Ухвала

від 11.09.2012 по справі 2а-4116/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4116/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

"11" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Вітес»на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 18 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вітес» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві про визнання протиправним та скасування припису від 06 липня 2011 року, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 18 липня 2012 року у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Вітес»до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві про визнання протиправним та скасування припису від 06 липня 2011 року, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову в зв'язку з тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, визнав встановленими недоведені відповідачем обставини, а також порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Апелянт просить прийняти нове рішення у справі, яким позов задовольнити у повному обсязі, та звертає увагу апеляційного суду на неправомірність дій відповідача щодо складання припису та відображення в актах перевірки підприємства висновків, а саме: невідповідність форми оскаржуваного акта суб'єкта владних повноважень вимогам законодавства, оскільки заборона експлуатації закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, здійснюється у формі рішення керівника, а не припису; складання припису неуповноваженою особою; відсутність фактів порушення апелянтом законодавства у сфері містобудування, оскільки Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»набув чинності 12 березня 2011 року, а позивач здійснив реконструкцію об'єкта ще у 1998 році; встановлення Господарським судом м.Києва обставин, що вказують на безпідставність висновку про те, що роботи з реконструкції ресторану «Каравела»були виконані без дозвільної документації та об'єкт експлуатується без прийняття в експлуатацію; порушення порядку складання відповідачем припису та доведення його до відома суб'єкта господарювання, оскільки на момент складання акту та припису директор ТОВ «Вітес»знаходився у відпустці.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Повноваження суду апеляційної інстанції з перегляду судових рішень встановлені ст.195 КАС України, відповідно до якої перегляд оскаржуваного рішення здійснюється в межах апеляційної скарги, за винятком встановлення апеляційним судом порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи суд першої інстанції правильно встановив обставини взаємовідносин між сторонами, вірно визначив суть та підстави спору, що виник між позивачем та відповідачем, правильно встановив законодавство, що підлягає застосуванню при вирішенні справи.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 25 червня 2011 року по 05 липня 2011 року за дорученням Генеральної прокуратури України від 17 червня 2011 року №08/2-23390-10 головним державним інспектором Інспекційного відділу №3 Інспекції державного архітектурного контролю у м.Києві Кондратьєвим К.В., за участю начальника Інспекційного відділу №3 Назаренко Л.М., здійснено перевірку проведення будівельних робіт на вул.Дніпровська набережна, 2 у Дніпровському районі м.Києва, за результатами якої було складено акт позапланової перевірки додержання вимог містобудівного законодавства від 05 липня 2011 року.

Перевіркою було встановлено, що приміщення ресторану «Каравела», який знаходиться за вищевказаною адресою закрито та опечатано, будівельні роботи не виконуються, будівельники та будівельна техніка відсутні. За наслідками перевірки документації, наданої директором ТОВ «Вітес»ОСОБА_4, було встановлено що підприємство у 1998 році на підставі дозволу від 11 червня 1996 року на виконання будівельних робіт, виконало реконструкцію причалу «Березняки»з влаштуванням кафе на Дніпровській набережній (ресторан «Каравела»), який був прийнятий в експлуатацію Актом про приймання в експлуатацію об'єкта та зареєстровано Управлінням Держархбудконтролю м.Києва від 28 квітня 1998 року №161. При цьому загальна площа об'єкта після реконструкції, згідно вищезазначених документів, становила 565,1 м 2 .

Водночас, на момент перевірки 26 червня 2011 року встановлено, що ТОВ «Вітес»додатково виконало роботи із реконструкції ресторану, прийнятого в експлуатацію у 1998 році, внаслідок чого площа об'єкта збільшилася та становила 654,6 м 2 . Дозвіл на здійснення реконструкції ресторану, внаслідок чого додатково була збільшена його площа, позивачем не отримувався. Натомість, зазначені роботи були прийняті на підставі Акта державної приймальної комісії по прийняттю в експлуатацію закінчених переплануванням об'єктів, затвердженого розпорядженням Дніпровської РДА від 25 грудня 2009 року. На підставі виявлених порушень відповідачем було встановлено, що роботи по реконструкції ресторану «Каравела»були виконані без дозвільної документації, а сам об'єкт експлуатується без прийняття в експлуатацію, чим порушено вимоги ст.ст.31, 34, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

06 липня 2011 року Головою ліквідаційної комісії -заступником начальника Інспекції Пухной О.А. директору ТОВ «Вітес»було видано припис, яким з 07 липня 2011 року заборонено експлуатацію ресторану «Каравела», та зобов'язано у термін до 25 липня 2011 року надати до Інспекції довідку вартості об'єкта, а також довідки вартості виконаних робіт (форма КБ-2В, КБ-3) в частині порушення, розробити план-графік щодо усунення порушень та усунути встановлене правопорушення у місячний термін відповідно до чинного законодавства.

03 лютого 2012 року головним державним інспектором Інспекційного відділу №3 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві Кондратьєвим К.В., начальником інспекційного відділу №3 Борисовою С.В. було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт ТОВ «Вітес», за результатами якої було складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт від 03 лютого 2012 року, в якому зафіксовано, що виконані ремонтно-будівельні роботи з реконструкції об'єкта-споруди причалу «Березняки»якісно змінили його техніко-економічні характеристики та функціональне призначення, тобто фактично утворена нова річ: об'єкт нерухомого майна -будівля ресторану «Каравела», загальною площею 654,6 м 2 , чим здійснено самочинне будівництво.

Згідно ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»державний архітектурно-будівельний контроль -сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, серед іншого, безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів; складати акти перевірок; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам; забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника інспекції чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що винесений 06 липня 2011 року відповідачем припис, яким заборонено експлуатацію ресторану «Каравела», є по своїй суті правовим актом індивідуальної дії, обов'язковим для виконання, та містить всі реквізити, необхідні для його ідентифікації як рішення суб'єкта владних повноважень.

Крім того, законодавством України на момент винесення припису не було встановлено форми актів, які мали право складати Інспекції за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Так, відповідно до п.15 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №553 від 23 травня 2011 року (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин), передбачено, що форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Держархбудінспекцією. Відповідний наказ №240 «Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю»був прийнятий Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України тільки 15 травня 2012 року. Водночас, навіть цей наказ не містить такої форми акта як рішення, а тому твердження апелянта про невідповідність форми акта Інспекції вимогам законодавства є необґрунтованими.

Відповідно до ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»заборона експлуатації закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, здійснюється за вмотивованим письмовим рішенням керівника відповідної Інспекції або його заступника. Як вбачається з припису від 06 липня 2011 року він винесений Головою ліквідаційної комісії -заступником начальника Інспекції Пухной О.А., а тому вимоги Закону в цій частині посадовими особами відповідача дотримані, а доводи апеляційної скарги щодо підписання припису неуповноваженою особою є безпідставними.

Також колегія суддів критично відноситься до твердження апелянта про порушення відповідачем порядку перевірки та доведення її результатів до суб'єкта господарювання. Згідно матеріалів справи, зокрема, Акту позапланової перевірки додержання вимог містобудівного законодавства від 05 липня 2011 року перевірка проводилася в присутності директора ТОВ «Вітес»ОСОБА_4 Крім того, позивач не повідомляв суд про те, що директор ТОВ «Вітес»ОСОБА_4 не був присутній під час перевірки у зв'язку з тим, що перебував у відпустці, ні в адміністративному позові, ні в доданих до нього документах. Можливі порушення строків доведення результатів перевірки до відома позивача не можуть братися до уваги, як підстава для скасування висновків Інспекції щодо встановлених порушень. Крім того, саме у зв'язку з порушенням строку отримання інформації про складання припису та акту перевірки від 05 липня 2011 року позивач аргументував поважність пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Колегією суддів також перевірено твердження апелянта щодо безпідставності висновку відповідача про виконання робіт з реконструкції ресторану «Каравела»без дозвільної документації та експлуатації об'єкту без прийняття в експлуатацію, що встановлено рішенням господарського суду м.Києва від 18 жовтня 2011 року у справі №3/172, яке набуло законної сили.

Як вбачається з вищезазначеного судового рішення, винесеного за позовом Київської транспортної прокуратури в інтересах держави, в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м.Києву до ТОВ «Вітес»та ПАТ «Київський річковий порт»про визнання недійсним договору оренди від 01 листопада 1994 року і додаткової угоди №365 від 17 грудня 2001 року та застосування наслідків недійсності правочину, в межах даної справи було встановлено, що ТОВ «Вітес»відповідно до вимог законодавства, чинного на момент вчинення реконструкції, отримало дозвіл на будівельні роботи, внаслідок чого площа ресторану «Каравела»була збільшена до 565,1м 2 . Зазначені роботи були прийняті Актом про приймання в експлуатацію об'єкта, зареєстрованим Управлінням Держархбудконтролю м.Києва від 28 квітня 1998 року №161. Водночас, на момент перевірки Інспекцією у липні 2011 року площа ресторану становила 654,6м 2 , обставини щодо отримання ТОВ «Вітес»дозволу на проведення додаткових будівельних робіт господарським судом м.Києва в межах справи №3/172 не досліджувався, а тому посилання апелянта на звільнення від доказування цих обставин згідно вимог ст.72 КАС України є безпідставними.

Крім того, відсутність факту експлуатації позивачем ресторану «Каравела»на момент перевірки не може заборонити контролюючому органу винесення рішення про заборону експлуатації цього ресторану на майбутнє та зобов'язання приведення суб'єктом господарювання, який має право використовувати це приміщення, дозвільної документації у відповідність до вимог чинного законодавства України.

Крім того, колегія суддів, погоджуючись з апелянтом, що положення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»можуть застосовуватися з моменту набуття чинності цим Законом, тобто з 12 березня 2011 року, вважає необхідним зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 грудня 2009 року розпорядженням Дніпровської РДА у м.Києві було затверджено перепланування ресторану «Каравела», внаслідок чого площу закладу було збільшено з 565,1м 2 до 654,6 м 2 . Водночас, відповідач в Акті перевірки від 05 липня 2011 року, посилаючись на Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 року №923, вказує що роботи із збільшення площі ресторану, які були виконані ТОВ «Вітес», є реконструкцією, а не переплануванням, а тому не могли прийматися в експлуатацію розпорядженням Дніпровської РДА м.Києва.

Норми законодавства, які встановлювали вимоги для отримання дозволу на виконання будівельних робіт (реконструкцію) та введення готових об'єктів в експлуатацію, принаймні, на момент подання ТОВ «Вітес»документів до Дніпровської РДА та прийняття зазначеним органом розпорядження №771 від 25 грудня 2009 року, зазначені відповідачем в Актах перевірки від 05 липня 2011 року та від 03 лютого 2012 року. Також колегія суддів наголошує, що у 1998 року згідно акту про приймання в експлуатацію об'єкта, зареєстрованого Управлінням Держархбудконтролю м.Києва від 28 квітня 1998 року №161, площа ресторану «Каравела»становила 565,1 м 2 .

Допущені позивачем вищезазначені порушення чинного законодавства щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів на момент здійснення перевірки усунуті не були, у зв'язку з чим відповідач правомірно встановив в оскаржуваних актах порушення позивачем відповідних статей Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Як вбачається з позовної заяви, позивач просив, серед іншого, визнати протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві зі складання висновків Акту позапланової перевірки додержання вимог містобудівного законодавства від 05 липня 2011 року щодо порушення позивачем ст.ст.31, 34, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»та зобов'язати відповідача виключити з Акту від 05 листопада 2011 року даний висновок; визнати протиправними дії відповідача зі складання висновків Акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт від 03 лютого 2012 року щодо здійснення позивачем самочинного будівництва та зобов'язати відповідача виключити з даного акту такий висновок.

Колегія суддів, враховуючи заявлені позовні вимоги, зазначає, що проведення перевірки та оформлення акту з висновками за результатами її проведення відноситься до повноважень відповідача. При цьому, під час складання акту перевірки посадова особа інспекції державного архітектурно-будівельного контролю викладає висновки на підставі наявних матеріалів, які досліджувались під час перевірки, та є підставою для висновків щодо порушень законодавства, які, на її думку, мають місце, відображає думку з питань, що входять до об'єкту перевірки, однак, вищенаведене не створює в даному випадку для позивача будь-яких правових наслідків, не покладає на позивача будь-яких обов'язків, не порушує його прав, натомість, для позивача правове значення та певні наслідки може мати рішення, прийняте відповідачем на підставі акту перевірки.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач згідно ст.19 Конституції України діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а доводи апеляційної скарги є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого підстави для її задоволення відсутні.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст. 195 , 196 , 198 , 200 , 205 , 206 , 212 , 254 КАС України , суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Вітес»-залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 18 липня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 17 вересня 2012 року.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.