Постанова

від 18.07.2012 по справі 2а-4116/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 липня 2012 року № 2а-4116/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТЕС» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про визнання протиправним та скасування припису від 06 липня 2011 року, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

26 березня 2012 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІТЕС»(далі -ТОВ «ВІТЕС») з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про визнання протиправним та скасування припису від 06 липня 2011 року, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу № 2а-4116/12/2670 призначено до судового розгляду на 11 квітня 2012 року.

В судовому засіданні 11 квітня 2012 року суд ухвалив розгляд справи відкласти на 16 травня 2012 року.

В судових засіданнях оголошувались перерви до 06 червня 2012 року, до 27 червня 2012 року та до 11 липня 2012 року.

В судовому засіданні 11 липня 2012 року судом ухвалено розглянути справу у письмовому провадженні.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на те, що в судове засідання не прибув представник відповідача та з урахуванням вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05 липня 2011 року за дорученням Генеральної прокуратури України від 17 червня 2011 року № 08/2-23390-10 в період з 25 червня 2011 року по 05 липня 2011 року головним державним інспектором Інспекційного відділу № 3 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві за участю начальника Інспекційного відділу № 3 в присутності директора ТОВ «Вітес»проведено перевірку проведення будівельних робіт на вул. Дніпровська набережна, 2 у Дніпровському районі м. Києва, за результатами якої складено Акт позапланової перевірки додержання вимог містобудівного законодавства від 05 липня 2011 року (далі -Акт).

Зі змісту Акту вбачається, що «перевіркою з виїздом на місце 25.06.2011 о 11 год. 30 хв. встановлено, що за вказаною адресою будівельні роботи не виконуються, будівельники та будівельна техніка відсутні. За вказаною адресою розташований ресторан «Каравела»доступ в приміщення якого відсутній у зв'язку з тим, що приміщення закрито та опечатано. Об'єкт знаходиться під охороною. В телефонному режимі з директором ТОВ «Вітес»Єрмоленко О.І. досягнуто домовленості про проведення перевірки після його прибуття в м. Київ. Перевіркою проведеною 05.07.2011, на підставі розглянутої документації, встановлено, що ТОВ «Вітес»у 1998 році на підставі дозволу на виконання будівельних робіт № 76-Хр від 11.06.1996, виданого Управлінням Держархбудконтролю м. Києва, виконало реконструкцію причалу «Березняки»з влаштуванням кафе на Дніпровській набережній (ресторан «Каравела»), який був прийнятий в експлуатацію Актом про приймання в експлуатацію об'єкта (загальною площею 565,1 м 2 ) та зареєстрований Управлінням Держархбудконтролю м. Києва від 28.04.1998 № 161. Станом на момент перевірки встановлено, що ТОВ «Вітес»виконало роботи із реконструкції ресторану «Каравела», прийнятого в експлуатацію у 1998 році, шляхом збільшення площі до 654,6 м 2 та зміни техніко-економічннх показників (паспорт БТІ - додається). У зв'язку з тим, що зазначені роботи, відповідно до ДБН А.2.2.2-3-2004 «Склад, порядок, розроблення та затвердження проектної документації для будівництва», відносяться до реконструкції, тому вони не повинні прийматися в експлуатацію, як перепланування, на підставі Акта державної приймальної комісії по прийняттю в експлуатацію закінчених переплануванням об'єктів, затвердженого Розпорядженням Дніпровської РДА від 25.12.2009. Будівельні роботи із реконструкції, станом на 25.12.2009 повинні були прийматись в експлуатацію відповідно до діючого, на той момент, Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8.10.2008 № 923. Враховуючи викладене, а також те, що директор ТОВ «Вітес»не надав дозвільної документації на будівельні роботи з реконструкції ресторану «Каравела», зазначені роботи із реконструкції ресторану «Каравела»виконані без дозвільної документації та експлуатується без прийняття в експлуатацію, чим порушено ст. ст. 31, 34. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»».

06 липня 2011 року Головою ліквідаційної комісії-заступником начальника Інспекції директору ТОВ «Вітес»видано Припис (далі -Припис), яким з 07.07.2011 заборонено експлуатацію ресторану «Каравела». У термін до 25.07.2011 зобов'язано надати до Інспекції довідку вартості об'єкта та довідки вартості виконаних робіт (форма КБ-2В, КБ-3) в частині порушення, розробити план-графік щодо усунення порушень. У місячний термін усунути встановлене правопорушення відповідно до діючого законодавства.

03 лютого 2012 року головним державним інспектором Інспекційного відділу № 3 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, начальником Інспекційного відділу № 3 відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»та згідно з Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, на підставі направлення на проведення перевірки від 31.01.2012, виданого на виконання доручення Київської транспортної прокуратури від 30.01.2012 року № 27/11г, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і/або будівельних робіт ТОВ «Вітес», 02098, м. Київ, Дніпровська набережна, 2а, код 22902826, за результатами якої складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт від 03 лютого 2012 року (далі -Акт-1).

Вказаним актом зафіксовано факт того, що виконані ремонтно-будівельні роботи з реконструкції об'єкта -споруди причалу «Березняки»якісно змінили його техніко-економічні характеристики та функціональне призначення, тобто фактично утворена нова річ: об'єкт нерухомого майна -будівля ресторану «Каравела», загальною площею 654,6 кв. м., чим здійснено самочинне будівництво.

Окрім цього, порушення містобудівного законодавства, що виявлені та знайшли своє відображення в Акті-1, вже мали місце в Акті та Приписі, які залишилися ТОВ «ВІТЕС»поза увагою.

ТОВ «ВІТЕС»не погодилося з зазначеними вище Приписом, Актом та Актом-1, вважає, що зазначені припис та висновки актів є протиправними, прийнятими без достатніх підстав та такими, що підлягають скасуванню та виключенню відповідно.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач, зокрема, вказує на невідповідність Припису вимогам закону, підписання Припису неповноважною на те особою, невідповідність дати Акту даті, що зазначена в Приписі, на безпідставність застосування інспекцією до спірних правовідносин приписів Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що набув чинності лише 12.03.2011 року, натомість вчинення дій по виконанню будівельних робіт, реконструкції, прийняттю в експлуатацію відбувались задовго до прийняття зазначеного закону, на наявність рішень господарських судів, якими встановлено безпідставність висновку, що роботи з реконструкції ресторану «Каравела»виконані без дозвільної документації та об'єкт експлуатується без прийняття в експлуатацію, чим допущене порушення ст. ст. 31, 34, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», на необ'єктивність та упередженість посадових осіб інспекції під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю.

В своєму позові позивач просить: визнати протиправним та скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 06.07.2011 року, складений відносно товариства з обмеженою відповідальністю «Вітес»; визнати протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві зі складання висновків Акту позапланової перевірки додержання вимог містобудівного законодавства від 05.07.2011 року щодо порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Вітес»статей 31, 34, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; зобов'язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві виключити з Акту позапланової перевірки додержання вимог містобудівного законодавства від 05.07.2011 року висновок щодо порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Вітес»статей 31, 34, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; визнати протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві зі складання висновків Акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт від 03.02.2012 року щодо здійснення товариством з обмеженою відповідальністю «Вітес»самочинного будівництва; зобов'язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві виключити з Акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт від 03.02.2012 року висновок щодо здійснення товариством з обмеженою відповідальністю «Вітес»самочинного будівництва.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з позовними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТЕС», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі -Закон № 3038-VI), Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР (далі -Закон № 208/94-ВР), Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі -Порядок) та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Закону № 3038-VI цей Закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Приписами частини першої статті 41 Закону № 3038-VI визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно до частини другої статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку , встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами частини четвертої статті 41 Закону № 3038-VI посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до статті 41 Закону № 3038-VI, Кабінет Міністрів України своєю постановою від 23 травня 2011 року № 553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності (п. 1 Порядку).

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції).

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Приписами пункту 7 Порядку визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки .

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до п. 11 Порядку посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт, крім того, серед іншого, забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію.

Згідно з п. п. 16-19 Порядку за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності , крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.

Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.

У відповідності до п. 23 Порядку інспекції ведуть облік справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та контролюють виконання приписів і постанов про накладення штрафів.

Статтею першою Закону № 208/94-ВР правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Дослідивши в судовому засіданні оскаржуваний Припис, суд дійшов висновку, що по своїй суті, він є правовим актом індивідуальної дії, містить всі необхідні реквізити, є обов'язковим для виконання, несе в собі, в разі невиконання його приписів, юридичні наслідки для правопорушника.

Виходячи зі змісту частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, Припис інспекції є по своїй суті рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому підписаний повноважною особою, а саме заступником начальника інспекції.

Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судом оцінені надані представником позивача копії судових рішень господарських судів, з яких вбачається, що вони мають силу доказування при розгляді справи щодо визнання права власності ТОВ «ВІТЕС»на нежитлову будівлю ресторану «Каравела»або - пов'язаних з цією вимогою інших вимог, що є предметом регулювання Господарського кодексу України.

Виходячи з того, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ, суд приходить до висновку, що надані представником позивача копії судових рішень господарських судів мають наперед встановлену силу саме для вирішення спорів господарськими судами.

Також, під час проведення позапланових перевірок, посадовим особам суб'єкта владних повноважень не надано дозвільної документації на будівельні роботи з реконструкції ресторану «Каравела», під час перевірок контролюючим органом встановлено, що зазначені роботи із реконструкції ресторану «Каравела»виконані без дозвільної документації та об'єкт експлуатується без прийняття в експлуатацію, чим порушено ст. ст. 31, 34. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», виконані ремонтно-будівельні роботи з реконструкції об'єкта -споруди причалу «Березняки»якісно змінили його техніко-економічні характеристики та функціональне призначення, тобто фактично утворена нова річ: об'єкт нерухомого майна -будівля ресторану «Каравела», загальною площею 654,6 кв. м., чим здійснено самочинне будівництво, що з боку ТОВ «ВІТЕС»є невиконанням або неналежним виконанням вимог, установлених законодавством, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Щодо невідповідності дати Акту даті, що зазначена в Приписі, суд вважає, що зазначене є механічною помилкою, що не тягне за собою скасування оскаржуваного рішення, оскільки суд перевіряє рішення суб'єкта владних повноважень з урахуванням частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Виходячи з системного аналізу вказаних вище норм права та досліджених в судовому засіданні оскаржуваних Припису, Акту, Акту-1, суд приходить до висновку, що відповідно до чинного законодавства, посадовими особами інспекції, за дорученнями правоохоронних органів, правомірно проведено позапланові перевірки, за результатами яких складені акти перевірок, якими були виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за наслідками виявлених порушень інспекцією правомірно видано обов'язковий для виконання припис, яким встановлено обов'язок позивача усунути виявленні правопорушення відповідно до діючого законодавства та прийнято рішення про заборону експлуатації ресторану «Каравела».

Таким чином, дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві зі складання висновків Акту позапланової перевірки додержання вимог містобудівного законодавства від 05 липня 2011 року щодо порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІТЕС»статей 31, 34, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також зі складання висновків Акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт від 03 лютого 2012 року щодо здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІТЕС»самочинного будівництва, є правомірними, виданий, в результаті таких дій та в межах повноважень інспекції, припис, не може бути скасованим.

Отже, в задоволенні позовних вимог відносно визнання протиправним та скасування Припису, визнання протиправними дій відповідача зі складання висновків Акту та Акту-1, має бути відмовлено.

Також, не підлягають до задоволення вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача виключити з Акту та Акту-1 висновки щодо відповідно порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІТЕС»статей 31, 34, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІТЕС»самочинного будівництва, оскільки відомості та факти, що містяться в актах перевірки, відображають виявленні під час перевірки порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, виявлення яких належить до виключної компетенції Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві та відображають реальний стан речей.

Виходячи з вище наведеного, суд приходить до висновку, що інспекція під час складання висновків Акту та Акту-1, видання оскаржуваного Припису діяла в межах повноважень, наданих їй Порядком, а тому її дії зі складання висновків Акту та Акту-1 є правомірними, а Припис від 06 липня 2011 року є законним.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Натомість, відповідач діяв у відповідності до повноважень, наданих йому законодавством та в рамках закону прийняв правовий акт індивідуальної дії.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, в зв'язку із чим, в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТЕС»відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України , шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко