Ухвала

від 25.07.2012 по справі 2270/1852/12

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/1852/12

Головуючий у 1-й інстанції: Гнап Д.Д.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпостач" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпостач" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі , -

В С Т А Н О В И В :

Летичівська МДПІ в особі Старосинявського відділення звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ТОВ "Хімпостач" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі. Позовні вимоги мотивовано тим, що у товариства наявний податковий борг в сумі 192279,09 грн., який погасити за рахунок коштів неможливо. Просили суд прийняти рішення про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.04.2012 року позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.04.2012 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судове засідання представники сторін не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином. Про причини неявки в судове засідання суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не направляли. Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак направив на адресу суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, які долучені до матеріалів справи, з яких вбачається, що апеляційну скаргу позивач не визнає повністю, проти її задоволення заперечує, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, а також враховуючи те, що їх явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, за наявними у справі матеріалами, при цьому, згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 1 ст. 195 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, ТОВ "Хімпостач" зареєстроване Старосинявською районною державною адміністрацією 29.11.2004 року як юридична особа, ідентифікаційний код - 32013403 (а.с. 28-30).

Станом на 10 лютого 2012 року у відповідача наявний податковий борг по сплаті податків і зборів в сумі 192279,09 грн. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.12.2011 року по справі №2270/15482/11 задоволено подання Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції в особі Старосинявського відділення про стягнення з ТОВ "Хімпостач" податкового боргу в сумі 224 980,43 грн.

На виконання вказаної постанови позивачем виставлено в установи банків на рахунки, відкриті боржником, платіжні вимоги про погашення податкового боргу ТОВ "Хімпостач". Вищевказані платіжні вимоги повернуті Летичівській МДПІ в особі Старосинявського відділення з відміткою про те, що кошти на рахунках боржника відсутні (а.с. 31-36).

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем вчинялись заходи щодо погашення податкового боргу відповідача за рахунок готівки, однак Летичівською МДПІ в особі Старосинявського відділення встановлено її відсутність в касі ТОВ "Хімпостач", що підтверджується актом №1 від 30.01.2012 року (а.с.9).

Крім того, заступником начальника Летичівської МДПІ в особі Старосинявського відділення ОСОБА_2 25.11.2011 року складено акт опису майна у податкову заставу №5 (а.с.11) на підставі рішення № 6 від 22.09.2011 року (а.с.10) про опис майна у податкову заставу платника податку та внесено реєстраційні записи до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №33982102 від 29.11.2011 року (а.с.12).

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до пп. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

В силу п. 15.1. ст. 15 ПК, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 87.1 статті 87 ПК встановлено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Пунктами 88.1 та 88.2 статті 88 ПКУ визначено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно п.89.3 ст.89 ПКУ майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Відповідно до п. 95.1. ст. 95 Кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст. 95 ПК України визначено, що орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Враховуючи, що відповідачем узгоджений податковий борг в повному обсязі не сплачено, кошти для стягнення відсутні, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про щодо обґрунтованості позовних вимог і наявності підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги в частині відсутності підстав для стягнення коштів за податковим боргом за рахунок майна товариства до прийняття рішення Вищим адміністративним судом рішення у справі №К/9991/19019/11 у справі щодо оскарження податкових повідомлень-рішень, на підставі яких виник податковий борг, колегією суддів оцінюються критично і відхиляються. При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що згідно вимог ст. 245 КАС України, постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами у випадку скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути. В решті доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпостач", - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Білоус О.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Залімський І. Г.