Постанова

від 24.07.2012 по справі 5016/3343/2011(17/191)

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2012 р.Справа № 5016/3343/2011(17/191) Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: О.Т. Лавренюк

суддів: Я.Ф. Савицького, Т.Я. Гладишевої

при секретарі судового засідання: Будному О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Пижов В.В., довіреність №41-Д , від 12.04.2012 р.

від відповідача 1: представник не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином

від відповідача 2: представник не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином

від прокуратори: Вербовщук С.Г., посвідчення № 359, дата видачі: 16.12.2011 р .

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 16.05.2012р.

по справі № 5016/3343/2011(17/191)

за позовом Приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест"

до 1) Заводського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції

2) Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області

за участю Прокурора Миколаївської області

про стягнення збитків в сумі 25255,85 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.

В судовому засіданні 24.07.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

ПАТ "АПК-Інвест" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Заводського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції та Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області про стягнення збитків в сумі 25255,85 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу заподіяні Заводським відділом Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції збитки, у зв'язку із невиконанням Заводським відділом Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції наказу господарського Миколаївської області у справі № 9/160/10 від 08.11.2010 р., посилаючись на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 30.05.2011р., якою було визнано бездіяльність державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції щодо виконання наказу господарського суду Миколаївської області від 08.11.2010 р.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 16.05.2012 р. по справі № 5016/3343/2011 (17/191) (суддя Коваль С.М.) у позові відмовлено повністю, мотивуючи це тим, що позивачем не доведено факту спричинення йому збитків, посилаючись на положення норм ч. 5 ст. 47, ч. 2 ст. 87 Закону України "Про виконавче провадження" ч. 2 ст. 22, 1174 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулося ПАТ "АПК-Інвест" з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Миколаївської області від 16.05.2012 р. по справі № 5016/3343/2011(17/191) скасувати, мотивуючи це тим, що господарським судом першої інстанції порушені норми матеріального права. Суд дійшов невірного висновку про недоведеність факту спричинення збитків, не здійснив належним чином дослідження доказів.

Представник прокуратури був присутній у судових засіданнях, надавав пояснення, заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Представник ПАТ "АПК-Інвест" був присутній в судовому засіданні, підтримав доводи апеляційної скарги, надав пояснення.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ПАТ "АПК-Інвест", заслухавши представника прокуратури та представника позивача, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що слід відмовити у задоволені апеляційної скарги, а рішення господарського суду залишити без змін з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Миколаївської області від 19.10.2010 р. у справі № 9/160/10 з ТОВ "НІМФА С-МИКОЛАЇВ" (боржник) було стягнуто на користь ПАТ "АПК-Інвест" 24772,13 грн. заборгованості за поставлений товар, 247,72 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, загалом на суму 25 255,85 грн.

08.11.2010 року господарський суд Миколаївської області видав наказ про виконання рішення господарського суду у справі № 9/160/10 від 19.10.2010 року.

19.11.2010 року ПАТ "АПК-Інвест" листом № 1180/1 від 17.11.2010р. направило до Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції наказ господарського суду Миколаївської області від 08.11.2010 р. на примусове виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 19.10.2010 р. у справі № 9/160/10, який був отриманий Заводським відділом державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції 01.12.2010 р.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 30.05.2011 р. було визнано бездіяльність державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції щодо виконання наказу господарського суду Миколаївської області від 08.11.2010 р. на примусове виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 19.10.2010 р. по справі № 9/160/10.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

Частинами 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 86 Закону України "Про виконавче провадження" збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України "Про державну виконавчу службу" шкода, завдана державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави. Отже, при вирішенні зазначених спорів господарському суду слід залучати до участі у справі відповідні державні органи, які здійснюють розпорядження бюджетними коштами, як іншого відповідача.

Відповідно пункту 9 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994 р. № 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" у вирішенні спорів про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок невиконання рішення суду, господарським судам слід враховувати, що для висновку про наявність безпосереднього причинного зв'язку між невиконанням судового рішення, яке набрало законної сили, та заподіяною шкодою недостатньо встановити тільки факт невиконання судового рішення та неотримання кредитором присудженого судом. Під час розгляду справи суду необхідно встановити, чи могло бути таке судове рішення фактично виконане в момент пред'явлення його до виконання, зокрема, чи мав боржник майно, достатнє для виконання судового рішення в порядку та у спосіб, зазначений в ньому, чи не було це майно обтяжене іншими зобов'язаннями, які перешкоджали б виконанню рішення, чи були заявлені в цей час вимоги інших стягувачів на майно боржника тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у Заводського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції знаходилось виконавче провадження по примусовому виконанню судового наказу у справі №9/160/10, виданого 08.11.2010 р. Господарським судом Миколаївської області про стягнення з ТОВ "Німфа С-Миколаїв" на користь ЗАТ "АПК-Інвест" 24772,13 грн. заборгованості за договорами, 247,72 грн. державного мита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

07.12.2010 р. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

08.12.2010 р. згідно Витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна державним виконавцем накладено арешт на рухоме та нерухоме майно боржника.

За результатами пошуку по БД автомобіль за боржником автотранспорту не виявлено.

08.12.2010 р. державним виконавцем направлено запити до КП ММБТІ, ДПІ, Державного реєстру Миколаївського міськвиконкому, ДП "Центр державного земельного кадастру", Держтехнагляд.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб ТОВ «Німфа С - Миколаїв»зареєстрована за адресою м. Миколаїв, вул. Пролетраська, 39, керівником якої є Васильченко Сергій Володимирович. Згідно обліку бюро КП ММБТІ за боржником власність не зареєстрована.

Згідно інформації ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва у боржника відкрито рахунки в установах банків, тому з метою виконання рішення суду державним виконавцем 12.03.2011 р. винесено постанову про арешт коштів боржника та відправлено для виконання у відповідні установи банків.

Тобто, після отримання зазначених даних, державним виконавцем вчинено всі необхідні для виконання рішення дії, проте внаслідок відсутності належного боржнику майна та відсутністю коштів на банківських рахунках, 21.06.2011 на підставі п. 5 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

На підтвердження вищевикладеного, судом ухвалами від 21.03.2012 р. та від 04.04.2012р. було зобов'язано Миколаївську філію ПАТ "Український інноваційний банк" надати інформацію щодо руху коштів на рахунку ТОВ "Німфа С-Миколаїв" (ідентифікаційний код 33310278, адреса-54002, м.Миколаїв, вул. Пролетарська, буд. 39) № 26001002486001 в період з 07.12.2010р. до 01.04.2011р. та ПАТ КБ "Приватбанк" надати інформацію щодо руху коштів на рахунках ТОВ "Німфа С-Миколаїв" (ідентифікаційний код 33310278, адреса-54002, м.Миколаїв, вул. Пролетарська, буд. 39) № 26003060305241, № 26059060273941, № 26157060023941 в період з 07.12.2010р. до 01.04.2011р.

ПАТ "Український інноваційний банк" повідомило суд листом №05/371 від 26.03.2012р., що по рахунку ТОВ "Німфа С-Миколаїв" (ідентифікаційний код 33310278, адреса-54002, м.Миколаїв, вул. Пролетарська, буд. 39) №26001002486001 в період з 07.12.2010 р. до 01.04.2011 р. руху коштів не було. (а.с. 10, т. І).

ПАТ КБ "Приватбанк" повідомило листом № 30.1.0.0/2-20120403/1126 від 06.03.2012 р., що по рахунку ТОВ "Німфа С-Миколаїв" № 26157060023941 в період з 07.12.2010 р. до 01.04.2011 р. руху коштів не було. А згідно доданої до листа довідки на рахунку № 26003060305241 в період з 07.12.2010 р. до 01.04.2011 р. рахувалось 1000,00 грн.

Із встановлених судом обставин справи вбачається, що державним виконавцем здійснювались у межах виконавчого провадження відповідні дії та вживаються заходи щодо виконання судового рішення.

Згідно частині 2 статті 22 Цивільного кодексу України, збитками є: 1) втрати яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Як витікає з наведеного, грошова сума, на стягнення якої наполягає ПАТ "АПК -Інвест" не є збитками, в розумінні положень статті 22 Цивільного кодексу України тобто не є ані втратами, яких зазнав позивач внаслідок пошкодження або знищення його майна, ані не одержаними доходами.

Відповідно до приписів статті 1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

З наведеної норми вбачається, що відшкодовуванню підлягає шкода, яка фактично завдана матеріальним благам особи, вказаними у наведеній нормі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю. У разі ж наявності лише незаконної бездіяльності посадової або службової особи без настання наслідків у вигляді шкоди, відсутні правові підстави вважати, що її завдано, а тому відсутні і правові підстави для відшкодування того, чого не було завдано. У такому випадку особі надані правові засади для захисту і поновлення свого права в інший спосіб.

Оскільки, в ході вжитих заходів, майна на яке може бути звернено стягнення виявлено не було, на розрахункових рахунках, згідно відповідей банківських установ, грошові кошти відсутні, на підставі ст. 40 Закону України Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем було прийнято постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві.

За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність причинного зв'язку між незаконними діями судового виконавця та настанням шкоди у позивача, внаслідок неможливості виконання судового рішення про стягнення заборгованості, та відсутність можливості задоволення вимог позивача.

Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що всі обставини справи ретельно розглянуті судом першої інстанції, твердження скаржника не спростовують висновків суду, не відповідають дійсності та чинному законодавству, тому не приймаються до уваги.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу ПАТ "АПК-Інвест" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Миколаївської області від 16.05.2012 р. по справі № 5016/3343/2011 - без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101-103,105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Миколаївської області від 16.05.2012 р. по справі № 5016/3343/2011 залишити без змін, апеляційну скаргу ПАТ "АПК-Інвест" -без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текс постанови складений та підписаний 27.07.2012 р.

Головуючий суддя О.Т. Лавренюк

Суддя Я.Ф. Савицький

Суддя Т.Я. Гладишева