Постанова

від 06.07.2012 по справі 2а/0370/1648/12

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2012 року Справа № 2а/0370/1648/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,

за участю представника позивача Толстого Ю.А.,

представника відповідача Міскевича С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргос СП» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Аргос СП» (далі - (ТзОВ «Аргос СП») звернулося з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - Луцька ОДПІ), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 04.05.2012 року №0000892303, яким до товариства застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 87 749,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ безпідставно був виданий наказ № 65 від 12.04.2012 року на проведення фактичної перевірки АЗС №9, що належить ТзОВ «Аргос СП» та яка розташована в м. Маневичі, вул. Луцька, 1-А, чим порушено норми Податкового кодексу України (далі -ПК України). Всупереч вимогам пункту 86.5 статті 86 та пункту 81.1 статті 81 ПК України акт фактичної перевірки від 12.04.2012 року не зареєстровано ні в податковому органі за місцем здійснення діяльності суб'єкта господарювання, ні в податковому органі за місцем реєстрації суб'єкта господарювання, а при проведенні перевірки копія направлення не була надана ТзОВ «Аргос СП». Крім того, позивач вважає, що підприємством не порушено пункт 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, оскільки готівка в касі АЗС №9 була оприбуткована своєчасно і в повному обсязі. Просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 04.05.2012 року №0000892303.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених з позовній заяві, просив позов задовольнити. По суті пояснив, що факт проведення розрахункових операцій через РРО, щоденне друкування фіскальних звітних чеків та їх зберігання на місці проведення розрахунків вже є свідченням того, що готівкові кошти були оприбутковані. Крім того, вказав, що оприбуткування готівки в касі здійснено товариством також в касовій книзі, що підтверджується відповідними прибутковими касовими ордерами.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав. По суті пояснив, що при проведенні перевірки позивача встановлено несвоєчасне оприбуткування готівки в КОРО на загальну суму 17549,85 грн. у дні її надходження. У зв'язку з виявленими порушеннями пунктів 2.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні до позивача правомірно були застосовані штрафні (фінансові) санкції у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої готівки відповідно до статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки». Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з нормами пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ серії АА №473747/1329 ТзОВ «Аргос СП» включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України за ідентифікаційним кодом 37204376.

Судом встановлено, що Луцькою ОДПІ проведено фактичну перевірку ТзОВ «Аргос СП» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, за наслідками якої складено акт (довідка) фактичної перевірки від 12 квітня 2012 року. В ході перевірки податковим органом були встановлені порушення, зокрема: несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів за 06.02.2012 року в сумі 10375,46 грн. (Z-звіт №0911) та за 07.02.2012 року в сумі 7174,39 грн. (Z-звіт №-912) в книзі ОРО №0318010608/р2, зареєстрованої в Луцькій ОДПІ 08 лютого 2012 року.

Не погоджуючись з актом фактичної перевірки 23 квітня 2012 року ТзОВ «Аргос СП» подало до податкового органу заперечення за вихідним №137. За результатами розгляду заперечень податковий орган своїм листом від 27 квітня 2012 року за №893/10/22-108 підтвердила правомірність видачі наказу та порушення підприємством несвоєчасного оприбуткування готівки.

За наслідками перевірки та на підставі вищевказаного акту відповідачем сформовано податкове повідомлення-рішення від 04 травня 2012 року №0000892303 про застосування до ТзОВ «Аргос СП» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 87 749,25 грн. за порушення пунктів 2.2 та 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні та Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Відповідно до пункту 2.2 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 (далі - Положення) підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Підпунктом 2.6 вищеназваного Положення передбачено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Пунктом 1.2 Положення визначено, що книга обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) - це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг); оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 року №614 затверджений Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, який розроблено на виконання Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Порядок поширюється на книги обліку розрахункових операцій і розрахункові книжки, що використовуються суб'єктами підприємницької діяльності при здійсненні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Порядок ведення книги ОРО регулюється розділом 7 вищевказаного Порядку. Зокрема, пунктом 7.5 встановлено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

Як встановлено судом та вбачається з книги ОРО №0318010728/р1 від 20.01.2011 року, позивачем на момент проведення перевірки товариства в цій КОРО в розділі 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків» вчинені записи про оприбуткування готівки на підставі вказаних чеків: (Z-звіт №0911) на суму 10375,46 грн. за 06.02.2012 року та (Z-звіт №-912) на суму 7174,39 грн. за 07.02.2012 року, а на загальну суму 17 549,85 грн.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що на момент проведення перевірки АЗС №9, що належить ТзОВ «Аргос СП» оприбутковано готівкову виручку в повному обсязі у день її надходження.

Крім того, судом встановлено, що товариство поряд з веденням КОРО також веде касові книги, у яких здійснено оприбуткування готівки на підставі прибуткових касових ордерів за вказані у акті перевірки дати, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні копіями прибуткових та видаткових касових ордерів, супровідних відомостей до сумки з готівкою, що свідчать про здачу готівки у день її надходження до установи банку.

Абзацом 3 статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» передбачено, що за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

З аналізу даної норми випливає, що фінансові санкції, передбачені нею, можуть застосовуватися лише у разі неоприбуткування (неповного та/або несвоєчасного) оприбуткування готівки у касах підприємств, проте, не оприбуткування позивачем готівки в даному випадку судом не було встановлено.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивач допустив порушення порядку ведення КОРО, однак оприбуткування готівки в касі було здійснено, тому у відповідача були відсутні правові підстави застосовувати до позивача фінансові санкції, передбачені абзацом 3 статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Статтею 238 Господарського кодексу України визначено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Зважаючи на викладене, фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення норм з регулювання обігу готівки є адміністративно-господарськими санкціями. Підставою застосування даного виду санкцій є адміністративно-господарське правопорушення - винне, протиправне невиконання чи неналежне виконання суб'єктом господарювання своїх зобов'язань, передбачених чинним законодавством, що порушує права інших суб'єктів господарювання.

Таким чином, з вищевикладеного випливає, що однією з ознак адміністративно-господарського правопорушення є вина правопорушника та в разі її відсутності останній повинен бути звільнений від адміністративно-господарської відповідальності.

Суд вважає, що вина товариства у несвоєчасному оприбуткуванні готівки відсутня. Використання несвоєчасно зареєстрованої в податковому органі КОРО, а саме, вклеювання в неї чеків - Z-звітів за умови належного її ведення не може розцінюватись як порушення порядку ведення обліку готівкової виручки, з огляду на що суд приходить до висновку, що застосування Луцькою ОДПІ штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасне оприбуткування готівки на суму 17 549,85 грн. є протиправним.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази та наведені норми законодавства в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач належними доказами не довів правомірності застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, в зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 04.05.2012 року №0000892303 є необґрунтованим, прийнятим без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому підлягає скасуванню.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Луцькою ОДПІ строки застосування адміністративно-господарських санкцій, визначені статтею 250 ГК України порушені не були з врахуванням наступного.

Частина 1 статті 250 ГК України передбачає, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Проте, Законом України від 02.12.2010 року №2756-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України», який набрав чинності з 01.01.2011 року, статтю 250 ГК України було доповнено частиною другою, згідно якої дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.

З огляду на вищевикладене, обмеження у строках застосування адміністративно-господарських санкцій не поширюються на штрафні санкції, що застосовуються органами податкової служби.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

У зв'язку із задоволенням адміністративного позову, відповідно до статті 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача слід стягнути сплачений позивачем судовий збір в розмірі 877,50 грн.

Керуючись статтями 11, 17, 94, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статтей 238, 250 Господарського кодексу України, пунктів 1.2, 2.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, пункту 7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 04 травня 2012 року №0000892303.

Стягнути з Державного бюджету України в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргос СП» 877 (вісімсот сімдесят сім) гривень 50 копійок сплаченого судового збору при поданні позову.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 11 липня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий С.Ф. Костюкевич