Постанова

від 24.07.2012 по справі 5016/717/2012(6/64)

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5016/717/2012(6/64)                ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

---

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ "24" липня 2012 р. Справа № 5016/717/2012(6/64)           Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Гладишевої Т.Я., суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т. (склад судової колегії визначено відповідно до розпорядження № 220 від 26.06.2012 року „Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ”) при секретарі судового засідання Будному О.В. представники сторін в судове засідання від 24.07.2012 року не з'явились; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  Приватного підприємства „ПІВДЕНЬФІНЕКСПЕРТИЗА” на рішення господарського суду Миколаївської області від 29.05.2012 року по справі № 5016/717/2012(6/64) за позовом: Прокурора Заводського району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради до відповідача: Приватного підприємства „ПІВДЕНЬФІНЕКСПЕРТИЗА” про стягнення 17982,20 грн. ВСТАНОВИВ: Прокурор Заводського району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради (далі –позивач) звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом до Приватного підприємства „ПІВДЕНЬФІНЕКСПЕРТИЗА” (далі –відповідач, ПП „ПІВДЕНЬФІНЕКСПЕРТИЗА”) про стягнення заборгованості з орендної плати (з урахуванням зменшення позовних вимог) в розмірі 17368,17 грн., яка утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо сплати орендної плати за договором оренди нерухомого майна № 6805 від 01.01.2009 року та пені в розмірі 614,03 грн. Рішенням господарського суду Миколаївської області від 29.05.2012 року по справі № 5016/717/2012(6/64) (суддя Ткаченко О.В.) позов задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства „ПІВДЕНЬФІНЕКСПЕРТИЗА” на користь Управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради заборгованість по орендній платі в сумі 17368,17 грн. та пеня в сумі 614,03 грн.. Стягнуто з Приватного підприємства „ПІВДЕНЬФІНЕКСПЕРТИЗА” до Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1609,50 грн.. Задовольняючи позов, суд вказав про доведеність позивачем заявлених вимог, а твердження відповідача про припинення дії договору оренди суд визнав безпідставними. Не погодившись з рішенням суду, ПП „ПІВДЕНЬФІНЕКСПЕРТИЗА” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вказує, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову в позові, оскільки рішення від 29.05.2012 року винесено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Скаржник вважає, що суд прийшов до неправильного висновку щодо існування боргу ПП „ПІВДЕНЬФІНЕКСПЕРТИЗА” перед Управлінням з використання та розвитку комунальної власності міської ради. В засідання суду апеляційної інстанції, що відбулось 24.07.2012 року, прокурор Заводського району м. Миколаєва та представники сторін, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи не з'явились, тим самим не скористались своїм процесуальним правом брати участь в засіданні суду апеляційної інстанції. В письмових запереченнях на апеляційну скаргу, що надійшли через канцелярію Одеського апеляційного господарського суду, прокурор зазначає про безпідставність вимог апеляційної скарги; оскаржуване рішення суду вважає законним та обґрунтованим. У заяві від 19.07.2012 року Управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради заперечує проти доводів апеляційної скарги та просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційний перегляд справи здійснити за відсутністю представника позивача. Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повноту встановлення обставин справи та відповідність ним висновків суду, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на наступне. Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Частиною 1 ст. 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Місцевим господарським судом встановлено та не заперечується сторонами, що 01.01.2009 року між Управлінням з використання та розвитку комунальної власності міської ради (орендодавець) та ПП „ПІВДЕНЬФІНЕКСПЕРТИЗА” (орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення площею 138,10 кв.м, що розташоване за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна, 9. Згідно пункту 3.2 договору орендар зобов'язався своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату, яка повинна перераховуватися щомісячно не пізніше 12-го числа місяця, наступного за звітним (пункт 3.5 договору). Згідно з пунктом 10.1 договору він укладений на 3 роки та діє з 01.01.2009 року до 01.12.2011 року. Відповідно до п. 10.3 договору зміни та доповнення або розірвання цього договору допускається за взаємною згодою сторін. Пунктом 10.5 договору встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору протягом одного місяця після закінчення строку його чинності договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін в законодавстві на дату продовження цього договору. Згідно ч. 1 ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Місцевим господарським судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що після закінчення строку договору найму (01.12.2011 року) відповідач продовжує користуватися орендованим майном, здійснює заходи щодо викупу орендованого приміщення (адміністративний позов), протягом 1-го місяця після закінчення строку договору найму до орендаря не надходило заперечень Управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради, відтак, суд дійшов правильного висновку про продовження строку дії договору оренди від 01.01.2009 року на строк, який був раніше встановлений договором. Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України). Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Приймаючи до уваги встановлені судом фактичні обставини щодо існування між сторонами договірних відносин з оренди приміщення площею 138,10 кв.м в місті Миколаєві по пр. Леніна, 9, несплату відповідачем орендної плати у встановлені пунктом 3.5 договору від 01.01.2009 року строки, умови пункту 3.7 вказаного договору, колегія суддів погоджується з висновком суду про правомірність нарахування позивачем заборгованості з орендної плати в розмірі 17368,17 грн. та пені в розмірі 614,03 грн. Апеляційний господарський суд вважає хибним посилання відповідача на лист орендодавця від 25.10.2011 року № 1969/07.01.10 як на доказ припинення договору оренди від 01.01.2009 року, оскільки зі змісту листа вбачається, що орендодавець пропонував відповідачу погасити орендну плату і висловив свій намір щодо майбутніх дій з розірвання договору оренди. Приймаючи до уваги вищевикладене, керуючись ст. ст. 99, 101 –103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, — ПОСТАНОВИЛА: Рішення господарського суду Миколаївської області від 29.05.2012 року по справі № 5016/717/2012(6/64) залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення. Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.            Головуючий суддя:                                                            Т.Я. Гладишева Суддя:                                                                                 Я.Ф. Савицький           Суддя:                                                                                О.Т. Лавренюк