Ухвала

від 24.07.2012 по справі 7/343

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

24.07.12 р. Справа № 7/343

Господарський суд Донецької області у складі судді Сгара Е.В.

при помічнику судді В.Ю.Косицькій,

Розглянувши матеріали справи, де

Скаржник (позивач по справі): Публічне акціонерне товариство «ДТЕК «Донецькобленерго» м.Горлівка

Відповідач по справі: Відкрите акціонерне товариство «Курахівський механічний завод» м.Курахове

За участю держвиконавця: Відділу державної виконавчої служби Мар'їнського районного управління юстиції м.Мар'їнка

Про: визнання незаконними дії ВДВС Мар'їнського РУЮ щодо винесення постанов ВП 32292527, ВП 32291560 від 24.04.2012р. про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа; визнання незаконними постанов ВП 32292527, ВП 32291560 від 24.04.2012р. про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа.

За участю представників:

Від скаржника: Музика І.М. - дов.

Від відповідача по справі: не з'явився.

Від ВДВС: не з'явився.

Рішенням господарського суду Донецької області №7/343 від 08.12.2011р. задоволені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» м. Горлівка до Відкритого акціонерного товариства «Курахівський механічний завод» м.Курахове про стягнення 3% річних -9 690, 56 грн., інфляційних -38 229, 44 грн.

На виконання рішення видані відповідні накази суду.

Позивач по справі звернувся до господарського суду Донецької області зі скаргою №52юр-5677/12 від 15.06.2012р. про визнання незаконними дії ВДВС Мар'їнського РУЮ щодо винесення постанов ВП 32292527, ВП 32291560 від 24.04.2012р. про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа; визнання незаконними постанов ВП 32292527, ВП 32291560 від 24.04.2012р. про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа.

Скаржник у судовому засіданні наполягав на задоволенні скарги, посилаючись на той факт, що держвиконавець у відповідності до приписів Закону України «Про виконавче провадження» зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ, а в разі з'ясування, що боржник знаходиться в стадії ліквідації, або відносно нього порушено справу про банкрутство - передати такий виконавчий документ ліквідатору. Замість вказаних дій, держвиконавець повернув наказ суду від 19.12.2011р. №7/343 стягувачу без виконання (відмовлено у прийнятті виконавчого документа), оскільки у відношенні боржника по справі визнано банкрутом.

Позивач по справі надав додаткові документи для залучення у справу.

Ухвалою суду від 18.06.2012р. здійснено заміну найменування позивача по справі на Публічне акціонерне товариство «ДТЕК «Донецькобленерго».

Представник ВДВС надав суду додаткові документи для залучення у справу, проти скарги заперечив, зазначив, що постанову про відмову у прийнятті виконавчого документа до виконання було винесено на підставі ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», повідомив про визнання боржника по даній справі банкрутом та закінчення зведеного виконавчого провадження у відношенні цього боржника. До своїх заперечень держвиконавець надав незасвідчені ксерокопії документів, які з огляду на приписи ст.36, 43 ГПК України не прийняті судом як належні докази.

Боржник по справі до суду не прибув, пояснень з приводу скарги суду не надав.

Розглянувши скаргу та надані документи, судом з'ясовано наступне:

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписами ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому цим Кодексом та Законом України «Про виконавче провадження».

У відповідності до ст.116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення суду здійснюється на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон), примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

За приписами ст. 6 Закону, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно ст. 5 Закону, вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Статтею 11 Закону визначено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст.17 Закону, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, в тому числі накази господарських судів.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.12.2011р. на примусове виконання рішення господарського суду Донецької області від 08.12.2011р. №7/343 були видані накази, які датовані 19.12.2011р.

Зазначені накази суду відповідають вимогам до виконавчого документу, вказаних в статті 18 Закону.

На підставі вищенаведеного, позивач по справі звернувся до держвиконавця із заявою про примусове виконання рішення суду від 08.12.2011р. по справі №7/343 в межах строку, встановленого для пред'явлення наказу суду на виконання.

Статтею 19 Закону передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до ст. 25 Закону, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Постановами ВП №32292527 та ВП №32291560 від 24.04.2012р. держвиконавець відмовив у відкритті виконавчого провадження (відмовив у прийнятті до провадження виконавчого документа).

В обґрунтування своєї позиції, держвиконавець посилався на ухвалу суду господарського суду Донецької області про визнання боржника банкрутом та на ст.26 Закону.

Посилання держвиконавця в обґрунтування свої заперечень на той факт, що його дії повністю відповідають приписам Закону судом до уваги не приймаються, оскільки:

- Як вже вказано вище, за приписами діючого законодавства, примусове виконання рішень суду здійснюється виключно державними виконавчими службами. Звернення стягувача із виконавчим документом до будь-якого іншого органу (організації, установи тощо) для примусового виконання рішення суду не закріплено жодним Законом.

- Ліквідаційна комісія (ліквідатор) не є органами примусового виконання в розумінні ст.ст.2, 3 Закону України "Про виконавче провадження".

- Законом «Про виконавче провадження» визначений певний порядок прийняття виконавчих документів до виконання. Статтею 25 Закону на держвиконавця покладений обов'язок прийняття належно оформлені виконавчі документи (строк пред'явлення яких не сплив) до виконання. В статті 26 Закону відсутні такі підстави для повернення виконавчого документа, як визнання боржника банкрутом.

- Виявлення факту перебування боржника у стані банкрутства (ліквідації) можливе тільки після відкриття виконавчого провадження, оскільки по-перше, до відкриття виконавчого провадження державний виконавець взагалі не може здійснювати ніяких дій, передбачених Законом, по-друге, стан боржника може змінитись.

- В процесі виконання рішення держвиконавець у разі виявлення факту ліквідації боржника за приписами статті 49 Закону, приймає постанову про закінчення виконавчого провадження та передає виконавчий документ ліквідаційній комісії (або ліквідатору). Тобто, передача виконавчого документу ліквідатору боржнику здійснюється саме держвиконавцем, а не стягувачем.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши представлені учасниками судового процесу документи, господарський суд дійшов висновку, що держвиконавець безпідставно виніс постанови ВП №32292527 та ВП №32291560 від 24.04.2012р. та повернув стягувачу накази суду по справі №7/343 без виконання.

Заявник просить суд вищевказані постанови держвиконавця визнати незаконними.

Враховуючи приписи Закону України «Про виконавче провадження», пункту 8 чинного Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 N 04-5/365 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», встановивши обґрунтованість доводів заявника, суд може визнати постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною. Тому у господарського суду відсутні правові підстави для відмови в задоволенні скарги лише з тієї причини, що в ній зазначається про визнання незаконною відповідної постанови (акта), а не про визнання її недійсною.

У зв'язку з викладеним суд приходить до висновку, що постанови ВП №32292527 та ВП №32291560 від 24.04.2012р. підлягають визнанню недійсними, а дії ВДВС Мар'їнського РУЮ щодо винесення постанов ВП №32292527, ВП №32291560 від 24.04.2012р. про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа - неправомірними.

З огляду на вищевикладене, скарга ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго» підлягає задоволенню у зазначеній вище редакції.

Враховуючи викладене, на підставі ст.124 Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 86, 115, 116, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Донецькобленерго» задовольнити.

Визнати неправомірними дії ВДВС Мар'їнського РУЮ щодо винесення постанов ВП №32292527, ВП №32291560 від 24.04.2012р. про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа.

Визнати недійсними постанови ВДВС Мар'їнського РУЮ ВП №32292527, ВП №32291560 від 24.04.2012р. про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного господарського суду в порядку розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Сгара Е.В.