Ухвала

від 11.08.2020 по справі 5016/717/2012(6/64)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

11 серпня 2020 року Справа № 5016/717/2012(6/64)

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ткаченко О.В.,

без виклику представників сторін,

розглянувши матеріали заяви Миколаївської місцевої прокуратури №1 за вих. №31-3999вих-20

Управління комунального майна Миколаївської міської ради (54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, буд.20; ідент.код 22440076) за вих.№1073/10/01/08/20 від 02.06.2020р. про видачу дублікату наказу суду та поновлення пропущеного строку для його пред`явлення до виконання у справі

за позовом: Прокурора Заводського району м. Миколаєва (54021, м. Миколаїв, вул. Бузніка, 14) в інтересах держави в особі Управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради, 54027, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 20

до відповідача: Приватного підприємства «Південьфінекспертиза» , 54055, м.Миколаїв, вул. 68 Десантників, 17/1

про: стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 22481,28 грн.

в с т а н о в и в:

Як свідчать матеріали справи, рішенням Господарського суду Миколаївської області від 29.05.2012р. позов прокурора Заводського району міста Миколаєва задоволено, присуджено до стягнення з Приватного підприємства Південьфінекспертиза (54055, м.Миколаїв, вул. 68 Десантників, 17/1, код ЄДРПОУ 35890569) на користь Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради (54027, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 20, ЄДРПОУ 23626096) заборгованості по орендній платі в сумі 17368,17 грн. та 614,03 грн. пені.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.07.2012р. вказане рішення було залишено без змін.

17.08.2012р. на виконання даного рішення судом був виданий відповідний наказ.

31.07.2020р. за вх. №9434/20 Заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 звернувся до Господарського суду Миколаївської області із заявою за вих.№31-9399вих-20 від 30.07.2020р., в якій просить суд видати дублікат наказу Господарського суду Миколаївської області №5016/717/2012 (6/64) від 17.08.2012р. про стягнення з Приватного підприємства Південьфінекспертиза на користь Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради грошових коштів в загальній сумі 17982,2 грн., з яких: 17368,17 грн. основного боргу та 614,03 грн. пені.

Дослідивши матеріали справи та заяву стягувача суд дійшов до висновку про наявність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 327 ГПК України наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012р. №18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012р. №11-рп/2012).

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV (в редакції, що діяла на час видачі наказу) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки:

1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;

2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

05.10.2016р. набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016р.

Відповідно до п. 5 Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016р. виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років , крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Отже, законодавець збільшив строк пред`явлення до виконання як наказів суду, виданих після набрання чинності 05.10.2016 року Законом України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 року, так і наказу суду, який було видані на виконання судових рішень до 05.10.2016р. та строк пред`явлення яких до виконання не сплив станом на 05.10.2016р.

Постановою Центрального відділу ДВС міста Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області від 24.07.2018р. було відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу суду від 17.08.2012р. про стягнення з ПП Південьфінекспертиза на користь держави боргу в сумі 17982,2 грн.

Як вбачається з матеріалів заяви, 16.10.2018р. державним виконавцем Центрального відділу ДВС міста Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.2 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження .

При цьому, як вбачається із наданої Управлінням комунального майна Миколаївської міської ради довідки від 02.06.2020р. за вих. №1079/10/01/08/20 наказ суду від 17.08.2012р. втрачено, та до виконання не пред`явлено.

Таким чином, з урахуванням положень ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" (№1404-VIII від 02.06.2016 року) строк пред`явлення наказу Господарського суду Миколаївської області у даній справі не закінчився.

У відповідності до п.19.4. розділу ХІ Перехідних положень ГПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В даному випадку стягувачем в підтвердження обставин втрати виконавчого документу надано довідку Управління комунального майна Миколаївської міської ради від 02.06.2020р. за вих. №1079/10/01/08/20, зі змісту якої вбачається, що наказ суду від 17.08.2012р. втрачено, та до виконання не пред`явлено.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи викладене, суд вважає заяву щодо видачі дублікату наказу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 74, 234 п.19.4. розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Видати дублікат наказу від 17.08.20122р. про стягнення з Приватного підприємства Південьфінекспертиза (54055, м.Миколаїв, вул. 68 Десантників, 17/1, код ЄДРПОУ 35890569) на користь Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради (54027, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 20, ЄДРПОУ 23626096) заборгованості по орендній платі в сумі 17368,17 грн. та 614,03 грн. пені .

Ухвала про видачу дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному порядку у порядку, передбаченому ст.ст. 256, 257, п.п.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України.

Ухвала у відповідності до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя О.В. Ткаченко