Рішення

від 25.07.2012 по справі 5023/2821/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5023/2821/12 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,   тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

---

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "25" липня 2012 р.Справа № 5023/2821/12 вх. № 2821/12 Господарський суд Харківської області у складі: судді Бринцева О.В.  при секретарі судового засідання Невзгляд Н.О. за участю:      позивача - Скрипникова М.А., за довіреністю № 25 від 03.01.2012р.;  відповідача - Дундуков В.В., директор розглянувши справу за позовом  Публічного акціонерного товариства "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА", м. Харків     до  Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІСТЕР ПРОДЖЕКТ", м. Харків    про звернення стягнення на нерухоме майно ВСТАНОВИВ: Позивач - Публічне акціонерне товариство "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій, з урахуванням наданої заяви про уточнення позовних вимог та збільшення їх розміру (вх.8640), просить звернути стягнення на нерухоме майно відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІСТЕР ПРОДЖЕКТ", а саме: адміністративну будівлю (літ. П), загальною площею 916,9 кв. метрів, розташована за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе (Обол., Поділ., Шевч. р-ни), будинок 60 (шістдесят), на користь ПАТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" (61166, м. Харків, пр. Леніна, 36, рахунок № 29098010067542 в АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА", Код банку 351931, код ЄДРПОУ 20015529) в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором від 25.06.2011 року № 122 в розмірі 3100402,97 грн., з яких: сума кредиту - 2950000,00 грн.; сума нарахованих відсотків - 50710,43 грн.; сума простроченого кредиту - 50000,00 грн. сума прострочених відсотків - 47282,78 грн.; пеня по простроченому кредиту - 1618,85 грн.; пеня по простроченим відсоткам - 790,91 грн. Визначити спосіб реалізації вказаного предмету іпотеки у межах процедури виконавчого провадження шляхом проведення публічних торгів з початковою ціною продажу у розмірі 3175800,00 грн. Крім того, позивач просить розірвати договір про надання кредиту від 25.06.2011р. № 122 разом з усіма змінами до нього. 18.07.2012р. ухвалою господарського суду було прийнято заяву позивача про часткову відмову від позову (вх.12788), в якій позивач просить звернути стягнення на нерухоме майно відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІСТЕР ПРОДЖЕКТ", а саме: адміністративну будівлю (літ. П), загальною площею 916,9 кв. метрів, розташована за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе (Обол., Поділ., Шевч. р-ни), будинок 60 (шістдесят), на користь ПАТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" (61166, м. Харків, пр. Леніна, 36, рахунок № 29098010067542 в АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА", Код банку 351931, код ЄДРПОУ 20015529) в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором від 25.06.2011 року № 122 в розмірі 3100402,97 грн., з яких: сума кредиту - 2950000,00 грн.; сума нарахованих відсотків - 50710,43 грн.; сума простроченого кредиту - 50000,00 грн. сума прострочених відсотків - 47282,78 грн.; пеня по простроченому кредиту - 1618,85 грн.; пеня по простроченим відсоткам - 790,91 грн. Визначити спосіб реалізації вказаного предмету іпотеки у межах процедури виконавчого провадження шляхом проведення публічних торгів з початковою ціною продажу у розмірі 3175800,00 грн. В судовому засіданні представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням заяви (вх.12788). Представник відповідача в судовому засіданні частково визнає позовні вимоги, про що через канцелярію суду надав письмові пояснення (вх. 10653), в яких зазначає, що відповідач не заперечує проти наявності боргу за отриманим кредитом, але не згоден з позовними вимогами в частині звернення стягнення на майно, що знаходиться в іпотеці у позивача, оскільки вартість майна перевищує суму заборгованості за кредитом. Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне. 25.06.2011р. між Публічним акціонерним товариством "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" (позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛІСТЕР ПРОДЖЕКТ" (відповідач по справі) було укладено договір № 122 про надання кредиту, зі всіма змінами до нього, за умовами якого позивач зобов'язується надати відповідачу грошові кошти (кредит) у розмірі 3000000,00 грн., а відповідач зобов'язується на умовах, передбачених кредитним договором, повернути кредит у строк не пізніше 22.06.2012р. та сплатити проценти за користування ним за ставкою 18,85% річних. Відповідно до п. 1.1. договору з урахуванням змін, внесених договором про зміни № 1 від 06.01.2012р., позивач зобов'язується 25.06.2011р. надати відповідачу грошові кошти у розмірі 3000000,00 грн., а відповідач зобов'язується на умовах, передбачених договором, повернути кредит за графіком: - у строк не пізніше 02.04.2012р. - 50000,00 грн.; - у строк не пізніше 22.06.2012р. 2950000,00 грн., але у строк не пізніше 22.06.2012р. та сплатити  проценти за користування ним за ставкою 19,45%. Відповідно до п. 1.1. кредитного договору з урахуванням змін, внесених договором про зміни № 2 від 04.05.2012р. позивачем була зменшена ставки сплати процентів за користування кредитними коштами до 19%. Згідно п. 3.2. кредитного договору  за користування кредитом банк, не рідше одного разу на місяць, нараховує проценти на рахунок відповідача, а відповідач у строк до 25 числа кожного місяця (включаючи місяць надання кредиту, якщо кредит було надано до 20 числа включно), а також на день закінчення строку дії Договору, сплачує проценти позивачу за період з 21 числа попереднього місяця (у місяці надання кредиту - з дня фактичного надання кредиту) по 20 число поточного місяця включно (або по день, що передує дню повного погашення кредиту) на рахунок зазначений позивачем. Згідно п.5.2.2. кредитного договору відповідач зобов'язаний здійснити погашення кредиту та сплату процентів в повному обсязі в порядку та на умовах, передбачених договором. Відповідно до п.5.3.1. кредитного договору банк має право вимагати дострокового повернення кредиту і сплати процентів, комісійної винагороди неустойки та відшкодування інших збитків, заподіяних неналежним виконанням зобов'язань, а також відмовитись від подальшого кредитування позичальника за договором у випадках, передбачених п.5.2.6. кредитного договору. Пунктом 5.2.6. кредитного договору визначено, що позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти та неустойку незалежно від настання строку виконання зобов'язання, зокрема, у випадку невиконання відповідачем своїх зобов'язань з повернення кредиту або сплати процентів. Відповідно до п. 6.1.1. кредитного договору у випадку порушення строку повернення кредиту, передбаченого п. 1.1 договору, та/або строків сплати процентів, комісій відповідач сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочки. В забезпечення виконання зобов'язань відповідача за кредитним договором між Публічним акціонерним товариством "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛІСТЕР ПРОДЖЕКТ" було укладено Іпотечний договір № 11-087 від 25.06.2011р., посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чибісовою А.О., зареєстрований в реєстрі за № 220, предметом якого є нерухоме майно, разом з усіма його приналежностями, а саме: адміністративна будівля (літ. П), загальною площею 916,9 кв. метрів, розташована за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе (Обол., Поділ., Шевч. р-ни), будинок 60 (шістдесят). Згідно з п.4.7 іпотечного договору, до повного виконання зобов'язань за кредитним договором на майно накладається заборона відчуження. 25.06.2011 року до державного реєстру іпотек внесено запис про реєстрацію іпотеки вищевказаного нерухомого майна та до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо заборони на його відчуження. Відповідно до п. 2.1.2 вказаного іпотечного договору іпотекодержатель має право у випадку, якщо в час настання строку виконання зобов'язань іпотекодавця за кредитним договором вони не будуть виконані, а також у будь-який час (незалежно від настання строку і виконання зобов'язань) у випадку невиконання іпотекодавцем будь-яких своїх обов'язків за договором, якщо будь-яка з гарантій або запевнень, наданих іпотекодавцем згідно з договором виявиться недійсною, іпотекодержатель може реалізувати майно третім особам на підставі договору купівлі-продажу для погашення заборгованості за кредитним договором. Пунктом 3.2. іпотечного договору сторони визначили, що звернення стягнення на майно та його продаж для погашення заборгованості за Кредитним договором здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або шляхом позасудового врегулювання відповідно до ст. 36-38 Закону України "Про іпотеку", або іншими способами, які не суперечать чинному законодавству України. Позивач в повному обсязі виконав вимоги кредитного договору № 122 від 25.06.2011р., надав відповідачу кредитні кошти в сумі 3000000,00 грн., про що свідчить наявний в матеріалах справи меморіальний ордер № 3637 від 25.06.2011р. (т.І, а.с. 103). Позичальник не виконує вищевказані умови кредитного договору з урахуванням договорів про зміни до нього, не сплачує в строк платежі з погашення кредиту та відсотки за користування кредитом, у зв'язку з чим 03.04.2012р. позивач звертався до відповідача з письмовим повідомленням №1529/1, в якому зазначав про необхідність погасити заборгованість перед позивачем. Проте, відповідачем заборгованість погашена не була і станом на 21.06.2012р. вона склала 3100402,97 грн., з яких: 2950000,00 грн. - сума кредиту, 50710,43 грн. - сума нарахованих відсотків, 50000,00 грн. - сума простроченого кредиту, 47282,78 грн. - сума прострочених відсотків, 1618,85 грн. - пеня по простроченому кредиту, 790,91 грн. - пеня по простроченим відсоткам, що підтверджується підписаним між сторонами 21.06.2012р. актом звірки заборгованості. Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку. Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного. 18.07.2012р. ухвалою господарського суду було прийнято заяву позивача про часткову відмову від позову (вх.12788), в якій позивач просив звернути стягнення на майно, яке є предметом іпотеки, а частині позовних вимог, зазначених в п. 5 прохальної частини позовної заяви про розірвання договору про надання кредиту № 122 від 25.06.2011р. відмовився від позову. Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі, до прийняття рішення по справі, змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити позовні вимоги. Відповідно ч. 2 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, до прийняття відмови позивача від позову або до  затвердження мирової угоди сторін господарський суд перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Розглянувши заяву позивача про часткову відмову від заявлених позовних вимог (вх.12788), судом встановлено, що її підписано представником позивача М.А.Скрипниковою, що діє на  підставі  довіреності  від 03.01.2012р. №25, виданої в.о. Голови Правління Штагером В.І. на підставі Статуту. Перевіривши повноваження представника позивача на вчинення відповідної процесуальної дії щодо часткової відмови від позову, враховуючи, що відмова від позову в частині розірвання кредитного договору є одностороннім волевиявленням, не порушує права і охоронювані законом інтереси відповідача та оскільки, згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі відмовитись від позову, тому суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству України. Відповідно до ч. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом. За таких підстав, враховуючи вищевикладене провадження по справі в частині позовних вимог про розірвання договору про надання кредиту № 122 від 25.06.2011р. підлягає припиненню судом. Щодо заявленої решти позовних вимог, суд зазначає наступне. Частина 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України зазначає, що за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 1 частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 2950000,00 грн. заборгованості за основним боргом (сума кредиту), 50710,43 грн. нарахованих відсотків за користування кредитом, 50000,00 грн. простроченого кредиту, 47282,78 грн. прострочених відсотків обґрунтовані, вони підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, а тому суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню. Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені по простроченому кредиту в сумі 1618,85 грн. та пені по простроченим відсоткам в сумі 790,91 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню. (Розрахунки наявні в матеріалах справи, зроблено за подвійною ставкою НБУ). Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Частиною 5 ст. 3 Закону України “Про іпотеку” встановлено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Відповідно до ст. 12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки. Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України “Про іпотеку”, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Згідно із ст.19 Закону України "Про іпотеку", за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Аналогічне за змістом правило передбачено і у ст. 589 Цивільного кодексу України. Відповідно до п. 2.1.2 вказаного іпотечного договору іпотекодержатель має право у випадку, якщо в час настання строку виконання зобов'язань іпотекодавця за кредитним договором вони не будуть виконані, а також у будь-який час (незалежно від настання строку і виконання зобов'язань) у випадку невиконання іпотекодавцем будь-яких своїх обов'язків за договором, якщо будь-яка з гарантій або запевнень, наданих іпотекодавцем згідно з договором виявиться недійсною, іпотекодержатель може реалізувати майно третім особам на підставі договору купівлі-продажу для погашення заборгованості за кредитним договором. Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України “Про іпотеку”, за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання”. Частина 3 ст. 33 Закону України “Про іпотеку” встановлює, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється і у тому числі на підставі рішення суду. Пунктом 3.2. іпотечного договору сторони визначили, що звернення стягнення на майно та його продаж для погашення заборгованості за Кредитним договором здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або шляхом позасудового врегулювання відповідно до ст. 36-38 Закону України "Про іпотеку", або іншими способами, які не суперечать чинному законодавству України. З матеріалів справи вбачається, що боржником не виконувались належним чином договірні зобов'язання за кредитним договором в частині своєчасного повернення кредитних коштів та сплати по відсоткам за користування ними, отже позивач отримав право звернення стягнення заборгованості, що виникла за кредитним договором, на предмет іпотеки за іпотечним договором Стаття 590 Цивільного кодексу України встановлює, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд зазначає, що звернення стягнення на предмет іпотеки є способом виконання присудженого боргу, а тому така заява розглядається у межах справи про присудження боргу. Відповідно до ст.ст. 38, 39 Закону України "Про іпотеку" предмет застави, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення, може бути реалізований іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві, зокрема, шляхом застосування процедури продажу предмету застави, встановленої ст. 38 Закону України "Про іпотеку". Відповідно до частини 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку", ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Згідно ст. 39 Закону України "Про іпотеку" суд у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у своєму рішенні зазначає, зокрема, початкову ціну продажу предмету іпотеки. Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України "Про іпотеку", початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки. Таким чином, при винесенні судового рішення про задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки необхідно враховувати норми статей 38,39 Закону України “Про іпотеку”, зокрема, вказати початкову ціну продажу предмету іпотеки не нижче якої заставлене майно може бути реалізоване в рахунок задоволення вимог банку по кредитній угоді. Суд враховує, що такої правової позиції Вищий господарський суд України у Постанові від 02 серпня 2010 року по справі 16/230-09 та у Постанові від 13 жовтня 2010 року по справі 42/83-10 . З наявного в матеріалах справи звіту про оцінку майна вбачається, що початкову ціну предмету іпотеки, а саме: нежитлової будівлі літ. "П", загальною площею 916,9 м.кв. за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 60, для його подальшої реалізації визначено на рівні 3175800,00 грн. Враховуючи вищевикладене, суд відповідно до статей 38, 39 Закону України “Про іпотеку”, визначає початкову ціну продажу предмету іпотеки наступним чином: Початкова ціна для реалізації нежитлової будівлі літ. "П", загальною площею 916,9 м.кв. за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 60 - 3175800,00 грн. Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Отже, суд вважає, що позовні вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №11-087 від 25.06.2011р., посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чибісовою А.О., зареєстрований в реєстрі за № 220, а саме: нежитлову будівлю літ. "П", загальною площею 916,9 м.кв., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 60 та належить ТОВ "ЕЛІСТЕР ПРОДЖЕКТ" для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" за кредитним договором № 122 від 25.06.2011р. у сумі 3100402,97 грн., шляхом проведення публічних торгів, правомірні та обґрунтовані, такі що підтверджені матеріалами справи, тому підлягають задоволенню. Судовий збір згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача в частині задоволених судом позовних вимог в розмірі 2% від суми, на яку підлягає звернути стягнення на предмет іпотеки в розмірі 62008,06 грн. Сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1073,00 грн. за немайновий предмет спору (розірвання договору кредиту) у відповідності до положень ст. 7 ЗУ "Про судовий збір", яка передбачає вичерний перелік підстав для повернення з державного бюджету судового збору, з урахуванням ухвали Вищого господарського суду України від 02.07.2012р. № 5021/886/2011 не підлягає поверненню судом з Державного бюджету України оскільки позовні вимоги позивача в частині розірвання кредитного договору розглянуті по суті, провадження у справі в цій частині позову не закрито, а припинено судом. В решті частині сплачений судовий збір в сумі 434,94 грн. у відповідності до ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" підлягає поверненню позивачу із Державного бюджету України як внесений в більшому розмірі. Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 543, 554, 590, 610, 611, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 3, 7, 13, 19, 33, 38, 39, 43 Закону України “Про іпотеку”, статтями 1, 4, 4-3, 12, 22, 33, 43, 46, 49, 75, п. 4 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -    ВИРІШИВ: Позов задовольнити частково. Звернути стягнення на неруховме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІСТЕР ПРОДЖЕКТ" (61058, м. Харків, пр. Леніна, 5, кімн. 1-А, код ЄДРПОУ 37658130), а саме: нежитлову будівлю літ. "П", загальною площею 916,9 м.кв., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе (Обол., Поділ., Шевч. р-ни), будинок 60 на користь Публічного акціонерного товариства "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" (61166, м. Харків, пр. Леніна, 36, рахунок № 29098010067542 в АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА", код банку 551931, код ЄДРПОУ 20015529) в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором від 25.06.2011 року № 122 в розмірі 3100402,97 грн., з яких: сума кредиту - 2950000,00 грн.; сума нарахованих відсотків - 50710,43 грн.; сума простроченого кредиту - 50000,00 грн.; сума прострочених відсотків - 47282,78 грн.; пеня по простроченому кредиту - 1618,85 грн.; пеня по простроченим відсоткам - 790,91 грн. Визначити спосіб реалізації предмету іпотеки: шляхом продажу на прилюдних торгах. Початкова ціна для реалізації нежитлової будівлі літ. "П", загальною площею 916,9 м.кв., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе (Обол., Поділ., Шевч. р-ни), будинок 60 - 3175800,00 грн. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІСТЕР ПРОДЖЕКТ" (61058, м. Харків, пр. Леніна, 5, кімн. 1-А, код ЄДРПОУ 37658130) на користь Публічного акціонерного товариства "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" (61166, м. Харків, пр. Леніна, 36, рахунок № 29098010067542 в АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА", код банку 551931, код ЄДРПОУ 20015529) - 62008,06 грн. державного мита. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Повернути Публічному акціонерному товариству "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" (61166, м. Харків, пр. Леніна, 36, рахунок № 29098010067542 в АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА", код банку 551931, код ЄДРПОУ 20015529) із державного бюджету України судовий збір у розмірі 434,94 грн., сплачений за подання позовної заяви платіжним дорученням №1 від 02.07.2012р. В частині заявлених позовних вимог про розірвання договору про надання кредиту № 122 від 25.06.2011р. провадження по справі припинити.    Повне рішення складено 27.07.2012 Суддя                                                                         Бринцев О.В. Справа №5023/2821/12.