Постанова

від 17.07.2012 по справі 2а-8730/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 липня 2012 року № 2а-8730/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качура І.А., при секретарі Хрімлі К.О., за участю представників сторін:

від позивача: Ігнатьєва І.В. (дов. від 06.07.2012р.)

від відповідача: Бондаренко А.С. (дов. від 06.03.2012р. №24/10-021)

розглянувши у відритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Ф.Формула»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення №0000092320 від 23.01.2012р.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 17.07.2012 року в 15 год. 17 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Дочірнє підприємство «Ф.Формула»(надалі по тексту також -Позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби України (надалі -Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення №0000092320 від 23.01.2012р.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувані рішення прийняті з порушенням норм чинного законодавства, завдають шкоди охоронюваним законом правам та інтересам Позивача. Позов просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів його необґрунтованості та безпідставності.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, про те, що позов підлягає задоволенню, з огляду про наступне.

Матеріалами справи встановлено, що Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «Ф. Формула», за результатами якої було складено Акт № 386/23-20/32112642 від 27.12.2011 р. про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки Дочірнього підприємства «Ф. Формула»(код за ЄДРПОУ 32112642) з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Гріфон Сервіс Трейд»(код за ЄДРПОУ 36813066) за період з 01.06.2011 р. по 30.06.2011 р. (далі - Акт перевірки).

В Акті перевірки зазначається, що ДП «Ф.Формула»було порушено п. 198.1, п. 198.6, п.201.1 cm. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІзі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 200450,00 грн., в тому числі за червень 2011 р. у сумі 200450,00 грн.

12.01.2012 р. Позивачем було подано Заперечення на Акт перевірки, яке Відповідачем залишено без задоволення.

На підставі Акту перевірки № 386/23-20/32112642 від 27.12.2011р. Відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 23.01.2012 р. № 0000092320, яким збільшено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок на додану вартість -14010100, в розмірі 200451,00 гри., з яких: 200450,00 грн. - основний платіж, 1,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Як вбачається із матеріалів справи, 08.02.2012р. Позивачем подано до Державної податкової служби у м. Києві Первинну скаргу на податкове повідомлення - рішення від 23.01.2012 р. № 0000092320, видане Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва, за вих. № 08/02-1 від 08.02.2012р. , яка була залишена без задоволення.

20.04.2012р. Позивачем було подано до Державної податкової служби України Повторну скаргу на податкове повідомлення - рішення від 23.01.2012 р. № 0000092320, видане Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва, за вих. № 20/04-1 від 20.04.2012р. , яка була залишена без задоволення.

Проте дослідивши докази, надані представниками сторін в ході судового розгляду справи, суд прийшов до висновку про те, що висновки, викладені в Акті перевірки не відповідають дійсним обставинам справи та спростовуються первинною документацією.

Щодо господарських взаємовідносин між ДП «Ф.Формула»та 1111 «Гріфон Сервіс Трейд»у травні, червні 2011 року, Судом встановлено.

Між ДП «Ф.Формула»(Замовник) та ПП «Гріфон Сервіс Трейд»(Експедитор) було укладено Договір № 04-04-11 від 04.04.2011 на експедиторське обслуговування, відповідно до якого ПП «Гріфон Сервіс Трейд»надавав ДП «Ф. Формула»транспортно-експедиційні послуги у травні, червні 2011 року.

Надання послуг підтверджується Замовленнями ДП «Ф.Формула», які є невід'ємною частиною Договору № 04-04-11 від 04.04.2011, Товарно-транспортними накладними, Актами здачі-приймання робіт (надання послуг), податковими накладними.

Таким чином, ПП «Гріфон Сервіс Трейд»надано на користь ДП «Ф.Формула»транспортно-експедиційні послуги за Договором № 04-04-11 від 04.04.2011 на експедиторське обслуговування в травні - червні 2011 року на загальну суму 1 202 700,00 грн. (з урахуванням ПДВ), в тому числі ПДВ - 200 450,00 грн., що підтверджується наступними первинними документами, належним чином засвідчені копії яких наявні у матеріалах справи.

При цьому, всі первинні документи, які стосуються надання ПП «Гріфон Сервіс Трейд»на користь ДП «Ф.Формула»транспортно-експедиційних послуг у травні, червні 2011 року складені відповідно до вимог чинного законодавства та є дійсними, підтверджують фактичне надання послуг.

Всі первинні документи, які стосуються надання ПП «Гріфон Сервіс Трейд»на користь ДП «Ф.Формула»транспортно-експедиційних послуг у травні, червні 2011 року надавалися перевіряючим ДШ у Святошинському районі м. Києва під час перевірки і зауважень до них у перевіряючих ДПІ у Святошинському районі м. Києва не було і не має, що підтверджується Актом перевірки.

Щодо Договору № 04-04-11 від 04.04.2011 на експедиторське обслуговування, що нібито носить фіктивний характер, судом встановлено.

Згідно статті 234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Договір № 04-04-11 від 04.04.2011 на експедиторське обслуговування укладався з наміром створити правові наслідки, і не є фіктивним.

Транспортно-експедиційні послуги згідно Договору № 04-04-11 від 04.04.2011 на експедиторське обслуговування в травні, червні 2011 надано ПП «Гріфон Сервіс Трейд»на користь ДП «Ф.Формула»в повному обсязі, якісно та у строк, стосуються господарської діяльності ДП «Ф. Формула»і придбані з метою їх використання у власній господарській діяльності ДП «Ф. Формула».

Рішень суду, щодо визнання цього Договору № 04-04-11 від 04.04.2011 на експедиторське обслуговування недійсним нема.

На період здійснення господарських взаємовідносин між ДП «Ф.Формула»та ПП «Гріфон Сервіс Трейд», ПП «Гріфон Сервіс Трейд»було: зареєстрованим підприємством (в стадії припинення діяльності не перебувало), установчі документи та реєстраційні документи ПП «Гріфон Сервіс Трейд»були діючими, в Акті перевірки не має даних про визнання їх недійсними в суді; було зареєстрованим в органах Державної податкової служби України платником податків; було зареєстрованим платником податку на додану вартість.

При цьому, доводи Відповідача щодо заниження ДП «Ф.Формула»податку на додану вартість в сумі 200450,00 грн. за червень 2011 року, що стосуються господарських взаємовідносин з ПП «Гріфон Сервіс Трейд» спростовуються імперативними приписами чинного податкового законодавства.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пункту 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України: Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України)

та послуг; б)придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.6 ст. 198 Податкового кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи з положень пункту 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України: датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податкові накладні, видані ПП «Гріфон Сервіс Трейд»на користь ДП «Ф.Формула»за Договором № 04-е»4-11 від 04.04.2011 на експедиторське обслуговування, перелік яких вказаний в даній Позовній заяві, відповідають вимогам статті 201 Податкового кодексу України та є дійсними.

Враховуючи вищевикладені норми Податкового кодексу України вбачається, що для податкових накладних, які не підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, виключний перелік підстав не включення до складу податкового кредиту видатків по сплаті податку: відсутність податкової накладної та якщо податкова накладна, оформлена з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу .

Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту видатків по сплаті податку на додану вартість Податковий кодекс України не передбачає.

Згідно пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України податкові накладні виписуються виключно платниками податку на додану вартість. На дату складання вищезазначених податкових накладних ПП «Гріфон Сервіс Трейд»був належним чином зареєстрованим платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом № 100304013 про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданого ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, а тому ПП «Гріфон Сервіс Трейд»мало право складати та видавати вищевказані податкові накладні.

Таким чином суд прийшов до висновку про те, що Позивачем правомірно включено вищевказані податкові накладні до Реєстру отриманих та виданих податкових накладних ДП «Ф.Формула»за червень 2011 року та правомірно включено суму податку на додану вартість 200 450,00 (двісті тисяч чотириста п'ятдесят) грн. 00 коп. до Податкової декларації з податку на додану вартість ДП «Ф.Формула» за червень 2011 року.

Виходячи із меж заявленого позову, системного аналізу норм чинного законодавства України, суд прийшов до висновку про те, що висновки, відображені у Акті перевірки, за наслідками якої винесено спірне податкове повідомлення -рішення є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, а податкове повідомлення - рішення винесено безпідставно, а відтак воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому суд бере до уваги положення ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 128, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.01.2012 р. № 0000092320, видане Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва, повністю.

3.Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва стягнути судові витрати в сумі 2146 грн. 00коп. на користь Дочірнього підприємства «Ф. Формула» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А.Качур