В.Овечкін Є.Чернов В.Цвігун