Постанова

від 18.07.2012 по справі 5019/341/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2012 року Справа № 5019/341/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Василишин А.Р. , суддя Філіпова Т.Л.

при секретарі Левчук І.О.

за участю представників сторін:

позивача: представник Прихода О.В.

відповідача 1: представник Олейник І.Ю.

відповідач 2: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна" на рішення господарського суду Рівненської області від 10.04.12р. у справі № 5019/341/12 (суддя Качур А.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УМС Трейдінг"

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна"

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська мультимедійна спілка"

про стягнення в сумі 91 702 грн. 98 коп.

ВСТАНОВИВ :

Розпорядження голови Рівненського апеляційного господарського суду від 13 липня 2012 р. внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді, у справі №5019/341/12 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л.

Рішенням господарського суду Рівненської області у справі №5019/341/12 від 10.04.12р. позовні вимоги задоволено частково.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 102403,00 грн. основного боргу, 505,37 грн. 3% річних, 203,63 грн. збитків від інфляції є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. Щодо стягнення заборгованості з відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська мультимедійна спілка" (далі ТОВ "Українська мультимедійна спілка"), то місцевий суд зазначає, що порука, встановлена Договором поруки від 01.02.2011р., припинилася 01.02.2012р., тобто кредитор Товариство з обмеженою відповідальністю "УМС Трейдінг" (далі ТОВ "УМС Трейдінг") втратив право вимоги до поручителя Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська мультимедійна спілка», а тому в позові до відповідача-2 про солідарне стягнення боргу слід відмовити.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 10.04.12р. у справі 5019/341/12 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, посилається на те, що Договір №24761 від 01 січня 2011 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "УМС Трейдінг" (надалі постачальник) з одного боку та ТОВ "МЕТРО Кеш енд Кері Україна", з іншого боку, з поставки товарів та надання послуг (надалі Договір) станом на день подання апеляційної скарги є заявленим на розірвання, а отже, сторонами вчиняються дії для належного завершення господарських взаємовідносин, у відповідності до умов зазначеного Договору. Ініціювання судового провадження з боку ТОВ "УМС Трейдінг" апелянт вважає спробою уникнути виконання прийнятих на себе за Договором зобов'язань, ввести суд в оману шляхом навмисного створення штучного спору. Відповідач 1 також зазначає, що на момент винесення рішення судом першої інстанції, не з'ясовано, що у відповідача 1 заборгованість перед позивачем не лише відсутня, але й навпаки-існує заборгованість позивача перед ТОВ "МЕТРО Кеш енд Кері Україна" в сумі 11 011,96 грн.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить суд рішення господарського суду Рівненської області від 10.04.12р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

У судовому засіданні представник відповідача 1 доводи апеляційної скарги підтримав, деталізувавши їх додатковими поясненнями та обґрунтуваннями. Зокрема, апелянт зазначив, що укладений договір поставки та надання послуг №24761 від 01.01.2011 р. за своєю природою є змішаним договором: за договором поставки ТОВ "УМС Трейдінг" поставляло товар, а ТОВ "МЕТРО Кеш енд Кері Україна" зобов'язувалось оплачувати його, так і ТОВ "МЕТРО Кеш енд Кері Україна" надавало за цим же договором іншій стороні послуги з реклами, маркетингу тощо, оплата по яких напряму зараховувалась за поставлений товар.

Відповідач 2 в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштової кореспонденції (ухвали суду, а.с. -104).

Судом на обговорення винесено питання про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника відповідача 2.

Сторони висловилися за продовження розгляду апеляційної скарги без участі представника відповідача 2.

У зв'язку з належним повідомленням представника відповідача 2 про дату, час судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 10.04.12р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу скаржника - без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 січня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "УМС Трейдінг" (надалі позивач, постачальник) з одного боку та ТОВ "МЕТРО Кеш енд Кері Україна" (надалі відповідач 1, "Метро") з іншого боку було укладено договір поставки товарів та надання послуг №24761, відповідно до предмету якого "Метро" надає постачальникові рекламні, інформаційні, маркетингові та інші послуги в порядку та згідно з додатковими угодами до цього договору. Надання рекламних та інших послуг підтверджується актами приймання надання послуг. "Метро" також надаватиме постачальнику послуги з логістики товарів згідно з процедурою та умовами, які вказані в додатку 6 до цього договору.

Постачальник постачає і передає у власність "Метро", "Метро" приймає та оплачує товари згідно з замовленнями "Метро" та товаросупровідною документацією, які складають невід'ємну частину цього договору (Додаток №3 "Бланк замовлення"), на умовах цього договору.

"Метро" надає замовлення постачальнику на підставі специфікації, затвердженої сторонами, в якій наведено перелік товарів, що поставляються за цим договором, та їх ціни, і яка складає невід'ємну частину цього договору (додаток №2 "специфікація/прайс лист").

Відповідно до п. 3.1. договору постачальник зобов'язаний поставляти товари за 3.1. цінами, зазначеними у специфікації/прайс листі, затвердженому сторонами, до якого застосовується додаток №7, пункт 1.2. Ціна поставленого товару міститься у товарних накладних, які надаються постачальником "Метро" до головного офісу для здійснення оплати, та складаються на підставі кількості поставленого товару, як зазначено у транспортній накладній із відповідними можливими виправленнями згідно актів розбіжностей.

Згідно п. 3.2. договору "Метро" здійснює власний розрахунок за товари. Оплата виконується шляхом банківського переказу на рахунок постачальника, зазначений у статті 11 цього договору протягом терміну платежу, зазначеного у пункті 1.1. додатку №7. Протягом 5 днів після поставки товарів постачальник повинен надати податкову накладну та товарну накладну з зазначенням номеру приймання товару в головний офіс "Метро". Якщо в товарних накладних постачальника виявлені розбіжності в ціні/чи та кількості товару, та постачальник отримав повідомлення про розбіжності від "Метро" на свою електронну пошту або на "Метро" лінк, він зобов'язаний надіслати до відділу розрахунків "Метро" коригуючу товарну накладну та розрахунок коригування до податкової накладної на суму розбіжності. "Метро" не прийматиме товарну та податкову накладні на виправлену суму (заміна першої накладної).

Відповідно до абзацу 1 п.1 додатку №7 до договору поставки товарів та надання послуг №24761 від 01.01.2011 року "Метро" оплачує товари протягом 90 календарних днів з дня отримання товарів у Торгівельному центрі "Метро Кеш енд Кері" (далі-ТЦ) за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені податкові та товарні накладні (у формі відповідно до інструкцій "Метро") за адресою, яка вказана в статті 11 Договору, протягом не більше ніж 5 днів з дня поставки. Якщо постачальник не надасть товарні та податкові накладні вчасно, "Метро" має право затримати розрахунок на відповідний час затримки у наданні документів.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу 1 продукцію на загальну суму 102403,00 грн. що підтверджується копіями товарних накладних, оригінали яких оглянуто в судовому засіданні (а.с. 27-80).

В свою чергу відповідач 1 розрахунку за поставлену продукцію не провів, доказів погашення заборгованості перед позивачем суду не надав.

15.12.2011 року позивач направив на адресу відповідача 1 претензію №1 від 13.12.2012 року, в якій зазначає про наявність заборгованості та просить її погасити.

На вищезазначену претензію відповідач 1 надав відповідь на претензію №6686 від 27.12.2011 року, в якій зазначає, що претензія позивача не може бути задоволена в зв'язку з тим, що керуючись ч.2.п. 2.18. договору відповідач 1 розпочав процедуру повернення поставленого позивачем товару, а також керуючись п. 4.1. договору 23 грудня 2011р. відповідач 1 направив на адресу позивача лист про розірвання договору.

Доказів повернення товару позивачу, a також розірвання договору відповідач 1 суду не надав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України ).

Згідно статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів розрахунку в повному обсязі відповідач суду не надав, отже станом на час розгляду справи за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість в сумі 102403,00 грн.

Статтями 610, 611 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання зобов'язання позивач за період з 10.01.2012 по 01.04.2012 нарахував відповідачу 3% річних в сумі 505,37 грн. даний розрахунок перевірено, визнано законним та обґрунтованим.

За прострочення виконання зобов'язання позивач за період з 10.01.2012 по 13.04.2012 також нарахував відповідачу інфляційні втрати в сумі 414,07 грн. При перевірці розрахунку інфляційних втрат місцевий суд правомірно прийшов до висновку про необгрунтований розмір заявлених вимог в частині втрат від інфляції виходячи з наступного.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т.п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007 року, №265 "Про затвердження Методитки розрахунку базового індексу споживчих цін").

В поданому 04.04.2012 разом із заявою про збільшення позовних вимог розрахунку втрат від інфляції, позивачем враховано те, що найменший період визначення індексу інфляції становить місяць, проте необґрунтовано вказано суми боргу у відповідні періоди, з яких обраховано інфляційне збільшення заборгованості. На час розгляду спору в першій інстанції індекс інфляції за березень 2012 року Держкомстатом не визначено.

За здійсненим судом перерахунком обґрунтований розмір інфляційних втрат за період з 10.01.2012 по 01.04.2012 становить 203,63грн.

Щодо стягнення заборгованості з відповідача 2 - ТОВ "Українська мультимедійна спілка" апеляційний суд зазначає наступне.

01 лютого 2011 року між ТзОB "Українська мультимедійна спілка" (надалі поручитель, відповідач 2) та ТОВ "УМС Трейдінг" (надалі кредитор, позивач) було укладено договір поруки відповідно до предмету якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за невиконання ТзОВ "Метро Кеш енд Кері Україна" майнових зобов'язань, що виникли (виникнуть) між ним (боржником) та кредитором.

Відповідно до п.5.1. договору поруки цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 01 лютого 2012 року.

Відповідно до п.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відтак, порука, встановлена Договором поруки від 01.02.2011р., припинилася 01.02.2012р., тобто кредитор Товариство з обмеженою відповідальністю "УМС Трейдінг" втратив право вимоги до поручителя Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська мультимедійна спілка», а тому в позові до відповідача-2 про солідарне стягнення боргу місцевим судом відмовлено правомірно.

Разом з тим суд першої інстанції вірно зазначив, що при розгляді справи №5019/341/12 не було порушено правила підсудності справ, адже відповідно до абзацу 3 ст. 15 ГПК України справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Відповідно до абзацу 4 ст. 17 ГПК України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержання правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і втому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Відповідно до ст.ст.33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, господарський суд Рівненської області дійшов вірного висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 102403,00 грн. основного боргу, 505,37 грн. 3% річних, 203,63 грн. збитків від інфляції є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Колегією суддів Рівненського апеляційного господарського суду доводи апеляційної скарги відхиляються як необґрунтовані та безпідставні, оскільки основним обґрунтуванням апелянта є та обставина, що для позивача також були надані рекламні та маркетингові послуги, що підтверджується, на думку апелянта, відповідними актами приймання наданих послуг.

Однак, колегія суддів, оглянувши вказані документи, зазначає, що вони підписані відповідачем 1 в односторонньому порядку з проставленням лише печатки, що не може свідчити про виконання зобов'язання належним чином. Навіть в судове засідання надані лише копії даних актів, що позбавило суд апеляційної інстанції ідентифікувати їх з оригіналами.

Також колегія суддів зазначає, що ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 26 червня 2012 р. розгляд апеляційної скарги відкладався з метою зобов'язання сторін виконати звірку взаємних розрахунків та підтвердити їх відповідними актами. Проте, така звірка не відбулася з вини відповідача 1, на підтвердження чого позивачем були наданні письмові пояснення. В свою чергу, відповідач 1 намагався до правовідносин про поставку товару, включити правовідносини про надання рекламних, інформаційних, маркетингових та інших послуг. При цьому, суд апеляційної інстанції констатує той факт, що ні до подачі позову в першу інстанцію, ні під час розгляду судом першої інстанції позову, зустрічна позовна заява відповідачем 1 не вносилась для спільного розгляду з первісним позовом. Відсутні також будь-які докази надсилання з цього приводу вимоги стороні - позивачу. Також відповідачем 1 в окремому провадженні не був здійснений захист порушених, на його думку, прав. Відтак, подання зазначених додаткових доказів від 16 липня 2012 р. є ніщо іншим, як намагання уникнути відповідальності через призму захисту порушених своїх прав та обов'язків згідно з договором №24761 від 01.01.2011 р.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені відповідачем 1 в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Рівненської області від 10.04.2012 р. у справі №5019/341/12 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна" - без задоволення.

Справу №5019/341/12 повернути господарському суду Рівненської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.