Ухвала

від 22.10.2012 по справі 7/343

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

22.10.12 р. Справа № 7/343

Господарський суд Донецької області у складі судді Сгара Е.В.

при секретарі судового засідання Фенченко Б.М.,

Розглянувши матеріали справи, де

Скаржник (позивач по справі): Публічне акціонерне товариство «ДТЕК «Донецькобленерго» м.Горлівка

Відповідач по справі: Відкрите акціонерне товариство «Курахівський механічний завод» м.Курахове

За участю держвиконавця: Відділу державної виконавчої служби Мар'їнського районного управління юстиції м.Мар'їнка

Про: визнання незаконними дії ВДВС Мар'їнського РУЮ щодо винесення постанов ВП 34087725, ВП 34087591 від 07.09.2012р. про закінчення виконавчого провадження; визнання незаконними постанов ВП 34087725, ВП 34087591 від 07.09.2012р. про закінчення виконавчого провадження.

За участю представників:

Від скаржника: Ясінко В.В. - довір.

Від відповідача по справі: не прибув

Від ВДВС: не прибув

Рішенням господарського суду Донецької області №7/343 від 08.12.2011р. стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Курахівський механічний завод» м.Курахове на користь Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» м. Горлівка 3% річних -9 690, 56 грн., інфляційних -38 229, 44 грн., державне мито - 479,20 грн., витрати за інформацінйно-технічне забезпечення судового процесу - 236 грн.

На виконання рішення видані відповідні накази суду від 19.12.2011р.

Позивач по справі звернувся до господарського суду Донецької області зі скаргою №52юр-8621/12 від 24.09.2012р. про визнання незаконними дії ВДВС Мар'їнського РУЮ щодо винесення постанов від 07.09.2012р. за номерами: ВП 34087725 та ВП 34087591 про закінчення виконавчого провадження; визнання незаконними постанов ВП 34087725, ВП 34087591 від 07.09.2012р. про закінчення виконавчого провадження.

Скаржник у судовому засіданні наполягав на задоволенні скарги, посилаючись на той факт, що держвиконавець порушив приписи Закону України «Про виконавче провадження» закінчивши виконавче провадження. Підставою для закінчення виконавчого провадження держвиконавець зазначив п.7 ч.1 ст.49 зазначеного Закону - виконавче провадження підлягає закінченню у разі передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії (або ліквідатору) у разі ліквідації боржника - юридичної особи. Скаржник зазначив, що на теперішній час відносно боржника порушено справу про банкрутство №5/67б, проте ліквідаційна процедура не відкрита, ліквідація підприємства фактично не відбувається, ліквідатор не призначений.

Відповідач по справі у жодне судове засідання не з'явився, відзив на скаргу не надав, хоча про розгляд скарги був повідомлений належним чином.

Представник ВДВС надав суду додаткові документи для залучення у справу, проти скарги заперечив, зазначив, що його дії відповідають приписам Закону України «Про виконавче провадження», повідомив про направлення виконавчого документа арбітражному керуючому у відповідності до п.7 ч.1 ст.49 зазначеного Закону.

Розглянувши скаргу та надані документи, судом з'ясовано наступне:

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписами ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому цим Кодексом та Законом України «Про виконавче провадження».

У відповідності до ст.116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення суду здійснюється на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон), примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

За приписами ст. 6 Закону, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно ст. 5 Закону, вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Статтею 11 Закону визначено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст.17 Закону, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, в тому числі накази господарських судів.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.12.2011р. на примусове виконання рішення господарського суду Донецької області від 08.12.2011р. №7/343 були видані накази, які датовані 19.12.2011р.

Зазначені накази суду відповідають вимогам до виконавчого документу, вказаних в статті 18 Закону.

На підставі вищенаведеного, позивач по справі звернувся до держвиконавця із заявою про примусове виконання рішення суду від 08.12.2011р. по справі №7/343 в межах строку, встановленого для пред'явлення наказу суду на виконання.

Статтею 19 Закону передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до ст. 25 Закону, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Постановами від 04.09.2012р. ВП №34087591 та ВП №34087725 держвиконавець прийняв виконавчі документи до виконання та відкрив виконавче провадження.

07.09.2012р. держвиконавцем винесено постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №34087591 та ВП №34087725 на підставі п.7 ч.1 ст.49 Закону.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.49 Закону, виконавче провадження підлягає закінченню у разі передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії (або ліквідатору) у разі ліквідації боржника - юридичної особи.

В обґрунтування своїх дій держвиконавець надав суду копію постанови про визнання боржника (ВАТ «Курахівський механічний завод») банкрутом №5/67б від 10.04.2009р.

Із змісту вказаної постанови вбачається, що ліквідаційна процедура відкрита до 10.09.2009р.

Разом з цим, суд звертає увагу на той факт, що:

- Постановою Вищого господарського суду України №5/67б від 25.11.2009р. постанова господарського суду Донецької області №5/67б від 10.04.2009р. скасована.

- Ухвалою господарського суду Донецької області №5/67б від 01.02.2010р. справа №5/67б прийнята до провадження та призначено судове засідання щодо ведення подальшої процедури по справі.

- Ухвалами суду по справі №5/67б від 25.02.2010р., від 27.04.2010р., від 26.10.2010р., від 22.04.2011р., від 02.11.2011р. визначено строк процедури розпорядженням майна боржника.

- Відповідно до ухвали господарського суду Донецької області №5/67б від 22.05.2012р., строк процедури розпорядженням майна боржника продовжено до 21.10.2012р.

Тобто, станом на час здійснення держвиконавцем відповідних виконавчих дій боржника не було визнано банкрутом, не відкривалась ліквідаційна процедура боржника та не було призначено ліквідатора.

Отже, під час винесення постанов про закінчення виконавчого провадження держвиконавець фактично не здійснив заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, не з'ясував, чи є чинною постанова суду №5/67б від 10.04.2009р. про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури станом на 07.09.2012р. (дата винесення постанов про закінчення виконавчого провадження), яка була скасована ще 25.11.2009р., та, як наслідок зазначеного, безпідставно закінчив виконавче провадження.

У зв'язку з викладеним суд приходить до висновку, що дії ВДВС Мар'їнського РУЮ щодо винесення постанов ВП 34087725, ВП 34087591 від 07.09.2012р. про закінчення виконавчого провадження підлягають визнанню неправомірними, а постанови ВП 34087725, ВП 34087591 від 07.09.2012р. - недійсними.

З огляду на вищевикладене, скарга ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго» підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, на підставі ст.124 Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 86, 115, 116, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Донецькобленерго» задовольнити.

Визнати неправомірними дії ВДВС Мар'їнського РУЮ щодо винесення постанов ВП 34087725 від 07.09.2012р., ВП 34087591 від 07.09.2012р. про закінчення виконавчого провадження.

Визнати недійсними постанови ВДВС Мар'їнського РУЮ ВП 34087725 від 07.09.2012р., ВП 34087591 від 07.09.2012р. про закінчення виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного господарського суду в порядку розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Сгара Е.В.